Elevatorist.com

Чи можна утримати спеціаліста на елеваторі чимось, крім грошей? 🚜   Битва за кадри в агросекторі триває. Великі елеватори навчають молодих фахівців, а сусідні господарства переманюють їх вищими окладами. Водночас постійний перегони зарплат заганяють бізнес у пастку високої собівартості.   На GRAIN STORAGE FORUM 2026 фахівці обговорили, що насправді тримає людей на робочому місці:   🔸Визнання: від банальної похвали до грамоти на стіну для онуків; 🔸Умови: від комфортних побутових кімнат до позачергових відпусток; 🔸Подорожі: досвід «ТАС Агро» з виїзними конференціями в Карпатах та кейси путівок за кордон.   Про проблеми кадрового балансу, конкуренцію з фермерами та реальні інструменти утримання працівників — читайте в нашому новому матеріалі 👇   🔗 «Або ми інвестуємо в людей, або в них інвестує хтось інший»: як елеватори утримують працівників

Через проблеми з експортною логістикою та вимушену паузу в роботі глибоководних портів торгівля українським ріпаком локалізувалася на внутрішньому ринку. Скориставшись ситуацією, вітчизняні переробники опустили закупівельні ціни до 25–26 тис. грн/т (СРТ), зазначають в ІА «АПК-Інформ».   Аналітики підкреслюють, що початок масових жнив збігся зі зростанням воєнних і логістичних ризиків. Це змусило експортерів діяти обережно: вони обмежили закупівлі, переглянули цінові пропозиції та умови контрактів.   Основні експортні потоки переорієнтувалися на західні прикордонні переходи, де ціни попиту на умовах DAP зафіксувалися в межах 480–495 €/т.

🚢 Рівень води в Дунаї на території Румунії впав до критичного мінімуму за останні майже 30 років. Наразі приплив води на вході в країну становить лише 1,7 тис. м³/с при липневій нормі у 4,7 тис. м³/с (дані Reuters).   До чого це вже призвело:   🚢 Судноплавство: застряглі баржі із зерном та зупинені поромні переправи. 🌾 Агросектор: обмеження на зрошення полів на південному сході Румунії. ⚡️ Енергетика: влада регулює водосховища, щоб гарантувати охолодження блоків АЕС.   Очікується, що завдяки дощам рівень води почне поступово відновлюватися вже з понеділка.

🌻 Протягом минулого тижня на українському ринку соняшнику спостерігалося затишшя. За даними ІА «АПК-Інформ», переробники масово згортають закупівлі сировини старого врожаю.   Чому ринок «замерз»?   Заводи масово переорієнтовуються на приймання та переробку ріпаку нового врожаю.   🔹 Торгівля в глибоководних портах призупинилася, а попит на соняшникову олію (CPT) знизився.   🔹 Пропозиція соняшнику минулого врожаю природно скоротилася.   💵 Ті поодинокі компанії, які ще купують соняшник, тримають цінники в межах 32,5–33 тис. грн/т СРТ-підприємство. Проте більшість гравців просто чекають на новий урожай.   🌤 Які перспективи? Оцінки нового врожаю соняшнику поки оптимістичні завдяки червневим та липневим дощам. Втім, ключовим стане наступний місяць: через прохолодну весну та пізню сівбу посіви в багатьох регіонах ідуть із запізненням.

〽️Через зменшення посівних площ і нижчу врожайність Польща у 2026 році збере лише ~3,2 млн т ріпаку (проти 3,6 млн т торік). При цьому потужності місцевих заводів сягають понад 4 млн т і невдовзі зростуть до 4,5–4,6 млн т.   Оскільки ембарго на імпорт українського ріпаку досі діє, польським переробникам доведеться шукати сировину в інших країнах — насамперед у Румунії, яка планує експортувати близько 1,5 млн т.   📌 Польщі доведеться жорстко конкурувати за румунське насіння з іншими країнами ЄС.   В той же час в Україні змінюється бізнес-модель — ми все більше переробляємо ріпак усередині країни та експортуємо вже готову олію, а не сировину.

На Вінниччині вже звели близько третини нового прикордонного мосту через Дністер, який з'єднає український Ямпіль та молдовське село Косеуць. Фінал будівництва заплановано на жовтень-листопад 2026 року. Завдяки новій переправі шлях між Вінницею та молдовським містом Сорока скоротиться на 28 км. Це покращить транспортну логістику між країнами, пришвидшить вантажні перевезення та спростить процедуру перетину кордону.

🚢 ⛔️ Ринок глибоководного фрахту в Чорному морі практично припинив роботу. Після атаки на балкер GOLDEN LEO 19 липня учасники ринку не очікують швидкого відновлення активності.   Водночас ставки на перевезення Дунаєм зросли на 3–5 $/т, повідомляє ASAP Agri.  

«Наразі фактично немає сформованого ринку Handysize. Після серйозного пошкодження судна GOLDEN LEO 19 липня ми не очікуємо відновлення ринку фрахту Handysize цього тижня, якщо ситуація не покращиться», — прокоментував співвласник і керівник напряму фрахтового брокериджу Atria Brokers Тарас Панасюк.

🥣 На Київщині запустили новий сучасний завод із переробки вівса   У селі Шевченкове з'явилося нове потужне підприємство для ТОВ «Компанія «Укрбакалія», створене за підтримки Програми USAID АГРО. Серцем заводу став комплектний крупоцех від українського виробника OLIS.   💡 Головне про нове виробництво:   ⚙️ Повний цикл: від первинної підготовки зерна до випуску готової продукції. 📈 Потужність: переробка 60 т вівса на добу та виробництво до 34 т пластівців щодня. 🌍 Вихід на експорт: підприємство вже виготовило понад 1,3 тис. т пластівців, із яких 614 т вирушили до Європи та Близького Сходу.

📉 Ціни на зерно в українських портах ідуть донизу, а західний кордон набирає обертів   Військові ризики та логістична невизначеність знову тиснуть на агроринок. За даними аналітиків Spike Brokers, через зростання ризиків у портах закупівельні ціни відчутно просіли, а трейдери все більше озираються на сухопутні маршрути.   Як змінилися ціни за тиждень:   🌽 Кукурудза (CPT Одеса): -$4 ➡️ $208/т 🌾 Пшениця продовольча (CPT Одеса): -$4 ➡️ $204/т 🌾 Пшениця фуражна (CPT Одеса): -$5 ➡️ $194/т   💡 Поки попиту в портах меншає, інтерес до сухопутних альтернатив зростає. Індикатив FCA Чоп для кукурудзи підскочив одразу на +$7 і становить $234/т. Втім, експерти зазначають, що додаткові логістичні витрати на цьому напрямку поступово «з'їдають» закупівельну ціну.

🟡 Україна залишається одним із ключових постачальників ріпакового шроту, але новий сезон готує нові виклики.   За даними аналітиків ASAP Agri, у 2026/27 МР врожай ріпаку в Україні зросте на 12% (до 3,7 млн т), а обсяги виробництва шроту збережуться на високому рівні. Проте боротьба за ринки збуту загострюється.   З якими ризиками можуть зіткнутися експортери?   🇨🇳 Китай: Поставки можуть ускладнитися через повернення на ринок конкурентоспроможного шроту з Канади та нові вимоги до реєстрації в Мінсільгоспі Китаю (MARA). 🇹🇷 Туреччина: Очікує власний рекордний врожай (до 350 тис. т), що зменшить її потребу в імпорті. До того ж дешевий ячмінь і хороші пасовища вже тиснуть на ціни кормів.   💡 Основною віддушиною для українського шроту може стати Євросоюз — особливо якщо канадська продукція переорієнтується на Азію. Головні умови успіху в ЄС: ціна, логістика та відповідність екологічним стандартам.

🔴19 липня Росія вдарила по цивільному торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау поблизу Одеси. Воно виходило з українського порту після завантаження кукурудзою. Загинули 5 членів екіпажу, ще п'ятьох вважають зниклими безвісти. Доля ще п'ятьох моряків залишається невідомою. Росія атакувала судно трьома крилатими ракетами Х-59/Х-69. Одна з них влучила в район правого борту надбудови, після чого на судні спалахнула пожежа.

Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої частково фінансується державою. До оновленого списку вперше увійшла компанія-виробник елеваторного обладнання «Зерновий Дім».   Загалом програма компенсацій масштабувалася до історичних обсягів:   🔹Долучилися 25 нових виробників (серед яких також ТОВ «ССС», НВО «Сортувальні машини», «Ваговимірювальні системи» та «Деметра-Мет»).   🔹Асортимент зріс майже на 2 000 позицій і тепер налічує 15 624 товари від 172 українських заводів.   🔹Лідерами за кількістю нових позицій стали Карлівський машинобудівний завод (+353) та «АГРО ПРОМ СФЕРА» (+106).

Куди везти зерно, якщо порти штормить, а перехідні залишки ростуть? 📉   Логістика через глибоководні порти України залишається складною та ризикованою. Як наслідок — закупівельні ціни в портах просідають, а ринок шукає альтернативні рішення.   Але жнива тривають, і залишати збіжжя на полі — це прямі збитки. Ситуацію ускладнює й те, що за підсумками минулого МР перехідні залишки зерна в країні можуть сягнути майже 13 млн т. Тож за елеватори буде конкуренція.   В таких умовах швидкість прийняття рішень вирішує все. Вашим головним помічником стане наша Карта елеваторів.   Чому це вигідно для вас?   🔹Економія часу: вся інфраструктура зберігання вашого регіону зібрана в одному місці. 🔹Актуальні дані: інформація про місткість, наявність сушарок та можливість приймання зерна від сторонніх фермерів. 🔹Гнучкість логістики: легко будувати нові маршрути доставки до найближчого вільного хабу.   Оформлюйте підписку на Карту елеваторів сьогодні.   🔗 Дізнатися більше та підключити доступ

🛑 Директорці фермерського господарства на Житомирщині загрожує до 8 років ув'язнення через загибель робітника на зерносушильному комплексі.   Трагедія відбулася у жовтні 2025 року в Бердичівському районі. Під час переміщення соняшнику зупинилася подача зерна. Працівник спустився до завальної ями, щоб з'ясувати причину, але провалився у насип і загинув від удушення.   Експертиза з безпеки праці довела, що причиною нещасного випадку стало неналежне виконання обов'язків відповідальною особою. За даними слідства, чоловіка допустили до роботи з купою порушень:   ❌ без затвердженого технологічного процесу; ❌ без первинного інструктажу та навчання з охорони праці; ❌ ці роботи взагалі не входили до його посадових обов'язків.   16 липня 2026 року директорці оголосили підозру за ч. 2 ст. 272 ККУ (порушення правил безпеки під час робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини).

Вранці 17 липня Росія атакувала портову інфраструктуру Миколаєва ударними БпЛА типу Shahed-238. Під обстріл потрапили три цивільні судна під іноземними прапорами, пришвартовані на території портових підприємств Миколаєва. Внаслідок одного з влучань загинули двоє громадян України, які перебували на борту іноземного судна.

Протягом перших двох тижнів липня Росія здійснила 23 удари по морських портах України та 17 разів атакувала цивільні судна. Внаслідок ворожих обстрілів загинули 11 людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.   Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ).   Серед жертв та постраждалих — портовики, працівники підприємств морської галузі, а також іноземці, які входили до складу екіпажів цивільних суден.   Статистика руйнувань від початку повномасштабної війни:   ▪️1 002 об'єкти портової інфраструктури пошкоджено або частково зруйновано. ▪️221 цивільне судно зазнало пошкоджень через ворожі атаки. ▪️283 цивільні особи постраждали внаслідок ударів по приморських хабах.   Як зазначив керівник ДП «АМПУ» Микола Кравчук, попри безперервний терор, українська портова інфраструктура продовжує функціонувати та нарощувати обсяги.

😳Паспортна продуктивність зерносушарки та її реальна робота під час осінніх заморозків — це дві абсолютно різні цифри. Обладнання, яке за документами має сушити 200 тонн кукурудзи на добу, на практиці може видавати лише 150 тонн або навіть менше. ✅Щоб не розчаруватися у своїй покупці та не втратити гроші, компанія «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» радить враховувати важливі критерії при покупці обладнання і розробила навіть свій чек-лист. Тож, перед тим як поставити підпис під договором купівлі-продажу, пройдіться з представником заводу або дилера за цим переліком. 📌Подробиці про вибір зерносушарки читайте за посиланням.

🚢📉 Експорт агропродукції зміщується на західні кордони через обстріли портів   Через посилення російських атак на портову інфраструктуру (зокрема, на термінали зберігання олії), «Укрзалізниця» закликає вантажовідправників активніше переорієнтовуватися на західні прикордонні переходи, щоб знизити ризики втрати вантажів. УЗ вже готується до цього процесу та розглядає переобладнання частини зерновозів на візки європейської колії (1435 мм).   Про це повідомив представник УЗ Валерій Ткачов.   📊 Куди везуть продукцію зараз?   Логістичні маршрути кардинально відрізняються залежно від типу вантажу:   🔸Зерно: основний потік досі йде на воду. 90% (814,9 тис. т) прямує до портів, і лише 10% (86,4 тис. т) — на західні переходи. 🔸Олія: тут домінує сухопутна логістика. Лише 25% (12,6 тис. т) йде в порти, тоді як 75% (37,8 тис. т) експортують через західний кордон. 🔸Шроти та жмихи: абсолютна більшість їде сушею. 89% (69,7 тис. т) відправлено через західні переходи, і лише 11% (8,4 тис. т) — через порти.    Очікується, що частка сухопутного експорту олії та шротів через західні стики найближчим часом лише зростатиме.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» уклав довгострокову угоду з одним із найбільших операторів річкової логістики в Європі — румунською компанією TTS (Transport Trade Services) S.A.   Протягом чотирьох місяців барже-буксирні каравани українського підприємства здійснюватимуть міжнародні рейси Нижнім Дунаєм, поєднуючи логістичні маршрути Румунії, Сербії та Болгарії.   Перший рейс у межах партнерства вже успішно завершено. Логістику побудовано за циклічним принципом, що мінімізує холостий пробіг суден: туди доставка партії фосфатних добрив із порту Констанца (Румунія) до порту Прахово (Сербія), назад йде  завантаження зерновими та олійними культурами в дунайських портах Болгарії для їх транспортування до Констанци.   Кожен караван транспортує близько 8 тис. тонн вантажу.

🇪🇺 Feodal запустив систему FieldTrace для зернотрейдерів!   Компанія Feodal презентувала онлайн-систему FieldTrace, яка автоматизує підтвердження походження зерна відповідно до Регламенту ЄС про запобігання знелісненню (EUDR).  

«Для EUDR і задвоєний обсяг, і недоведене походження означають одне: вантаж стоїть на кордоні. Саме цю прірву між «поле перевірене» і «тонна доведена» FieldTrace і закриває», — говорить засновник Feodal Андрій Дем'янович.

  🛠 Що вміє FieldTrace?   ▪️Система перевіряє земельні ділянки, права користування та виявляє документальні ризики. ▪️Відстежує рух збіжжя ланцюжком «поле ➡️ елеватор ➡️ хаб ➡️ порт». ▪️Формує фінальні документи для митниці ЄС та легко інтегрується з вашою 1С/ERP, і так далі.