Кеди Каннінгема 🇺🇦

Маю для вас таку аналітику 🇺🇦Кеди Каннінгема

🤔Пишуть, що Кузма мав на руках варіант з Далласом в дедлайн, але відмовився їхати в Техас по причині "несправжнього контендера" Прорахувався, але де... 🇺🇦Кеди Каннінгема

🧨Фінч таки вміє робити висновки Після першого матчу, в якому Даллас окопався всередині дуги і змусив Міннесоту валити з дистанції в надії на те, що триочковими вони гру не потянуть (вгадали) - тепер тренерський штаб Вулвз, таке враження, просто сказав гравцям "от тобі ружжо, отам суперник - пи*дуй". Воно дійсно дало певний ефект - Едвардс, Таунс і навіть Конлі почали активніше лізти всередину, кількість штрафних і фолів у суперника почала зростати. Але чим далі, тим більше Даллас адаптувався, почав стягувати додаткову допомогу Геффорду/Лайвлі (на щастя МакДеніелся традиційно після вдалих кидкових перформансів забув де кільце) - і забіги Мінні почали ставати все більш суїцидальними. Спроби активного пушингу кільця замість очок другого шансу частіше завершувалися фастбрейками Далласа. Можна сказати, що Вулвз при цьому вели в рахунку до останнього володіння, не дивлячись на всі героїчні повернення Далласа по ходу гри. Справедливо. Але коли вас тягнуть триочкові Ріда і пенсіонерські проходи Конлі (РАПТОВО центрових суперника можна перекидувати, а не летіти в ний у лобову), а головні зірки викидають 25% - це вже не надійний план. Який міг би спрацювати, якби не ще одне геніальне рішення кинути Гобера на Дончича у фінальному володінні. Взагалі Руді має у своїй кар'єрі хороші матчі і володіння проти Луки. І тут також він відзахищався настільки якісно, наскільки взагалі міг. І провина тут взагалі не на ньому. Що заважало піти у дабл-тім? Кат Лайвлі? Так там Андерсон і Рід під кільцем чекали (хай би Едвардс залишався з Кайрі). Дереку ще треба було б швидко вирішити - кидати на рівний чи спробувати оперативно скинути на Джонса чи Вашингтона в кути (у яких на двох аж цілих 0 з 7 сьогодні). Все це сценарії кращі і перспективніші, аніж танці Гобера з Дончичем. Ну а так 0-2. Десь злорадно посміхається один Нікола Йокич. 🇺🇦Кеди Каннінгема

🧨Фінч таки вміє робити висновки Після першого матчу, в якому Даллас окопався всередині дуги і змусив Міннесоту валити з дистанції в надії на те, що триочковими вони гру не потянуть (вгадали) - тепер тренерський штаб Вулвз, таке враження, просто сказав гравцям "от тобі ружжо, отам суперник - пи*дуй". Воно дійсно дало певний ефект - Едвардс, Таунс і навіть Конлі почали активніше лізти всередину, кількість штрафних і фолів у суперника почала зростати. Але чим далі, тим більше Даллас адаптувався, почав стягувати додаткову допомогу Геффорду/Лайвлі (на щастя МакДеніелся традиційно після вдалих кидкових перформансів забув де кільце) - і забіги Мінні почали ставати все більш суїцидальними. Спроби активного пушингу кільця замість очок другого шансу частіше завершувалися фастбрейками Далласа. Можна сказати, що Вулвз при цьому вели в рахунку до останнього володіння, не дивлячись на всі героїчні повернення Далласа по ходу гри. Справедливо. Але коли вас тягнуть триочкові Ріда і пенсіонерські проходи Конлі (РАПТОВО центрових суперника можна перекидувати, а не летіти в ний у лобову), а головні зірки викидають 25% - це вже не надійний план. Який міг би спрацювати, якби не ще одне геніальне рішення кинути Гобера на Дончича у фінальному володінні. Взагалі Руді має у своїй кар'єрі хороші матчі і володіння проти Луки. І тут також він відзахищався настільки якісно, наскільки взагалі міг. І провина тут взагалі не на ньому. Що заважало піти у дабл-тім? Кат Лайвлі? Так там Андерсон і Рід під кільцем чекали (хай би Едвардс залишався з Кайрі). Дереку ще треба було б швидко вирішити - кидати на рівний чи спробувати оперативно скинути на Джонса чи Вашингтона в кути (у яких на двох аж цілих 0 з 7 сьогодні). Все це сценарії кращі і перспективніші, аніж танці Гобера з Дончичем. Ну а так 0-2. Десь злорадно посміхається один Нікола Йокич. 🇺🇦Кеди Каннінгема

✌️Ентоні Едвардс мені подобається Він просто не може не подобатись, бо він гравець саме того типажу, який подобається плюс-мінус усім: яскравий харизматичний джорданоподібний атлет-скорер. Ми от буквально не так давно говорили з Михайлом (BasketMoves), що це майже чіт-код на народну любов. Спадкоємців Майкла вже було чимало: Вінс, ТіМак, Вейд, Кобе, Батлер, Букер, якоюсь мірою навіть ЛаВін з Мітчеллом. Тоді як гравцям інших форматів треба доводити купу всього: чи не занадто маленький, чи не занадто великий, як добре захищається і чи якісно кидає триочкові - таким хлопцям достатньо завалити данк чи фейдевей через руки, після чого прикласти пальця до губ чи зробити ще якийсь персональний жест і все - фанати поплили, як школярки після першої банки рево. Тут варто зазначити, що найкращий з клонів Джордна - Кобе - заснував фактично власну течію зі своєю Мамба Менталіті. Це коли ти все так само до біса харизматично, але чи то розвалюєш кабіни, чи то навалюєш цегли. Саме тому останній формат часто стає іронічним, коли умовний Тейтум намагається когось порятувати в клатчі (учорашній матч прям майже ідеальний приклад, коли Джей встиг і майже закопати свою команду, і все одно потім героїчно врятувати). І ось Едвардса я б поки порівнював не з Джорданом, а з Кобе. Ентоні поки лише вивчає всі межі свого таланту. З ряду причин - і через брак досвіду, і через особливості натури - він не методично прокатує завчені патерни, а грає скоріше від вайбу. Як і у випадку з Кобе і подібними йому персонажами, ми повинні завжди бути готові приймати зворотню сторони стилю - за героїчними іграми завжди приходят погані, коли він вас і закопає. От як Батлер, який виглядає спочатку як тру-альфа, який вирішує питання і красиво затикає суперника - а завтра він зливається в нуль і всі його альфа-замашки виглядають вже як порожній випендрьож. Сьогодні вночі його знову лімітували в найкращому, що він вміє - йти під кільце. Тут перед ним не будували особливих стін, часто доводилося розмінюватись і "віддавати" Енту або Луку, або вільний кидок. Але головне, що під кільцем стовбурчив вже не Йокич, а теза "Ви не виграєте триочковими Едвардса" продовжує себе виправдовувати. 12 з 16 його кидків були з дистанції і навіть за умови непоганого відсотку (42) він все одно набрав мізер. Бо він не лізе під кільце, не збирає фоли, не лімітує цими фолами гравців суперника, не змушує захист звужуватись і відкривати вільні зони. Він знову не знаходить виходу з ситуації, а Фінч (ну або Норі, який керує з лінії) не реагує миттєво. Тому ми або бачимо шалені перформанси, або ось такі історії, коли Ентоні просто на яйцях намагається завалювати ліхтарі в лоба суперникам і вони раптово не залітають. Саме на це я закладався в подкасті, як на позитивний для Далласа фактор - комбінація "недостатньо досвідчений для миттєвої адаптації Едвардс + не спроможний вносити in game корективи тренер". І це спрацювало вже в першій грі. Зрозуміло, що вже у наступному матчі Фінч буде щось вигадувати і шукати шляхи виходу. Але якщо команди вийдуть в фазу, коли оборона з обох сторін працює нормально і на перший план вийде здатність зірок вирішувати в соло - "вовкам" гайки, бо Даллас володіє чи не найкращим активом для такої гри. Ну і фактор Гобера, на якому фактично трималася оборона Міннесоти і якого не можна розтягнути на всі 48 хвилин. Сьогодні він закінчив +10, а в останній чверті взагалі був момент, коли Вулвз вихопили ривок в 10 очок від Далласа без Руді і з виходом француза Маверікс моментально видали серію з 0 влучань за 4 хвилини. Тут доведеться щось вигадувати, бо у цього суперника, на відміну від Денвера, і в другому юніті є персонажі, які агресивно атакують фарбу. 🇺🇦Кеди Каннінгема

📣УВАГА! ЗАРАЗ БУДУТЬ СПОЙЛЕРИ!📣 Ми таки зібралися з Антоном та Іваном для обговорення фіналів Конференцій! Хто переможе в дуелі Едвардса та Дончича і чи варто Бостону вже бронювати квитки у великий Фінал - про все вже всередині! Приємного прослуховування! 🟣Apple Podcasts ⚪️Spotify 🟡Google Podcasts 🟠CastBox 🔴Pocket Casts 🟢MEGOGO 🔵Anchor 🇺🇦Кеди Каннінгема

⚡️ОБЕРЕЖНО, СПОЙЛЕР⚡️ 🇺🇦Кеди Каннінгема

❗️Цікава інформація, яка є критично важливою перед шостою грою серії В п'ятій грі баскетболісти Денвера 34 рази даблтімили (або навіть тріплтімили) Ентоні Едвардса. Я про це писав вище і це, як на мене, ледь не ключова деталь цього протистояння. Проти Ента будують буквально такі ж "стіни", як проти Янніса. Будемо чесними, це не Каррі, він вас не похоронить своїми триочковими. І тут у мене головне питання не до самого Ентоні. Топо вимагати у пуцвірінка його віку швидкості мислення Йокича (це для більшості і за кар'єру неможливо). Це питання до тренерського штабу. Едвардс отримує м'яч раз, другий, третій - кожного разу перед ним виростають три дубки. Він не йде, але розуміє, що ось робити треба, бо ж він тут типу альфа і має тягти. І він не знаходить інших варіантів, аніж ось такі стрибки на трьох з розбігу. Ну раптом проканає. В силу відсутності досвіду і (що там гріха ховати) трохи баскетбольного IQ, він сам не може на ходу адаптуватись і вийти з ситуації. Тут має вийти Фінч і за короткий термін знайти рішення сам, не покладаючись на гравців. Намалювати їм чіткий план, що треба робити, бо там всі далеко не генії думки, зате енергійні і завзяті. Прибрати Едвардса від м'яча, загравати його на отриманні, налаштувати ривки на данкер-споти - варіанти є, але треба зробити їх робочими. Чи встигне Фінч? Дізнаємось вже сьогодні вночі. Бо з такими саісайд-стрибками Едвардса на піки точені буде дуже важко розраховувати на сьому гру. 🇺🇦Кеди Каннінгема