Трохи про приватне право🧐

ℹ️це була перша справа, в якій нашою колегією констатовано неконституційність. 🪩url: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217644

⚖️ КСУ визнав неконституційним припис про припинення страхових виплат потерпілим на виробництві, які оформили документи для постійного проживання за кордоном: оприлюднено Рішення 👨‍⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун. 🔹 Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України. 🔸 Суд нагадав, що, формуючи соціальну політику держави, Верховна Рада України має широкий простір обдумування, однак визначені в законах обмеження в реалізації права на соціальний захист не можуть порушувати його сутнісний зміст та мати дискримінаційний характер. 🖇️ Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення. 👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-nekonstytuciynym-prypys-pro-prypynennya-strahovyh-vyplat-poterpilym-na-vyrobnyctvi. 📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/docs/8022.

🇮🇹Sudpress публікує цікаве інтервʼю Алессандро Корбіно, ординарного професора римського права в Університеті Катанії. 📖Трохи тез з інтервʼю: 1️⃣вивчати римське право означає не дивитися на нерухоме минуле, а допитуватися до коренів інституцій, щоб зрозуміти трансформації сучасності; 2️⃣ в дослідженні потрібно бути чесним: не мати наперед визначених цілей чи упереджень, а спостерігати все, що має бути взято до уваги, з відкритістю та чесністю; 3️⃣ професори й дослідники існують для студентів, а не навпаки. 🌐url: https://sudpress.it/blog-detail/post/633725/alessandro-corbino-senza-memoria-storica-la-democrazia-perde-le-sue-forme

♻️Трохи про договір про поділ майна і майбутню конфіскацію Рішення ЄСПЛ «MYKYTAS v. UKRAINE» від 10.09.2026 № 45849/20 1️⃣27. Заявниця скаржилася на те, що кошти на її банківському рахунку було безпідставно арештовано, хоча вони були її власністю, а не М. 2️⃣28. Суд зазначає, що оскаржуваний захід, який мав тимчасовий характер, був призначений національними судами, які оцінили його пропорційність та законність і розглянули аргументи заявниці. Національні суди розглянули договір про поділ майна між заявницею та її чоловіком і дійшли висновку, що він не був дійсним правочином, а був спрямований на уникнення можливої конфіскації. Це рішення ґрунтувалося на детальному оцінюванні обставин справи, і немає жодних ознак свавілля чи необґрунтованості в оцінці судів.

♻️Трохи про статтю 16 Закону України «Про споживче кредитування» Постанова КЦС ВС від 23.09.2026 у справі № 758/7615/23 1️⃣Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності з 10 червня 2017 року, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. 2️⃣Тлумачення частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» свідчить, що вона є спеціальною нормою закону, що регулює порядок дострокового повернення споживчого кредиту, в якій визначено: 3️⃣умови, за яких виникає право на дострокове повернення; строк, протягом якого споживач може усунути порушення умов договору про надання споживчого кредиту (один або три календарні місяці з дня одержання повідомлення про таку вимогу); 4️⃣спеціальний правовий наслідок усунення порушення умов договору про надання споживчого кредиту у вигляді втрати чинності вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту. 5️⃣Аналіз частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» дозволяє стверджувати, що вимога кредитодавця про дострокове повернення споживчого кредиту не може втілюватися в позовній заяві. 6️⃣Подання кредитодавцем позовної заяви до суду є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть бути кваліфіковані як вимога у розумінні частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». 7️⃣У випадку, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не здійснивши пред`явлення вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», то відсутній обов`язок споживача (позичальника) повернути достроково споживчий кредит і відповідно не може відбутися порушення прав кредитодавця.

♻️Василь Крат виступив на тему «Компенсація в приватному праві». Він зазначив, що інститути збитків і шкоди протягом усього періоду дії чинного ЦК України залишаються однією з «мертвих» конструкцій. Інколи навіть складається враження про існування прихованого підходу щодо недопустимості їх стягнення. За словами судді, це потребує кардинального переосмислення як із погляду матеріального права (наприклад, визначення розміру компенсації), так і з погляду процесуальних конструкцій, зокрема розподілу тягаря доказування. 1️⃣За словами доповідача, КЦС ВС напрацював чимало правових позицій щодо складних категорій, до яких належить і компенсація, і визначення її розміру в екологічній та немайновій сфері загалом. Істотну роль тут відіграє розподіл тягаря доказування. Василь Крат зауважив, що особа, яка не обізнана в цих категоріях, не повинна нести надмірний тягар, адже збитки як конструкція в нас і так фактично не працюють, а довести їх ще складніше. 2️⃣Так, у ст. 7.4.3 Принципів міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) в редакції 2016 року (https://www.unidroit.org/english/principles/contracts/principles2016/principles2016-e.pdf) зазначено, що якщо розмір збитків не може бути встановлений з достатнім ступенем достовірності, він визначається на розсуд суду. 3️⃣Чи не варто й у нашому правопорядку вести мову, з урахуванням ex aequo et bono, про допустимість визначення збитків судом? У разі якщо розмір збитків довести складно чи неможливо, суд, на підставі принципу розумності та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент ухвалення рішення, може самостійно визначити розмір збитків. 4️⃣ «Наше завдання – щоб конкретна фізична чи юридична особа справді отримала компенсацію. Це питання не теоретичного чи дискусійного характеру, а суто прагматичне: як побудувати модель, яка реально працюватиме», – сказав суддя. Саме тому, додав він, коли йдеться про збитки і шкоду, ми так чи інакше змушені переходити до компенсації, оскільки традиційний інститут відшкодування фактично не спрацьовує. url: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2105858/

​​ОП КЦС ВС вказала на можливі способи судового захисту особи, яку фактично виселили з іпотечного житла без рішення суду   Виселення з житла допускається лише добровільно або в судовому порядку. Особа, яку без її згоди та рішення суду фактично позбавили доступу до іпотечного житла, може вимагати вселення, відшкодування збитків та/або компенсації моральної шкоди.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.   Детальніше

📖Оприлюднено черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за серпень 2026 року. 🌐url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_08_2026.pdf

💻 В Instagram Верховного Суду опубліковано відео можна стягнути компенсацію за плагіат? 🗒️ Детальніше з правовою позицією Верховного Суду можна ознайомитися в постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі Nº308/7570/18-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117473137).

💻 В Instagram Верховного Суду опубліковано відео можна стягнути компенсацію за плагіат? 🗒️ Детальніше з правовою позицією Верховного Суду можна ознайомитися в постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі Nº308/7570/18-ц.

​Шановні колеги! Редакційна колегія наукового юридичного журналу «Цивілістична платформа» запрошує науковців, практикуючих юристів, аспірантів і здобувачів до публікації матеріалів у 11-му та 12-му випусках журналу. Випуск №11: Тематика: Недійсність правочинів Дата виходу: грудень 2026 року Матеріали приймаються до 17 жовтня 2026 року Випуск №12: Тематика: Кодифікація: методологічні засади, світовий досвід та сучасні українські реалії Дата виходу: березень 2027 року Матеріали приймаються до 15 січня 2027 року Однак, крім тематичних, журнал публікує статті й на іншу тематику. До розгляду приймаються матеріали, що відповідають вимогам до наукових публікацій і раніше не публікувалися. Усі статті проходять рецензування. Вимоги до оформлення та подання матеріалів: https://clp.org.ua/avtoram/ З усіх питань щодо подання матеріалів звертайтеся за адресою info@clp.org.ua.

♻️Як встановити факт непідписання договору❓ Окрема думка суддів КЦС ВС від 09.09.2026 у справі № 531/852/24 1️⃣45. Слід підкреслити, що обставина непідписання договору оренди земельної ділянки його стороною (сторонами) встановлюється за допомогою висновку експертизи або із застосуванням процесуального інструментарію, закріпленого частиною десятою статті 84 ЦПК та/або статтею 109 ЦПК. За відсутності висновку експертизи та незастосування судом процесуального інструментарію, передбаченого частиною десятою статті 84 ЦПК та/або статтею 109 ЦПК, підстав для висновку про непідписання договору оренди земельної ділянки його стороною (сторонами) немає. 2️⃣46. У справі, що переглядалася: 3️⃣суд першої інстанції при задоволенні первісного позову міркував так, що додана до матеріалів справи копія договору оренди від 01 листопада 2023 року, відсутність у сторін його оригіналу, що унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи, заперечення первісного позивача щодо його підписання не може бути підтвердженням прояву внутрішньої волі та волевиявлення сторони правочину ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1, їх відповідність укладеному правочину, без якої неможлива свобода правочину та його дійсність. Натомість відмову у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції мотивував тим, що СТОВ «Світоч» не є законним землекористувачем земельної ділянки; 4️⃣апеляційний суд при залишенні без змін рішення суду першої інстанції вважав, що первісний позивач заперечує факт підписання договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2023 року та зазначає про відсутність його волевиявлення на укладення такого договору. При цьому оригінал спірного договору оренди суду не надано, а за твердженням відповідача - втрачений. За таких обставин суд позбавлений можливості дослідити первинний письмовий доказ правочину та перевірити належність підпису особі, від імені якої його нібито вчинено. Таким чином, у межах цієї справи неможливо встановити факт вільного волевиявлення сторін на укладення договору; 5️⃣експертиза підпису на договорі оренди від 01 листопада 2023 року на підставі ухвали суду не призначалася; 6️⃣апеляційний суд не врахував, що обставина непідписання договору оренди земельної ділянки його стороною (сторонами) встановлюється за допомогою висновку експертизи або із застосуванням процесуального інструментарію, передбаченого частиною десятою статті 84 ЦПК та/або статтею 109 ЦПК. За відсутності висновку експертизи та незастосування судом процесуального інструментарію, закріпленого частиною десятою статті 84 ЦПК та/або статтею 109 ЦПК, підстав для висновку про непідписання договору оренди земельної ділянки його стороною (сторонами) немає; 7️⃣апеляційний суд не звернув уваги, що в ухвалі Карлівського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2024 року (а. с. 21 - 22, том 2) наслідки неподання СТОВ «Світоч» на виконання ухвали оригіналу договору оренди землі б/н від 01 листопада 2023 року суд першої інстанції не роз`яснив; суд першої інстанції при ухваленні рішення (а. с. 66 - 72, том 3) положень статті 84 ЦПК України не застосував, не аналізував чи існують підстави для того, щоб кваліфікувати дії СТОВ «Світоч» як неповажні, та для визнання обставини, для з`ясування якої витребовувався оригінал договору оренди землі б/н від 01 листопада 2023 року. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про не підписання договору оренди земельної ділянки, та як наслідок про наявність підстав для задоволення первісного позову та для відмови у задоволенні зустрічного позову. 8️⃣47. За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Тому касаційному суду постанову Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року належало скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

🤔Компанія OpenAI випустила реліз про запуск Astra for Law, юридичну конфігурацію GPT-6 Astra, нову основу, на якій юридичні фірми й компанії у сфері юридичних технологій зможуть створювати ШІ-продукти та робочі процеси з урахуванням власної експертизи. Вона поєднує GPT‑6 Astra із налаштуваннями, інструментами та контекстом, адаптованими до професійної юридичної роботи.

♻️Як може бути підписана апеляційна скарга❓(закінчення) Постанова КЦС ВС від 16.09.2026 у справі № 274/7800/25 7️⃣30. Цей суд наголошує, що проставлення підпису у відповідному процесуальному документі (як у справі, що переглядається, - «Авт.: Вадим») не має та не може мати процесуально-правовим наслідком непідписання відповідного процесуального документа. У разі наявності у документі підпису (як у справі, що переглядається, - «Авт.: Вадим»), неможливо стверджувати, що такий процесуальний документ не підписаний, та застосовувати процесуально-правові наслідки непідписання процесуального документа. 8️⃣31. З огляду на викладене, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 356 ЦПК та встановивши, що під текстом цієї скарги, поданої позивачем, зазначено «Авт.: Вадим», суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що це не можна вважати належним підписом особи, яка подає процесуальний документ. 9️⃣32. Касаційний суд підкреслює, що рукописний підпис «Вадим», який ідентифікує позивача, є належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального документа. 🔟33. Аналогічний підпис міститься також в позовній заяві та касаційній скарзі позивача. 1️⃣1️⃣34. Таким чином, в розпорядженні суду апеляційної інстанції був наявний примірник апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала.

♻️Як може бути підписана апеляційна скарга❓ Постанова КЦС ВС від 16.09.2026 у справі № 274/7800/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/139931032 📖26. Аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що: 1️⃣норми, які регулюють процесуальну форму, зокрема, встановлюють вимоги до форми та змісту відповідного процесуального документа (позову, апеляційної та касаційної скарги тощо), не повинні допуски такого тлумачення, результатом якого є «нові» формальні вимоги до процесуального документа; 2️⃣ підстави для настання процесуально-правових наслідків у вигляді повернення відповідного процесуального документа (позову, апеляційної чи касаційної скарги) повинні бути визначені імперативно, вичерпно та не допускати розширювального тлумачення; 3️⃣процесуально-правових наслідків у вигляді повернення відповідного процесуального документа (позову, апеляційної чи касаційної скарги) не повинні наставати за ті дії (бездіяльність), які не порушують будь-яких імперативних процесуально-правових норм. Протилежний висновок свідчить про порушення принципу правової визначеності. ▶️27. Далі для ілюстрації особливостей вчинення підпису на процесуальних документах цей суд хотів би звернутись до практики Федерального Верховного Суду Німеччини, який висновував таке: 4️⃣ для підпису достатньо мати індивідуальний напис, який достатньою мірою характеризує індивідуальність підписанта, який не є просто скороченням імені (парафом), а має характерні ознаки підпису повним ім`ям і принаймні ускладнює його імітацію іншою особою; достатньо, щоб особа, яка знає ім`я підписанта та інші його підписи, могла прочитати ім`я зі шрифту. В цьому разі слід застосовувати широкий стандарт за умови, що авторство підтверджено. Дуже спрощений і нерозбірливий підпис також може бути кваліфікований підписом, якщо особа, яка підписала заяву, також підписується у такий самий або подібний спосіб (§ 21 рішення ФВС Німеччини від 07 квітня 2011 року у справі № V ZB 207/10); 5️⃣ згідно з усталеною судовою практикою ФВС Німеччини, підпис є достатнім, якщо він має індивідуальний характер і дозволяє третій особі, яка знає ім`я підписанта, прочитати це ім`я зі шрифту, тобто підпис залишається впізнаваним. Підпис не обов`язково повинен бути розбірливим, але принаймні окремі літери мають бути розбірливими. Однак підпис повинен бути розпізнаваним, навіть якщо тільки за натяком, - тому що в іншому випадку він не має ознак письмового документа. Якщо немає жодних сумнівів щодо авторства та наміру надати повний підпис, слід застосовувати широкий стандарт. З іншого боку, запис, який виглядає як навмисне та умисне скорочення імені (знак рукою, параф), не є формально дійсним підписом (§ 14 рішення ФВС Німеччини від 19 жовтня 2011 року у справі № XII ZB 250/11); 6️⃣ згідно з усталеною практикою ФВС Німеччини підписом визнається розчерк, що відображає індивідуальний характер, який дає змогу іншій особі розпізнати прізвище особи, яка зробила підпис, і прочитати її ім`я з графічного образу. При цьому сам підпис не повинен бути неодмінно читабельним, він має містити окремі літери або хоча б їх позначення, інакше не буде ознак писемності. Критерії оцінки при тлумаченні тут не можуть бути завищеними, якщо відсутні сумніви в авторстві та наміри надати розчерку повноцінного характеру підпису. Навпаки, той розчерк, який усвідомлено і навмисно подається як скорочення прізвища (ініціали, параф), не може бути підписом, який слугує дотриманню форми договору. Чи є графічний знак підписом або виключно скороченням (ініціалами, парафом), визначається за його зовнішнім проявом. Вкрай спрощений, повністю нечитабельний розчерк може бути визнаний підписом, якщо підписант підписується рівним або аналогічним чином (§ 22 рішення ФВС Німеччини від 10 лютого 2021 року у справі № XII ZR 26/20).

📖 Оприлюднено огляд практики Європейського суду з прав людини щодо застосування принципу юридичної визначеності: окремі аспекти 🌐url: https://rm.coe.int/principle-of-legal-certainty-updated-edition-ii-2026-/48802d2ffe

📽️ Трохи відео про компенсацію

📖Оприлюднено огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в липні 2026 року. 🌐url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_07_2026.pdf

♻️Чи підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства спір щодо користування келією між колишньою монахинею та релігійною організацією❓   Постанова ВП ВС від 09.09.2026 у справі № 607/15144/20   1️⃣1. Спір у цій справі виник між сторонами щодо права користування колишньою монахинею приміщенням (келією), яке належить на праві власності Релігійній організації «Спасо-Преображенський монастир Української Греко-Католицької церкви» (далі - Спасо-Преображенський монастир, УГКЦ відповідно).   📖Стислий виклад змісту консультативного висновку ЄСПЛ   2️⃣64. Приміщення монастиря або жіночого монастиря, включаючи монастирські келії, можуть вважатися «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції, розтлумаченої у контексті статті 9, для осіб, які мають достатні та постійні зв`язки з цими приміщеннями. Якщо ці зв`язки базуються виключно на релігійних підставах, то статус цих осіб у відповідній релігійній громаді, яка займає ці приміщення, стає особливо важливим.   3️⃣65. Застосовність статті 6 Конвенції, а отже, і гарантованого нею права на доступ до суду, до провадження у національному суді залежить від того, чи стосується спір права, яке, принаймні на спірних підставах, можна вважати визнаним у національному законодавстві. Це питання має вирішувати насамперед національний суд, який повинен ретельно розглянути подану до нього позовну заяву та надати переконливе обґрунтування висновку, зробленого з цього питання, з урахуванням відповідного національного законодавства та судової практики щодо автономії релігійних організацій.   4️⃣66. Якщо національний суд дійде висновку, що, з огляду на обставини справи та відповідне національне законодавство, позивач у провадженні не може зараз претендувати на будь-яке «право», навіть на спірній підставі, щодо келії, яку вона раніше займала, то з цього випливає, що відповідно до статті 6 Конвенції не потрібно визначати обґрунтованість цієї вимоги. Однак, якщо національний суд дійшов висновку, що право, на яке претендує позивач, є принаймні спірним і що інші умови для застосування статті 6 також виконані, то вона, в принципі, мала б право на розгляд своєї вимоги відповідно до вимог справедливого цивільного судочинства, які були викладені в практиці Суду за цією статтею.   📖ВИСНОВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА (статті 19 ЦПК)   5️⃣142. Релігійний характер спірних правовідносин, статус однієї зі сторін як релігійної організації, а також культове чи інше спеціальне релігійне призначення спірного приміщення самі собою не виключають юрисдикції національного суду.   6️⃣143. Спір щодо користування приміщенням, яке належить релігійній організації, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства відповідно до статті 19 ЦПК, якщо позивач обґрунтовує заявлену вимогу не лише канонічним статусом, внутрішніми правилами чи рішеннями релігійної організації, а стверджуваним цивільним правом або охоронюваним законом інтересом, які за національним законодавством можуть вважатися визнаними принаймні на спірних підставах. Визнання спору таким, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, не вимагає на стадії відкриття провадження у справі остаточного висновку суду, що вимоги позивача є повністю або частково обґрунтованими. Існування такого права, його зміст і підстави для судового захисту суд перевіряє під час вирішення спору по суті.   7️⃣144. Розглядаючи такий спір, суд не може підміняти собою органи релігійної організації у питаннях віровчення, канонічного статусу особи, внутрішнього устрою, правил чернечого життя, дисципліни, підпорядкування чи оцінки правильності канонічних рішень, оскільки ці питання належать до сфери автономії релігійної організації, гарантованої Конституцією України, Законом № 987-XII та статтею 9 Конвенції. Водночас це не позбавляє суд повноваження вирішити спір про цивільне право або інтерес із застосуванням норм національного права та Конвенції, беручи до уваги автономію релігійної організації як межу допустимого судового втручання.