Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Трохи актуальної погоди: 🌧️«Озеро Хаконе», від Цутія Коіцу (Коіті), 1938. 📌Школа «Сін-ханга», до якої належав художник – це спроба вдихнути нове життя в традицію укійо-е на початку ХХ ст. Творча коллаборація художника, гравера, друкаря та видавця створювала неповторну атмосферу сучасного японського естетизму й невловимих емоцій у пейзажах Коіцу, відсилаючи нас до історичних коренів японської культури😌 #Японія #мистецтво #Цутія_Коіцу #Хаконе

📝Інформативна стаття в National Geographic про рятувальну експедицію в Мес Айнак. 📷А також, реконструкція міста і кілька класних фото знахідок звідти: https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/mes-aynak-buddhist-archaeology-afghanistan #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина #фото

📝Буддійська спадщина Афганістану в Мес Айнак та боротьба з її збереження. ✍️Мес Айнак – це великий комплекс стародавніх споруд, які розташовані за 40 км. від Кабулу. Після долини Баміана, цей комплекс є другою по величині і значимості буддійською пам’яткою цієї країни. Назву «Мес Айнак» перекладають як «Маленька копальня міді». І це не зовсім правда. Поклади міді тут величезні. Саме вони дозволяли місту процвітати, бути ливарним центром та важливим пунктом Шовкового шляху, де зупинялись китайські та індійські купці. Повторно мідь відкрили тут у 1969 році французькі геологи. Випадково вони натрапили і на забуте буддійське місто Мес Айнак, поховане під шаром породи. Самі геологи потім порівняли його масштаби з Мачу Пікчу, де кілька років перед цим їм довелось працювати. Систематичні археологічні дослідження тут почали лише у 2004 році. Іноземні вторгнення та боротьба за Афганістан не сприяли міжнародним експедиціям. Перше, що вразило дослідників – масштаби грабіжницьких розкопок, які вели тут «чорні копачі». Вони проникали в Логар (провінція на сході Афганістану) через кордон з Пакистаном, розкопували місцеві пам’ятки та продавали їх на замовлення сотнями. На цій індустрії заробляли кілька десятиліть, користуючись шаленим попитом на подібного роду ексклюзив. Дослідження пам’ятки проводили силами 60-80 археологів з Франції, Англії, Афганістану та Таджикистану, під наглядом 200 озброєних охоронців. Останні багато разів ставали у пригоді під час нічних нападів на табір, адже «чорні копачі» не одразу забули про вигідний бізнес добування пам’яток. 📌За останні 10 років групі вдалось датувати основні пам’ятки 1-10 століттям н.е., а також відкрити: більше 1 тис. буддійських статуй; залишки форту й цитаделі; щонайменше 4 укріплених буддійські монастирі; зороастрійський храм; стародавні мідні плавильні; фрески зі сценами життя Будди, та багато іншого. 📌2008 року в цей регіон зайшов китайський капітал. Інвестиція 3 млрд. доларів у видобуток міді та 6-8 мільйонів у порятунок пам’ятки зробило експедицію в Мес Айнак наймасштабнішою в світі. До приходу талібів тут вже була велика екологічна катастрофа, адже мідь добували «відкритим шляхом» через кар’єр, що руйнувало пам’ятку швидше, ніж її рятували археологи. 🤔Будемо спостерігати за долею Мес Айнак. Співпраця між талібами й Китаєм з видобутку міді налагоджена ще з 2019 року. Тому, останні події в Афганістані особливо не завадять стабільній роботі копалень в районі Мес Айнак. Шкода лише, що експедиція дослідників очевидно буде зупинена. П.с. Більше про історію відкриття Мес Айнак в статті The Guardians: https://www.theguardian.com/books/2013/may/31/mes-aynak-afghanistan-buddhist-treasure #стаття #текст #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина

📝Зброя народів Африки в колекції Національного музею історії України. 📌Автор: Олена Шевченко. http://visnyk.nmiu.org/index.php/nv/article/view/505/465 #стаття #фото #експонат #музей #НМІУ #Україна #Африка #зброя

Трохи гумору. ⚡Хотілося би сказати, що це зображення українських гетьманів Петра Сагайдачного та Петра Дорошенка? Але ні🙃 📌"Турецький паша в поході" та "Чауш-паша з буздиганом", з альбому "Книга османських костюмів". 1 половина 17 століття. Османська імперія. #мініатюра #Стамбул #Османська_імперія #чауш #паша #Клес_Роламб

🖼️"Книга турецьких костюмів", або ж "Книга костюмів Роламба". І половина 17 ст. Стамбул. ✍️Альбом, у якому представлені ескізи різних типажів турецьких чиновників і підданих. Був придбаний у 1658 році Клесом Роламбом (1622-1698), швецьким послом в Османській імперії. Сьогодні зберігається в Національній бібліотеці Швеції. Ілюстрації: 📌Силахтар-ага 📌Татарин 📌Вершник сіпах 📌Начальник яничарської псарні 📌Пейк (імператорський посланець) 📌Слуга великого везіра 📌Бейлербей Румелії Повний альбом - на сайті Національної бібліотеки в Швеції: https://goran.baarnhielm.net/draktbok/uppslag.htm #мініатюра #Стамбул #Османська_імперія #Швеція #мініатюра #Клес_Роламб #книга_турецьких_костюмів

📷Ювелір за роботою. Афганістан, 1928. Фото зроблене Фредеріком Гадмером, в рамках проекту "Архів планети", Альберта Кана. #фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер

Прохання Японського підданого Кім Чан Сона стати підданим Української Держави. 14 серпня 1918 р. #ЧГ_Історія

📷"Гейша ери Мейдзі", бл. 1900 року. ✍️Ще одна з робіт знаменитого Фелічі Беато, одного з перших професійних фотографів "Сходу". 📝Беато зазначав, що ця світлина зроблена у вихідний для гейші день. А отже - вона без професійного макіяжу. Таким чином фотограф намагався підкреслити "живий", а не "театральний" характер своїх фотосесій у Японії. 📌Японські альбоми Фелічі Беато ми представимо окремо, адже вони ще за життя митця стали класикою орієнтальної фотографії. Зі змістом попередніх його альбомів по Індії, Туреччині та Криму можна познайомитись за тегом #Фелічі_Беато. #фото #орієнталізм #Японія

Чудова стаття і хороший приклад, як потрібно писати для багатьох. Особливо, коли тема дослідження стосується питань історії та антропології релігії. Якщо вас цікавило, як може відбутися синкретизм ісламу та християнства, то Вам сюди. Поклоніння азізам, православним іконам і репрезентація сакрального ландшафту в історичній пам'яті народу. Дуже радимо до прочитання: https://uamoderna.com/md/kult-misczevix-svyatix-v-krimskomu-islami-vidrodzhennya-ta-mizhkonfesijne-znachennya

⚡Протягом 2020-2021 року до Іраку було повернуто більше 17 тис. експонатів, незаконно вивезених з країни після 2003 року. Про це заявив Фауд Хусейн, міністр закордонних справ країни. Судячи з усього, ця репатріація є однією з найбільших в історії. 📝Переважно, предмети були повернуті зі США (17 321 од.). Інша їх частина (бл. 17 од.) – з Італії, Нідерландів, Японії. ✍️Вторгнення США та союзників в Ірак у 2003 році активізувало процес пограбування культурної спадщини у країні: артефакти вивозили з музеїв, заповідників, храмів та пам'ятків археології. До того ж, контрабандою займались провідники ІДІЛ, які контролювали частину Іраку у 2014-2017 р. 📌До повернутих колекцій входять відомі старожитності, датовані 4-2 тисячоліттям до н.е., серед яких: клинописні таблиці, скульптури, дрібна пластика та тощо. У їх переліку зазначені й клинописні таблички «Епосу про Гільгамеша» (!), написані 3.5 тис. років тому. Це вже не перша партія предметів старовини, повернутих в Ірак. У 2019 році близько 1300 речей передала сусідня Йорданія. У 2020 році співробітники Британського музею виявили кілька експонатів на аукціонах, які уряд зміг вилучити й передати в Ірак. https://edition.cnn.com/style/article/iraq-us-artifacts-repatriation/index.html#:~:text=The%20US%20has%20returned%20more,and%20carvings%20from%20ancient%20Mesopotamia. #новини #спадщина #музеї #війна #реституція #колоніалізм #культура #США #Ірак

⚡В Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам'ятник Тарасу Шевченку. Його автором буде П'єр Каран, ліванський скульптор та випускник Української академії образотворчих мистецтв. #новини #Ліван #Україна #Тарас_Шевченко https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3295849-u-livani-vidkriut-pamatnik-tarasu-sevcenku.html

✍️«Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д. К. Заболотному: походження та атрибуція». 📝Моя стаття (у співавторстві), присвячена атрибуції чотирьох буддійських статуеток з колекції НМІУ, привезених Д. Заболотним з протичумної експедиції у Монголію та Китай 1898 року. До неї увійшли також проміжні результати з реконструкції його маршруту (з картою), кілька роздумів про суб’єктивний погляд на «Схід» і взаємозв’язок між епідеміями, орієнталізмом та колоніальною політикою на межі ХІХ та ХХ століть. 📷На фото: "Будда медицини Бхайшадж'ягуру", "Будда довгого життя Амітаюс", "Будда Маравісай" та "Гуань-Юй" (повні фото у публікації). 📌Стаття за посиланням: http://visnyk.nmiu.org/index.php/nv/article/view/495/455 #стаття #фото #експонат #НМІУ #музей #орієнталізм_і_медицина #Данило_Заболотний #чума #епідемії #буддизм #орієнталізм #колоніалізм

📷«Нішан кисесі» - кримськотатарський весільний кисет, вишитий злотою ниткою та оздоблений традиційним орнаментом Орьнек. ХІХ ст. Бахчисарай. Зберігається в колекції Національного музею історії України (м. Київ). 📝У весільній обрядовості кримських татар існувала давня традиція «док’уз». В день заручин молода дарувала майбутньому чоловіку комплект із дев’яти предметів - переважно вишиті елементи одягу та тканини. Вишивала ці предмети сама наречена, відображаючи через елементи орнаменту майбутні мрії і плани для родини: діти, благополуччя, багатство, захист. В цьому кісе (кримськотатарське слово, від якого походить українське «кисет») мав бути тютюн, яким наречений пригощав своїх друзів на весіллі, розкурюючи з ними люльку. #фото #експонат #музей #НМІУ #кримські_татари #звичаї #Орьнек #кісе #кисет #корінні_народи https://nmiu.org/tsoho-dnia/2478-mizhnarodnyi-den-korinnykh-narodiv

📷Палац Сікандар-Баг у Лакхнау на фоні понівечених тіл та скелетів. Ця фотографія стала однією з найвідоміших робіт Фелічі Беато. 📝Є припущення, що це одне з перших фото трупів в історії фотожурналістики. І скоріше за все, воно постановочне. Адже залишки тіл фотограф перекладав так, щоб атмосфера композиції виглядала драматичніше. 📌Більше фото з альбому «Lucknow, Cawnpore, Benares & Agra, 1858-1862», за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/32600/felice-beato-henry-hering-lucknow-cawnpore-benares-agra-cover-title-british-1858-1862/ #фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія

#2. Індія, 1858-1860. 📝Після «Кримської війни» Фелічі Беато прибув до Калькутти, щоб пройтись по «гарячих слідах» Індійського національного повстання 1857 р. Його хід детально висвітлювали у «західній» пресі, тому на Індію (історії, фото, артефакти) був великий попит. Тут Беато традиційно намагався відтворити послідовність боїв, атмосферу розрухи та наслідки повстання у Делі, Каунпорі, Мееруті й Лахорі. ⚡Провівши в Індії трохи більше 2 років, Фелічі Беато випустив кілька альбомів з видами Індії та портретами її жителів (переважно колоніальних чиновників, офіцерів, лікарів та «колоритних» місцевих). Поїздка в Індію дала йому досвід тривалих зйомок у польових умовах. А також можливість зняти десятки захоплюючих панорам індійських міст. 📌Індія відкрила фотографу шлях на Південну й Східну Азію. Пізніше, саме робота в цьому регіоні зробить його одним з найвідоміших професійних фотографів-орієнталістів. #фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія

#1. Крим і Османська імперія. 📝У 1851 році Феліче Беато придбав фотооб’єктив та відправився підкорювати Константинополь. Він приєднався до Джеймса Робертсона (гравера на Османському монетному дворі), з яким заснував фірму "Robertson & Beato". Успішні зйомки Середземномор’я, Палестини та Стамбулу спонукали їх до ризику. 📌У 1855 році, в самий розпал «Східної війни», вони відправились у Балаклаву, де відзняли наслідки бойових дій. На відміну від Роберта Фентона (першого фотографа «Кримської війни» та одного з перших фотографів-баталістів у світі), партнери зобразили інший бік війни. Відзнявши більше 60 фото під час взяття Севастополя (осінь 1855 р.), вони реалістично передали атмосферу руйнування і смерті, змінивши стиль висвітлення бойових сцен з героїчного, на реалістичний. 📷Результатом поїздки став альбом «Фотографії Криму та Константинополя, 1855», який дав поштовх до нових пригод Феліче Беато у епіцентрі колоніальних війн. #фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Крим #Османська_імперія #Стамбул

📷Феліс (Феліче) Беато (1932-1909), британський фотограф італійського походження, який стояв у витоків орієнтальної фотографії та фотожурналістики. Він також був одним з перших, хто почав фотографувати «Схід» професійно. Цій справі він присвятив майже 50 років життя, створивши тисячі світлин пейзажів, пам’яток і людей у країнах Азії. 📌Ексклюзивність його робіт полягала в тому, що деякі народи й регіони були репрезентовані на знімках чи не вперше. І це стало можливим завдяки стрімкому становленню нових колоніальних структур в Азії та невпинній еволюції фототехніки. 🤔Уявіть лише, що ви подорожуєте Індією, через кілька місяців після повстання 1857-1858 років. На власні очі бачите хід Опіумної війни в Китаї, або ж громадянської війни Бакумацу в Японії? І в багажі у вас - сучасні камери, які відкривають ті технічні можливості, яких не існувало ще пів року тому. ⚡Як розпорядився таким шансом Феліче Беато? Про це кілька наших наступних історій👇:

🗾Століттями в Японії була популярна власна традиція просторової геометрії. На це вплинули багато факторів: тривала самоізоляція, звичай споглядати прекрасне, а також філософія сінто, яка співвідносила геометрію не лише до мистецтва, але й вшанування богів. Ще з доби середньовіччя, вирішенням геометричних задач різної складності захоплювались монахи, воїни та митці. Особисті ж досягнення у цій галузі публічно вивішували в храмах та біля святилищ, описуючи їх на спеціальних кольорових дощечках «сангаку». ✍️З одного боку ці дощечки вважались підношенням богам. З іншого – демонстрацією свого відкриття, що містило виклик для інших. На них не було рішення задачі. Лише кінцевий результат, який треба знайти самому. 🗻До середини ХІХ століття в Японії не існувало розуміння симетрії, як чогось прекрасного. Попри це, на дощечках «сангаку» є велика кількість задач з визначенням окружності. Таке захоплення саме окружністю в практичній геометрії очевидно вплинуло й на інші сфери, такі як мистецтво, архітектура чи навіть філософія. А отже, воно вплинуло і на світогляд😏 #Японія #книга #текст #роздуми #геометрія #японська_геометрія #сінто #мистецтво

🇯🇵🎎Математики порадували цікавим збірником задач «Сангаку. Японська храмова геометрія». Книга присвячена яскравому явищу у традиційній японській культурі, про яке варто сказати кілька слів👇: