Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Зима, весна, літо й осінь Алегоричні зображення пір року в календарі, виданому в Києво-Печерській Лаврі у 18 столітті. Календарь или Місяцослов христианский на літо 1721. Київ, 1720 | Літопис |

P. S.: репліки панотця намагався відтворити саме українським прочитанням синодального ізводу.

Вопрошаю вас, людіє, да увидите діяніє, єже в Германії ми єсьми совершили вкупі: ідіже аз іграх священика, іже козу воскресил єсть (і ність лікар с циганом, суть зіло окаянні!). І бяше, воістинну, красно, понеже іграхом тако, аки на Русі-Україні древле бі! І паче: бяше обʼявленія віри істинния! В літо грядущеє такожде будеть, сієсть козу водити будем по Рождеству Спаса нашего, Ісуса Христа! Токмо нам преполовʼяти конця сего літа: благослови нас, Господи! Вийшовши нарешті з образу, скажу - незабутній досвід водити козу, намагаючись відтворити старожитню Україну: і це дійство несе виключно культурну цінність. Дивитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mv0xUR2qqpM

Колядка "Нова радість стала" в Молитвослові для мирян, Львів, 1890р. Київський Ізвод

Друзі, читачі, Христос народився, рік новий почався! Порадьте добрі словники зі староукраїнської мови. От, читаючи, вже не можу знайти значення до іменника "пристьє": може хто знає, підкажіть!

У нашого друга пана Івана взламали акаунт в Телеграмі та його канал @scriptoriumpatavinum Тому прохання жодні гроші не переказувати.

Друзі, мені дуже не приємно, якщо хтось випрошував із мого профілю гроші. Це повальне взламування профілів, і це жах. Не ведіться ні на які голосування, що викликає наймалішу підозру — перевіряйте

Йоаникій Галятовський (1620-1688), Дива Матері Божої (переклад зі староукраїнської) Диво третєє: Сивіла Дельфійська, зайшовши в неї Дух Святий, наступне про Непорочну Матір прорекла: О людино, се твій Господин: Зійде Провісник, бо єси повний гріхів. Вчення ж Його всю землю просвітить, Відтак, хай кожен Його памʼять імієть. Од Бога і Непорочної ся Він породить, Своїх послідовників серця заспокоїть. О человЂче, знай Пана своєго, Пророк прійдет, для збавленя твоєго, Той наукою въвесь свЂт освЂщаєт, Нехай в памяти кождый єго маєт, Бозским ся дЂйством з дЂвици народить И своим вЂрным серца охолодить.

Йоаникій Галятовський (1620-1688), Дива Матері Божої (переклад зі староукраїнської) Диво третєє: Сивіла Дельфійська, зайшовши в неї Дух Святий, наступне про Непорочну Матір прорекла: О людино, се твій Господин: Зійде Провісник, бо єси повний гріхів. Вчення ж Його всю землю просвітить, Відтак, хай кожен Його памʼять імієть. Од Бога і Непорочної ся Він породить, Своїх послідовників серця заспокоїть. О человЂче, знай Пана своєго, Пророк прійдет, для збавленя твоєго, Той наукою въвесь свЂт освЂщаєт, Нехай в памяти кождый єго маєт, Бозским ся дЂйством з дЂвици народить И своим вЂрным серца охолодить.

Йоаникій Галятовський Видатний український проповідник доби барокко. Його численні тексти цікаві тим, що явно свідчать про зацікавлення духовним, не відриваючись від землі. Один з цікавих його збірників наводить перелік пророцтв про Христа, зроблених древніми язичниками. Ось одне з них:

Бог правдивый дал минѣ вымову такую, же-м обявила свѣту Дѣвицу дивную. Котрая в Вифлеомѣ сыначка породить, єднак дѣвицтву єи тоє не зашкодить Святая то годная, щасливая мати, Которая дасть тому свой покарм дитяти!

Це характерна для тієї доби спроба поєднати античну мудрість і християнську істину. Бажаємо щасливої неділі! Гетьманська грамота ✙ | #скрижаль_духовна

Катонові Дістіхи (ІІ ст. після Р. Х.), Книга 1 Якщо Бог то є розум, як нам пісні оповідають, В книзі цій понад міру зможеш Його пізнати. Все менше спи і все більше в студіях гори: Адже бездіяльність надовго породжує різні пороки. Вважаю, що найвища чеснота полягає в знанні, коли мовить: Той буде ближчим до Бога, хто знає, коли слід замовкнуть. Будь для себе однозначним, подвійність не пасує нікому, Тож борись з цим, щоб не перебувати в дилемі з собою. Disticha Catonis (III-IV sæc. p. C. n.), Liber I Si Deus est animus, nobis ut carmina dicunt, Hic tibi præcipue sit pura mente colendus. Plus vigila semper nec somno deditus esto; Nam diuturna quies vitiis alimenta ministrat. Virtutem primam esse puto compescere linguam: Proximus ille Deo est, qui scit ratione tacere. Sperne repugnando tibi tu contrarius esse: Conveniet nulli, qui secum dissidet ipse.

Якщо Бог то є розум, як нам пісні оповідають, В книзі цій понад міру зможеш Його зібрати. Все менше спи і все більше в студіях чувайся, і так завжди: Воістину, бездіяльність надовго розвиває різні пороки.

Лівійська Сивіла, спонукнувшись Духом Божим, Непорочну передбачила не інакше: В день, коли Світло прибуде, Що морок всяк розсіє, Тоді безсмертний Господин Із-за гріхів прийде. І буде Він у тілі жити, І буде Він у Господині, Що вигодує молоком Своїм, Себто Таїнами Святими.

Йоаникій Галятовський (1620-1688), Дива пресвятої Діви, Диво перше (небачені ще переклади: ниньки зі староукраїнської) Перська Сивіла, сповнившись Духа Святого, наступні речі щодо Непорочної у своїх рядках передала: Наближається до нас не малий Провісник, Зійде з далеких країв, що серед хмар ся знаходять, Якого Непорочна світові породить: Щоб рід людський з Творцем узгодить.

Благодійний виступ Шлях-Доріженьки у місті Фюрт! Подія організовується спільно з @spilnota.nbg У програмі колядницький виступ, традиційна інструментальна музика, майстер-клас із танців де: Rosenstrasse 5, Fürth коли: 20 грудня, 11:00-14:00 вартість: донати на тактичну медицину для фронту мова події: українська, евентуально німецька #українська_культура #bayern @traditional_culture_ua_in_de

Езоп, Землероб і його діти, 42 (переклад зі старогрецької) Жив був старий землероб, і колись зрозумівши, що скоро пробʼє його останній час, захотів, щоб сини стали досвідченими в земельній справі. Відтак скликав всіх до себе і мовив: Діти мої, скоро я відправлюсь звідси назавжди, але те, про що вам мовити збираюся, лишиться тут: ви у нашому винограднику віднайдете все для себе. Вони ж, думаючи, що йдеться про якийсь скарб у виноградному саду, по батьковій смерті взялися за землеробський інструментарій, і ревно перекопали всю землю. Скарбу не знайшли, натомість земля була ладно перекопана, і вона відроджена почала давати багатий плід, і так стали вони заможніми. Байка вчить, що для роду людського справжнім скарбом є праця. Αἴσωπος, Γεωργὸς καὶ παῖδες αὐτοῦ, XLII Ἀνὴρ τῇ τέχνῃ γεωργὸς ὑπάρχων μέλλων καταλῦσαι τὸν βίον καὶ βουλόμενος τοὺς παῖδας αὐτοῦ ἐμπείρους ποιῆσαι ἐν τῇ γεωργικῇ προσκαλεσάμενος αὐτοὺς ἔφη· Τεκνία, ἐγὼ τοῦ βίου ὑπεξέρχομαι· πλὴν ἅπερ ὑπάρχει μοι, ἐν τῇ ἀμπέλῳ εὑρήσετε πάντα. Οἱ δὲ νομίσαντες θησαυρόν τινα ἐνταῦθα ἔχειν μετὰ τὴν ἀποβίωσιν τοῦ πατρὸς αὐτῶν λαβόντες δικέλλας καὶ ἀξίνας καὶ δρέπανα κατέσκαψαν πᾶσαν τὴν γῆν ἐκ πόθου. Καὶ τὸν μὲν θησαυρὸν οὐχ εὗρον, ἡ δὲ ἄμπελος καλῶς κατασκαφεῖσα καὶ ὠφεληθεῖσα πολυπλασίονα ἀπέδωκε τὸν καρπὸν καὶ πλοῦτον ἀνήνεγκεν. Ὁ μῦθος δηλοῖ, ὅτι ὁ κάματος θησαυρός ἐστι τοῖς ἀνθρώποις.

СТОЇЧНІ ПРЕМУДРОСТІ Сенека, Напучувальні листи до Луцілія (62-65 після Р.Х.), І (переклад з латинської) СЕНЕКА З ЛУЦІЛІЄМ ВІТАЄТЬСЯ Так роби, мій Луцілію: не іншим, а собі належ, й весь час, що відбирався, чи зникав, чи сам геть ішов, збирай та бережи для себе. Повір в те, про що пишу: бува, що час сам іде, бува, що зникає, а бува, що хтось краде. Але найстрашніша є та втрата, що відбувається внаслідок недбалости. І якщо не зрушишся, велика частина життя пройде в справах недобрих, більша в пустих, а в результаті життя повністю буде витрачене на все стороннє від тебе. Чи зможеш ти мені навести в приклад хоч когось, хто знав би ціну часу, хто не нехтував би своїм днем, хто усвідомлював би, що наближається щоденно до кінця свого життя? Розбиваємось ми, намагаючись передбачити, коли настане смерть: адже розуміємо, що вона вже на півшляху, і скільки б ми не прожили, весь життєвий час вже у власності смерти. Продовжуй робити так, мій Луцілію, як ти мені розповідаєш, що за кожну годину тримаєшся і використовуєш її: так будеш менше залежати від прийдешнього дня, якщо володітимеш днем сьогоднішнім. Однак відкладаючи це, життя проходить нещадно. Нам, Луцілію, не належить ніщо інше, крім як часу: порядок речей, воістину, нас наділив цією непевною та слизькою власністю, позбавити ж цієї власности він зможе кожного, хто тільки відмовиться. Seneca, Epistulæ morales ad Lucilium (LXII-LXV), I SENECA LUCILIO SUO SALUTEM Ita fac, mi Lucili: vindica te tibi, et tempus quod adhuc aut auferebatur aut subripiebatur aut excidebat collige et serva. Persuade tibi hoc sic esse ut scribo: quædam tempora eripiuntur nobis, quædam subducuntur, quædam effluunt. Turpissima tamen est iactura quae per neglegentiam fit. Et si volueris attendere, magna pars vitæ elabitur male agentibus, maxima nihil agentibus, tota vita aliud agentibus. Quem mihi dabis qui aliquod pretium tempori ponat, qui diem æstimet, qui intellegat se cotidie mori? In hoc enim fallimur, quod mortem prospicimus: magna pars eius iam præterit; quidquid ætatis retro est mors tenet. Fac ergo, mi Lucili, quod facere te scribis, omnes horas complectere; sic fiet ut minus ex crastino pendeas, si hodierno manum inieceris. Dum differtur vita transcurrit. Omnia, Lucili, aliena sunt, tempus tantum nostrum est; in huius rei unius fugacis ac lubricae possessionem natura nos misit, ex qua expellit quicumque vult.

Αἴσωπος, ὁ μῦθος περὶ τοῦ ἀστρολόγου. Ἀστρολόγος ἐξιὼν ἑκάστοτε ἑσπέρας ἔθος εἶχε τοὺς ἀστέρας ἐπισκοπεῖσθαι. Καὶ δήποτε περιιὼν εἰς τὸ προάστειον καὶ τὸν νοῦν ὅλον ἔχων πρὸς τὸν οὐρανὸν ἔλαθε καταπεσὼν εἰς φρέαρ. Ὀδυρομένου δὲ αὐτοῦ καὶ βοῶντος παριών τις ὡς ἤκουσε τῶν στεναγμῶν, προσελθὼν καὶ μαθὼν τὰ συμβεβηκότα ἔφη πρὸς αὐτόν· ὦ οὗτος, σὺ τὰ ἐν οὐρανῷ βλέπειν πειρώμενος τὰ ἐπὶ τῆς γῆς οὐχ ὁρᾷς; Τούτῳ τῷ λόγῳ χρήσαιτο ἄν τις πρὸς ἐκείνους τῶν ἀνθρώπων, οἳ παραδόξως ἀλαζονεύοντες οὐδὲ τὰ κοινὰ τοῖς ἀνθρώποις ἐπιτελεῖν δύνανται. Езоп, Байка про астролога (40) Астролог мав звичай кожного вечора за зірками спостерігати, тож колись, пішовши в окраїну міста, маючи розум геть зовсім в небесних матеріях, по дорозі не помітив колодязя, в який і провалився. І один незнайомець почув, як хтось з колодязя плакався і жалівся, і зрозумівши, що сталося, він мовив так до астролога в криниці: Чоловіче, як ти можеш небесне пізнавати, коли не знаєш, що під ногами твоїми? Слово це для всіх тих, хто мають хибне уявлення про себе, і водночас не можуть навіть малого звершити для спільного блага. (Мій переклад з старогрецької)

Дорогі читачі, я трошки допоміг. Допоможіть і ви також цьому чудовому проекту.