Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Ще трохи Афганістану: 📷Дорога через знаменитий Хайберський прохід на Афгано-Пакистанському кордоні, важливий шлях сполучення та тогрівельний маршрут між Центральною та Південною Азією. 📌Атмосферне фото від "патріарха французької фотографії" Марка Рібу. 1955 рік. #фото #Афганістан #Гіндукуш #Хайберський_прохід #Пакистан #фронтир #Марк_Рібу

📷"Малознаний Афганістан" у об'єктиві Фредеріка Гадмера. ✍️Гадмер відвідав цю країну у 1928 році, в рамках проєкту Альберта Канна "Архів планети" (про цей проєкт писали раніше), через 9 років після здбуття Афганістаном незалежності. 📝Фото цікаві тим, що зафіксували стан "перехідної епохи", "увіковічнивши" частину пам'яток колоніальної доби та перших десятиліть незалежності. Багато цих місць зазнали пошкоджень, були знищені чи перебудовані в продовж наступних років: 📌Мавзолей Ахмеда-Шаха Дуррані (1747-1772). Кандагар; 📌Палац "Дар уль-Аман". Кабул; 📌Сад "Пагман", зведений Амануллою Ханом на поч. 20 ст.; 📌Європейські діти в саду "Пагман"; 📌Фонтани в саду "Пагман"; 📌Дослідники у Цитаделі Александра Македонського. Фарах; 📌Тріумфальна арка "Такія Зафар", збудована в пам'ять про жертв війни за незалежність у 1919 році; #фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Кабул #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер

Україна у відносинах із країнами Субсахарної Африки: від економіки до геополітики 🌍Субсахарська Африка – велетенська територія Африки на південь від Сахари. За даними Світового банку, до неї належать 48 країн. Кожна з ним відрізняється одна від одної соціально-економічними показниками, колоніальним минулим, запасами корисних копалин і ролю у світовій економіці. ℹ️ За останні п'ять років індекс 200 найбільших компаній Африки південніше Сахари виріс на 324%. При цьому лідери – це компанії у сфері телекомунікацій. ❔Є кілька причин такого бурхливого росту. 1️⃣ причина – потік інвестицій, перш за все китайських, які надходять в регіон. 2️⃣причина – активна урбанізація Африки та ріст міського населення, що збільшує рівень споживання товарів та послуг. 3️⃣ причина – демографічний вибух і велика кількість молодого населення. За даними ООН, саме в Африці проживає наймолодше населення Землі. Згідно з прогнозами ООН, у країнах Африки південніше Сахари до 2050 року загальна кількість населення подвоїться, а кількість людей працездатного віку збільшиться швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі. 4️⃣ причина – інтеграційні процеси на континенті та відносний військово-політичний спокій у регіоні. У 2021 році почала діяти континентальна зона вільної торгівлі, яка об'єднує 54 держави. Планується, що завдяки їй об'єми торгівлі на континенті зростуть на 60%. Наскільки це буде реалізовано, покаже час, однак економічні інтеграційні процеси нададуть додатковий поштовх економіці Африки. Які 🇺🇦 інтереси у Субсахарській Африці: • ринки аграрної продукції та продовольства (прямі поставки, участь у закупівлях ООН та інших міжнародних організацій); • ринки продукції машинобудування та сфери послуг; • зацікавленість України в постачанні корисних копалин із країн Субсахарської Африки; • гуманітарна співпраця та надання освітніх і медичних послуг; • формування сприятливого міжнародного та двостороннього клімату; • формування групи «друзів України» поміж країн Субсахарської Африки; • підготовка моделі забезпечення геоекономічних інтересів України у Субсахарській Африці та довгострокової стратегії просування українських інтересів на субконтиненті. 📑 Більше про роль і місце країн Субсахарної Африки в світовій економіці, вплив пандемії COVID-19 на економічний розвиток 🌍 та роль Африки у зовнішньополітичних стратегіях окремих держав, читайте в аналітичній записці від НІСД за посиланням https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-07/verstka_afrika_26072021.pdf

Цікава аналітика і прогнози по Україні та регіону т.з. "Субсахарної Африки"👇:

✍️Протягом 1909-1931 років Альберт Канн відправляв своїх кореспондентів у більш ніж 50 країн світу, з завданням задокументувати культуру людства у найрізноманітніших її проявах: ахрхітектурі, техніці, обличчах. Результатом цього проєкту стали 72 тисячі фотографій (більшою мірою кольорових) та майже 100 годин відео, завдяки яким сьогодні можна уявляти, візуалізовувати і осмислювати образи з різних куточків світу. І особливо зі "Сходу". 🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни. Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами. 📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь: http://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/ #Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення

📷Альберт (Авраам) Канн (1860-1940) - французький банкір, меценат і філантроп єврейського походження, який мріяв створити "Архів планети".👇

📷Президент США Річард Ніксон, під час візиту в КНР. Пекін, 1972 рік. ✍️"Ніксон їде в Китай" - популярна у США метафора. Означає приблизно те, що лише безкомпромісній людині можна пробачити порушення неписаних правил (у даному випадку - з'їздити в Китай без політичних наслідків можна було лише найбільшому критику комунізму). #фото #США #Китай #Ніксон #метафора

📖"Євангеліє Гаріми" (Кодекс Гаріми) - один з найдавніших ефіопських манускриптів, відомих на сьогодні. 📌Зберігається у храмі св. Гаріми, біля ефіопського міста Адуа. ✍️Ethiopian Heritage Found датує цю новозавітну рукописну пам'ятку 5-7 століттям. #фото #Ефіопія #Адуа #Гаріма

📷Іронія українських топонімів😐. Взято з гугл-карти. #фото #орієнтальний_гумор #ієрогліфи #Україна #уважність

Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація. Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні». На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам». 🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства». 🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року 🗺Де: онлайн Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це: - 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі; - 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді; - представлення власних доповідей або есе на третій день школи; - публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів). Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень. 💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM. 💰Форми участі та оплата: 👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн. 🧑‍🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн. Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно. ⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням. 👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин. Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8 П.С. Будемо вдячні за поширення.

⚡Дуже цікава тематика літньої школи. Приєднуйтесь👇

У продовження до попереднього посту: 🎎Підбірка кімоно країн-учансиць олімпіади у Токіо з Африки. Вражаюче поєднання кольорів: 📌Республіка Намібія; 📌Республіка Нігер; 📌Республіка Туніс; 📌Центральноафриканська республіка; 📌Республіка Чад; 📌Обєднана республіка Танзанія; Джерело: https://kimono.piow.jp/kimonolist.html #мистецтво #Японія #Африка #Токіо2021 #погляд #кімоно

🇯🇵🇺🇦Дизайнерське кімоно, що репрезентує Україну. Виготовлене в жовтні 2019 року, як промо до олімпіади у Токіо. Презентоване у 2021 році до офіційного відкриття, разом з кімоно інших країн-учасниць олімпіади. ✍️"Дві дружні лелеки, квіти соняшнику, що репрезентують цю країну, мають прихований візерунок з писанок... Включаючи дизайн з українських народних костюмів на рукавах та комірці, ви можете відчути екзотику... а контраст між жовтим і синім кольорами прапору України справляють сильне враження на всю роботу..." (с). Автори кімоно "Україна": 📌Масанобу Ота - безпосередній творець; 📌Нішіцзін Майдзуру - відповідальний за кольори і принт; Джерело: https://kimono.piow.jp/nation/169.html #мистецтво #Японія #Україна #Токіо2021 #погляд #кімоно

Образи китайської богині Сіванму з феніксом. З колекцій музею Ханенків. Зараз триває виставка, що присвячена образу жінки в китайському мистецтві. Можна завітати і все побачити самому до 29 серпня :)

У продовження: 📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки. ✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ). #фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ

🖼️Середня Азія у роботах Сергія Світославського (1857-1931), українського майстра поетичного пейзажу. 📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку. Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти): 📌Гірський пейзаж, 1910-1911; 📌Отара в горах, 1910-1911; 📌Східний двір. Етюд, 1910-1911; 📌Базар в Самарканді; #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ

Саме те, що треба у спекотний день: 📷Продавець лимонаду в районі Галата. Стамбул, Османська імперія. Травень, 1913 рік. Фотограф: Огюст Леон. Оригінал зберігається у колекції Альберта Кана. #фото #повсякдення #погляд #Османська_імперія #Туреччина #Стамбул #Галата #Огюст_Леон

🖼️Кілька робіт Хірацукі Юнічі (1895-1997) - японського митця, художника, гравера та одного з найкращих майстрів по дереву своєї епохи. І, що традиційно для Японії, вже не в першому покоління: його батько був відомим храмовим теслею, а дідусь - архітектором дерев'яних конструкцій. 📌Цікаво, що митець більше 30 років прожив у США, працюючи над відомими пам'ятками Меморіалу Лінкольна та Бібліотеки Конгресу. Завдяки йому, "західні" поціновувачі мистецтва познайомились з численними пам'ятками сакральної архітектури Східної Азії (переважно Японії та Кореї), яку стали уявляти через яскравий та деталізований стиль Юнічі. #мистецтво #Японія #Хірацукі_Юнічі #архітектура #візуальне_осмислення

📷Молитва в пустелі. Гіза, Єгипет. 1911 рік. #фото #бедуїни #араби #пустеля #Єгипет #Африка #молитва