Elevatorist.com

У першому кварталі 2026 року «Астарта» незначно (на 3%) скоротила переробку сої — до 61 тис. т.   За цей період було вироблено 44 тис. т шроту та 12 тис. т соєвої олії, а загальний виторг сегменту склав €28 млн (-2% р/р).   Головним драйвером доходів залишається експорт, який сформував 88% виручки.   Продажі шроту за три місяці становили 45 тис. т за середньою ціною €335/т (роком раніше — €370/т). Обсяги реалізації олії досягли 12 тис. т, а її ціна на зовнішніх ринках зросла до €1008/т.   Що стосується українського ринку, то тут ціни на сою та шрот просіли на 7% та 5% відповідно, тоді як соєва олія подорожчала на 5% — до €901/т.

FAO закликає до негайних дій, щоб захистити світовий агросектор від масштабної кризи, яка може спалахнути вже у найближчі пів року або рік через загострення в Ормузькій протоці.  

«Закриття протоки — це не тимчасові перебої в логістиці, а початок системного шоку для агропродовольчого сектору, який може спричинити глобальну кризу цін на продукти. Щоб уникнути такого сценарію, потрібно створювати альтернативні торговельні маршрути, уникати експортних обмежень, забезпечити гуманітарні поставки та компенсувати зростання витрат на транспортування», — зазначили в FAO.

  Експерти попереджають про неминучий ефект доміно:   Ланцюгова реакція кризи: дефіцит енергії ➡️ брак добрив ➡️ дефіцит насіння ➡️ падіння врожайності ➡️ подорожчання сировини ➡️ глобальна інфляція цін на харчі.   Рекомендується перенаправити потоки через суходіл та море на сході Аравійського півострова, захід Саудівської Аравії та Червоне море. Проте їхня пропускна здатність обмежена.

🟢 У Болградському районі на Одещині винесли на громадське обговорення проєкт індустріально-енергетичного хабу «БУДЖАК ЕНЕРГО». Про це пише видання «Одеське життя».   Планують побудувати потужний комплекс із сонячних станцій (на 120–140 МВт) та гігантських систем зберігання енергії (до 300 МВт/год).   Ціна питання — 2,9–3,2 млрд грн. Громада фінансує лише геодезію та папери (5 млн грн), решту покриють приватні інвестори та європейські «зелені» гранти.   Підготовчий етап стартує вже у 2026–2027 роках, першу чергу збудують до 2029 року, а повністю завершити масштабний об'єкт планують до 2035 року. Наразі триває 30-денне обговорення з мешканцями.

⛔️ В Угорщині спочатку скасували заборону на імпорт української агропродукції, а потім подумали, і знову все заборонили.  

 «Для нас важливий захист угорських фермерів. Стабільність та передбачуваність прийняття рішень важливіші за все інше», — прокоментував депутат парламенту Угорщини Чатарі Ерньо.

  Нагадаємо, заборона поширювалась на імпорт з України пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку, борошна, м’яса птиці, яєць та іншої агропродукції.

✅ Кабмін змінив підходи до бронювання працівників критичних підприємств, щоб зменшити кількість зловживань. Про це звітує Мінекономіки.   Тепер для бронювання середня зарплата на підприємстві має бути не менше 25 941 грн (3 мінімалки). Для прифронтових регіонів діє пом'якшена вимога — 21 618 грн (2,5 мінімалки).   Сумісники та особи з наявною відстрочкою рахуватимуться лише за одним місцем роботи. Штучно збільшити ліміти бронювання більше не вийде.   Критерії «критичності» оновлять за місяць, а статус усіх уже визначених підприємств перевірять упродовж 3 місяців.   До ухвалення нових рішень усі поточні бронювання залишаються чинними.

У сезоні 2026/27 очікується суттєвий підйом глобального виробництва соняшникової олії — обсяги можуть сягнути 23,6 млн т, що на 11,3% перевищує показник попереднього року (21,2 млн т).   Про це, з посиланням на агентство ASAP Agri, повідомив Сандіп Баджорія, очільник Міжнародної асоціації соняшникової олії (ISOA) та керівник Sunvin Group.   Головним драйвером зростання стане рекордний світовий збір соняшнику, який має збільшитися з 56,6 млн т до 62,3 млн т. Ключову роль у цьому відіграє Чорноморський регіон:   🔹   Росія: врожай соняшнику прогнозують на рівні 20,5 млн т (виробництво олії — 8,15 млн т); 🔸   Україна: очікується збір 13 млн т соняшнику (виробництво олії — 6,10 млн т).

— Алло, це елеватор? Ми хочемо … купити/продати зерно… шукаємо роботу… скуповуємо непотрібне обладнання… купимо використані рукави… І далі маса варіацій.   📞Такі дзвінки на редакційний номер надходять доволі часто. Телефонують не лише із України, але й із-за кордону.   ☎️ До чого ця інформація? До того, що один актуальний номер телефону, по якому з вами можна зв’язатися, може принести вам чималий прибуток.   Тож якщо вам це зовсім не зайве, оновлюйте свої контакти в нашій Карті елеваторів. Для цього можна надіслати листа на пошту: vorobyeva@latifundistmedia.com  

Ну і, звичайно, оформлюйте підписку на Карту елеваторів. Зробити це можна за посиланням.

Український ринок залізничних перевезень входить у зону турбулентності. Попри те, що обсяги експорту зерна впали, логістика може суттєво подорожчати.   Власник компанії TEUS Дмитро Казанін виділив головні загрози:   ⏳ Кількість рейсів зерновозів упала з 2–2,2 до 1,4–1,6 на місяць. Чисто візуально вагони є, але через затримки в дорозі та портах ринок поводиться так, ніби третина парку просто зникла.   💰 Літо пройде стабільно, але вже з серпня почнеться тиск. У пікові місяці осені вартість оренди вагонів може підскочити у 2–2,5 раза порівняно з літніми тарифами.   📦 За великокубові зерновози доведеться переплачувати премію у 400–500 грн/добу.   📈 Нерівномірна робота портів та затримки в циклах створюють штучний дефіцит. Хто чекатиме осені, ризикує залишитися і без грошей, і без вагонів.   У цьому сезоні бізнес конкурує не ставками, а здатністю взагалі знайти та забронювати вагони заздалегідь. Порт, термінал і вагон тепер мають працювати як один чіткий механізм.

✅Якщо ви не знаєте, що таке RED III, то це не означає, що вам не доведеться виконувати цю директиву при експорті продукції, чи навіть просто при продажі своєї аграрної сировини трейдерам.   Нагадаємо, RED III — це головне екологічне правило Євросоюзу, яке вимагає від країн активно переходити на «зелену» енергію (сонце, вітер тощо). Для учасників зернового ринку особливо важливий блок — біоенергетика (біопаливо, біомаса), де директива фактично встановлює правила для аграрної сировини.   Отож, щоб спростити вам розуміння цього процесу, ми перелопатили гори документів, ледве не зламали собі голову та створили доступну покрокову інструкцію — з якого боку підійти до впровадження цієї процедури.    

Читайте за посиланням.

Уперше за чотири роки глобальний збір зернових ризикує впасти. Головні причини — скорочення посівних площ та зниження врожайності. Про це повідомляє видання World Grain із посиланням на свіжий травневий звіт Міжнародної ради по зерну (IGC).   🔸   Пшениця: очікується зниження збору на 3% у річному обчисленні — до 820 млн тонн. 🔸   Кукурудза: виробництво впаде на 2% і складе близько 1,3 млрд тонн. 🔸   Соя: навпаки, демонструє рекордну динаміку. Прогноз збільшено до 442 млн тонн (+3% до минулого року) завдяки оптимістичним очікуванням у ключових регіонах вирощування.   Міжнародна торгівля зерном просяде на 2%, оскільки країни Близького Сходу та Північної Африки зменшують обсяги імпорту.   Таке хитке співвідношення попиту та пропозиції вже спровокувало стрибок цін. У травні ціновий індекс IGC (GOI) додав 2,6% за місяць (лідером зростання стала пшениця з +4,2%). У річному ж вимірі індекс підскочив на 8%: соя здорожчала на 12%, а ячмінь — на 9%.

Польща та Україна можуть створити спільний новий експортний коридор між Європою та Близьким Сходом. Про це заявив голова правління Агентства розвитку промисловості Польщі Бартломей Бабуська.  

«Якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом, — ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес», — сказав Бабуська.

  Окрему увагу польська сторона приділяє формуванню нової міжурядової угоди між Україною та Польщею щодо співпраці у відбудові. Документ має визначити правила реалізації спільних проєктів, механізми відбору компаній та умови участі бізнесу.    За словами Бабуськи, одним із перших пілотних проєктів може стати будівництво автомагістралі між пунктом пропуску «Корчова–Краківець» та Львовом.   Бабуська додав, що великі польські будівельні компанії вже готові працювати в Україні, попри воєнні ризики.

❗️ У місті Теребовля Тернопільської області з 2 червня 2026 року до 2 червня 2027 року діятимуть тимчасові обмеження руху на ділянці міжнародної траси М-19 Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече (на Бухарест). Там буде йти капітальний ремонт мосту. 90% вартості ремонту фінансує Європейський Союз, ще 10% покривають коштом місцевих бюджетів України. Обмеження запровадять на відрізку км 354+689 – км 355+566 у Теребовлі. Рух буде змінено для всіх видів транспорту, але маршрути об’їзду для вантажівок і легкових автомобілів відрізнятимуться. Водіїв закликають звертати увагу на дорожні знаки та планувати маршрут заздалегідь.

🔶Кабмін запускає експериментальний проєкт перевірки агропродукції, яка експортується в ЄС. Простежуваність почнуть із земельних ділянок, на яких була вирощена продукція. Поля перевірятимуть на можливе знеліснення після 31 грудня 2020 року. Як працюватиме система: 📌 аграрій подаватиме заявку через електронний кабінет у ДАР; 📌 на основі даних формуватиметься підтвердження відповідності вимогам ЄС; 📌 інформацію перевірятимуть через взаємодію з Державним земельним кадастром та реєстром майнових прав через систему «Трембіта».

✅Український переробний бізнес отримав стимул для експансії на зовнішні ринки. Завдяки новій постанові Кабміну, виробники зможуть зекономити на маркетингу за кордоном.   💰Держава бере на себе до 70% фінансування виставкової діяльності окремих підприємств та до 100% — для галузевих асоціацій.   Субсидуванню підлягатимуть виставки, де Україна буде представлена колективними національними стендами. Фінансова допомога дозволить нівелювати капіталомісткі статті витрат: від оренди локацій та сплати реєстраційних зборів до технічного та візуального оформлення стендів.   Очікуваний ефект від ініціативи — інтеграція українських брендів у глобальні ланцюги постачання, розширення географії експорту, моніторинг інновацій та залучення валютних надходжень.

🟢На тлі високих тарифів для комерційних споживачів агрохолдинг «Кернел» зробив ставку на промислові сонячні електростанції. Компанія розпочала оснащення елеваторного напрямку власною генерацією з можливістю видачі надлишків у мережу.   Перший етап охоплює Кіровоградську та Полтавську області, де сумарно розгортають 250 кВт сонячної потужності.   Бюджет пілоту становить $140 тис. (100 кВт та 150 кВт відповідно до регіонів).  

«Зважаючи на чинні комерційні тарифи, промислові СЕС без акумуляторів є вкрай ефективним способом оптимізації витрат. Ми очікуємо, що інвестиції окупляться за 5 років, адже собівартість власної сонячної енергії в рази нижча за ринкову», — підкреслив керівник департаменту зберігання «Кернел» Сергій Щербань.

  Подальші плани холдингу: масштабування на Вінницький регіон, збільшення потужності локальних СЕС до 550 кВт та будівництво мегаватних об'єктів (до 4 МВт) на великих виробництвах у рамках виконання ESG-зобов'язань.

❌У справі про фінансові махінації із зерном на елеваторі «Волиця-Агро» суд ухвалив рішення залишити під вартою та домашнім арештом основних підозрюваних. Зокрема, до 10 липня 2026 року продовжено термін утримання в СІЗО для колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого звинувачують у великому шахрайстві. Проте ексчиновник усе ще може вийти на волю, якщо внесе заставу у розмірі 63,7 млн грн та суворо дотримуватиметься покладених на нього судом обов'язків. Як зазначає Latifundist.com, обмеження продовжили й керівній ланці самого підприємства. Технічний директор елеватора перебуватиме під вартою до 11 липня 2026 року з правом внесення застави у майже 1 млн грн. Своєю чергою, директору «Волиця-Агро» на цей же термін подовжили нічний домашній арешт, який дозволяється порушувати виключно задля порятунку в укритті під час повітряних тривог або задля візиту до лікаря.

✅Угорщина з 13 травня скасувала заборону на імпорт агропродукції з України.   Урядова постанова про заборону втратила чинність, а новий парламент не став закріплювати цю норму в законодавстві, повідомляє видання Infostart із посиланням на Спілку угорських фермерів (MAGOSZ).   Депутати залишили в силі лише частину попередніх тимчасових рішень уряду, і аграрне ембарго до цього переліку не потрапило. Відтак, імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, яєць та м'яса птиці знову дозволений. Для ввезення тепер достатньо лише заздалегідь повідомити Національне управління безпеки харчового ланцюга Угорщини (NÉBIH).   Як пояснив генсек MAGOSZ Чаба Тібор Андраш, раніше імпорт до самої Угорщини був повністю заблокований (дозволявся лише контрольований транзит), а тепер для перетину кордону немає жодних перешкод.   Водночас угорські фермери та зернотрейдери стурбовані через можливе падіння попиту на місцеву продукцію. MAGOSZ уже звернулася до уряду та профільного міністерства, сподіваючись, що скасування обмежень — це просто технічна помилка через поспіх у парламенті.   Зі свого боку, старший брокер Barva Invest Ольга Харабара у коментарі Latifundist.com зауважила, що хоча юридично заборону знято, Угорщина навряд чи одразу почне приймати українське зерно.   Офіційних заяв від уряду чи Мінфіну Угорщини щодо лібералізації торгівлі ще не було. Експертка прогнозує, що на практиці імпортери можуть зіткнутися з бюрократичними перешкодами, допоки ситуація остаточно не проясниться.

Аналітики Agrohub порахували витрати на оплату праці відносно кожної тисячі тонн прийнятого зерна на елеваторах у 2024 та 2025 роках. Показник зріс із 11 396 грн до 14 803 грн відповідно.   В дослідженні відзначили, що у 2025 році підвищення торкнулося всіх основних технічних спеціальностей.   Середні місячні зарплати на ключових позиціях були такі:   🔸головний інженер — 48 тис. грн, 🔸завідувач лабораторії — 43 тис. грн, 🔸 головний енергетик — 39,5 тис. грн.    А як у вас на підприємствах?   

Більше про зарплати на елеваторах читайте у нашому матеріалі за посиланням.

На Дніпропетровщині елеватор має заплатити до місцевого бюджета понад 3,2 млн грн за користування земельною ділянкою. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд. За даними прокуратури, підприємство мало оформлене право власності на нерухомість, однак не уклало договір оренди землі. Йдеться про земельну ділянку площею понад 12 га, на якій розташований елеватор для зберігання та обробки зерна.

З Днем вишиванки, друзі🫶