Elevatorist.com

Страховики тимчасово припинили видавати нові поліси страхування воєнних ризиків для суден і вантажів через посилення російських атак на порти Одещини та цивільні судна в Чорному морі. Наразі компанії переглядають тарифи та рівень ризиків, повідомляє ASAP Agri.   Зібрали головні наслідки цього рішення для українського та європейського ринків зерна:   ❌ Судновласники уникають українських портів   За словами Тараса Панасюка (Atria Brokers), чимало судновласників уже заявили про відмову заходити в українські гавані. Поточні замовлення переглядаються, а деякі контракти взагалі скасовують.   ⬆️ Натомість на румунському ринку спостерігається ажіотаж. Ціна на фуражну пшеницю в порту Констанца підскочила приблизно до 216 €/т FOB (близько 247 $/т) проти 228–229 $/т тижнем раніше.   Якщо перебої з експортом з України та РФ триватимуть, саме румунське й болгарське зерно стане головною альтернативою для покупців у регіоні.

Масовані атаки Росії на українську портову інфраструктуру призвели до фактичної зупинки глибоководного експорту зерна з України. Більшість великих трейдерів призупинили закупівлі зерна на умовах СРТ-порт, а окремі термінали тимчасово припинили роботу. Про це заявив операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький, пише Latifundist.com.  

«Практично всі великі гравці на ринку згорнули закупівлю на СРТ глибоководні термінали. Фактично сьогодні у нас зупинився глибоководний експорт», — сказав Костецький.

  Він зазначив, що ситуація вже вплинула на внутрішній ринок. Від початку тижня закупівельні ціни на ріпак на переробних підприємствах знизилися приблизно на 1 тис. грн/т. Також дешевшає зерно на внутрішньому ринку, зокрема комбікормових заводів.   📌Подробиці читайте за посиланням.

Вгадайте, яка область на заході України має найменші елеваторні потужності? Відповіді пишіть в коментарях. Щоб замовити Карту елеваторів України, переходьте за посиланням https://url-shortener.me/NL4S Вона допоможе за кілька хвилин знайти потрібний об'єкт, перевірити його потужності, типи зберігання, обладнання, розташування і контакти для зв’язку. 👩‍💻Або ж звертайтеся на пошту elevatorist@latifundistmedia.com чи телефонуйте +38 095 405 40 93

«НІБУЛОН» у 2023–2025 роках інвестував $22,9 млн у модернізацію транспортного парку. Наразі компанія має 142 вантажівки, 212 вагонів-хоперів і 83 судна, що дозволяє забезпечувати більшість логістичних потреб власними силами, повідомила пресслужба холдингу.   Власним автопарком агрохолдинг закриває 78,5% потреб у автомобільних перевезеннях, а власними вагонами — 41% залізничних.   Частина річкового флоту вже працює на Середньому та Верхньому Дунаї. Там задіяно 12 буксирів і 17 барж із загальним дедвейтом 62 тис. т, які надають транспортні послуги європейським аграріям. У 2025/26 МР флот компанії перевіз 110 тис. т вантажів.

Елеваторний бізнес «Суффле Агро Україна» у сезоні 2025/26 вперше за три роки завершив сезон із прибутком. Про це директорка компанії Тетяна Яценко розповіла в інтерв'ю Latifundist.com.   Попри складні погодні умови, врожайність у сезоні була досить хорошою, а ключовим фактором прибутковості елеваторів став високий попит на сушіння вологої кукурудзи.  

«Для нашого елеваторного напряму це перший сезон за три роки, коли ми вийшли на прибутковість завдяки високому попиту на сушіння вологої кукурудзи», — зазначила Яценко.

🚀 Сьогодні «Контейнерний Термінал Мостиська» (Мостиська Драй Порт) — це потужний мультимодальний хаб для українського експорту до ЄС, що пов'язує залізничні колії двох різних стандартів.   📈 У 2026 році термінал вийшов на історичний максимум обробки поїздів. Частка сухого порту в обробці контейнерних потоків через західний кордон зросла до 30,3%.   🌾 38% залізничного контейнерного експорту припадає на зернові, ще 16% — на шрот, олійні та олію. Звідси вантажі їдуть у Гданськ та Гдиню, а далі — по всьому світу (навіть до Китаю).   💧 Термінал здатний перевантажувати до 2 000 тонн олії на добу (зокрема через флексітанки у стандартних контейнерах).   🌽 Замість довготривалого зберігання тут побудували швидкий накопичувальний комплекс на 4 000 м³. Склад під європейську колію завантажують за рекордні 12 годин.   🤝 Детально про роботу комплексу, стафування контейнерів, роботу під час блекаутів та плани розвитку хабу читайте у нашому матеріалі: Будівництво з елементами перевантаження: як працює та куди розвив

🌾 Минулий тиждень на ринку пшениці видався малоактивним. Переробники працюють на старих запасах, а трейдери не поспішають укладати контракти, очікуючи виходу на ринок зерна з країн Чорноморського регіону.   📉 Внутрішній ринок (CPT): ціни знизилися на 200–400 грн/т.   Пшениця 2 кл.: 9,1–10,5 тис. грн/т. Фуражна: 8,3–9,9 тис. грн/т.   📈 Порти (CPT-порт): ціни трохи зросли на 1–4 $/т.   🔸Пшениця 2 кл.: 203–211 $/т. 🔸Фуражна: 192–203 $/т.   Михайло Тимощук (Taurus Trade) наголошує: зараз краще не ризикувати з угодами, поки ринок не стабілізується, але, якщо гроші потрібні терміново — краще продавати зараз, поки на світовий ринок не вивалився колосальний обсяг дешевшої російської пшениці, яка неминуче потягне ціни вниз.

🚢 Білгород-Дністровський порт та TRANS EXPEDITION (Казахстан) підписали меморандум про партнерство! Разом розвиватимуть інфраструктуру та маршрути в межах Середнього коридору (Азія — Європа). У планах — запуск нових вантажопотоків та спільні інвестпроєкти до 2031 року. 🌍⚓️

Інфраструктура Кернел в Одеській області зазнала серйозних пошкоджень внаслідок російської атаки дронами. Про це йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі від 14 липня.  

«Атака спричинила пожежу та серйозно пошкодила більшу частину ємностей для зберігання соняшникової олії, а також перевантажувальну інфраструктуру термінала», — повідомили в компанії.

  Витік значний обсяг соняшникової олії, яка зберігалася на терміналі.   Повний вплив атаки на операційну та фінансову діяльність компанії ще оцінюється.   Пожежу вдалося ліквідувати. Загиблих і постраждалих немає.

💰У Вінницькій області виставили на продаж агропідприємство із земельним банком 2,1 тис. га, елеватором, комбікормовим заводом, соєвим цехом та парком сільськогосподарської техніки. Про це повідомляє InVenture.   До складу активу входять силосний елеватор одночасного зберігання 11 тис. т, двомодульна зерносушарка Sukup, зерносклади місткістю до 15 тис. т, комбікормовий завод Bühler потужністю 12 т/год та цех із переробки сої продуктивністю 2 т/год.   Оціночна вартість підприємства становить $10,7 млн, однак остаточна ціна залежатиме від структури угоди та швидкості її укладення.

Польський логістичний оператор Laude Smart Intermodal планує розширити свою присутність на українському ринку та проводить комплексний аудит великої інвестиційної угоди. Про це в інтерв'ю Strefa Biznesu повідомив генеральний директор компанії Марцін Вітчак.   Деталі майбутнього проєкту поки що тримають у секреті через договір про конфіденційність, однак керівництво компанії чітко окреслило свої наміри щодо подальшого масштабування бізнесу в Україні.   Головною метою Laude Smart Intermodal залишається розбудова ефективного транспортного мосту між Сходом та Заходом, де Україна відіграє ключову роль. Попри постійні загрози обстрілів та воєнні ризики, польська компанія не збирається зупиняти роботу.   Сьогодні Laude Smart Intermodal є ключовим гравцем на українському ринку залізничної логістики: компанія забезпечує близько 70% усіх залізничних контейнерних перевезень в Україні.

🚢 РФ готується переорієнтувати свої зернові експортні потоки з Азовського басейну на інші напрямки. Причиною стали нещодавні успішні атаки українських безпілотників на судна в цьому регіоні, повідомляє Reuters.   Через Азовське море традиційно транспортується близько 25% усього російського зернового експорту. Нинішнє блокування судноплавства стало найсерйознішим збоєм на цьому логістичному маршруті з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну.   Куди можуть переспрямувати зерно:   ▪️Глибоководні порти Чорного моря: основна альтернатива, яка, проте, також перебуває в зоні досяжності українських дронів. ▪️Порти Балтійського моря: логістично складніший варіант, об'єкти якого раніше теж ставали цілями атак. ▪️Сухопутний коридор «Північ — Південь»: залізничний маршрут, який РФ намагається активно стимулювати. Для цього російська залізниця навіть знизила транзитні тарифи майже на 40%.

Польща у Свіноуйсьце почала будівництво порту «Мис Померанія» за 10 млрд злотих.   Новий глибоководний порт буде у Свіноуйсьце на Балтійському морі. Об'єкт стане наймасштабнішою інвестицією в портову галузь за всю новітню історію країни.   Порт проєктується з розрахунком на прийом найбільших океанських контейнеровозів, що здатні заходити у Балтійське море.   Ключові параметри майбутнього хабу:   🔹Нова суша: створення близько 186 гектарів штучної території. 🔹Контейнерний термінал: причал завдовжки 1,3 км із потужністю обробки до 2 млн TEU на рік. 🔹Загальна довжина причалів: майже 3 км нових ліній для швартування. 🔹Глибина басейну: підхідний канал та портова акваторія матимуть глибину 17 метрів. 🔹Логістичне сполучення: будівництво нової мережі автомобільних доріг та залізничної колії.

Упродовж 2025/26 маркетингового року українські виробники відвантажили на зовнішні ринки 543,4 тис. т продуктів переробки зерна. Це на 1,2% перевищує показники попереднього сезону, повідомляє Спілка «Борошномели України».   🍝 Стрімкий зліт: макарони та кускус   Поставки цієї категорії продемонстрували зростання — на 129%. За сезон Україна експортувала 29,5 тис. т продукції (проти 12,9 тис. т роком раніше).   Топ-5 покупців українських макаронів та кускусу:   Німеччина — 6,4 тис. т (21,6%) Молдова — 3,0 тис. т (10,3%) Велика Британія — 2,7 тис. т (9,0%) Румунія — 2,6 тис. т (8,9%) Латвія — 2,3 тис. т (7,8%)   🌾 Висівки — незмінний лідер експорту   Ця позиція традиційно формує левову частку всього українського експорту переробки — 365,9 тис. т (або 67,3% від загального обсягу). Порівняно з сезоном 2024/25 показник зріс на 1,7%.   Ключовий ринок: Абсолютним лідером із закупівлі залишається Туреччина, яка імпортувала 270,3 тис. т (майже 74% всього експорту висівок).

Світові агрогіганти активно інвестують у нові технології, збільшуючи обсяги зберігання та прискорюючи перевалку. Спільно з виданням World Grain ми зібрали вражаючі інфраструктурні об'єкти останніх років з усього світу.   У добірці:   📌Розумні елеватори, якими керує штучний інтелект. 📌Масштабні силосні комплекси та передові млини. 📌Технології швидкої рейдової перевалки зерна.   🎯Дивіться, як сучасна інженерія змінює правила гри в агробізнесі 👉Елеваторні проєкти у світі: що нового будують для зберігання, переробки та перевантаження зерна

📈 Фрахт з України: хендісайзи дорожчають, костери тримають позиції    За даними ASAP Agri, ситуація на морському ринку перевезень залишається стабільною, але з різною динамікою по сегментах:   🚢 Судна Handysize продовжують дорожчати. Через старт зернового сезону, ріст фрахту на Supramax та безпекові ризики судновласники вимагають більше. Експортерам доводиться погоджуватися на вищі тарифи, щоб вивезти збіжжя.   ⚓️ У сегменті костерів — штиль. Підняти ціни судновласникам не вдається через велику кількість вільного флоту та помірний попит. Угоди закриваються повільно.   📊 Що по цінах (оцінка Atria Brokers):   Глибоководні порти ➡️ Італія (схід) (30 тис. т кукурудзи) — $25–26/т (+$2 за тиждень).

Протягом минулого тижня в Україні спостерігалося зниження закупівельних цін на соняшник. За даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», це здешевлення мало переважно спекулятивний характер, оскільки реальних ринкових передумов для падіння не було: пропозиція насіння залишається обмеженою, а експортна вартість соняшникової олії суттєво не змінювалася.   Чому переробники знижують цінники?   За словами експертів, заводи аргументують коригування цін двома основними факторами:   🔸Переорієнтація на іншу культуру: початок сезону переробки ріпаку. 🔸Тимчасове затишшя: низький поточний попит на соняшник.   Цінова ситуація та поведінка покупців   Рівень цін: декларовані ціни попиту на соняшник просіли до 32 000–33 500 грн/т CPT. Подекуди стартові пропозиції опускалися навіть до 31 400–31 600 грн/т CPT.

В Україні можуть відновити окреме Міністерство аграрної політики та продовольства в межах майбутнього перезавантаження уряду. Одним із кандидатів на посаду міністра називають нинішнього заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, повідомив нардеп Ярослав Железняк.  

«Мега міністерство ресурсів розділять на: — Міністерство економіки та екології — Олексій Соболев;  — Міністр аграрної політики — Тарас Висоцький (нарешті!)», — написав Железняк.

  Як повідомляє Latifundist.com із посиланням на джерела, повернення окремого Мінагро предметно обговорюють у межах переформатування Кабміну, хоча остаточного рішення щодо структури уряду та кандидатури аграрного міністра ще немає.

11 вересня в Києві пройде КОММБАЙН 2026 — агромаркетингова конференція яку проводять Aggeek разом із Agro Marketing Agency.    КОММБАЙН 2026 — це про маркетинг, який не розсипається при першому тиску ринку.   Що буде у програмі КОММБАЙН 2026: 🔹як маркетинг реально виводить агрокомпанії в лідери ринку; 🔹перші практичні результати використання ШІ в агрорекламі; 🔹кейси, де креатив працює навіть для “нецікавих” тем; 🔹як зробити кампанію, про яку говорять (і чому це іноді неочевидні рішення), і багато іншого.   Бронюйте місця вже зараз на сайті -https://commbine.fun/ або звертайтеся за контактами:   АНАСТАСІЯ МАЛАХОВА (AGGEEK) +380686255410, aggeek.net@gmail.com   CВЯТОСЛАВ ТКАЧЕНКО (Agro Marketing Agency) @SvyatoslavTkachenko, +380633577359, market@agromarketing.com.ua

Засновник «Волинь-Зерно-Продукт» (ВІЛІЯ) Євген Дудка розкрив інвестиційну стратегію компанії. Перспективними тут вважають проєкти з окупністю до 7 років. Отриманий прибуток ділять за фіксованим принципом: по 10% віддають на ЗСУ та дивіденди власника, по 30% спрямовують на реінвестування в сам підрозділ та у резервний фонд, а 20% інвестують у нові стартапи та ідеї. Крім того, Дудка підкреслив, що сучасним аграріям варто фокусуватися не лише на купівлі землі, а й на інвестиціях у техніку та інфраструктуру, оскільки саме ці активи посилюють стійкість бізнесу в кризу.