Elevatorist.com

Уперше за чотири роки глобальний збір зернових ризикує впасти. Головні причини — скорочення посівних площ та зниження врожайності. Про це повідомляє видання World Grain із посиланням на свіжий травневий звіт Міжнародної ради по зерну (IGC).   🔸   Пшениця: очікується зниження збору на 3% у річному обчисленні — до 820 млн тонн. 🔸   Кукурудза: виробництво впаде на 2% і складе близько 1,3 млрд тонн. 🔸   Соя: навпаки, демонструє рекордну динаміку. Прогноз збільшено до 442 млн тонн (+3% до минулого року) завдяки оптимістичним очікуванням у ключових регіонах вирощування.   Міжнародна торгівля зерном просяде на 2%, оскільки країни Близького Сходу та Північної Африки зменшують обсяги імпорту.   Таке хитке співвідношення попиту та пропозиції вже спровокувало стрибок цін. У травні ціновий індекс IGC (GOI) додав 2,6% за місяць (лідером зростання стала пшениця з +4,2%). У річному ж вимірі індекс підскочив на 8%: соя здорожчала на 12%, а ячмінь — на 9%.

Польща та Україна можуть створити спільний новий експортний коридор між Європою та Близьким Сходом. Про це заявив голова правління Агентства розвитку промисловості Польщі Бартломей Бабуська.  

«Якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом, — ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес», — сказав Бабуська.

  Окрему увагу польська сторона приділяє формуванню нової міжурядової угоди між Україною та Польщею щодо співпраці у відбудові. Документ має визначити правила реалізації спільних проєктів, механізми відбору компаній та умови участі бізнесу.    За словами Бабуськи, одним із перших пілотних проєктів може стати будівництво автомагістралі між пунктом пропуску «Корчова–Краківець» та Львовом.   Бабуська додав, що великі польські будівельні компанії вже готові працювати в Україні, попри воєнні ризики.

❗️ У місті Теребовля Тернопільської області з 2 червня 2026 року до 2 червня 2027 року діятимуть тимчасові обмеження руху на ділянці міжнародної траси М-19 Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече (на Бухарест). Там буде йти капітальний ремонт мосту. 90% вартості ремонту фінансує Європейський Союз, ще 10% покривають коштом місцевих бюджетів України. Обмеження запровадять на відрізку км 354+689 – км 355+566 у Теребовлі. Рух буде змінено для всіх видів транспорту, але маршрути об’їзду для вантажівок і легкових автомобілів відрізнятимуться. Водіїв закликають звертати увагу на дорожні знаки та планувати маршрут заздалегідь.

🔶Кабмін запускає експериментальний проєкт перевірки агропродукції, яка експортується в ЄС. Простежуваність почнуть із земельних ділянок, на яких була вирощена продукція. Поля перевірятимуть на можливе знеліснення після 31 грудня 2020 року. Як працюватиме система: 📌 аграрій подаватиме заявку через електронний кабінет у ДАР; 📌 на основі даних формуватиметься підтвердження відповідності вимогам ЄС; 📌 інформацію перевірятимуть через взаємодію з Державним земельним кадастром та реєстром майнових прав через систему «Трембіта».

✅Український переробний бізнес отримав стимул для експансії на зовнішні ринки. Завдяки новій постанові Кабміну, виробники зможуть зекономити на маркетингу за кордоном.   💰Держава бере на себе до 70% фінансування виставкової діяльності окремих підприємств та до 100% — для галузевих асоціацій.   Субсидуванню підлягатимуть виставки, де Україна буде представлена колективними національними стендами. Фінансова допомога дозволить нівелювати капіталомісткі статті витрат: від оренди локацій та сплати реєстраційних зборів до технічного та візуального оформлення стендів.   Очікуваний ефект від ініціативи — інтеграція українських брендів у глобальні ланцюги постачання, розширення географії експорту, моніторинг інновацій та залучення валютних надходжень.

🟢На тлі високих тарифів для комерційних споживачів агрохолдинг «Кернел» зробив ставку на промислові сонячні електростанції. Компанія розпочала оснащення елеваторного напрямку власною генерацією з можливістю видачі надлишків у мережу.   Перший етап охоплює Кіровоградську та Полтавську області, де сумарно розгортають 250 кВт сонячної потужності.   Бюджет пілоту становить $140 тис. (100 кВт та 150 кВт відповідно до регіонів).  

«Зважаючи на чинні комерційні тарифи, промислові СЕС без акумуляторів є вкрай ефективним способом оптимізації витрат. Ми очікуємо, що інвестиції окупляться за 5 років, адже собівартість власної сонячної енергії в рази нижча за ринкову», — підкреслив керівник департаменту зберігання «Кернел» Сергій Щербань.

  Подальші плани холдингу: масштабування на Вінницький регіон, збільшення потужності локальних СЕС до 550 кВт та будівництво мегаватних об'єктів (до 4 МВт) на великих виробництвах у рамках виконання ESG-зобов'язань.

❌У справі про фінансові махінації із зерном на елеваторі «Волиця-Агро» суд ухвалив рішення залишити під вартою та домашнім арештом основних підозрюваних. Зокрема, до 10 липня 2026 року продовжено термін утримання в СІЗО для колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого звинувачують у великому шахрайстві. Проте ексчиновник усе ще може вийти на волю, якщо внесе заставу у розмірі 63,7 млн грн та суворо дотримуватиметься покладених на нього судом обов'язків. Як зазначає Latifundist.com, обмеження продовжили й керівній ланці самого підприємства. Технічний директор елеватора перебуватиме під вартою до 11 липня 2026 року з правом внесення застави у майже 1 млн грн. Своєю чергою, директору «Волиця-Агро» на цей же термін подовжили нічний домашній арешт, який дозволяється порушувати виключно задля порятунку в укритті під час повітряних тривог або задля візиту до лікаря.

✅Угорщина з 13 травня скасувала заборону на імпорт агропродукції з України.   Урядова постанова про заборону втратила чинність, а новий парламент не став закріплювати цю норму в законодавстві, повідомляє видання Infostart із посиланням на Спілку угорських фермерів (MAGOSZ).   Депутати залишили в силі лише частину попередніх тимчасових рішень уряду, і аграрне ембарго до цього переліку не потрапило. Відтак, імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, яєць та м'яса птиці знову дозволений. Для ввезення тепер достатньо лише заздалегідь повідомити Національне управління безпеки харчового ланцюга Угорщини (NÉBIH).   Як пояснив генсек MAGOSZ Чаба Тібор Андраш, раніше імпорт до самої Угорщини був повністю заблокований (дозволявся лише контрольований транзит), а тепер для перетину кордону немає жодних перешкод.   Водночас угорські фермери та зернотрейдери стурбовані через можливе падіння попиту на місцеву продукцію. MAGOSZ уже звернулася до уряду та профільного міністерства, сподіваючись, що скасування обмежень — це просто технічна помилка через поспіх у парламенті.   Зі свого боку, старший брокер Barva Invest Ольга Харабара у коментарі Latifundist.com зауважила, що хоча юридично заборону знято, Угорщина навряд чи одразу почне приймати українське зерно.   Офіційних заяв від уряду чи Мінфіну Угорщини щодо лібералізації торгівлі ще не було. Експертка прогнозує, що на практиці імпортери можуть зіткнутися з бюрократичними перешкодами, допоки ситуація остаточно не проясниться.

Аналітики Agrohub порахували витрати на оплату праці відносно кожної тисячі тонн прийнятого зерна на елеваторах у 2024 та 2025 роках. Показник зріс із 11 396 грн до 14 803 грн відповідно.   В дослідженні відзначили, що у 2025 році підвищення торкнулося всіх основних технічних спеціальностей.   Середні місячні зарплати на ключових позиціях були такі:   🔸головний інженер — 48 тис. грн, 🔸завідувач лабораторії — 43 тис. грн, 🔸 головний енергетик — 39,5 тис. грн.    А як у вас на підприємствах?   

Більше про зарплати на елеваторах читайте у нашому матеріалі за посиланням.

На Дніпропетровщині елеватор має заплатити до місцевого бюджета понад 3,2 млн грн за користування земельною ділянкою. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд. За даними прокуратури, підприємство мало оформлене право власності на нерухомість, однак не уклало договір оренди землі. Йдеться про земельну ділянку площею понад 12 га, на якій розташований елеватор для зберігання та обробки зерна.

З Днем вишиванки, друзі🫶

У Вінницької області планують звести комплекс із виробництва біометану та електричної енергії. Інвестором виступає компанія «УПІ-Енерджі», що є частиною агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро» старшого сина Петра Порошенка. Про це стало відомо з повідомлення в Єдиному реєстрі ОВД, передає LIGA.net. Сировиною для генерації біогазу стануть органічні відходи: буряковий жом та гній ВРХ. Отриманий газ частково перероблятимуть на електрику для внутрішніх потреб, а решту — очищуватимуть до стану біометану та закачуватимуть у газотранспортну систему. Наразі фахівці обирають між двома технологіями очищення газу: мембранною сепарацією та аміновим очищенням (останнє потребує котельні та має вищий рівень шуму й викидів).

🌾 Grain Ukraine 2026: Як змінюється глобальна аграрна реальність? 4–5 червня у Києві відбудеться XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026. Тема — The New Grain Order.    У програмі конференції такі панельні дискусії:   🔹Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років 🔹До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними 🔹Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок 🔹Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання 🔹Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України? 🔹Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність 🔹Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукатиме нову конкурентоспроможність?  🔹Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де сьогодні зосереджені можливості зростання?   На події очікується понад 50 спікерів, серед яких представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовці.    Відкривайте посилання та реєструйтеся!

Колишній директор одного з державних агропідприємств НААН погодився заплатити 1 млн грн "боргу" за зберігання зерна на сторонньому елеваторі, знаючи, що збіжжя було вже продане,   За це його судитимуть, повідомляє Львівська обласна прокуратура.   Зерно на зберігання приватній компанії держпідприємство передало у серпні 2022 року. Це була партія в понад 1370 тонн озимої пшениці. Через два місяці пшеницю продали.   Наприкінці 2024 року компанія-зберігач через суд почала вимагати з агропідприємства понад 1 млн грн за нібито несплачені послуги зі зберігання зерна. Водночас реальна заборгованість становила близько 200 тис. грн.   Прокуратура стверджує, що тодішній директор держпідприємства знав про невідповідність суми, однак визнав позов та підписав мирову угоду від імені підприємства.

Підприємства, які постраждали від війни (особливо у прифронтових зонах), мають можливість отримати фінансову допомогу від держави для відновлення роботи та збереження колективів. Про це повідомила пресслужба профільного міністерства.   Міністр Олексій Соболєв підкреслив, що бізнес під вогнем тримає українську економіку, тому державне плече підтримки у часи руйнувань є принциповим пріоритетом.   Які програми доступні зараз?   🔹 Гранти на відбудову переробних підприємств: до 16 млн грн на відновлення після прильотів чи руйнувань. Держава фінансує до 80% бюджету проєкту. Пріоритет — прифронтові регіони. 🔹Відшкодування воєнних ризиків: часткова компенсація за знищене/пошкоджене майно у 10 найуразливіших областях, а також покриття витрат на страхування від воєнних ризиків. 🔹Програма «Точка опори»: допомога підприємствам, що стоять через обстріли. Передбачає компенсацію частини зарплат персоналу та ЄСВ за період простою.

Цінова перевага кукурудзи з України на ринку Туреччини фактично нівельована. Як повідомляє агентство ASAP Agri, після додавання вартості імпортного мита та витрат на розвантажувальні роботи кінцева ціна української зернової практично зрівнялася з пропозиціями місцевих турецьких постачальників. Українські продавці пропонували кукурудзу приблизно по 260,5 $/т CIF Мармара на спотовому ринку, тоді як найкраща зафіксована ціна попиту цього тижня становила 258 $/т CIF Мармара з поставкою наприкінці червня.   Водночас турецькі продавці пропонують кукурудзу зі складів у портах по 280 $/т EXW Бандирма, що майже нівелює перевагу українського зерна.  

«Якщо порівняти цю ціну з українською кукурудзою на умовах CIF Мармара, врахувавши 5% імпортне мито та витрати на розвантаження, українська кукурудза майже втрачає свою цінову перевагу», — сказав брокер Atria Brokers Саліх Карагьоз.

🔴 Європейський Союз посилює вимоги до екологічності та простежуваності агропродукції. Набрання чинності оновленою Директивою з відновлюваної енергетики (RED III) змусить українських виробників кардинально переглянути підходи до експорту сої.   Директива RED III фактично переводить європейський біопаливний ринок у формат жорсткого контролю за викидами парнікових газів та вимагає повної простежуваності кожного кілограма сировини.   Документ суттєво обмежує роль традиційних продовольчих культур (зокрема й сої) у виробництві біопалива, змушуючи бізнес працювати виключно через сертифіковані ланцюги постачання.   Для українських експортерів сої, для яких ринок ЄС уже став традиційним, нові правила стануть серйозним викликом. Відтепер для поставок до Європи компаніям доведеться:   🔸 Проходити обов’язкову сертифікацію за визнаними стандартами (наприклад, ISCC EU). 🔸Забезпечувати стовідсоткову простежуваність кожної партії зерна від поля до кордону. 🔸Доводити низький ризик непрямих змін у землекористуванні ($low\text{-}ILUC\text{-}risk$).   Подробиці про впровадження RED III читайте у тексті за посиланням.

Україна спільно з Великбританією та Литвою розробила систему, яка дозволяє визначати походження зерна з тимчасово окупованих територій. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.  

 «Суть полягає в наступному: в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві — фактично це насіннєвий банк. Кожен зразок має унікальні маркери, пов'язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій», — пояснив Висоцький.

  За словами Висоцького, все що потрібно для аналізу — це зразок. Технологія досить точна і здатна виявляти українське зерно навіть якщо росіяни змішують його з власним.   Окрім лабораторних досліджень, Україна використовує також супутникові дані для відстеження походження зерна.

🇨🇳Епоха, коли Китай був головним покупцем агропродукції у світі, може завершитися. Про це заявив ексгендиректор Світової організації торгівлі (СОТ) Паскаль Ламі, пише Reuters.   Китай на рівні державної політики починає інвестувати у підвищення внутрішньої продуктивності, скорочення залежності від кормів і збільшення виробництва білка.   Тому у найближчій перспективі може знизити імпорт.   До 2040 року Китай потенційно може перетворитися на нетто-експортера окремих продуктів тваринництва, посиливши конкуренцію на світових ринках.   Першими наслідки можуть відчути країни-виробники. Для багатьох із них недостатньо альтернативних ринків, щоб компенсувати можливе скорочення попиту від Китаю.   Ризики включають не лише зниження експорту, а й тиск на ціни, доходи агровиробників, вартість земель та експортні надходження.   Скорочення попиту може підштовхнути Китай до посилення вимог до якості імпорту та простежуваності продукції.   Виробники, які розвиватимуть прозорі ланцюги постачання та впроваджуватимуть стандарти сталого виробництва, матимуть кращі позиції на ринках із жорсткішими вимогами.  

«Ключове питання тепер — чи перейде Китай від статусу найбільшого імпортера до більш самодостатньої моделі або навіть експортера, і наскільки швидко нинішні країни-постачальники зможуть адаптуватися до цих змін», — підсумував Ламі.

Через загрозу ворожих обстрілів та найважчу кризу в логістиці з 2022–2023 років, українські виробники олії масово змінюють маршрути експорту.   Як повідомив співзасновник Sunstone Brokers Сергій Репецький, компанії наразі уникають зберігання продукції в морських портах.   Напередодні нового сезону переробники масово переорієнтовують логістику з приморського напрямку на сухопутні західні кордони.   Олію відвантажують на експорт одразу після виробництва, щоб не створювати великих запасів у небезпечних зонах.   На ринку зафіксовано різке зростання попиту на залізничні цистерни.