Nerd Campfire
Open in Telegram
Затишне вогнище у цифровому лісі, де я говорю про те, у що закоханий. Пишу тексти, знімаю відеоесеї. 🗺 Навігація по каналу: t.me/NerdCampfire/1092 📼 Youtube: youtube.com/@nerdcampfire Не займаюсь рекламою. Не роблю репости.
Show more955
Subscribers
No data24 hours
+57 days
+2230 days
Posts Archive
Strayed Lights - це майбутня екшн-адвенчура, що поєднує у собі казкову атмосферу темного заплутаного світу із швидкою бойовою системою із таймінґами в стилі Sekiro.
Я зіграв у демо і отримав купу задоволення!
Наратив у грі ведеться без слів, все подається діями персонажів та візуальними образами.
Стилістично Strayed Lights дуже красива, а саундтрек писав Остін Вінторі (Journey, The Banner Saga).
Бойова система ж складається в основному із парирувань.
У ворогів є два типи атак: сині і червоні. Потрібно переключатись між цими кольорами, щоб ефективно відбивати атаки, назбирати енергію за це і вивільнити її, вбиваючи всіх ворогів поряд.
Також парирування правильного кольору відновлює здоров'я, неправильного - ні. Існують атаки, які блокувати неможливо. Захоплюючий дефенсивний ґеймплей, де атака - другорядне вміння, що дуже підходить сюжету.
Сама гра виходить вже в цьому місяці!
Реліз: 25 квітня 2023
Платформи: PC, PS, XBOX, SWITCH
Посилання:
- вебсайт гри (з посиланнями на магазини)
#шо_там_по_інді
Як у вас справи?
У мене більш-менш. Потрохи працюю над новим відео, буквально щойно записав для нього голос. Поки не закінчу його, не можу розслабитись і почати грати у щось нове, бо боюсь що воно теж надихне мене на відео. І тоді я взагалі застрягну у своїх думках і багато всього почну, але нічого не закінчу.
Дедлайну немає, бо мені їх на роботі вистачає. Але я надіюсь що дуже скоро нове відео буде готове
А поки розкажіть що у вас там? Що грали, дивились, читали чи слухали?
art: canopy
Продовжуючи тему моїх розкопок ігор для 3DS.
Liberation Maiden — це шутемап від SUDA51, у якому граючи за Шоко, президентку Нової Японії в літаючому бойовому меха костюмі, потрібно врятувати країну від завоювання Домініоном та відновити природу.
На відміну від більшості шмапів, пересування по локаціях повністю вільне, для стрільби потрібно прицілюватись стилусом щоб зафіксувати цілі і відпускати прицілювання щоб вистрілити ракетами з автонаведенням. Згодом до арсеналу буде додано потужний гігантський лазер.
Візуально гра просто неймовірна як для 3DS. Екшн приємний, а зверху це все прикрашено драйвовим саундтреком. Особливо мені сподобались вокальні треки Liberation Day та тема фінального боса. Я просто обожнюю вокальні треки у відеоіграх.
Трохи сумно бачити кліфхенґер в кінці, знаючи що після того виходив лише сиквел у вигляді візуальної новели.
У грі всього 4 місії + фінальний бос, тому пройти її можна за один захід. І це навіть плюс.
Рекомендую!
#рецензії
Хочу поділитись неочікуваною знахідкою для 3DS.
Sakura Samurai: Art of the Sword — це самурайський екшн із акцентом на точні і миттєві бої.
Граємо за безіменного самурая, що повинен врятувати викрадену богиню. Сюжет тут тривіальний, головне ґеймплей.
В бою вичікуємо поки ворог розкриється після атаки і завершуємо все швидким ударом меча. Якщо ворог у броні - двома ударами. Вороги бувають із різною зброєю і різними патернами атак, люблять відміняти удари і дурити гравця. Боси ще більш небезпечні.
Якщо вдарити невчасно - ворог блокує атаку і ваша катана почне затуплюватись. Продовжите тупити і вона перетвориться у непотріб.
У селах можна покращувати та точити катану, відпочивати, зберігатись, купляти розхідники та грати у міні ігри заради грошей чи нагарод.
В цілому чудова коротенька річ, проте має дивну презентацію: фемілі френдлі гра у самурайському сеттінґу та ще й у якийсь момент стає доволі челенджевою.
Дуже раджу, якщо маєте 3DS чи готові потратити 5 хвилин на емуляцію.
#рецензії
Road 96 — це душевний роуд-тріп, напханий атмосферними діалогами, вигадливим гумором, політикою та цікавими моральними виборами.
Це чудова пригода на кілька вечорів, та можливість кожному гравцю пережити свою окрему подорож на зустріч свободі.
Читайте мої враження про гру за посиланням
👇
ВИРУШИТИ В ДОРОГУ
#лонгрід #рецензії
Мій колега по нещастю з каналу GAME DESIGN — мистецтво сьогодні опублікував неймовірно якісне відеоесе про ґеймдизайн The Long Dark.
👇
youtu.be/tewlSYdbUs0
І на даний момент у нього незаконно мало переглядів, тому давайте це виправляти! Нам потрібно більше схожих українськомовних есе на ютубі!
Але щоб такі непопулярні чуваки, як ми із ним, продовжували творити — потрібно підтримувати це діло переглядом і активністю.
Бо може нарешті таки час рухатись подалі від всяких хайпових відосів та ігрових новин, якими вже і так заповнений український ютуб?!
І ні, це не реклама і про репост мене ніхто не просив.
Поки я працюю над своїм новим відео, треба ж вас підгодовувати, щоб підтримувати апетит до такого роду контенту.
Sonny Boy — це винятковий аніме-серіал, наповнений сенсами про відсутність сенсів.
Це історія про звичайних школярів, що потрапили у пустоту, в якій немає нічого, крім них самих. Разом, вони будуть вивчати цей дивний світ, а згодом і світи. Будуть досліджувати та випробовувати їх правила, а разом із тим - пропускати їх через власне світосприйняття.
Я обожнюю японців за вміння так спокійно і меланхолійно подавати роздуми про те, наскільки ж незначне наше існування.
Тайтл вражає нетиповими для аніме наративом, візуальними образами, підходом до мальовки та музичним супроводом.
Він цікаво розказує про те, які прості та одночасно складні бувають люди та наскільки ж, інколи, просто забути про те, що більшість подій просто стаються, і навіть не тому, що вони повинні були статись.
І це не те щоб свіжа ідея, але я вважаю свіжим саме підхід до неї у цьому серіалі.
Sonny Boy — один із найсильніших серіалів, що я дивився за останній час і я не бачу причин, чому ви маєте право його пропускати.
#рецензії
Мої думки стосовно сьогоднішньої презентації ґеймплею Tears of the Kingdom.
По-перше, мало! Цікаво, чи вони тримають в таємниці якісь надважливі ґеймплейні деталі, які кардинально мінятимуть концепцію Breath of the Wild, на що я, особисто, надіюсь.
По-друге, показали кілька цікавих механік.
У грі можна буде ф'юзити предмети та об'єкти. Наприклад із того що було в трейлері: приліпити камінь на палицю; об'єднати спис із вилами для збільшення довжини: приклеїти гриб на щит, щоб ворог ударом по ньому тріґерив відповідну властивість гриба; начепити на стрілу різноманітні ресурси для відповідного ефекту (наприклад кусочками слаймів накласти на стрілу ефект відповідної стихії слайма, чи оком кажана заставити стрілу самонаводитись). Також можна ліпити різні об'єкти із використанням древніх механізмів, щоб створювати імпровізовані плоти чи навіть літальні апарати.
Крім того було показано і кілька механік із попередніх трейлерів: проходження крізь стелю та відмотування положення об'єктів назад у часі.
Це все звісно прикольно, але на мою думку це лише покращує і розширяє можливості, що були у BOTW.
І це мене трішки засмучує, враховуючи що я чекаю від Tears of the Kingdom на фоні Breath of the Wild того ж, що нінтендо зробили свого часу із Majora's Mask на фоні Ocarina of Time. Тобто створення абсолютно нової гри на основі рушія і ассетів попередньої, а не просто додавання деталей, які запросто вжилися б і у попередню гру.
Також я дуже надіюсь, що вони переглянули свій підхід із святилищами у BOTW, і у новій грі у нас будуть класичні зельда-підземелля, у яких можна буде застосувати всі ці чудернацькі абілки. І в презентації на горизонтах я не помітив цих самих святилищ, тому надія є.
Поверніть нам класичні підземелля!
Все ще чекаю на реліз, але боюсь, щоб нова частина не була занадто вже вторинною на фоні попередньої.
Проте навіть якщо так, то ми все ще отримаємо якісну гру у одній із найкращих відеоігрових серій в історії.
#думки
Mina the Hollower — це майбутня екшн адвенчура з дуже близькими мені вайбами 2D Zelda, Castlevania та Bloodborne, зроблена у стилістиці Game Boy Color.
А ще її розробляють не аби хто, а Yacht Club Games, творці легендарного Shovel Knight.
Гра комбінуватиме у собі зельда-лайк експлорінґ і пазли, ізометричний платформінґ, швидку бойову систему і челенджевих босів, вікторіансько-вампірську естетику та драйвовий саундтрек.
Тут навіть додавати нічого. Одна із найочікуваніших мною ігор. Надіюсь вона таки вийде цього року.
Реліз: грудень 2023 (мабуть)
Платформи: PC та консолі (точний список поки не заявлено)
Посилання:
- Steam
- Kickstarter
- Twitter
#шо_там_по_інді
Вирішив скласти для себе список цьогорічних релізів, на які я очікую найбільше, а потім подумав, чому б не поділитись ним із вами. Можливо, ви знайдете уньому щось цікаве для себе.
Багато тайтлів сюди не потрапило просто через те, що я чекаю на них менше або не чекаю взагалі.
Але і цього списку достатньо, щоб я засумував, бо КОЛИ У ВСЕ ЦЕ ГРАТИ?!
Текстовий список для легшого гугління (+ посилання на мої пости про деякі із них):
- Hunt the Night
- The Last Case of Benedict Fox
- Redfall
- Darkest Dungeon 2
- Zelda: Tears of the kingdom
- Sea of Stars
- Lies of Pi
- Gravity Circuit
- Planet Of Lana
- Mina the Hollower
- Silksong
- Worldless
- In Stars And Time
- Skate Story
- Shashingo
- For the king 2
- Moadra
- Dungeon Drafters
- Mika and The Witch's Mountain
- Europa
- The Invincible
- The Plucky Squire
- The Last Faith
- Star Fetchers
GetsuFūmaDen: Undying Moon — це втрачена можливість.
Undying Moon це сиквел оригінального GetsuFūmaDen 1987 року. Сиквел експериментує на тему роуґ-лайту. І йому це не дуже вдається.
Діло в тому, що у Undying Moon поряд із неймовірною стилістикою, потужним саундом і цікавим дизайном локацій та ворогів оселились противні гріндові механіки, які заставляють тебе недопроходити забіги лише для того, щоб не втратити цінні ресурси і хоч якось прокачати перманентні бонуси.
А навіть маючи оригінальні механіки, вона все ще занадто сильно покладається на формулу Dead Cells і програє у цьому порівнянні.
Скажу чесно, грати у неї цікаво і приємно, особливо враховуючи неймовірний стиль японських гравюр, атмосферу та доволі справедливий челлендж. Але конкретно те, що це роуґ-лайт заставляє мене інколи ненавидіти її і мріяти про те, щоб вона була просто лінійним екшн платформером на 2-3 години.
Можу рекомендувати гру лише заради стилістики і якщо ви готові миритись із посередньою реалізацією в межах жанру.
#рецензії
Швидкий апдейт.
Я пройшов Yakuza Kiwami і це неймовірний, хоч і неідеальний, ігровий досвід.
А ще це причина, по якій в останній час я майже нічого не постив і досі не зробив своє наступне відео.
Рецензії не буде, бо маю надію колись таки пройти всі частини серії і зробити якусь об'ємну ретроспективу.
Але всім, хто вагається, чи починати грати у цю епічну та немалу серію я скажу: "Так, починайте!".
Он навіть в steam зараз Yakuza 0 на знижці за якихось 60 гривень продається (рахуй безплатно). Йдіть і купуйте!
Що ж до Kiwami, то я у захваті. Навіть незважаючи на трішки поламану бойову систему та деякі інші нюанси, це все ще чудова гра та прекрасний ремейк.
- Якісна драма, що дуже гарно уживається із місцевим гумором, особливо враховуючи що і те й інше дуже гіперболізовано
- Душевні та цікаві персонажі
- Чудова режисура що у ґеймплейних моментах, що в катсценах
- потужний саундтрек
- видовищна, хоч і далеко не ідеальна, бойова система
- цікаві ігрові ситуації, міні ігри та сайд квести
- СТИЛЬ.
#думки
Operation: Tango — це асиметрична кооперативна пазл-адвенчура від першої особи в атмосфері шпигунських екшнів.
В ролі хакера та агента потрібно співпрацювати разом, щоб виконувати цілі на рівнях і просуватись по сюжету.
Ґеймплейно персонажі кардинально різні. Агент знаходиться на завданні фізично, тому повинен ховатись від ворогів та напряму взаємодіяти із оточенням, а хакер - має доступ до різних систем на рівнях, та більше взаємодіє із їх "начинкою".
Асиметричність тут у всьому, тому на рівнях інформація та функції завжди поділені між персонажами порівно, через що розгадки пазлів одного гравця зазвичай будуть у другого.
Пазли небанальні й цікаві, а атмосфера гри це квінтесенція оцього класичного для шпигунських бойовиків відчуття: "перерізати дріт в останню секунду".
Гра коротка, ми з дружиною пройшли її менше ніж за 4 години. А щоб у неї грати, достатньо наявності копії гри лише у одного із гравців. Кросплей присутній.
Впевнено рекомендую, якщо шукаєте незвичного кооп експіріенсу.
#рецензії
Вау! Біля багаття вже зібралося понад 500 людей!
Коли мова йде про такі числа, я уявляю як ми всі стоїмо в одній кімнаті, обговорюємо ігри та розумію, наскільки ж це дофіга.
Дякую вам за вашу увагу до того що я створюю, за активність, підтримку, фідбек та критику.
Дякую, що мотивуєте мене продовжувати творити, попри все лихе, що відбувається кругом. Без вас цього каналу не було б!
І окремо хочу подякувати іншим кріейторам за те, що згадували мене у своїх публікаціях, репостили та йшли на контакт абсолютно безкорисно. Це круто, що у нас вже вибудовується своє невеличке та затишне ком'юніті, що об'єднує людей у цей непростий час.
Люблю їх. Ось вони, зліва направо:
Я, робот та електровівці... | Грай | Anivision | Individ | Ранній Доступ |Кежулам вхід заборонено | Pharra’s Classy Issue |циганський космодесант хаосу |Моримух | Ananasich's secret attic
(прошу вибачення якщо когось забув).
Тут одна моя знайома авторка з каналу Кежулам вхід заборонено взяла інтерв'ю у розробника Astalon: Tears of the Earth.
Дуже раджу прочитати, бо він розказує багато цікавого про свої ігри, розробку та навіть трохи про своє українське коріння.
Та і на авторку теж підписуйтесь. Вона робить рофельні лонгріди з приколами і мемами при цьому часто не втрачаючи конструктиву (як виявилось, так теж можна).
👇
Посилання на інтерв'ю
Hibernaculum — це майбутня сай-фай горор рпг від першої особи в ретро стилістиці про виживання у гігантському покинутому космічному кораблі.
Цей корабель поколінь давно втратив свої ім'я та мету. Його наповнюють найрізноманітніші мешканці. Дикі культри, жорстокі банди та мутанти-ізгої мешкають у цьому занепалому та гнилому місці.
Розробники із Wormwood Studios (автори Primordia та Strangeland) при створенні концепту надихались класичними данджен кроулерами і хотіли освіжити погляд на лабіринти класичних тайтлів жанру.
Гра буде ділитись на дослідження корабля, інтеракції із малочисленими дружніми NPC та бій в реальному часі із симуляцією кидків кубиків та покрокових ходів.
Дуже великий фокус буде на енвайрмент сторітеллінґ та атмосферу.
В даний момент ведеться кікстартер кампанія. Цільову суму вже зібрано, але можна відкрити й додаткові цілі, наприклад порт на Switch вже відкрито.
Реліз: третій квартал 2025
Платформи: PC та Nintendo Switch (поки що)
Посилання:
- Kickstarter
- Website
- Twitter
HIDARI — це майбутній самурайський стоп-моушн фільм про легендарного японського скульптора Джінґоро Хідарі, повністю зроблений за допомогою дерев'яних ляльок.
Після втрати батька та своєї правої руки, легендарний майстер відправляється у подорож заради помсти, зі своїм напарником Сплячим Котом (референс на реально існуючу скульптуру), озброївшись власними інструментами та механічним протезом руки.
Творці випустили неймовірно стильний п'ятихвилинний пілот, у якому можна побачити, наскільки якісна анімація планується у повному фільмі.
Цікаво, що Джінґоро Хідарі наполовину міфічний персонаж, так як його скульптури зараз можна зустріти по всій Японії, і при цьому вік цих скульптур коливається з різницею у приблизно 300 років. Що натякає на те, що це не справжнє ім'я автора, а псевдонім який використовували різні вправні майстри кінця XVI - початку XIX століття.
Тому у повному фільмі автори збираються поєднати міфічне та фантастичне із реальними історичними подіями, і навіть використати деякі із реальних скульптур майстра.
Було запущено кікстертер, для збору коштів на фільм із ціллю в 2 мільйони йен (близько 14500 доларів).
Дуже надіюсь, що у них все вийде.
.
Що вийде, якщо змішати формули Crash Bandicoot та Sonic Adventure, пропустити це через стилістику PS1 і Sega Saturn та додати зверху власних ідей?
Вийде Lunistice!
Це лінійний 3D платформер, створений однією людиною, який поєднує в собі розмірене пересування по сюреалістичних локаціях із доволі швидкісними секціями та елементами колектотона.
Граючи за танукі Хану, потрібно пройти 7 рівнів-снів, поділених на дві зони, щоб дізнатись долю людства під час загадкового апокаліпсису (я не жартую).
Керування неймовірно приємне, а всі рівні презентують по одній механіці, щоб в кінці застосувати їх в одному рівні.
Lunistice коротка. Я пройшов її на трушну кінцівку менше ніж за 3 години і це було суцільне задоволення.
А ще вона дешева: 99₴ в Steam та ~160₴ в польському регіоні eShop.
Якщо ви цікавитесь 3D платформерами, то я не хочу чути відмазок. Купити і пройти!
#рецензії #шо_там_по_інді
📺 Astalon: Tears of the Earth — це цікавий випадок, коли гра створює ностальгічні почуття про те, чого ніколи не було, при цьому не паразитуючи на любові гравця до конкретних франшиз.
Чому на мою думку у неї потрібно зіграти усім цінителям ретро та метроїдваній - дізнавайтесь у моєму тексті.
👇
Тицяй сюди!
#лонгрід #рецензія
Astalon: Tears of the Earth — це цікавий випадок, коли гра створює ностальгічні почуття про те, чого ніколи не було, при цьому не паразитуючи на любові гравця до конкретних франшиз.
Дізнайтесь про деякі із причин, чому всім цінимелям ретро та
