БРИГИНЕЦЬ🇺🇦

🌀 Знайшов дуже цікаве дослідження у Ніни Южаніної, але висновки з нього роблю зовсім інші, ніж просто бідкання про поганий фінмоніторинг. Здається, ми натрапили на надзвичайно точне пояснення того, що насправді відбулося в країні. У 2024 році, коли мали б відбутися вибори, які потенційно могли змінити владу, замість зміни облич у кабінетах відбулася непомітна, але масштабна зміна підходів до самої економіки. Цифри з дослідження VKURSI просто приголомшують: аналітики виявили 122 компанії, які у 2024–2025 роках згенерували майже 470 мільярдів гривень доходу, маючи в штаті всього від 1 до 3 працівників. Причому 43 фірми мали взагалі лише одного співробітника, а левова частка з них була зареєстрована саме починаючи з 2024 року. Ось як виглядає ця нова «економічна модель», запущеній замість демократичного оновлення влади: * Перезапуск тіньових конвеєрів замість перезапуску влади: Коли стало зрозуміло, що виборчого процесу не буде, система вирішила не чекати політичних змін, а кардинально оновити інструментарій освоєння коштів. Старі прокладки зразка 2022–2023 років скинули як «засвічені», і саме з 2024 року масово завели нові фірми-одноденки на 1–3 людей під свіжі, ще більші воєнні та енергетичні бюджети. * Спеціальний режим для своїх і «зашморг» для інших: Поки звичайний малий та середній бізнес кошмарять блокуванням податкових накладних і вимагають довідку за кожні 50 тисяч гривень, 122 фірми без матеріально-технічної бази проганяють сотні мільярдів у торгівлі, енергетиці та фінансах. Ризик-орієнтований підхід Держфінмоніторингу та банків раптово відключився саме там, де текли найголовніші ріки державних грошей. * Перетворення вимушеного форс-мажору на бізнес-модель: Усі бідкання про вимоги SEPA та нові обов'язки для СПФМ виглядають як ширма. Систему налаштували так, що війна, термінові закупівлі оборонки й відновлення енергетики стали ідеальним виправданням для «ручного управління» та заплющування очей на мільярдні прокладки. ОТЖЕ: Висновок тут простий: у 2024 році ми не просто пропустили виборчий цикл — ми увійшли в епоху, де економіку остаточно перевели на рейки монополізованого ручного управління. І 470 мільярдів на 122 «прокладки» — це не помилка фінмоніторингу, а її головний системний результат.

🌀 Власником частки в маркетплейсі Ozon виявився Путін, з'ясували журналісти-розслідувачі ФБК. Журналісти ФБК відстежили ланцюжок власності на 34-відсоткову частку в компанії Ozon, яка офіційно належала бізнесмену Олександру Чачаву. З'ясувалося, що гроші на її придбання належать структурам Геннадія Тимченка – близького друга Путіна.

🇺🇦 Шановна громадо! Дякую вам за донати для 428 ОПБпС «ТІНЬ». Дякую усім, хто поширив це заклик! Допоможімо дронарям зібрати кошти на необхідне обладнання👇 🎯 Ціль: 200 000 грн ✅ Уже зібрано 7️⃣5️⃣.0️⃣0️⃣0️⃣ грн 🔗 Банка Monobank https://send.monobank.ua/jar/5HcMAAQ1vz 💳 Картка Банки 4874 1000 3172 1825 🔗 Конверт Приват24 https://www.privat24.ua/send/4rzxm 💳 Картка конверта 5168 7521 3775 5842 Прошу не лише донатити, а й поширювати цей збір у своїх соцмережах. Кожен репост може привести ще одного донатора. Незалежність має свою ціну. Допомагаємо тим, хто її захищає. Слава ЗСУ! 🇺🇦

🌀5 ночей підряд у мене були тихими... Швидко звикаєш до хорошого... А даремно

🇺🇦 Шановна громадо! Дякую! За ніч +3.000 Вже є 78.000 Слава ЗСУ!

🇺🇦 Шановна громадо! Дякую вам за донати для 428 ОПБпС «ТІНЬ». Дякую усім, хто поширив це заклик! Допоможімо дронарям зібрати кошти на необхідне обладнання👇 🎯 Ціль: 200 000 грн ✅ Уже зібрано 7️⃣5️⃣.0️⃣0️⃣0️⃣ грн 🔗 Банка Monobank https://send.monobank.ua/jar/5HcMAAQ1vz 💳 Картка Банки 4874 1000 3172 1825 🔗 Конверт Приват24 https://www.privat24.ua/send/4rzxm 💳 Картка конверта 5168 7521 3775 5842 Прошу не лише донатити, а й поширювати цей збір у своїх соцмережах. Кожен репост може привести ще одного донатора. Незалежність має свою ціну. Допомагаємо тим, хто її захищає. Слава ЗСУ! 🇺🇦

Спочатку Німеччина повинна переконливо відповісти на значно простіше запитання: чому саме німецький суд має право судити іноземного громадянина за дії, здійснені поза територією Німеччини? Посилання на власний Кримінальний кодекс — це початок відповіді, а не кінець дискусії. Польський суд уже одного разу сказав Німеччині «ні». Тепер свою відповідь має дати Хорватія. І, можливо, саме суперечка навколо «Північних потоків» змусить Європу провести набагато чіткішу межу між законною юрисдикцією держави та спробою поширити дію її кримінального права далеко за власні кордони. #ПівнічнийПотік #Україна #Німеччина #Європа #Бригинець

🌀 ЧОМУ НІМЕЧЧИНА ВЗАГАЛІ ВВАЖАЄ, ЩО МАЄ ПРАВО СУДИТИ ЗА «ПІВНІЧНІ ПОТОКИ»? Коли мова заходить про переслідування українців у ФРН через підрив «Північних потоків», дискусія майже одразу переходить до іншого питання: що це було — диверсія, військова операція, дія проти держави-агресора? Але це вже наступний рівень юридичної суперечки. Спочатку варто поставити значно простіше питання: ⚖️ А на якій юридичній підставі Німеччина взагалі вважає, що саме її суди мають право розглядати цю справу? Бо з цим усе далеко не так очевидно. 🌊 1. Вибухи сталися не в Німеччині «Північні потоки» були пошкоджені поза територією ФРН і поза її територіальним морем — у виключних економічних зонах Данії та Швеції. Так, ВЕЗ — це не просто «нічийні міжнародні води»: прибережні держави мають там визначені UNCLOS права та юрисдикцію. Але Німеччина — не Данія і не Швеція. Саме тому виникає принципове питання: який територіальний зв'язок самого вибуху з німецькою кримінальною юрисдикцією? ⚖️ 2. Німеччина посилається на наслідки злочину Німецьке кримінальне право дозволяє вважати місцем злочину не тільки місце, де діяла людина, а за певних умов і місце, де настав передбачений законом результат. Саме тут з'являється § 9 Кримінального кодексу ФРН. Тобто німецька логіка приблизно така: трубопровід був пов'язаний із Німеччиною, його пошкодження мало наслідки для Німеччини — отже, може виникати німецька юрисдикція. Але саме це і є предметом юридичної суперечки. Бо якщо будь-який економічний або інфраструктурний наслідок автоматично створює кримінальну юрисдикцію держави, межі екстериторіального застосування національного законодавства стають надзвичайно широкими. Тому питання звучить не так: «Чи має Німеччина § 9?» Звичайно, має. Питання інше: 👉 чи достатньо саме такого зв'язку з Німеччиною, щоб вона могла переслідувати іноземця за дію, здійснену поза її територією? 🇵🇱 3. І ось тут надзвичайно важливе рішення польського суду 17 жовтня 2025 року Варшавський окружний суд відмовив у передачі Німеччині українця Володимира Журавльова, якого німецька прокуратура підозрює у причетності до підриву газопроводів. Суд звільнив його з-під варти. А суддя Даріуш Любовський поставив під сумнів саме можливість застосування німецької юрисдикції до цих подій. Це дуже важливо. Але тут треба бути юридично точними: ❗ Польське рішення не є загальноєвропейським прецедентом, який автоматично зв'язує німецькі чи інші європейські суди. Польський суд розглядав конкретне питання — чи має Польща виконати конкретний німецький Європейський ордер на арешт. Водночас це вже не теоретична суперечка професорів міжнародного права. Суд однієї держави ЄС фактично сказав Німеччині: вашої правової конструкції в цьому випадку недостатньо для передачі людини. 🔥 4. Є ще один, значно більший пласт цієї історії Навіть якщо припустити, що Німеччина здатна обґрунтувати власну юрисдикцію, після цього виникає наступне питання: що саме сталося з точки зору міжнародного права? Якщо це була приватна диверсія — одна правова конструкція. Якщо ж гіпотетично йшлося про операцію України в умовах міжнародного збройного конфлікту проти держави-агресора — зовсім інша. І тоді доведеться обговорювати вже не просто німецький кримінальний кодекс, а право збройних конфліктів, статус виконавців, характер цілі та межі кримінального переслідування за дії, пов'язані з війною. 🇭🇷 5. І зараз ця суперечка починається заново 21 серпня 2026 року Володимира Журавльова затримали вже у Хорватії — знову за німецьким Європейським ордером на арешт. Тепер уже хорватська судова система має вирішувати питання його передачі ФРН. І тому історія польського рішення перестає бути просто цікавим епізодом минулого. Перед європейськими судами знову постає те саме фундаментальне питання: де закінчується законна кримінальна юрисдикція Німеччини і починається екстериторіальне поширення її внутрішнього права? 🔴 ОТЖЕ Я б узагалі не починав захист українців у цій справі з доведення того, що підрив «Північних потоків» був законною військовою операцією. До цього аргументу ще треба дійти.

Х’юстон — не класичний дипломат для красивих фотосесій і занепокоєних заяв. Це жорсткий силовик, фахівець із безпеки, розслідувань та аудиту. Вашингтон, схоже, припинив умовляти й надіслав до Києва не переговорника, а спеціаліста з розкриття схем. Його завдання — ревізія: куди пішли гроші, як працює зброя і чому силовики намагаються знищити НАБУ. Отже, страхи Банкової були не марними. Подивіться моє велике відео 👉 https://youtu.be/iUHE7BBl05A⁠� #Хюстон #США #НАБУ #Бригинець #Україна

🎭 «КОТИК», ЧОЛОВІК І 232 ЗАПИСИ. САНТА-БАРБАРА ІРИНИ МУДРОЇ Справа Ірини Мудрої несподівано перетворилася на серіал, сценаристам якого я щиро заздрю. У суді Мудра розповідає про справжню особисту драму. Людина, для якої вона була «котиком» і якій безмежно довіряла, виявилася зрадником. Максим Микитась її записував. І не один раз. За словами самої Мудрої, 232 із 237 епізодів розмов були записані саме через нього. Вона говорить про довіру, про близьку людину, про те, як її підступно використали. Емоції такі, що ще трохи — і хочеться вимкнути судове засідання та ввімкнути музику із «Санта-Барбари». Причому Микитась — не просто якийсь випадковий знайомий. Є ще одна маленька деталь. Коли НАБУ близько сьомої години ранку приходить до Мудрої з обшуком, Микитась уже перебуває у свого «котика» вдома. Ну буває. Може, зайшов цукру позичити. Може, у них виробнича нарада починалася о сьомій. Зрештою, хто з ким спить, мене абсолютно не цікавить. Дорослі люди можуть будувати своє особисте життя як їм заманеться. Але сценаристи на цьому не зупинилися. На сцені з'являється Павло Поляруш — чоловік Мудрої, зазначений у її офіційній декларації. Журналісти, природно, приходять до нього. І тут можна було б почути найпростіше пояснення: «Ми давно не живемо разом». Або: «Інформація в декларації вже не відповідає нашим фактичним стосункам». Або хоча б: «Це наше приватне життя». Натомість чоловік видає репліку, після якої сценарій уже можна віддавати Netflix: «Чутки не коментую». Завіса. 👏👏👏 Отже, маємо: «Котик». 232 записані розмови. Микитась о сьомій ранку вдома. Зрада. Сльози. Чоловік. «Чутки не коментую». Справжня «Санта-Барбара». А тепер посміялися — і досить. Особисте життя цих людей стало суспільно цікавим лише тому, що особисту драму принесли до суду і зробили частиною публічної історії про те, чому ми повинні сприймати Мудру як жертву. Нам пропонують перевести погляд із того, що вона говорила, на те, як жахливо з нею вчинили, коли ці слова записали. Микитась справді міг зрадити її довіру. Міг поводитися підло. Міг записувати людину, яка вважала його надзвичайно близькою. Але є одна проблема. Зрада Микитася не переписує 232 записи. І тут «Санта-Барбара» закінчується. Бо перед нами вже не любовний серіал. Йдеться про високопосадовицю держави під час великої війни, кримінальне провадження та розмови, зміст яких мають оцінювати слідство і суд. Тому чоловік, «котик», сьома ранку та «чутки не коментую» — це смішно. А те, що за всім цим стоїть, — зовсім ні. Коли немає хорошої відповіді на запитання «що ви говорили і що робили?», суспільству дуже зручно запропонувати інше: «А хто кого зрадив?» Посміялися із «Санта-Барбари» — і досить. Тепер повернімося до 232 записів. Бо Україні потрібна не мелодрама про зраджену довіру. Україні потрібна відповідь на те, що на цих записах робить державна влада. #Мудра #НАБУ #Корупція #Україна #Бригинець