Elevatorist.com

У Вінницької області планують звести комплекс із виробництва біометану та електричної енергії. Інвестором виступає компанія «УПІ-Енерджі», що є частиною агрохолдингу «Укрпромінвест-Агро» старшого сина Петра Порошенка. Про це стало відомо з повідомлення в Єдиному реєстрі ОВД, передає LIGA.net. Сировиною для генерації біогазу стануть органічні відходи: буряковий жом та гній ВРХ. Отриманий газ частково перероблятимуть на електрику для внутрішніх потреб, а решту — очищуватимуть до стану біометану та закачуватимуть у газотранспортну систему. Наразі фахівці обирають між двома технологіями очищення газу: мембранною сепарацією та аміновим очищенням (останнє потребує котельні та має вищий рівень шуму й викидів).

🌾 Grain Ukraine 2026: Як змінюється глобальна аграрна реальність? 4–5 червня у Києві відбудеться XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026. Тема — The New Grain Order.    У програмі конференції такі панельні дискусії:   🔹Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років 🔹До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними 🔹Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок 🔹Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання 🔹Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України? 🔹Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність 🔹Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукатиме нову конкурентоспроможність?  🔹Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де сьогодні зосереджені можливості зростання?   На події очікується понад 50 спікерів, серед яких представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовці.    Відкривайте посилання та реєструйтеся!

Колишній директор одного з державних агропідприємств НААН погодився заплатити 1 млн грн "боргу" за зберігання зерна на сторонньому елеваторі, знаючи, що збіжжя було вже продане,   За це його судитимуть, повідомляє Львівська обласна прокуратура.   Зерно на зберігання приватній компанії держпідприємство передало у серпні 2022 року. Це була партія в понад 1370 тонн озимої пшениці. Через два місяці пшеницю продали.   Наприкінці 2024 року компанія-зберігач через суд почала вимагати з агропідприємства понад 1 млн грн за нібито несплачені послуги зі зберігання зерна. Водночас реальна заборгованість становила близько 200 тис. грн.   Прокуратура стверджує, що тодішній директор держпідприємства знав про невідповідність суми, однак визнав позов та підписав мирову угоду від імені підприємства.

Підприємства, які постраждали від війни (особливо у прифронтових зонах), мають можливість отримати фінансову допомогу від держави для відновлення роботи та збереження колективів. Про це повідомила пресслужба профільного міністерства.   Міністр Олексій Соболєв підкреслив, що бізнес під вогнем тримає українську економіку, тому державне плече підтримки у часи руйнувань є принциповим пріоритетом.   Які програми доступні зараз?   🔹 Гранти на відбудову переробних підприємств: до 16 млн грн на відновлення після прильотів чи руйнувань. Держава фінансує до 80% бюджету проєкту. Пріоритет — прифронтові регіони. 🔹Відшкодування воєнних ризиків: часткова компенсація за знищене/пошкоджене майно у 10 найуразливіших областях, а також покриття витрат на страхування від воєнних ризиків. 🔹Програма «Точка опори»: допомога підприємствам, що стоять через обстріли. Передбачає компенсацію частини зарплат персоналу та ЄСВ за період простою.

Цінова перевага кукурудзи з України на ринку Туреччини фактично нівельована. Як повідомляє агентство ASAP Agri, після додавання вартості імпортного мита та витрат на розвантажувальні роботи кінцева ціна української зернової практично зрівнялася з пропозиціями місцевих турецьких постачальників. Українські продавці пропонували кукурудзу приблизно по 260,5 $/т CIF Мармара на спотовому ринку, тоді як найкраща зафіксована ціна попиту цього тижня становила 258 $/т CIF Мармара з поставкою наприкінці червня.   Водночас турецькі продавці пропонують кукурудзу зі складів у портах по 280 $/т EXW Бандирма, що майже нівелює перевагу українського зерна.  

«Якщо порівняти цю ціну з українською кукурудзою на умовах CIF Мармара, врахувавши 5% імпортне мито та витрати на розвантаження, українська кукурудза майже втрачає свою цінову перевагу», — сказав брокер Atria Brokers Саліх Карагьоз.

🔴 Європейський Союз посилює вимоги до екологічності та простежуваності агропродукції. Набрання чинності оновленою Директивою з відновлюваної енергетики (RED III) змусить українських виробників кардинально переглянути підходи до експорту сої.   Директива RED III фактично переводить європейський біопаливний ринок у формат жорсткого контролю за викидами парнікових газів та вимагає повної простежуваності кожного кілограма сировини.   Документ суттєво обмежує роль традиційних продовольчих культур (зокрема й сої) у виробництві біопалива, змушуючи бізнес працювати виключно через сертифіковані ланцюги постачання.   Для українських експортерів сої, для яких ринок ЄС уже став традиційним, нові правила стануть серйозним викликом. Відтепер для поставок до Європи компаніям доведеться:   🔸 Проходити обов’язкову сертифікацію за визнаними стандартами (наприклад, ISCC EU). 🔸Забезпечувати стовідсоткову простежуваність кожної партії зерна від поля до кордону. 🔸Доводити низький ризик непрямих змін у землекористуванні ($low\text{-}ILUC\text{-}risk$).   Подробиці про впровадження RED III читайте у тексті за посиланням.

Україна спільно з Великбританією та Литвою розробила систему, яка дозволяє визначати походження зерна з тимчасово окупованих територій. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.  

 «Суть полягає в наступному: в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві — фактично це насіннєвий банк. Кожен зразок має унікальні маркери, пов'язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій», — пояснив Висоцький.

  За словами Висоцького, все що потрібно для аналізу — це зразок. Технологія досить точна і здатна виявляти українське зерно навіть якщо росіяни змішують його з власним.   Окрім лабораторних досліджень, Україна використовує також супутникові дані для відстеження походження зерна.

🇨🇳Епоха, коли Китай був головним покупцем агропродукції у світі, може завершитися. Про це заявив ексгендиректор Світової організації торгівлі (СОТ) Паскаль Ламі, пише Reuters.   Китай на рівні державної політики починає інвестувати у підвищення внутрішньої продуктивності, скорочення залежності від кормів і збільшення виробництва білка.   Тому у найближчій перспективі може знизити імпорт.   До 2040 року Китай потенційно може перетворитися на нетто-експортера окремих продуктів тваринництва, посиливши конкуренцію на світових ринках.   Першими наслідки можуть відчути країни-виробники. Для багатьох із них недостатньо альтернативних ринків, щоб компенсувати можливе скорочення попиту від Китаю.   Ризики включають не лише зниження експорту, а й тиск на ціни, доходи агровиробників, вартість земель та експортні надходження.   Скорочення попиту може підштовхнути Китай до посилення вимог до якості імпорту та простежуваності продукції.   Виробники, які розвиватимуть прозорі ланцюги постачання та впроваджуватимуть стандарти сталого виробництва, матимуть кращі позиції на ринках із жорсткішими вимогами.  

«Ключове питання тепер — чи перейде Китай від статусу найбільшого імпортера до більш самодостатньої моделі або навіть експортера, і наскільки швидко нинішні країни-постачальники зможуть адаптуватися до цих змін», — підсумував Ламі.

Через загрозу ворожих обстрілів та найважчу кризу в логістиці з 2022–2023 років, українські виробники олії масово змінюють маршрути експорту.   Як повідомив співзасновник Sunstone Brokers Сергій Репецький, компанії наразі уникають зберігання продукції в морських портах.   Напередодні нового сезону переробники масово переорієнтовують логістику з приморського напрямку на сухопутні західні кордони.   Олію відвантажують на експорт одразу після виробництва, щоб не створювати великих запасів у небезпечних зонах.   На ринку зафіксовано різке зростання попиту на залізничні цистерни.

На агропідприємстві у Львівській області встановили першу чергу елеваторного обладнання, повідомила компанія KMZ Industries.   Для господарства виготовили силос місткістю 508 т, самонесучу норію, пологонахилений транспортер типу «гусяча шия» та комплект самопливного обладнання.   Підприємство займається вирощуванням зернових та олійних культур, а також переробкою сої.

Вчора, 18 травня, Росія беспілотником пошкодила елеватор «Кернел» у Хмельницькій області.   Руйнування зазнали ємності та склади для зберігання зерна. Частина зерна висипалася. Ніхто зі співробітників підприємства не постраждав.    Наразі триває оцінка масштабів пошкоджень та ліквідація наслідків атаки.

Україна робить крок назустріч кліматичним стандартам ЄС: Мінекономіки оприлюднило проєкт закону про роботу Національної системи торгівлі викидами (НСТВ).   Документ визначить чіткі правила функціонування ринку викидів, й допоможе адаптувати вітчизняне законодавство до європейських екологічних норм.   Запуск НСТВ планується з 2028 року, а саму систему впроваджуватимуть поетапно, щоб зменшити навантаження на бізнес у період війни та післявоєнного відновлення.   Запровадження ринкового механізму скорочення викидів парникових газів має допомогти Україні виконати євроінтеграційні зобов’язання та наблизити законодавство до норм ЄС.

✅Менш ніж за місяць стартує  AGRO UKRAINE WEEK – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України.   17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» зберуться представники уряду, агробізнесу, фермерської спільноти, міжнародних організацій, інвесторів, науковців і політиків для обговорення ключових викликів та можливостей українського агросектору, європейської інтеграції, продовольчої безпеки, інновацій та стратегічного розвитку галузі.   Список спікерів постійно доповнюється — слідкуйте за оновленнями та анонсами AGRO UKRAINE WEEK, аби першими дізнаватися про нових учасників, програму події та ключові теми майбутнього агросектору України.

Через нульову маржинальність українські заводи зупиняють переробку соняшника або переходять на інші культури. Про це Latifundist.com повідомив Сергій Репецький, співзасновник і партнер компанії Sunstone Brokers.   За його оцінкою, наразі сировину переробляють переважно підприємства, які встигли сформувати запаси у березні-квітні. Ті заводи, які не забезпечили себе соняшником завчасно, або консервують потужності, або доопрацьовують залишки ріпаку та сої.  

«За нинішніх цін на соняшник маржа переробки відсутня. Фіксовані витрати непрацюючого заводу (зарплати тощо) становлять приблизно $9–10 на тонну. Водночас робота за поточної ринкової кон’юнктури приносить до $20–25 збитку на кожній тонні. Тож для багатьох переробників простій є фінансово вигіднішим, ніж діяльність у мінус».

  Альтернативою для ринку став ріпак, оскільки попит на ріпакову олію на польському кордоні гарантує прибуток, а в країні ще є невеликі запаси цієї культури.

📈 Минулого тижня вартість української сої на базисі CPT-порт піднялася на 3–8 $/т і зараз становить 435–445 $/т. Як зазначають аналітики «АПК-Інформ», зростання ціни відбулося завдяки пожвавленню внутрішнього попиту. Туреччина в першій половині травня збільшила імпорт української сої, хоча водночас продовжує сезонно нарощувати імпорт бразильської продукції. Навіть попри поточне подорожчання, український ринок сої залишається під впливом негативних глобальних чинників. Основними драйверами тиску виступають активізація відвантажень із Південної Америки, швидка посівна кампанія в Сполучених Штатах, а також очікування USDA щодо історично високого глобального врожаю олійної у майбутньому сезоні. Крім того, на експортному ринку соєвого шроту ціни залишаються відносно високими — 395–407 $/т DAP-західний кордон. Основним напрямком експорту залишається ЄС, де збільшується імпорт південноамериканського шроту з сировини нового врожаю.

Великі міжнародні зернотрейдери навряд чи згортатимуть роботу в Україні лише через підвищені воєнні ризики, вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Latifundist.com.    За його оцінкою, компанії групи ABCD не залишатимуть український ринок лише задля мінімізації ризиків:  

«…Якщо Збройні сили дали можливість портам працювати, то ABCD теж продовжуватимуть працювати», — пояснює президент УЗА.

  При цьому нові інвестори, за його словами, оцінюватимуть Україну вже з урахуванням воєнних ризиків і можуть бути обережнішими щодо вкладень. Однак компанії, які вже працюють на ринку, ймовірно, збережуть свою присутність.   

«Для таких компаній Україна — це не лише питання частки ринку. Це частина глобальної торгової структури. Коли покупець у світі каже: «Я хочу купити зерно з Чорного моря, з України», будь-яка з компаній ABCD має мати можливість відповісти: «Ми можемо це запропонувати». Україна для них — це розширення торгових можливостей», — додав Горбачьов.

🇨🇳Китай зобов'язався до 2028 року щороку імпортувати американські сільськогосподарські товари щонайменше на $17 млрд. Як повідомляє Bloomberg, про це заявили в Білому домі за підсумками переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні. Окрім цього, сторони створять спеціальні ради з питань торгівлі та інвестицій, які в адміністрації США назвали «наріжним каменем цієї історичної угоди». Своєю чергою, Мінторгівлі КНР підтвердило узгодження низки кроків, включно із взаємним зниженням мит на деякі товари, хоча деталі умов ще доопрацьовуються. Нові закупівлі на $17 млрд стануть додатком до вже наявних зобов'язань щодо імпорту сої з США. Нагадаємо, раніше КНР виконала першочерговий план із купівлі 12 млн тонн сої, а Вашингтон заявляв про наміри Пекіна купувати по 25 млн тонн щорічно протягом трьох років. Проте аналітики налаштовані скептично, нагадуючи, що минулі обіцянки Китаю часто залишалися невиконаними. Зокрема, Пекін так і не досяг цільових показників угоди 2020 року щодо додаткового імпорту товарів з США на $200 млрд, а останнім часом країна взагалі переорієнтувалася на дешевшу продукцію з Бразилії. Експерти вважають, що хоча $17 млрд і підтримають американських фермерів, цієї суми замало для кардинального покращення їхнього фінансового становища.

Минулого тижня український ринок соняшнику трохи «присів» у ціні. Головна причина — штормить сектор соняшникової олії, повідомляють аналітики з «АПК-Інформ».   Втім, панікувати зарано: цінники переписали зовсім незначно, а чимало переробників узагалі вирішили нічого не змінювати. Якщо хтось привозив велику, солідну партію насіння, закупники охоче накидали зверху й платили більше.   Стартові ціни попиту на соняшник становили 31,5–31,8 тис. грн/т на умовах СРТ-підприємство. Однак фактичні угоди укладалися переважно в діапазоні 32–33,3 тис. грн/т СРТ.   Соняшнику на ринку досі замало, а дефіцит — найкращий захист від різкого падіння цін.

🟢ТОВ «Соколів Енерджі», серед бенефіціарів якого є співвласник групи ОККО Віталій Антонов, планує побудувати на Львівщині біоенергетичний комплекс, повідомляє ExPro.   Очікувана продуктивність підприємства:   🔹виробництво біогазу — 13,7 млн куб. м на рік; 🔹 виробництво біометану — 3,84 млн куб. м на рік; 🔹потужність — 960 куб. м/год біогазу або 525 куб. м/год біометану; 🔹 генерація електроенергії — майже 15 млн кВт·год на рік.   Для виробництва планують використовувати гній ВРХ, силос кукурудзи та жита, зернові відходи й рідку фракцію дігестату. Загальна потреба в сировині перевищуватиме 130 тис. тонн щороку.

🚢 Зранку 18 травня під час чергової атаки на Одещину постраждало цивільне судно під прапором Панами, яке прямувало Українським морським коридором. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, на борту спалахнула пожежа, яку екіпаж зміг загасити самостійно. На щастя, минулося без постраждалих, і судно продовжило рух до порту Чорноморськ. За інформацією Адміністрації морських портів, воно мало завантажити 35 тисяч тонн олії. Це вже третій подібний інцидент за останню добу. Напередодні вночі Росія також атакувала два інші судна, що прямували до портів Одеської області під прапорами Гвінеї-Бісау та Маршаллових Островів. За даними ВМС ЗСУ, останнє з них — судно KSL Deyang — належить Китаю, а його екіпаж повністю складається з громадян КНР.