Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷Пилова буря та дощь у долині Саккара, біля піраміди Джосера. Фото Танвіра Бадала, 2022. #фото #Єгипет #погода

📷Продовження історії про вишиванки з "байрактарами", які нещодавно подарували Сельчуку та Халуку Байрактарам. Тепер цей орнамент судячи з усього зобразили на українських безпілотниках, подарованих Туреччиною. #новини #Туреччина #Україна #тренд #Байрактар

🗺️Крим і кримські татари у великому британському «Королівському ілюстрованому атласі» (1856), видавництва «Арчібальд Фуллартон і Ко». Ілюстрації шотландського гравера Джона Геріота Суонстона. #кримські_татари #Крим #карта #гравюра #Британія #Україна

🖼️Естетика Олімпіади у Токіо (1964) та Саппоро (1972), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997). Сміливість модернізму у поєднанні з традиційним японським мінімалізмом і витонченістю. Головний логотип олімпіади – червоне сонце над золотими олімпійськими кільцями, вразив своїх сучасників простотою й гармонійністю форм та кольорів. Також, саме Камекура вперше використав для олімпійських плакатів реальні фото спортсменів, показавши їх у момент найбільшої віддачі своїй справі. #мистецтво #Японія #мистецтво #олімпіада

🖼️«Татарська мечеть в Вільно, на Лукішках». Літографія Юзефа Озембловського, 1841. Найбільш раннє зображення мечеті у м. Вільнюс, в районі Лукішкес, де з кінця 14 ст. проживала община татар на службі у великих князів литовських. #татари_липки #Литва #Вільно #мечеть

🖼️Атмосферні сцени повсякденного життя, у роботах Джафара Петгара (1921-2005), впливового іранського художника з тонким відчуттям кольору та любов’ю до деталей. І так, «ці килими дійсно задають тон усій кімнаті» (с). #мистецтво #Іран #килим

📷19 серпня був всесвітній день фотографії. Трохи з запізненням, але з цієї нагоди хочу згадати один з моїх улюблених знімків Фелічі Беато, першого професійного фотографа орієнталіста. «Великий Будда у Камакурі», з альбому «Views of Japan». Найбільш рання відома фотографія цієї буддійської пам’ятки, яка невдовзі сильно постраждає від землетрусу. Рідкісний випадок, коли сам фотограф також потрапив у кадр: Фелічі Беато сидить на сходах біля статуї, у правому нижньому куті. #Фото #Японія #Камакура #орієнталізм

📕Виявляється, ще у 2020 році було третє українське видання «Кримські татари. Історико-культурна спадщина» (з передмовою Олекси Гайворонського). ✍️Набір подарунково-поштових листівок виготовлений на основі фотографій з колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Вони були зроблені у 1924-1929 роках, під час експедицій Кримом, здійснених Усеїном Боданінським (1877-1938) - митцем, науковцем, засновником та першим директором Бахчисарайського музею. Разом з іншими діячами кримськотатарського відродження, Боданінський провів титанічну роботу зі збору, дослідження й збереження кримськотатарської історичної та культурної спадщини. Ці фото нагадують, яким був Крим до знищення кримськотатарської культурної еліти у 1930-х роках (в тому числі й самого Усеїна Боданінського), а також депортації його корінних мешканців у 1944 році. 📌Замовити набір листівок можна на сайті видавництва «Майстер книг» за майже символічну ціну. #фото

📷Майже український пейзаж. Гора Фудзі та соняшникові поля у префектурі Шідзуока, від японського фотографа Осави Дзіро. #фото #Японія #Фузді #соняшники

📕Кава, турки та архіологія. На вересень анонсують вихід цікавої книги. Чекаємо☕: ✍️"350 років тому, у серпні розпочалась знаменита облога Кам'янця об'єднаним османо-українським військом. В результаті, місто на 27 років стало частиною Османської імперії. Цей факт спричинив великий галас в тогочасній Європі та назавжди змінив матеріальну культуру краю. Разом з османським гарнізоном у Кам'янці з'явилась незвичайна архітектура, тютюн, опіум, рис, китайська порцеляна та близькосхідний фаянс. А також кав'ярні. Детальний опис Кам'янецького ейялету фіксує у місті 10 кав'ярень. Одну з них було повністю археологічно досліджено у 2016 році на Польському ринку..." #анонс #книга

✍️«Кияфетнаме» (від «кıyafet» - одяг, зовнішність) – так називають популярний жанр творів в Османській імперії, у якому представляють та пояснюють невидимі внутрішні якості людини через її зовнішні риси. Але жанр глибший, ніж популярні «книги костюмів і типажів», адже має давнє коріння на Близькому Сході ще з доісламських часів, втілюючи світоглядну концепцію, у якій зовнішній вигляд людини (одяг, будова частин тіла, форма волосся, колір шкіри, риси обличчя) відображає її внутрішній світ, вдачу, здібності, поведінку, мораль, походження, а отже й долю. Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів. 🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.

✍️«Сьогодні на світанку, коли ще жодна жива душа в Стамбулі не прокинулась, до мене в двері постукав вірменин, який прийшов аж із Ґалата. Той вірменин-затинака працюваав гідом-перекладачем. Він одразу знаходив мене, тільки-но йому було потрібне «Кияфетнаме» для європейців, італійських мандрівників… До вечірнього азану встиг зобразити дюжину стамбульців, старанно відтворивши їхній одяг: шейхульіслама, головного воротаря палацу, яничара, дервіша, сипагія, кадія, торговця глиною, ката (зображення катів під час тортур особливо популярні), жінку, яка йде до лазні, курця опіуму… Аби не здуріти від нудьги, перемальовуючи ті самі малюнки зі своїх книг, я сам із собою грав у власні ігри: чи намалюю кадія, не відриваючи пензля від паперу, а чи заплющу очі жебраку…». 📕У романі Орхана Памука «Мене називають червоний», яскраво представлений світ середньовічних стамбульських митців, які створюють мініатюри до книг. Тут мимоходом згадується «Кияфетнаме» - надзвичайно цікавий феномен, який заслуговує додаткових слів👇

✍️"Коли везу поранених степом, молюся, щоб Аллах зробив наш екіпаж невидимим”. 📌Інтерв'ю з шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм духовного управління мусульман України "Умма", який з початку повномасштабного російського вторгнення склав з себе обов'язки муфтія та став водієм-стрільцем екіпажу парамедиків. #іслам #Україна

📷Як за століття після поїздки Стефана Пассета змінилась Монголія? Цим питанням задалась Люсіль Шомбарт де Лауве. У 2012 році вона здійснила дві експедиції до м. Улан-Батор (колишня Урга), відвідавши практично ті ж місця, що і її попередник у минулу епоху. У фото вона досить атмосферно передала те, як серед «степового океану» уживаються традиційне життя номадів у юртах зі стрімкою урбанізацією міста, а радянські хрущовки – із давньою буддійською спадщиною. #фото #Монголія

📷Монголія на зламі епох, у об’єктиві Стефана Пассета. З «Архіву планети» Альберта Кана. ✍️Альберт Кан (1860-1940) був французьким банкіром та меценатом, якого захоплювали й одночасно непокоїли стрімкі зміни у світі. Він започаткував проєкт «Архів планети», щоб зафіксувати для нащадків різноманітність людської цивілізації, з її неповторністю традицій, архітектурних пам’яток та ландшафтів, що змінювались на очах його покоління. Кан організував експедиції у різні куточки світу, в результаті яких у Парижі постала одна з найбільших колекцій - 72 тис. фото й 100 год. відео з 60 країн світу. 📌Стефан Пассет здійснив дві подорожі до Монголії (1912, 1913), майже невідомої на Заході країни, що переживала історичні зміни - часи між китайським правлінням, владою Богдо-гегена, російським впливом і радянським контролем у майбутньому. В епіцентрі уваги фотографа опинились м. Урга та буддійський монастир Гадан, важливий осередок осідлості, а також політичний, торгівельний і сакральний центр Середньої Азії.

🖼️«Сакральний Схід» британського художника Гарольда Коппінга (1863-1932), автора ілюстрацій до «Біблії Коппінга» (1910), одного з наймасовіших та найвідоміших британських видань Біблії. ✍️Гарольд Коппінг довгий час працював з британськими місіонерськими товариствами, які замовляли ілюстрації біблійних сцен та художніх матеріалів для своїх африканських і азійських місій. Прагнення реалістично відтворювати у картинах героїв Старого Заповіту спонукали художника до поїздок у Палестину та Єгипет, де він надихався атмосферою святих місць і уявляв, як могли жити й виглядати жителі цих земель тисячі років тому. Мільйони християн у різних куточках Британської імперії візуально осмислювали для себе Стародавній Схід саме через роботи Гарольда Коппінга, вибудовуючи власний сакральний зв’язок з простором та історією цього регіону. #Біблійний_Схід #орієнталізм

📷Повсякдення повоєнної Японії (1949-1951), в об'єктиві невідомого офіцера ВМС США. #фото #Японія

🎥Фронт очима японця. №2. Нове відео від Шіґєкі Міяджіми, японця, який прибув в Україну, щоб на власні очі побачити наслідки атаки російських військ на Київщину. Побачене так вразило його, що він повернувся та продовжив знімати в інших містах, аж поки не опинився на передовій, на позиціях українських аеророзвідників. #відео #Україна #Японія

🎙️Документальний радіо-фільм про життя й творчість Софії Яблонської, яка у своїх мандрівках відвідала Лаос, Камбоджу, Індокитай, Сіам, Таїті, Австралію, а також 15 років прожила в Китаї.