Elevatorist.com

🥣 На Київщині запустили новий сучасний завод із переробки вівса   У селі Шевченкове з'явилося нове потужне підприємство для ТОВ «Компанія «Укрбакалія», створене за підтримки Програми USAID АГРО. Серцем заводу став комплектний крупоцех від українського виробника OLIS.   💡 Головне про нове виробництво:   ⚙️ Повний цикл: від первинної підготовки зерна до випуску готової продукції. 📈 Потужність: переробка 60 т вівса на добу та виробництво до 34 т пластівців щодня. 🌍 Вихід на експорт: підприємство вже виготовило понад 1,3 тис. т пластівців, із яких 614 т вирушили до Європи та Близького Сходу.

📉 Ціни на зерно в українських портах ідуть донизу, а західний кордон набирає обертів   Військові ризики та логістична невизначеність знову тиснуть на агроринок. За даними аналітиків Spike Brokers, через зростання ризиків у портах закупівельні ціни відчутно просіли, а трейдери все більше озираються на сухопутні маршрути.   Як змінилися ціни за тиждень:   🌽 Кукурудза (CPT Одеса): -$4 ➡️ $208/т 🌾 Пшениця продовольча (CPT Одеса): -$4 ➡️ $204/т 🌾 Пшениця фуражна (CPT Одеса): -$5 ➡️ $194/т   💡 Поки попиту в портах меншає, інтерес до сухопутних альтернатив зростає. Індикатив FCA Чоп для кукурудзи підскочив одразу на +$7 і становить $234/т. Втім, експерти зазначають, що додаткові логістичні витрати на цьому напрямку поступово «з'їдають» закупівельну ціну.

🟡 Україна залишається одним із ключових постачальників ріпакового шроту, але новий сезон готує нові виклики.   За даними аналітиків ASAP Agri, у 2026/27 МР врожай ріпаку в Україні зросте на 12% (до 3,7 млн т), а обсяги виробництва шроту збережуться на високому рівні. Проте боротьба за ринки збуту загострюється.   З якими ризиками можуть зіткнутися експортери?   🇨🇳 Китай: Поставки можуть ускладнитися через повернення на ринок конкурентоспроможного шроту з Канади та нові вимоги до реєстрації в Мінсільгоспі Китаю (MARA). 🇹🇷 Туреччина: Очікує власний рекордний врожай (до 350 тис. т), що зменшить її потребу в імпорті. До того ж дешевий ячмінь і хороші пасовища вже тиснуть на ціни кормів.   💡 Основною віддушиною для українського шроту може стати Євросоюз — особливо якщо канадська продукція переорієнтується на Азію. Головні умови успіху в ЄС: ціна, логістика та відповідність екологічним стандартам.

🔴19 липня Росія вдарила по цивільному торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау поблизу Одеси. Воно виходило з українського порту після завантаження кукурудзою. Загинули 5 членів екіпажу, ще п'ятьох вважають зниклими безвісти. Доля ще п'ятьох моряків залишається невідомою. Росія атакувала судно трьома крилатими ракетами Х-59/Х-69. Одна з них влучила в район правого борту надбудови, після чого на судні спалахнула пожежа.

Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої частково фінансується державою. До оновленого списку вперше увійшла компанія-виробник елеваторного обладнання «Зерновий Дім».   Загалом програма компенсацій масштабувалася до історичних обсягів:   🔹Долучилися 25 нових виробників (серед яких також ТОВ «ССС», НВО «Сортувальні машини», «Ваговимірювальні системи» та «Деметра-Мет»).   🔹Асортимент зріс майже на 2 000 позицій і тепер налічує 15 624 товари від 172 українських заводів.   🔹Лідерами за кількістю нових позицій стали Карлівський машинобудівний завод (+353) та «АГРО ПРОМ СФЕРА» (+106).

Куди везти зерно, якщо порти штормить, а перехідні залишки ростуть? 📉   Логістика через глибоководні порти України залишається складною та ризикованою. Як наслідок — закупівельні ціни в портах просідають, а ринок шукає альтернативні рішення.   Але жнива тривають, і залишати збіжжя на полі — це прямі збитки. Ситуацію ускладнює й те, що за підсумками минулого МР перехідні залишки зерна в країні можуть сягнути майже 13 млн т. Тож за елеватори буде конкуренція.   В таких умовах швидкість прийняття рішень вирішує все. Вашим головним помічником стане наша Карта елеваторів.   Чому це вигідно для вас?   🔹Економія часу: вся інфраструктура зберігання вашого регіону зібрана в одному місці. 🔹Актуальні дані: інформація про місткість, наявність сушарок та можливість приймання зерна від сторонніх фермерів. 🔹Гнучкість логістики: легко будувати нові маршрути доставки до найближчого вільного хабу.   Оформлюйте підписку на Карту елеваторів сьогодні.   🔗 Дізнатися більше та підключити доступ

🛑 Директорці фермерського господарства на Житомирщині загрожує до 8 років ув'язнення через загибель робітника на зерносушильному комплексі.   Трагедія відбулася у жовтні 2025 року в Бердичівському районі. Під час переміщення соняшнику зупинилася подача зерна. Працівник спустився до завальної ями, щоб з'ясувати причину, але провалився у насип і загинув від удушення.   Експертиза з безпеки праці довела, що причиною нещасного випадку стало неналежне виконання обов'язків відповідальною особою. За даними слідства, чоловіка допустили до роботи з купою порушень:   ❌ без затвердженого технологічного процесу; ❌ без первинного інструктажу та навчання з охорони праці; ❌ ці роботи взагалі не входили до його посадових обов'язків.   16 липня 2026 року директорці оголосили підозру за ч. 2 ст. 272 ККУ (порушення правил безпеки під час робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини).

Вранці 17 липня Росія атакувала портову інфраструктуру Миколаєва ударними БпЛА типу Shahed-238. Під обстріл потрапили три цивільні судна під іноземними прапорами, пришвартовані на території портових підприємств Миколаєва. Внаслідок одного з влучань загинули двоє громадян України, які перебували на борту іноземного судна.

Протягом перших двох тижнів липня Росія здійснила 23 удари по морських портах України та 17 разів атакувала цивільні судна. Внаслідок ворожих обстрілів загинули 11 людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.   Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ).   Серед жертв та постраждалих — портовики, працівники підприємств морської галузі, а також іноземці, які входили до складу екіпажів цивільних суден.   Статистика руйнувань від початку повномасштабної війни:   ▪️1 002 об'єкти портової інфраструктури пошкоджено або частково зруйновано. ▪️221 цивільне судно зазнало пошкоджень через ворожі атаки. ▪️283 цивільні особи постраждали внаслідок ударів по приморських хабах.   Як зазначив керівник ДП «АМПУ» Микола Кравчук, попри безперервний терор, українська портова інфраструктура продовжує функціонувати та нарощувати обсяги.

😳Паспортна продуктивність зерносушарки та її реальна робота під час осінніх заморозків — це дві абсолютно різні цифри. Обладнання, яке за документами має сушити 200 тонн кукурудзи на добу, на практиці може видавати лише 150 тонн або навіть менше. ✅Щоб не розчаруватися у своїй покупці та не втратити гроші, компанія «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» радить враховувати важливі критерії при покупці обладнання і розробила навіть свій чек-лист. Тож, перед тим як поставити підпис під договором купівлі-продажу, пройдіться з представником заводу або дилера за цим переліком. 📌Подробиці про вибір зерносушарки читайте за посиланням.

🚢📉 Експорт агропродукції зміщується на західні кордони через обстріли портів   Через посилення російських атак на портову інфраструктуру (зокрема, на термінали зберігання олії), «Укрзалізниця» закликає вантажовідправників активніше переорієнтовуватися на західні прикордонні переходи, щоб знизити ризики втрати вантажів. УЗ вже готується до цього процесу та розглядає переобладнання частини зерновозів на візки європейської колії (1435 мм).   Про це повідомив представник УЗ Валерій Ткачов.   📊 Куди везуть продукцію зараз?   Логістичні маршрути кардинально відрізняються залежно від типу вантажу:   🔸Зерно: основний потік досі йде на воду. 90% (814,9 тис. т) прямує до портів, і лише 10% (86,4 тис. т) — на західні переходи. 🔸Олія: тут домінує сухопутна логістика. Лише 25% (12,6 тис. т) йде в порти, тоді як 75% (37,8 тис. т) експортують через західний кордон. 🔸Шроти та жмихи: абсолютна більшість їде сушею. 89% (69,7 тис. т) відправлено через західні переходи, і лише 11% (8,4 тис. т) — через порти.    Очікується, що частка сухопутного експорту олії та шротів через західні стики найближчим часом лише зростатиме.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» уклав довгострокову угоду з одним із найбільших операторів річкової логістики в Європі — румунською компанією TTS (Transport Trade Services) S.A.   Протягом чотирьох місяців барже-буксирні каравани українського підприємства здійснюватимуть міжнародні рейси Нижнім Дунаєм, поєднуючи логістичні маршрути Румунії, Сербії та Болгарії.   Перший рейс у межах партнерства вже успішно завершено. Логістику побудовано за циклічним принципом, що мінімізує холостий пробіг суден: туди доставка партії фосфатних добрив із порту Констанца (Румунія) до порту Прахово (Сербія), назад йде  завантаження зерновими та олійними культурами в дунайських портах Болгарії для їх транспортування до Констанци.   Кожен караван транспортує близько 8 тис. тонн вантажу.

🇪🇺 Feodal запустив систему FieldTrace для зернотрейдерів!   Компанія Feodal презентувала онлайн-систему FieldTrace, яка автоматизує підтвердження походження зерна відповідно до Регламенту ЄС про запобігання знелісненню (EUDR).  

«Для EUDR і задвоєний обсяг, і недоведене походження означають одне: вантаж стоїть на кордоні. Саме цю прірву між «поле перевірене» і «тонна доведена» FieldTrace і закриває», — говорить засновник Feodal Андрій Дем'янович.

  🛠 Що вміє FieldTrace?   ▪️Система перевіряє земельні ділянки, права користування та виявляє документальні ризики. ▪️Відстежує рух збіжжя ланцюжком «поле ➡️ елеватор ➡️ хаб ➡️ порт». ▪️Формує фінальні документи для митниці ЄС та легко інтегрується з вашою 1С/ERP, і так далі.

Після суттєвого зниження котирувань, ціни на ячмінь у Чорноморському басейні стабілізувалися.   За даними аналітика ринку зерна та логістики «УкрАгроКонсалт» Максима Харченка, ринок утримують від подальшого падіння два ключових фактори:   🔸Аграрії відмовляються реалізувати врожай за поточними низькими цінами. 🔸Дощі в центральних регіонах України призупинили темпи збиральної кампанії.

Чергове повернення. Зустрічайте, з нами знову Міністерство аграрної політики та продовольства України. Його виділили в окремий орган виконавчої влади з Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Очолить Мінагрополітики Тарас Висоцький. Тарас Висоцький до призначення обіймав посаду заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Докладніше біографія міністра за посиланням.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» переглядає цінову політику закупівель зерна на своїх елеваторах. Нова вартість формуватиметься з урахуванням додаткових витрат на альтернативні логістичні маршрути, які компанія змушена використовувати через російські атаки на цивільні судна та морські порти.   Про це повідомив директор з торгівлі компанії Володимир Славінський, пише видання Latifundist.com.   Закупівельні ціни на елеваторах «НІБУЛОНу» тимчасово встановлять на рівні, який покриває витрати на альтернативну логістику. При цьому закупівлю зерна у чорноморських портах наразі обмежено.   Попри безпекові ризики, компанія продовжує закуповувати збіжжя та має достатньо потужностей для приймання й зберігання нового врожаю.  

«Ми продовжуємо працювати, уважно стежимо за ситуацією та будемо долати кризові ситуації разом з нашими партнерами», — підсумував Володимир Славінський.

🟢Депутати ВР проголосували за призначення нового премʼєр-міністра України. Ним став Сергій Корецький. Про це йшлося під час прямої трансляції на урядовому каналі.

⬇️Через зниження закупівельних цін на європейському ринку темпи відвантаження українського збіжжя через західний кордон помітно впали. Водночас після обстрілів портової інфраструктури Одещини аграрії знову змушені перенаправляти логістичні потоки на суходіл.   Про реальний стан справ на експортному ринку розповів керівник «Чорнотисівського термінала» Гордій Міщенко у коментарі для видання Elevatorist.com.   За його словами, інтенсивність експорту через західні переходи знизилася через фінансовий чинник — закупівельні ціни на зерно впали в середньому на 15-20 євро.  

«Ми почали накопичувати в себе те зерно, яке мало експортуватися через Одесу. Але від нас воно поки не йде далі, бо власники чекають піка цін», — зазначає очільник термінала.

Попри тимчасове затишшя у відвантаженнях, попит на послуги сухих портів зростає. Російські удари по південній логістиці змушують трейдерів шукати безпечніші шляхи. На «Чорнотисівському терміналі» вже сформовано чіткі графіки роботи та зібрано замовлення під новий врожай.

🔴Російські атаки паралізували роботу 4 із 13 найбільших зернових терміналів України, які тимчасово призупинили закупівлю агропродукції, повідомляє Reuters.   В УАК зазначають, що через постійні обстріли Україна втратила майже 30% своїх експортних потужностей у Чорному морі. Наразі портова інфраструктура Одещини здатна відвантажувати лише до 4 млн тонн зерна на місяць, хоча раніше цей показник сягав 6 млн тонн.   Водночас в УАК попереджають, що якщо нинішня інтенсивність обстрілів збережеться, а пошкоджену інфраструктуру не відновлюватимуть, уже за кілька місяців вона може зазнати значних руйнувань.

🌾«Контейнерний Термінал Мостиська» на Львівщині фокусується на швидкості перевалки, а не на накопиченні. Компанія відмовилася від планів розширювати обсяги зберігання із 4 тис. m3 до 12 тис. m3, спрямувавши інвестиції у контейнерну інфраструктуру та криті склади.   Генеральний директор Дмитро Кобзар зазначає, що залізничні партії (1,6–1,8 тис. тонн) формуються за 5–7 днів, а завантаження європейського складу триває лише 12 годин. За такої операційної швидкості потреби у великих сховищах просто немає.   Ключові показники роботи термінала:   🔹Обсяги: у середньому перевантажують до 7 тис. тонн зерна на місяць (проєктна потужність — 720 тис. тонн/рік). 🔹Експорт: пшениця, кукурудза, ріпак, соя та шрот. 🔹Напрямки: 95% зерна йде залізницею до Німеччини, інші 5% — до Польщі та портів Балтики (Гданськ, Гдиня).