Трохи про приватне право🧐

  ♻️Трохи про способи захисту при виселенні в позасудовому порядку   Ухвала КЦС ВС від 03.06.2026 у справі № 308/16652/23   🖌️Існує різний підхід щодо застосування способу захисту як вселення при позасудовому виселенні особи, тому касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2025 року у справі N? 159/3927/23 та зробити висновок про те, що:   1️⃣виселення проводиться добровільно або в судовому порядку;   2️⃣про добровільність виселення з житла може свідчити самостійне звільнення особою цього житла;   3️⃣виселення особи з житла в позасудовому порядку не допускається;   4️⃣парламент не обмежує особу, яку виселили в позасудовому порядку для захисту свого інтересу шляхом застосування конкретного способу захисту;   5️⃣тому особа, яку виселили з житла в позасудовому порядку з порушенням порядку, може заявляти як вимогу про відшкодування збитків та/або компенсацію моральної шкоди, так і заявляти вимогу про вселення до житла.

ℹ️Отакий новий варіант масової розсилки, вочевидь для злому🪚від імені Міністерство юстиції України

📖 Опубліковано черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за травень 2026 року. 📍url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_05_2026.pdf

♻️Трохи про конструкцію форс-мажору і гроші (закінчення)   Окрема думка суддів  КГС ВС від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/136346923   6️⃣26. Також слід завернутися до Модельних правил європейського приватного права DCFR (Draft Common Frame of Reference), які є найбільш фундаментальним проєктом, що має неофіційну назву Цивільного кодексу ЄС, який хоч і не має статусу закону, але є надзвичайно авторитетним джерелом "м`якого права" для Верховних судів країн Європи.   7️⃣27. DCFR містять принцип, за яким виконання грошового зобов`язання не може стати об`єктивно неможливим (підпасти під дію форс-мажору) (принцип "Гроші є завжди"). Так, стаття III.- 3:101 встановлює, що кредитор має безумовне право на виконання грошового зобов`язання. У коментарі до DCFR підкреслюється, що оскільки гроші є родовими речами, боржник не може посилатися на їх відсутність як на підставу для звільнення від виконання. Тобто, категорія "непереборної сили" (форс-мажору) не застосовується до обов`язку сплатити гроші.   8️⃣28. Стаття III.- 3:104 регулює звільнення від відповідальності через форс-мажор. Офіційний коментар до цієї норми чітко зазначає: що фінансова неспроможність (нестача, відсутність коштів) не є виправданням. Ризик наявності коштів для оплати завжди лежить на боржнику. Навіть якщо банківська система колапсувала або держава припинила фінансування, це вважається сферою контролю боржника або його комерційним ризиком.   9️⃣29. Зі статей III.- 3:708 і III.- 3:710 вбачається право кредитора на відсотки за затримку оплати грошових коштів. DCFR розглядає ці відсотки як автоматичний наслідок прострочення. Оскільки виконання грошового зобов`язання не може бути "виправдане" форс-мажором, то і нарахування відсотків за затримку не зупиняється.   🔟30. Отже згідно з DCFR, фінансова неспроможність боржника, недостатність коштів, ні за яких обставин не може бути визнана обставиною, що звільняє від виконання грошового зобов`язання або від відповідальності за його несвоєчасне виконання, оскільки ризик наявності грошових коштів є абсолютним обов`язком боржника.   1️⃣1️⃣31. У документах, які належать до так званого європейського м`якого контрактного права, діє принцип, згідно з яким сторона не може звільнятися від обов`язку виконати грошове зобов`язання з посиланням на форс-мажор. Аналогічний підхід поширюється і на річні відсотки та інфляційні втрати, нараховані на заборгованість.   1️⃣2️⃣32. Однак, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, з посиланням на форс-мажорні обставини, зазначеного не врахували.   1️⃣3️⃣38. Крім того, встановивши, що у п.8.1 договору сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), суди попередніх інстанцій не встановили та не оцінили того, про які саме обов`язки (зобов`язання) у цьому положенні договору йдеться, зокрема, в контексті його поширення чи непоширення на грошові зобов`язання відповідача.   1️⃣4️⃣39. Тобто, передбачене договором зупинення виконання стосувалося виключно тих зобов`язань, які підпали під дію впливу форс-мажору, а не всіх договірних зобов`язань.

♻️Трохи про конструкцію форс-мажору і гроші   Постанова ОП КГС ВС від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/137418594   1️⃣8.17. З цього приводу об`єднана палата зазначає, що при застосуванні положень договору щодо форс-мажорних обставин необхідно розрізняти: (1) обов`язок сторони своєчасно повідомити іншу сторону про настання таких обставин у строк і спосіб, визначені договором, та (2) обов`язок надати належні докази їх існування, зокрема сертифікат ТПП України.   2️⃣8.18. Об`єднана палата виходить з того, що повідомлення про форс-мажорні обставини має бути здійснене у встановлений договором строк, а якщо він (строк) сторонами не визначений (не визначений нормами законодавства), то невідкладно - з моменту, коли стороні стало відомо про їх настання чи можливість впливу на виконання зобов`язання. Натомість отримання сертифіката ТПП України як доказу таких обставин об`єктивно пов`язане з відповідною процедурою звернення до уповноваженого органу та може відбуватися пізніше, у тому числі після настання порушення виконання зобов`язання.   3️⃣8.32. Об`єднана палата зауважує, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з урахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: (1) застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); (2) чим підтверджується форс-мажор; (3) чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; (4) як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.   4️⃣8.35. З аналізу наведених умов убачається, що: (1) сторони визначили форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором; (2) у разі настання форс-мажору відбувається відтермінування строків виконання зобов`язань на період дії таких обставин, що свідчить про збереження самого зобов`язання та зміну лише строку його виконання; (3) сторони встановили обов`язкову процедуру підтвердження форс-мажору, яка включає негайне повідомлення контрагента та надання підтвердних документів протягом чотирнадцяти днів з моменту виникнення таких обставин; (4) сторони прямо погодили, що форс-мажорні обставини не впливають на обов`язок покупця здійснити оплату за природний газ, поставлений до моменту їх настання.   5️⃣8.42. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій конкретні обставини у цій справі, зокрема, щодо факту наявності та належного підтвердження форс-мажорних обставин, їх впливу на можливість виконання відповідачем зобов`язань, а також дотримання сторонами погодженого договором порядку повідомлення про такі обставини, об`єднана палата зазначає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині як передчасних, оскільки, як передбачено в умовах типового договору, строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

​Важливе рішення ЄСПЛ щодо витребування на користь держави земельної ділянки лісогосподарського призначення – Galyna Stepanivna NOGA v. Ukraine   Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення у власність держави переслідувало легітимну мету забезпечення дотримання принципу верховенства права і відповідало суспільним інтересам, а заявниця, придбаваючи таку ділянку, не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з її придбанням.   За обставинами справи у 2008 році заявниця придбала земельну ділянку в компанії «N» на підставі договору купівлі-продажу. У травні 2011 року прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про витребування цієї земельної ділянки від компанії «N» та заявниці з мотивів того, що відповідні землі були землями лісового фонду та перебували в державній власності.   Остаточне рішення у справі було ухвалено 22 червня 2016 року: суди трьох інстанцій задовольнили позов, встановивши, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розпоряджатися якими уповноважений виключно Кабінет Міністрів України, а не селищна рада, яка вилучила цю земельну ділянку з державного лісового фонду та віднесла їх до земель рекреаційного призначення.   Пізніше, в червні 2017 року, заявниця звернулася до суду з позовом до сільської ради та КМУ про відшкодування вартості майна. Суди відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що вимоги про компенсацію мали бути пред’явлені до її контрагента за договором купівлі-продажу – компанії «N».   Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, ЄСПЛ не встановив порушення справедливого балансу між суспільними та приватними інтересами.   Суд наголосив, що заявниця мала проявити особливу обачність перед укладенням договору купівлі-продажу, оскільки могла знати про належність ділянки до особливої категорії земель і ризик припинення права власності на неї, зважаючи на судові провадження про право розпорядження цією землею, які тривали у 2004–2010 роках.   ЄСПЛ також звернув увагу на істотну різницю між ціною, сплаченою заявницею за земельну ділянку (75 055 грн, приблизно 6800 євро), та її оціночною вартістю (528 366 грн, приблизно 48 500 євро), що викликало сумніви в законності укладеного договору купівлі-продажу.   З огляду на ці обставини ЄСПЛ дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність перспективи отримання компенсації за вилучене майно, заявниця не проявила належної обачності та свідомо прийняла ризики, пов’язані з придбанням спірної земельної ділянки, а тому підстав для висновку про порушення справедливого балансу інтересів у цій справі немає.   Ознайомитися з офіційним текстом рішення Galyna StepanivnaNOGA v. Ukraine можна на вебсайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249740. Нагадуємо й про Платформу обміну знаннями ЄСПЛ-KS, що містить матеріали практики ЄСПЛ українською мовою, яка доступна за посиланням: https://ks.echr.coe.int/uk/web/echr-ks/.

♻️Трохи про розмежування доктрини заборони суперечливої поведінки та еstoppel Постанова КЦС ВС від 08.06.2026 у справі № 680/520/24 1️⃣Касаційний суд підкреслює, що слід розмежовувати доктрину venire contra factum proprium (що характерна для романо-германської традиції) та еstoppel (властивий для англосаксонської традиції). 2️⃣Доктрина venire contra factum proprium є матеріальною-правовою конструкцією та розрахована на її застосування в матеріальних приватно-правових відносинах. 3️⃣Тобто доктрина заборони суперечливої поведінки є матеріально-правовою, а не процесуальною конструкцією. Тому вона застосовується у сфері цивільних (приватноправових) відносин.

📗Трохи для цікавого вечірнього читання про спадщину від О. Є. Кухарєва

📖Оприлюднено огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах щодо захисту інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союз url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_zahust_prav_IntVlasn.pdf

♻️Трохи про скасування заповіту Постанова КЦС ВС від 29.05.2026 у справі № 308/13066/16-ц 1️⃣59. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (частина перша статті 1257 ЦК). 2️⃣60. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (частина третя статті 1254 ЦК). 3️⃣61. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто (частина п`ята статті 1254 ЦК). 4️⃣62. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 1254 ЦК). 5️⃣63. Верховний Суд зауважує, що: 6️⃣в ЦК передбачено два способи скасування заповіту: 🅰️шляхом складення нового заповіту; 🅱️шляхом вчинення одностороннього правочину - скасування заповіту; 7️⃣законом встановлено, що скасування заповіту повинно відбуватися в тому ж порядку, що і посвідчення заповіту. Це означає, що такий односторонній правочин як скасування заповіту має бути вчинений у письмовій формі та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами; 8️⃣непідписання особою такого одностороннього правочину як скасування заповіту свідчить, що такий правочин складено з порушенням вимог щодо його форми, та, відповідно до частини першої статті 1257 ЦК це має наслідком його нікчемність.

📖24.06.2026 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбудеться захист цікавої дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Наталії Філатової-Білоус «Правовий концепт договору в умовах цифровізації».

♻️10 червня 2026 року в онлайн-форматі відбувся семінар-практикум з розгляду справ у сфері авторського права в Україні, організований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) і Верховним Судом у співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). 📺До заходу долучився суддя Верховного Суду Василь Крат, який розповів про судову практику щодо компенсації за порушення авторського права як «замінника» відшкодування шкоди, завданої плагіатом. 📍Спікер зазначив, що «compensare» (лат.) означає відшкодовувати або урівноважувати. По суті компенсація в приватному праві – це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб’єктивного права) шляхом сплати особі грошей як загального еквіваленту всіх цінностей або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату. На цьому акцентував КЦС ВС у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 201/13593/19. ♨️Василь Крат звернув увагу на свій параграф у монографії за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої «Трактат про компенсацію в праві». В ній ідеться, що в приватному праві «компенсація» є ширшим поняттям, ніж відшкодування шкоди, і застосовується у трьох випадках: як замінник відшкодування для невідновлюваних благ (здоров'я, честь, репутація), для відновлення втраченого інтересу та у зв'язку з припиненням суб'єктивного цивільного права. «І якщо ми звернемося до сфери авторського права, то побачимо, що саме там ця конструкція прижилася і протягом тривалого часу досить ефективно застосовується», – сказав доповідач. ℹ️Він проаналізував висновки, зроблені в постанові  КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі № 308/7570/18-ц. *️⃣Фабула справи: авторка дисертації посилалася на те, що її автореферат було використано без дозволу та поза межами допустимих обмежень авторського права. На цій підставі вона просила суд визначити розмір компенсації за порушення як майнових, так і немайнових прав автора в мінімальному розмірі. Суддя звернув увагу на такі моменти. 1️⃣По-перше, в цій справі КЦС ВС застосував висновки Суд справедливості Європейського Союзу від 16 липня 2009 року у справі C‑5/08 «Infopaq International A/S проти Forening Danske Dagblades». Суд справедливості ЄС зазначив, що автор контролює використання свого твору через систему дозволів і отримує співмірну винагороду за його створення, при цьому будь-яка дія третьої особи щодо твору за замовчуванням потребує згоди автора – крім випадків правомірного використання без такого дозволу, прямо передбачених законом. 2️⃣По-друге, суд розмежував допустиме цитування і плагіат. Цитування – вільне використання твору за умови обов'язкового зазначення імені автора та джерела запозичення; воно вважається найбільш значущим обмеженням авторського права і слугує підґрунтям для інших подібних обмежень. Плагіатом натомість є використання чужого твору або його частини без посилання на джерело, тобто без дотримання саме цієї умови правомірності. 3️⃣По-третє, КЦС ВС врахував принципи приватного права: добросовісність, справедливість і розумність. Суд зазначив, що для визначення розміру компенсації за плагіат враховується, зокрема: факт порушення прав і яке саме порушення допущено; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об’єктів); принципи приватного права (добросовісність, справедливість, розумність). 4️⃣Василь Крат акцентував, що суд не визначив вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані при визначенні розміру компенсації. «Тобто не виключено, що за певних фактичних обставин ті чи інші чинники можуть позначитися на розмірі компенсації», – сказав він. 📖Презентація: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Kompensac_avtor_pravo.pdf

♻️Трохи про зловживання про набуття інтелектуальних прав на торговельну марку Постанова КЦС ВС від 13.05.2026 у справі № 757/7508/22-ц 📍Цей суд вже робив висновки про те, що й в сфері інтелектуальних прав при їх захисті застосовуються категорії «добра совість» та «недопустимість зловживання правом». 📌Власне відсутня причина, чому б не поширювати ці категорії й у тих випадках коли постає питання про набуття інтелектуальних прав на торговельну марку. 🔎Наприклад, учасник товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 100 % і який одночасно є керівником цього товариства, що мало відносини із суб`єктом прав на торговельну марку (його представником), здійснює набуття прав на торговельну марку з метою обходу правил статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. Такий учасник товариства не може кваліфікуватися як звичайний покупець або клієнт суб`єкта прав на торговельну марку (його представника). Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. 🖌️Для мотивування наявності зловживання правом учасником товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 100 % і який одночасно є керівником цього товариства, що мало відносини із суб`єктом прав на торговельну марку (його представником), та здійснює набуття прав на торговельну марку з метою обходу правил статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, недостатньо твердження про наявність зловживання правом. Таке мотивування має відбуватися через обґрунтування наявності/відсутності тих обставин, які дозволяють констатувати зловживання правом. До таких обставин, зокрема, належать: наявність у товариства договірних відносин із суб`єктом прав на торговельну марку (його представником); встановлення того, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 100 %, є одночасно керівником цього товариства; момент набуття прав на торговельну марку учасником товариства.

🤖 Трохи про «нелюдські корпорації» (non-human corporations) 🇦🇷Президент Аргентини Хав'єр Мілей опублікував статтю (https://www.ft.com/content/f93022fe-43f7-437d-abd8-06c457c0a43c) для Financial Times, в якій, зокрема, вказується, що: 1️⃣20 березня 1602 року заснування Голландської Ост-Індської компанії дало світу компанію з обмеженою відповідальністю — і розкрило весь потенціал капіталізму. Лише тоді, коли закон встановив межу ризику, капітал почав діяти на повну силу. Промислова революція, що спалахнула кількома роками пізніше, була завершена не завдяки інженерії, а завдяки голландському корпоративному праву. Машина та юридична особа разом утворили подвійну спіраль сучасного процвітання. Відтоді світовий ВВП зріс більш ніж у 200 разів, дохід на душу населення збільшився в 15 разів, а населення зросло в 15 разів. Компанія з обмеженою відповідальністю, безперечно, заслуговує на місце серед 10 найважливіших винаходів в історії; 2️⃣логіка 1602 року діє і сьогодні. Компанії, керовані новітніми технологіями, такими як ШІ-агенти, потребують такої ж правової бази, яка підтримувала капіталізм протягом понад чотирьох століть — бази, придатної для розвитку та експериментів; 3️⃣на початку промислової революції Адам Сміт проілюстрував потенціал технологій та економії від масштабу у своєму знаменитому прикладі про шпилькову фабрику. І так само, як промислова революція звільнила нас від обмежень людських м'язів, ШІ звільнить нас від обмежень людського мозку, піднявши продуктивність за межі наших найсміливіших мрій. Саме з цієї причини мій уряд минулого тижня подав до Конгресу законопроєкт, який встановлює спеціальну правову базу для впровадження ШІ. Вона спирається на три стовпи; 4️⃣по-перше, зобов'язання залишити ШІ нерегульованим, щоб він міг вільно розвиватися без смертоносної руки передчасного і погано продуманого регулювання; 5️⃣по-друге, створення нової корпоративної конструкції в аргентинському законодавстві: «нелюдська корпорація» (non-human corporation). Це організації, якими керують ШІ-агенти або роботи. Оскільки ці системи приймають незалежні рішення в непередбачуваних середовищах — як вони й повинні робити, щоб бути дійсно корисними — їхні дії тягнуть за собою реальні ризики. Обмежена відповідальність не є розкішшю для таких організацій; це необхідна умова для їхнього існування. Акціонери-люди можуть брати участь, але це не є обов'язковим; 6️⃣по-третє, конкурентне фіскальне середовище. Ці корпорації отримають вигоду від низької ставки корпоративного податку, а акціонери зможуть обирати законодавство про корпоративне управління на свій розсуд. Кінцеві бенефіціари повинні будуть бути розкриті — Аргентина не зацікавлена в тому, щоб стати гаванню для незаконного капіталу, — але для будь-якої легальної комерційної діяльності наша система запропонує неперевершені умови; 7️⃣в дусі голландських купців, які зробили Амстердам фінансовою столицею 17-го століття, ми маємо намір запропонувати найбільш привабливе правове та фіскальне середовище для компаній у сфері ШІ, які визначатимуть 21-ше століття. Нехай Буенос-Айрес стане для ШІ тим, чим був Амстердам для епохи вітрильного флоту — місцем, де юридична уява наздогнала технологічний момент, і світ змінився.

♻️Трохи про витрати на лікування та поховання спадкодавця Постанова КЦС ВС від 03.06.2026 у справі № 569/4208/22 1️⃣Спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті (стаття статтею 1232 ЦК України). 2️⃣Касаційний суд вже вказував, що обов`язок відшкодовувати витрати на поховання спадкодавця не є елементом складу спадщини, тому при його виконанні не застосовується положення статей 1281, 1282 ЦК України, що визначення пред`явлення кредитором свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину та обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора. Тобто здійснення оплати поховання спадкодавця спадкоємцем або іншою особою породжує недоговірне зобов`язальне правовідношення, в якому кредитором виступає особа, котра понесла відповідні витрати, боржником - спадкоємець, який прийняв спадщину (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2025 року в справі № 331/727/24 (провадження № 61-3656св25)). 3️⃣Касаційний суд зауважує, що до витрат, понесених на лікування можна віднести, зокрема, витрати на оплату перебування в лікарні, надання медичної допомоги (операцій, перев`язок, уколів та інші медичні процедури), ліків необхідних для лікування хвороби спадкодавця. При цьому потрібно надати докази, що ці витрати були дійсно понесені (наприклад, рахунки на оплату ліків) і те, що вони були розумними, тобто були доцільними, з позиції життєвого досвіду осіб, які понесли такі витрати. До витрат, понесених на поховання спадкодавця, можливо віднести, зокрема, витрати на ритуальні послуги і обряди, на виготовлення пам`ятників і огорож, придбання місця для поховання. Зазвичай такі витрати здійснюються після смерті спадкодавця. Утім, не виключається, що вони могли бути понесені й за його життя (зокрема, за вказівкою спадкодавця спадкоємці за рахунок власних коштів придбали місце для поховання). Вони також підлягають відшкодуванню за умови, що не виходять за межі розумних витрат. Для визначення того, чи є витрати розумними, як критерій можуть бути використані звичаї, що існують у певному регіоні або ж місцевості. Крім того, урахуванню підлягає і соціальний статус спадкодавця. Документами, що підтверджують понесені витрати на поховання спадкодавця, можуть слугувати чеки з магазинів і ритуальних служб тощо.

📺Трохи відео про XIV Міжнародний судово-правовий форум

Крім ялинок та дубів на території КЦС й гриби ростуть🙄

♻️Трохи про поважні причини пропущення позовної давності (закінчення) Окрема думка суддів КЦС ВС від 25.05.2026 у справі № 354/625/15-ц 4️⃣Прокурор пред`явив в інтересах держави позов про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що зазначені у позові обставини встановлені постановою суду від 04 березня 2015 року. 5️⃣Позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред`явлені різними суб`єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред`явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися із позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок. 6️⃣Залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду та незвернення впродовж шести місяців з відповідним позовом до суду ні ДП, ні Держлісагентством не є поважними причинами в розумінні частини п`ятої статті 267 ЦК України, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову; 7️⃣Позовна давність була важливим аргументом відповідача. Навряд чи суди в цій справі навели обґрунтовані причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу відповідача. 8️⃣Тому Об`єднаній палаті належало відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 03 грудня 2025 року у справі № 354/599/15-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 грудня 2025 року у справі № 354/601/15-ц та зробити висновок про те, що: 9️⃣в доктрині цивільного права усталеним є те, що позовна давність належить до строків захисту цивільного права. Оскільки основним засобом захисту порушеного права є позов, цей строк називається позовною давністю. Тому сутнісно словосполучення «строк позовної давності» є помилковим. 🔟Тлумачення частини п`ятої статті 267 ЦК свідчить що під поважними причинами пропуску позовної давності слід розуміти такі обставини, що з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову. 1️⃣1️⃣Позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред`явлені різними суб`єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред`явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися із позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.