УП. Кляті питання

Як Зеленський готує Путіна до осінніх переговорів? Під час зустрічей із депутатами та керівниками парламентських фракцій президент Зеленський анонсував низку військових і політичних кроків, які протягом найближчих місяців мають підвести Кремль до усвідомлення простої думки: альтернативи серйозним переговорам немає. У чому полягає нова стратегія "подвійного наступу" України, і які ключові завдання необхідно виконати для її успіху? Пояснюємо: 1. З початку року Україна поступово перехоплює ініціативу в окремих доменах війни. Насамперед – за рахунок нарощування кількості та ефективності далекобійних ударів по Росії. Другою важливою зміною стало позбавлення росіян доступу до Starlink. Ця перевага посилилась стрімким нарощуванням виробництва дронів середньої дальності (30–200 км). 2. Україна крок за кроком рухається до реалізації логістичного локдауну Криму: йдеться про поступове перерізання військової, транспортної та енергетичної логістики. Якщо цей задум вдасться реалізувати, Крим і південне угруповання російських військ можуть опинитися в умовах оперативної дронової блокади. За словами співрозмовників УП у вищому керівництві Сил оборони, цей процес уже триває: "Почекайте липня – і ви побачите, що таке українська сила". 3. На цьому тлі Зеленський вирішив активізувати і дипломатичний контрнаступ. На початку червня президент надіслав листи у Вашингтон, Берлін і Брюссель, а також послання Путіну. Стратегія полягає в тому, щоб не реагувати на інформаційні операції Росії, а самим задавати порядок денний і заганяти Кремль у наперед підготовлені інформаційні коридори. Інше завдання війни дронів та листів – повернути увагу США до українського питання. 4. Прямий контакт із Путіним став очевидним після того, як російський диктатор розкрив факт приїзду в Україну і розмови з Зеленським свого довіреного олігарха Романа Абрамовича. До послання Зеленського був ще один невеликий додаток від української переговорної команди. Зміст його зводився до тези, що російські військові вводять Путіна в оману щодо реального стану справ на фронті і ні до кінця літа, ні восени весь Донбас не візьмуть. 5. Ніхто на Банковій і не розраховував, що Путін погодиться завершувати війну вже в червні чи липні. Натомість серед українських співрозмовників дедалі частіше звучить інша дата – жовтень – листопад. "Саме тоді, от за сукупністю всього: і військових, і дипломатичних, і міжнародних факторів – може відкритися певне вікно можливостей для переговорів", – розмірковує співрозмовник УП в дипломатичній команді президента. 6. Тоді можна буде спробувати не одразу домовитися про остаточний мир, а хоч би дипломатично зафіксувати новий баланс сил на полі бою, досягти поетапного припинення бойових дій і після цього переходити до пошуку політичних рішень щодо остаточного завершення війни. Головна задача Києва – не змусити Путіна сісти за стіл переговорів уже завтра, а використати літо для посилення власних позицій.

"Нова пошта" стає банком. Що відомо? "Нова пошта" планує купити найменший банк за розміром активів в Україні з єдиним відділенням біля станції метро "Нивки". Яку установу придбає компанія і навіщо? Розповідаємо: 1. Виходити на банківський ринок група "Нова" вирішила поступово. Хоча компанія купує банк із повноцінною банківською ліцензією, вона планує її здати та отримати обмежену – на створення банку фінансової інклюзії. 2. БФІ – це нове поняття в українському законодавстві, а відповідний закон має запрацювати наприкінці цього місяця. За задумом, стати БФІ зможе будь-яка компанія, яка має велику мережу відділень по всій країні, досвід обслуговування великої кількості клієнтів, а також відповідає вимогам Нацбанку, зокрема до капіталу чи репутації власників. 3. Обмежена банківська ліцензія надає майже всі права та можливості, які мають звичайні банки, крім кредитування великого бізнесу (з доходами у понад 5 млн євро); купівлі цінних паперів (крім ОВДП та депозитних сертифікатів Нацбанку) та посередницької діяльності на фондовому ринку. Крім цього, для БФІ діють обмеження на максимальний розмір кредиту, який може видати така установа. 4. Однак, схоже, "Нова" спершу придбає повноцінний банк. За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку та в НБУ, мова йде про "БТА банк". Після купівлі цієї установи "Нова пошта" здасть її повноцінну ліцензію та отримає нову – на діяльність банку фінінклюзії. 5. "БТА банк" – найменший в Україні за розміром активів та капіталу. 1 травня 2026 року його активи становили 294,9 млн грн, з яких 170 млн грн – це ОВДП. Капітал становив 204,3 млн грн. У 2025 році банк отримав 623 тис. грн чистого прибутку, а за перші чотири місяці 2026-го – майже 7,1 млн грн збитку. Свої рахунки в установі мають лише 640 українців на загальну суму 25,9 млн грн. 6. Формально "Нова" ще не подавала документи на купівлю БТА. Однак співрозмовники редакції зазначають, що логістична компанія підписала з банком меморандум, у якому йдеться про подальшу купівлю та створення на основі установи БФІ. Цей процес планується завершити в серпні 2026 року.

Хто з працівників "Росатому" допомагав в окупації ЧАЕС? Російські безпілотники нині чи не щодоби пролітають над зоною відчуження. Втім, ядерним тероризмом росіяни займаються ще з першого дня повномасштабного вторгнення. У цьому тексті нагадуємо, як розвивалися події навколо ЧАЕС у лютому 2022-го. А також розповідаємо, що змогли дізнатися про частину працівників "Росатому", які допомагали російським військам. Повна версія – за посиланням, а ось дуже коротко: 1. Перші російські військові з'явилися на станції 24 лютого 2022 року. Окупанти зайшли на територію через КПП № 2, звідти рухалися до сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1. Вже майже о 16:00 до адміністративного корпусу під'їхали БТР, БМП і танк росіян. 2. Після переговорів бійці Нацгвардії України, які перебували на станції, були вимушені здатися в полон, оскільки прямий бій на території ЧАЕС міг нести ризики ядерного інциденту. Атомна станція фактично перетворилася для окупантів на логістичний хаб, через який рухалися російські війська. При цьому персонал у зоні відчуження продовжував працювати понаднормово, не пускаючи росіян на ключові об'єкти. 3. З 9 березня 2022 року станція лишилася без електрики через обстріли енергомережі. Російський окупаційний контингент пропонував під'єднати ЧАЕС до Білорусі, проте інженери станції запропонували використовувати дизельні генератори. 4. Під час відступу росіяни вкрали з території Чорнобильської зони відчуження різне обладнання на понад $135 млн. Окрім комп'ютерів, дозиметрів і автомобілів окупанти забрали з собою сервери, з Центральної аналітичної лабораторії зник спектрометр за 6 млн євро та кілька хроматографів. Програмне забезпечення для вкраденого лишилося в Україні, а кожен пристрій мав трекер, який дозволив деактивувати обладнання, тож росіяни, по суті, не могли ним скористатися. 5. Також із собою окупанти вивезли автомобілі для перевезення радіаційних відходів і пожежні авто, які передавали до зони відчуження під час пожеж у 2020-му. І найважливіше: під час відступу російські окупаційні війська забрали з собою в полон 169 нацгвардійців, шестеро з яких досі перебувають у російських тюрмах. 6. Росіяни в розмовах із персоналом станції хвалилися тим, що доволі легко захопили ЧАЕС. І однією з причин стали попередні тренування на Курській АЕС в місті Курчатов. За СРСР Курську АЕС запустили у 1976-му, тоді як Чорнобильську АЕС – у 1977-му. Якщо дивитися на загальні фотографії обох станцій, то в око дійсно впадає схожість у плануванні. 7. Попри схожість атомних станцій, є суттєва відмінність: територія ЧАЕС радіоактивно забруднена. Тому окупантам необхідні були експерти, які пояснять, що можна, а що не варто робити. Кого російські окупаційні війська взяли з собою захоплювати ЧАЕС? Розповідаємо у тексті

Як ЄС хоче змінити правила прихистку українців та що чекає на чоловіків? Держави-члени ЄС одностайні: захист для українців буде продовжений. Але його правила можуть змінити. І це, швидше за все, станеться. Які є варіанти розвитку подій? Якщо коротко: 1. Почалося все з березня 2026 року. Тоді було внесено зміни, за якими українці, які вже отримували тимчасовий захист в одній з держав ЄС, не можуть автоматично претендувати на такий статус в іншій державі ЄС. Держава має право відмовити і запропонувати українцю повернутися туди, де він отримав прихисток початково. 2. Поза тим, у столицях з’явилося розуміння, що у разі повного завершення дії тимчасового захисту багато українців просто подадуть заяви на отримання притулку – тобто підуть за тією стандартною схемою для біженців з інших держав. 3. Наразі розглядаються два варіанти дій: перший – продовження тимчасового захисту без змін, а другий – продовження тимчасового захисту з обмеженнями. Це може передбачати виключення з-під дії Директиви про тимчасовий захист чоловіків призовного віку або осіб, які залишили територію України в обхід правил. 4. Зараз у ЄС розглядають варіант рішення, за яким право на тимчасовий захист матимуть лише ті особи, яким Україна дозволяє виїхати за прихистком за кордон відповідно до українського законодавства. Це означатиме "легальність" надання статусу жінкам, чоловікам поза призовним віком, чоловікам, виключеним з військового обліку, тощо. 5. Такий підхід, навіть якщо буде затверджений, лишає низку невизначеностей. Наприклад, якщо чоловік призовного віку перетнув кордон ЄС легально для короткострокової поїздки, але порушив правила виїзду. Наприклад, коли йдеться про українців, що виїхали у відрядження за разовими дозволами (як "волонтери" тощо), а після цього попросили в ЄС тимчасовий захист. 6. Ще один важливий момент: майбутній статус чоловіків, які вже проживають в ЄС під тимчасовим захистом. Поки що неясно, що саме буде написано з приводу цієї категорії українців у пропозиції від Єврокомісії, але більшість опитаних дипломатів заявили, що для таких людей умови перебування в ЄС не зміняться. Ніхто їх висилати назад в Україну не буде. 7. Остаточне ухвалення рішення очікується у липні 2026 року. Проблем з його схваленням не очікується, адже для цього не треба одностайності – достатньо кваліфікованої більшості. Якщо ж бюрократичні процедури не встигнуть завершити до літньої перерви (відпустки в європосадовців починаються вже з середини липня), то остаточне рішення можуть перенести на вересень 2026 року.

Хто може стати новою опорою Зеленського? На кого у владі зараз може опертися Зеленський? І хто з "безпечних своїх" вже має власні політичні амбіції? Зʼясовуємо: 1. Дуже умовний вододіл між "безпечними" і "конкурентами" в команді Зеленського пролягає по межі наявності / відсутності у них політичних амбіцій і рейтингів. Скажімо, у Буданова чи Федорова в різній мірі але є і суспільна довіра, і впізнаваність. Глава ОП не приховує амбіцій у разі виборів спробувати себе. Федоров такі амбіції приховує, але на Банковій всі свято переконані, що він їх має. 2. Натомість той же Давид Арахамія ніяких власних політичних рейтингів не мав і навряд чи матиме. І це робить його безпечною і наразі просто незамінною фігурою для Зеленського і влади загалом. "Нагорі" змирились, що Давид веде якусь свою гру, але вона зазвичай іде у фарватері інтересів президента і його команди, а не проти них. 3. Секретар РНБО Рустем Умєров, попри фігурування на "плівках Міндіча", зберігає певний кредит довіри від Зеленського. Він продовжує закривати на собі питання переговорів, домовленостей із країнами Перської затоки та інших частин світу щодо "дронових угод" тощо. 4. Тиху і спокійну роботу зі строгим рівнянням на ОП і далі провадить Денис Шмигаль. Він обрав для себе роль "рук президента", які можна прикласти до будь-якої сфери. В політичному плані Дениса Анатолійовича як явища не існує, і це його свідома настанова. 5. Прем'єрка Юлія Свириденко обіймає найвищу посаду у виконавчій владі, але суб'єктом ухвалення політичних рішень, так виглядає, і не прагне бути. Прем'єрка більше намагається займатися економікою, написанням стратегій розвитку і пошуком грошей на чергові ідеї "тисяч Зеленського", а от політичних розбірок сторониться, як може. 6. Ще однією фігурою, яку варто згадати в колі впливових але безпечних для президента, є заступник глави ОП Олег Татаров. В останні місяці на посаді Єрмак системно працював, щоб нівелювати вплив Татарова на правоохоронну систему. І мав успіх. Значну частину своїх можливостей силовий заступник глави ОП таки втратив. 7. Соціологи переконують: першу хвилю негативу після "Міндічґейту" Зеленському вдалося пережити значною мірою завдяки тому, що він оточив себе людьми з високою суспільною підтримкою. Передусім ідеться про Буданова та Федорова. Люди побачили ці призначення і повірили не стільки президенту, скільки тим фігурам, яким довіряють. Утім, якщо придивитися до внутрішньої ситуації уважніше, то вона значно складніша. Про це – у повній версії тексту.

Як діалоги Міндіча й Умєрова розвалили роботу Міноборони мінімум на пів року? Минув майже місяць відтоді, як УП оприлюднила частину матеріалів зі справи "Мідас". Але якщо по "Династії" ми навіть побачили підозру Єрмаку, то в частині оборонки почалися дискусії про те, що це "не на часі". Чому розслідування про оборонку корисні навіть під час війни? Пояснюємо: 1. З оприлюдненого УП уривка стає зрозуміло, що Міндіч зацікавлений в тому, щоб бронежилети були прийняті. Плюс він домовляється з міністром оборони про те, щоб компанія Fire Point отримала якомога більше фінансування. Також вони обговорюють продаж компанії покупцеві з ОАЕ і те, що половину отриманих грошей можна буде потім вивести в кеш. 2. Паралельно з цим вийшов матеріал видання "Babel", який представляє позицію постачальника: що вони хотіли як краще, а їхні хороші бронежилети не прийняла зла прийомка, бо вони не пройшли по габаритах. У ці габарити входить, зокрема, і площа плити бронежилета, і те, скільки в ній гуми. А вдруге ці бронежилети не пройшли балістичну експертизу взагалі. 3. На засіданні ТСК 5-го травня Ярослав Железняк зачитав свій витік зі справи "Мідас", і там фігуранти взагалі в розмові визнають, що привезли бракований продукт. І радіють, що не виграли тендер на 1,6 мільярда. 4. Колишній заступник міністра оборони часів керівництва Умєрова і Шмигаля Микола Шевцов підтвердив, що міністр кілька разів давав йому доручення щодо бронежилетів і натякав на те, що їх треба прийняти. Шевцов натомість зібрав велику робочу групу, на яку винесли результати другого відстрілу бронежилетів компанії "Мілікон". І бронежилети знову не були прийняті. 5. Центральне управління розвитку матеріального забезпечення, яку видавало акт відповідності компанії "Мілікон", раптом ліквідували і передати його функції Командуванню сил логістики. Уже згодом, коли вибухає "Міндічґейт", у міністерстві ходять чутки про те, що це зробили для того, щоб заховати хвости у справі бронежилетів. 6. Фактично Державний оператор тилу заклав дуже небезпечний прецедент: є компанія з низьким статутним фондом – і вона контрактується, нічого не поставляє, а потім ще й не зможе виплатити штрафи. А значить, міністерство не отримає грошей за втрачений час і ризикування життями військових. 7. Так само спроба заховати хвости призвела до дуже поганих наслідків для самого міністерства. ЦУРМЗ перекинули під Командування сил логістики. Новий наказ про розподіл повноважень має запрацювати лише з червня. Лише тиждень тому нові технічні специфікації (40 штук) представили до обговорення – хоча деякі з них головнокомандувач вимагав ще в 2024 році. Тому навіть у цій частині видно, що це не просто справа Міндіча, а значно ширший кейс.

Що ще вимагатиме ЄС від України за 90 млрд євро? У Брюсселі вирішили, що оскільки для України ця допомога є питанням виживання, то її надання – ідеальна нагода, щоб стимулювати можновладців схвалити ті закони, на які Київ вже давно не міг знайти політичної волі. Коли будуть гроші і яких реформ вимагає ЄС? Якщо коротко: 1. Пакет допомоги ЄС на суму 90 млрд євро на два роки містить дві головні складові. Перша – це допомога на військові потреби, на суму 60 млрд євро. Друга – бюджетна підтримка на 30 млрд євро. Країни ЄС відразу погодилися з тим, що "воєнна" частина допомоги має бути безумовною. А "цивільні" 30 млрд євро будуть прив’язані до конкретних змін.  2. Для отримання першого траншу у 3,2 млрд євро вимоги є найпростішими. Переважно від уряду вимагають "внести законопроєкт" або розробити ідею якоїсь реформи. Одна з небагатьох фінальних дій, які потрібні для розблокування 3,2 млрд – це "ухвалення Радою закону про продовження на три роки дії військового збору на рівні 5%", але тут рішення вже є.  3. Вже на другий транш на суму 3,7 млрд буде потрібно більше ухвалених законів, у тому числі "політично токсичні" закони про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (податок на OLX), а також оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони (податок на AliExpress). 4. Третій транш найменший, але також токсичний: навіть вимога про законопроєкт (без вимоги про його ухвалення) тут є непростою. Уряд буде змушений розробити реформу оподаткування ФОПів.  5. Ближче до кінця поточного року на Україну чекають новий меморандум і нові вимоги, які будуть чітко прив'язані до європейського фінансування. І це будуть виключно фінансові бюджетні умови. Без реформ на кшталт боротьби з корупцією. Зокрема, у питанні оподаткування ФОПів ЄС точно перейде від вимоги "подати законопроєкт" до вимоги його ухвалити. 6. Що як Рада або уряд не виконає якийсь із пунктів? У цьому разі ЄС буде готовий продовжувати терміни виконання для Києва. Тому передбачено, що транші за спізніле виконання вимог можна буде отримати аж до кінця 2028 року (хоча дії у рамках меморандуму розплановані лише на 2026 рік). 7. Загальна вимога до усіх траншів – про перерахування грошей Україні може йтися лише у разі "відсутності фактів скасування Україною будь-яких заходів у сфері боротьби з корупцією, вжитих у межах будь-яких інших поточних або попередніх інструментів підтримки, наданих ЄС або МВФ".

Як працюють київські ярмарки та хто на них заробляє? Від самого початку ідея щотижневих ярмарків полягала в тому, що фермери отримували прямий доступ до споживачів, а кияни – якісну та дешеву продукцію поруч з домом. Однак зараз на ярмарках торгують не тільки виробники, а й перекупники, ціни не надто відрізняються від магазинних, а люди з барсетками ходять і збирають данину. Чи потрібні реформа і перехід на відкриті торги? Якщо коротко: 1. Операторами ярмарків у 2023-2024 роках були два комунальні підприємства: "Світоч" і "Київська спадщина". У 2025 році "Світоч" поглинуло "Київську спадщину", а замість конкурентного ринку організації ярмарків зʼявилася система прямих угод з посередниками. 2. "Світоч" і "Київська спадщина" переказували до міського бюджету сміховинний 1 млн грн на рік. З 25 по 31 травня в Києві проведуть 52 ярмарки. Вони різні за розмірами, але, за підрахунками голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, зазвичай у них беруть участь по 60 продавців. Плата за право торгувати становить 800-1000 грн за день. Отже, дохід від збору плати з продавців мав би приносити щонайменше 150 млн грн на рік. 3. Торговці платять за місце ФОПу-організатору готівкою, зазначає депутат Київради від "УДАРу" Дмитро Білоцерковець. Через це міська влада не обліковує надходження. Після тиску громадськості міська влада у 2025 році створила електронний кабінет, де можна онлайн оплатити участь у ярмарку. Після цього прибутки КП "Світоч" суттєво зросли. 4. Якість роботи організаторів ярмарок попри зростання прибутків КП була і залишається на низькому рівні, скаржаться співрозмовники ЕП. Через відсутність конкурсних засад немає реальної конкуренції в цій сфері. 5. Наприклад, після кожного ярмарку залишаються купи сміття. Їх прибирають робітники шляхово-експлуатаційних управлінь, яких привозять автобусами пізно ввечері або навіть на наступний день. Можна було б поставити контейнери для збирання сміття, але організатори цього не роблять. 6. Ще одна претензія – склад учасників ярмарків. Первинну ідею фермерської торгівлі нівелювали перекупники. За словами Кривошеї, якщо раніше розподіл становив 80% фермерів і 20% перекупників, то зараз – навпаки. Посередники купують на оптовому ринку, везуть на ярмарок і продають.

6 місяців (до) миру. Як Зеленський намагається помиритися зі "слугами", Порошенком і рештою Ради? Після низки корупційних скандалів із найближчим оточенням президент Зеленський вимушений перезбирати свою суб'єктність. Для чого йому розмови з Тимошенко, Порошенком та іншими недавніми "ворогами" та чому у Зеленського впівголоса говорять про "пів року до миру"? Пояснюємо: 1. 18 травня у президента була зустріч із топовими представниками владної команди, зокрема зі Стефанчуком, Корнієнком, Арахамією, Свириденко, Будановим тощо. Ключова розмова звелася до того, що треба зібрати сили і проголосувати закони МВФ, Ukraine Facility та всі інші, під які підв'язана бюджетна частина великого європейського кредиту на 90 млрд євро. 2. Інше джерело УП в команді Зеленського стверджує, що на тій самій зустрічі президент переконував: дані різних розвідок сходяться на тому, що якщо Україні вдасться перехопити ініціативу, то десь за пів року в росіян почнуть закінчуватись доступні ресурси і вони будуть змушені йти на предметні переговори. Але до цієї осені країні треба дожити. 3. Звідси й виникла ідея, щоб президент уперше з 2022 року зустрівся з главами інших парламентських фракцій. Як розповідають співрозмовники УП в Раді, Зеленський приймав парламентарів не сам, а зі Стефанчуком, Арахамією і Будановим. 4. До обіду у Зеленського встигли побувати лідери лояльних "Довіри" Олег Кулініч та "За майбутнє", попутники з колишньої ОПЗЖ: Юрій Бойко від "Платформи за життя та мир" й Антоніна Славицька, яка формально очолює групу Вадима Столара "Відновлення України". Відбулась зустріч і з колишнім спікером Дмитром Разумковим, який керує міжфракційним об'єднанням "Розумна політика". 5. А вже у другу хвилю до Зеленського запросили Порошенка, Тимошенко та Устінову. Як і очікувалось, Порошенко обережно зачепив тему санкцій проти нього, але сказати, що отримав запевнення, що їх буде знято, не можна. Після зустрічі Порошенко заявив, що вона відбулась "віч-на-віч" і "за ініціативи "Євросолідарності"". 6. У команді Тимошенко УП сказали, що розмова з президентом видалась "конструктивною". Загальна тривалість "марафону зустрічей" у Зеленського склала понад 6 годин. 7. Головний підсумок "марафону" полягатиме в тому, що після остаточної ануляції Єрмака офіційно презентована нова-стара команда переговірників від президента. Перш за все Арахамія та Буданов отримали нові "ярлики на служіння" і тепер єдині представлятимуть президента у стосунках з усіма групами в Раді.

Як з російських наративів народжується протест проти іммігрантів? Кількість повідомлень з обуреннями щодо напливу мігрантів настільки велика, що сам починаєш ненароком фіксувати кожного іноземця в метро, хоча раніше й уваги не звернув би. Певно, найцікавіше у всій цій історії те, що прецеденту, який викликав нагрів суспільного обурення, немає. Ми дослідили правду та спекуляції навколо міграції і тепер коротко розповідаємо: 1. Першими ці меседжі щодо напливу в Україну трудових мігрантів на початку весни поширили проросійські телеграм-канали. Наративи були доволі банальні: мігранти їдуть в Україну заробляти кошти, поки українців відправляють воювати; мігранти привезуть свої традиції, які зіпсують українську монокультурність; на вулицях стане небезпечніше та брудніше. 2. На цей контекст наклали декілька фейків-лякалок. Наприклад, проросійські пабліки ширили фейкове відео з нібито пакистанцем, що закликає співвітчизників їхати до України, бо тут "красиві дівчатка і хлопчики". Відео має ознаки фальсифікації. 3. Ще один відомий фейк – нібито бійка між ромами та індійцями в Івано-Франківську. За інформацією "Радіо Свобода", відео опубліковане давно і участь у сутичці беруть виключно роми. 4. Згідно з даними Державної міграційної служби, кількість зареєстрованих мігрантів в Україні залишається стабільною з 2021 року – орієнтовно 300 тисяч осіб. Водночас кількість виданих ліцензій на імміграцію постійно падає. У 2025 році, приміром, видано всього 2851 дозвіл, тоді як у 2015 році таких було понад 15 тисяч. За три місяці 2026 року Держмитслужба видала лише 675 дозволів на імміграцію, скасувала 445 дозволів і виявила 742 нелегальних мігрантів, що у масштабі населення України мізер. 5. Паралельно з поширенням наративів про масову міграцію в Україні подібні меседжі почали розповсюджувати проросійські телеграм-канали в Молдові. На одному з таких опублікували відео, де нібито індійці перуть одяг у річці в Івано-Франківську. Насправді це відео записане в Індії.  6. З початком повномасштабного вторгнення тема залучення трудових мігрантів справді обговорюється в політичному та експертному середовищі. Причина – демографія. Ще у квітні цього року директорка інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що на території України проживає 29 млн осіб, за рік населення зменшилось на 1 млн.

Як астрологи, тарологи та "відьми" проникли в українську політику? За даними опитування КМІС, яке було проведено в 2024 році, 35% українців вірять в астрологію, 25% – в екстрасенсорні здібності, 15% – у тарологію. Загалом 43% вірять хоч у щось одне з вищеперерахованого. Українські політики не відстають від свого народу: 1. У незалежній Україні першопроходцем у використанні послуг астрологів був Леонід Кравчук. Відомо, що він працював із російським астрологом Павлом Глобою. Сам Глоба підтверджував цей факт у 2009 році – тоді він розповідав, як давав поради щодо збереження атомної безпеки країни, яку все ж так і не вдалося зберегти. 2. Астрологи та "відьми" були присутні і в житті Юлії Тимошенко. На суди Тимошенко приходила підтримувати "медійна ворожка" Марія Тиха, яка потім в інтервʼю розповідала, що Юлія Володимирівна активно дивиться її прогнози та підтримує спілкування. 3. Астрологиня Зоя Копчинська розповідає УП, що багато політиків, бізнесменів і чиновників і зараз звертаються по астрологічні консультації. А бум замовлення послуг відбувається якраз під час передвиборчих кампаній. 4. Медіааналітик та політконсультант Олексій Ковжун ділиться своїми спостереженнями з УП: на відміну від, наприклад, британських політиків, чий кар'єрний шлях є логічним і поступовим, українські політики та бізнесмени часто здійснюють незрозумілий "квантовий стрибок" – від слюсаря чи кінопродюсера до вершин влади. 5. Через це значна кількість посадовців у глибині душі розуміє, що їм не вистачає ані освіти, ані життєвих заслуг для займаної посади. Поширена думка про те, що політики вищого ешелону є вкрай самовпевненими та нарцисичними – це лише зовнішня оболонка і компенсаторика. 6. Насправді під цим фасадом ховається невпевнена людина, яка сумнівається у своїх діях і боїться відповідальності. До ворожок вони йдуть не за контролем (бо влади і контролю над ситуацією у них якраз дуже багато), а саме за впевненістю, що їхнє рішення є правильним.

Чи зміниться влада Зеленського після арешту Єрмака? У цьому тексті переказуємо усі подробиці арешту Андрія Єрмака. Дуже радимо почитати повну версію на дозвіллі. Бо там – і про написи, які Дубінський залишив Єрмаку у зоні для прогулянок Лукʼянівського СІЗО, і про те, як політична система намагалася зібрати "білий" кеш на заставу ексголові ОП. Словом, є над чим потішитися. А ось дуже коротко: 1. Коли слідчі і прокурори прийшли до Єрмака оголошувати підозру та просити у ВАКСа про арешт, з'ясувалося, що за майже пів року після обшуків Єрмак ніяк не підготувався, тим паче не подбав про підготовку грошей на заставу. 2. Однак іще неприємнішим сюрпризом для Єрмака мала стати абсолютна відстороненість президента від його проблем. Навіть тим людям у системі, які готові були закинути за колишнього шефа якісь гроші, це з ОП заборонили. Щоб не втягнути, не дай Бог, президента публічно в цей контекст. 3. Коли в четвер вранці суд ухвалив рішення про заставу для Єрмака в 140 млн грн – тобто понад 3 млн доларів, – з'ясувалося, що для людей, які на скандальних плівках обговорюють угоди на 600 млн доларів, знайти хоча б три мільйони "білими" – непідйомна задача. 4. При тому такі люди, як Давид Арахамія та інші, яким, за інформацією УП від джерел у владі, Зеленський доручив збір коштів, стукали в усі двері. Пропозиції підтримати Єрмака надійшли навіть людям, яких він сам роками кошмарив перевірками, силовиками та погрожував санкціями. 5. Навіть попри те, що на вечір п'ятниці 15 травня "курс обміну" Єрмака на готівку був один до трьох: за даними УП, деяким бізнесменам пропонували за 1 мільйон "білих" внесків – 3 мільйони кешу. 6. Але попри крики "Першого" система не змогла чи не захотіла рухатись швидше і фактично сама гарантувала Єрмаку зайві два дні на нарах для вирішення питання, чому він не сокіл, чому не літає. 7. Те, що Єрмак втратить своє місце в системі – очевидно. Питання в іншому: як і чи зміниться президент? Чи, схиляючись до вирішення проблем лише створюючи фаворитів, він просто спробує знайти собі нового?

Що відбувається у переговорах з ЄС та коли відкриють кластери? Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос прогнозує, що перший кластер повинен бути відкритим до кінця головування в ЄС Кіпру, тобто до 30 червня, а всі інші кластери – в липні 2026 року. Утім, дипломати у Брюсселі не під запис – ще обережніші, та кажуть, що відкриття останніх кластерів може затягнутися до осені, а то й ще довше. То чий же прогноз правильний, і коли ЄС почне відкривати кластери для України? Пояснюємо: 1. Париж та Варшава мають всі причини не поспішати з цим процесом – а примусити Київ спочатку виконати певні умови. В обох державах є сильне аграрне лоббі, яке боїться конкуренції з боку українських аграріїв (і небезпідставно). Також в обох країнах є побоювання, що вступ України до ЄС зруйнує фонд Спільної агрополітики ЄС, яка зараз забезпечує для агросектору цих країн – щорічне щедре фінансування з бюджету ЄС. 2. Крім того, в обох державах у 2027 році відбудуться вибори: у Франції президентські, а в Польщі – парламентські. А фермери – це насамперед великі групи виборців, які можуть стати проблемою під час найближчого голосування. 3. Але варто наголосити: Франція та Польща не одні з такими застереженнями. Так само з недовірою та побоюванням ставляться до української аграрної євроінтеграції й в Угорщині, Румунії, Болгарії тощо. Але оскільки формальне голосування щодо цього питання не проводилося, то точного переліку "україноскептиків" не існує. Можна говорити лише про очікування. 4. Проблемних питань можна віднайти безліч, і проблеми є в стосунках України чи не з кожною державою-членом ЄС. "Раніше всі перспективні опоненти ховалися за спиною Угорщини, яка блокувала поступ України до ЄС. Зі зміною влади в Угорщині та зміною її позиції з цього питання ви можете скоро отримати багато сюрпризів, що стосується позицій деяких друзів України з приводу розширення на схід", – сказав один зі співрозмовників "ЄвроПравди". 5. У підсумку кілька джерел ЄП, дотичних до процесу, сходяться, що імовірність певної зміни критеріїв існує. У тому числі – щоби задовільнити ті столиці, які турбуються про своїх фермерів. Але про докорінну зміну умов для України не йдеться і шанси на це украй малі. А про блокування за угорською схемою не йдеться у принципі – тут шанси взагалі нульові.

Чому топкорупціонери виходять на волю? Починаючи з 2019 року, Вищий антикорупційний суд ухвалив 186 вироків на підставі угод зі слідством з 352. Чому замість реальних термінів ув'язнення фігуранти корупційних схем почасти отримують умовні строки, сплачують відносно невеликі штрафи та роблять донати на ЗСУ? Пояснюємо: 1. Голова САП Олександр Клименко каже, що слідство, зокрема, ініціює угоди, коли розуміє, що має слабку позицію та ризикує програти суд. 2. Часто першопричиною для того, щоб укласти угоду, для САП є строки давності. Якщо у справі фігурує 9–20 підозрюваних, і в кожного є по кілька адвокатів, розгляд справи перетворюється на "безкінечність", де лише підготовчі засідання через постійні перенесення можуть тривати роками. Таким чином за 10–15 років розгляду провадження в нього закінчаться строки давності, а справу просто закриють без вироку. 3. Ще одна негативна тенденція – це засекречені вироки. Під грифом "Секретно" у ВАКС перебувають 43 рішення суду. Суспільство змушене просто вірити, що прокуратура дійсно отримала інформацію про реальних організаторів схеми і згодом доведе їхні справи до суду в загальному порядку. 4. Голова САП Олександр Клименко пояснює цю практику тим, що якби правоохоронні органи розголошували деталі угод і те, хто саме кого викрив чи залучається до спецоперацій, ніхто більше не пішов би з ними на співпрацю. Звідси – ще одна проблема: суспільство не бачить, кого підозрюваний називає організаторами злочинної схеми. 5. Угода, за словами співрозмовників УП у САП, буде укладена лише тоді, коли звинувачений надасть викривальні свідчення щодо решти учасників злочину в своїй кримінальній справі чи іншій. У корупційних провадженнях він може дати слід на організаторів схеми. Також підслідний може розказати, через які офшорні компанії робились грошові перекази. Головне, що робить таким чином злочинець – полегшує життя слідству. 6. Такі угоди засекречуються, бо якщо зробити їх відкритими, то потенційні фігуранти кримінальних справ одразу будуть знати, що вони на гачку, ще до відкритого провадження. Це дасть їм ширше поле для маневру у підготовці до захисту чи просто, щоб вчасно покинути Україну. 7. З одного боку, угоди зі слідством – це плюс, бо є розкриття та засуджені. З іншого – фактично злочинці уникають відповідальності, отримують менші строки та не перебувають у СІЗО. Зараз в експертному середовищі обговорюють, як можна змінити ситуацію. Зокрема, розглядається ідея публікувати ці угоди через три роки після їх укладення. Але реалізація цієї ідеї залежить від парламенту, який повинен написати та ухвалити відповідний законопроєкт.

Як влада збирається реформувати армію? Ми зібрали найактуальніші напрацювання Міноборони, Генштабу й ОП щодо анонсованої Зеленським армійської реформи. Зміни в проєкти вносяться щодня, тож деякі речі можуть так і не потрапити до фінальних документів. Але станом на зараз ситуація має ось такий вигляд: 1. Хоч Зеленський уже анонсував строки служби, урядовці та військові досі ламають списи над моделями їхнього впровадження. Реформаторам вдалося домовитися про контрактний підхід до демобілізації бійців. За словами джерел УП, у контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БПЛА до медійника. 2. Попередній період служби не враховуватиметься в новий контракт. Але впливатиме на тривалість відстрочки, яку планують розраховувати індивідуально. 3. Мінімальну зарплату військових у тилу планують підвищити з 20 до 30 тисяч. Приблизно вдвічі збираються збільшити зарплату командирам різних рівнів. Урядовці й військове керівництво пропонують запровадити систему винагород за ризик "10/20/40": 10 тис на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії. 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тис грн на місяць.  4. Команда МОУ пропонує трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу. Офіси комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу. Додатково в громадських місцях розміщуватимуться точки рекрутингу. 5. Усі соціальні функції можуть перебрати офіси супроводу. Деякі з них, як-от оформлення виплат і формування довідок, у Міноборони хочуть цифровізувати. Плюси змін очевидні: розосередження і розподіл навантаження між структурними підрозділами. Але є нюанси. По-перше, потрібно знайти й облаштувати приміщення. По-друге, необхідно розширювати штат. Це довго і дорого. 6. "Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", – не під запис розповідає УП співрозмовник у військовому керівництві. Насправді, згідно з чинним законодавством, затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК уповноважені тільки поліцейські. Тож, нічого нового в МОУ не пропонували.

Як українські міста готуються до можливих обстрілів системи водопостачання? У квітні Зеленський закликав місцеву владу готуватись до літніх обстрілів системи водопостачання. За його словами, під загрозою будуть "мости, дамби, ГЕС, а також насосні станції, постачання питної води тощо". Чи все так погано і що робить держава, щоб захистити систему водопостачання? Якщо коротко: 1. Мережі водопостачання є привабливою ціллю для росіян, оскільки здебільшого залежать від одного джерела – річкової води, яка проходить через вразливі очисні споруди та проміжні насосні станції. Крім того, українські системи за своєю структурою дуже схожі на російські, що робить їхні слабкі місця зрозумілими для ворога. 2. Водночас резервування річкового водопостачання вимагає величезних коштів і часу, а це ускладнить можливості швидкого відновлення чи створення резервів під час обстрілів. Фізично захистити такі об'єкти складно, особливо враховуючи, що водоканали перебувають у глибокій фінансовій кризі. 3. Відсутність води автоматично призводить до відсутності каналізації. І тут уже йдеться не про житлові будинки, а перш за все про медичні заклади, освітні та інші соціальні об'єкти. 4. Що може зробити держава? Голова Агентства відновлення заспокоює: у держави існують плани стійкості, які повинні зберегти воду для населення, бізнесу та держпідприємств. На об'єктах водоканалів є критичні елементи, які будуть захищені. Будівництво має зменшити ризики втрати об'єктів і забезпечити надійне водопостачання. 5. За його словами, держава виділила перше фінансування: 30% йде на виконання планів стійкості та захист саме цих елементів. ОВА і громади мають виконати їх. Сухомлин також каже, що фізичний захист об'єктів води – лише один із елементів. Окрім цього є ППО та системи РЕБ. 6. Сергій Карелін зауважує, що в разі обстрілів та переходу в режим надзвичайної ситуації містам доведеться суттєво скоротити споживання води. "Замість звичних 140 літрів на добу для жителя квартири, розрахунок на випадок надзвичайної ситуації складає близько 15 літрів (3 літри питної та 12 літрів санітарної води)", – розповідає експерт.

Обстріл і евакуація з потяга: що робити пасажирам і чи можуть поїхати без вас? Хоч висадки пасажирів рятують життя, вони не завжди залишаються безпечними у хаосі. Наприклад, під час однієї з евакуацій загинула 19-річна провідниця, яку збив зустрічний потяг. Крім того, користувачі соцмереж почали ділитися історіями, як їхній поїзд поїхав, не дочекавшись повернення усіх пасажирів. Як насправді має відбуватися евакуація та наскільки якісно цей процес організували? Відповідають представники "Укрзалізниці": 1. За яких умов оголошують евакуацію? Пасажирів евакуйовують не через сам факт оголошення тривоги, а лише у випадках, коли фіксується реальна загроза безпосередньо в зоні руху конкретного поїзда, зокрема наближення ракет чи дронів. Якщо ситуація не критична, задля безпеки пасажирів можуть внести зміни до розкладу руху, зменшити швидкість поїзда тощо. 2. Як відбувається висадка пасажирів? Після отримання сигналу від провідника про підвищену небезпеку пасажири мають негайно підготуватися до евакуації: вдягнутися, покласти поруч документи й телефон. Їм потрібно залишатися на місці та очікувати на вказівки провідника. Після зупинки поїзда, за наявності сигналу від провідника, пасажири мають покинути вагон. Валізи та габаритні речі залишаються на місцях. Провідник може замкнути купе, але тільки після виходу всіх людей з вагона. 3. Що відбувається далі? Під час евакуації пасажирам необхідно негайно відійти від поїзда на безпечну відстань (не менш ніж 100 метрів) або знайти укриття. Укрзалізниця повідомила про роботу над встановленням понад 800 модульних укриттів по всій країні. Вони розраховані на невеликі станції, де немає великих укриттів. 4. Що робити, якщо під час евакуації розпочалася атака? Пасажири мають впасти до землі обличчям вниз, відкрити рота та закрити голову речами, які є поряд – сумкою, ковдрою або ж одягом. Потрібно залишатися біля землі допоки не мине небезпека. Не можна підходити близько до поїзда, якщо на нього відбувається атака. 5. Хто відповідає за те, щоб усі пасажири повернулися до вагонів? В "Укрзалізниці" заявили, що пасажири мають "триматися в полі зору провідника". Як це зробити, щоб уникнути скупчення людей – не зовсім зрозуміло. Окрім того, раніше в "УЗ" зазначили, що при евакуації необхідно знайти укриття. Однак як пасажирам одночасно перебувати в укритті та полі зору провідника – питання. 6. Як провідники контролюють повернення усіх пасажирів? Провідник має пройтися по всьому вагону, подивитися на всі місця. Тільки коли всі розуміють, що всі пасажири на місці, тоді потяг рушить. 7. Що робити, якщо пасажири маломобільні, з інвалідністю або з дітьми? Їм надається пріоритет під час евакуації. Якщо провідник розуміє, що не зможе самостійно надати допомогу пасажиру, то має проаналізувати, хто серед інших людей міг би йому допомогти. Після отримання інформації від начальника поїзда про евакуацію він має звернутися до людини, яку виокремив як помічника.

Чому Трамп виводить війська з Європи та чи є це помстою за Іран? Рішення про передислокацію американських військових з території Німеччини не є несподіваним. І ймовірно, воно не стане останнім подібним кроком теперішньої адміністрації. Що відбувається? Пояснюємо: 1. Politico з’ясувало, що адміністрація Трампа створила цілий список "неслухняних" країн у НАТО, які США готуються покарати. Згодом ця інсайдерська інформація підтвердилася погрозами з вуст американського президента – у списку непокірних, окрім Німеччини, опинилися Італія та Іспанія. 2. Та все ж першою "жертвою" скорочення контингенту стала саме Німеччина. І це попри те, що вона продовжувала надавати американцям безперебійний доступ до авіабаз задля операцій проти Ірану (на відміну від Італії та Іспанії). У цей період база "Рамштайн" стала основною логістичною точкою для авіації США. 3. Ще за першої каденції Трампа тоді він пропонував значно більше скорочення контингенту в цій країні – на 9 500 військовослужбовців. Тоді Трамп аргументував це рішення недостатніми витратами Німеччини на оборону, які тоді не дотягували до цільового для НАТО 2% ВВП. Тепер Трамп не може пов’язати своє рішення з оборонними витратами Німеччини – в останні роки країна збільшила ці видатки до 2% ВВП і планує наблизитися до нового цільового показника НАТО у 3,5% до 2029 року. 4. Втім, США розпочали глобальну переорієнтацію своїх ресурсів, і Європа зараз – далеко не перший пріоритет. Ідеологом та архітектором нової військової стратегії США став заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі. 5. Бачення Колбі аж ніяк не полягає у симпатіях до Росії чи прагненні поразки України – просто цій війні немає місця серед ключових пріоритетів США. Первинним і ключовим театром дій для американців стає Тихоокеанський регіон. За даними CBS News, частина солдатів, яких повернуть з Німеччини, може бути передислокована саме туди. 6. Те, що німці не почали бити на сполох чи суперечити рішенню Вашингтона, може сигналізувати про одне: Берлін готувався до такого кроку. І якщо він, можливо, ще не готовий до заміщення американської присутності у військовому плані, то принаймні політична готовність вже є. Втім, і США наразі не скорочують чисельність, приміром, критично важливих авіабаз. 7. Все це свідчить про дедалі більше усвідомлення Європою глибини стратегічного зсуву у відносинах зі США. Попереду ера "НАТО 3.0", у якій європейським столицям доведеться перебрати тягар власної безпеки на себе. І, ймовірно, робити це швидкими темпами. 

Тисячелюбов. Як Зеленський знайшов спосіб купувати собі довіру? Тисяча тисяч Зеленського вже перетворилися ледь не на універсальну відповідь влади на будь-які політичні виклики. А от звідки беруть всі ці кошти, і на який довгостроковий ефект розраховує влада? Розповідаємо: 1. За даними УП в економічному блоці уряду, за минулий рік на оплату усіх варіантів "тисяч Зеленського" держава витратила 19 мільярдів гривень. 2. Цього року на програму "Національний кешбек" уже пішли орієнтовно 2 млрд грн. Від початку запровадження паливного кешбеку уже витратили приблизно 1 млрд грн, станом на перші числа травня. Програму продовжили ще на місяць, тому варто очікувати ще мільярд витрат. 3. Ні Зеленському, ні його політсилі всі ці "тисячі" не коштують ані копійки. Адже вони регулярно роздають гроші не свої, а державного бюджету. Наприклад, всі 19 мільярдів на "тисячі"-2025 були покриті економією Мінсоцполітики. Тобто якусь допомогу не роздали через Мінсоц, щоб хтось міг отримати підтримку від Зеленського. 4. Чи вирішує одна тисяча гривень проблему? Очевидно, ні. Але її функція не в цьому, вона покликана знімати соціальну напругу і унеможливити перехід негативу на президента і його команду. Людина на заправці однаково залишиться незадоволеною цінами, але принаймні на Зеленського вона не злитиметься, адже він подбав про кешбек для неї. 5. Ще один наслідок, який уже можна простежити в середовищі тих, хто отримує постійні підтримки від держави – починає працювати ефект звикання. Люди привчені до державної опіки, в будь-які важкій історії уже підсвідомо чекають на чергову програму президента. 6. З політичного погляду, саме це дозволило Банковій вийти на аудиторію, яка раніше була для неї важкодоступною: села, пенсіонери, малозабезпечені, бюджетники. Через "Укрпошту" президент зайшов туди, куди не міг достукатись через щоденні відео в YouTube чи пости в Telegram.

Що нам розповів заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров? На початку 2026 року Єлізарова призначили заступником командувача Повітряних сил – із фокусом на розвиток малої ППО та протидію дронам. Ми поговорили про те, в якому стані перебуває українська ППО, які системні помилки необхідно виправити і чому в цій війні виграє не той, у кого більше людей. Коротко переказуємо цю важливу розмову: Про зміну концепції ставлення до "Шахедів": Раніше в областях вважалося так: якщо вони пролетіли повз мене і не вдарили по моїй області – слава Богу, зранку мене ніхто не буде сварити. Зараз модель інша: "Шахеди" зайшли і вийшли. Якщо вийшли – це погано. Вийшли – чому? Тому тепер є контроль: скільки зайшло, скільки вийшло. Далі ми проаналізували всі радарні поля. Іноді групи або ті, хто відповідав за радари, ухвалювали рішення на власний розсуд. Зараз це більш упорядковано: радари стоять за певною логікою і переміщуються залежно від того, що було під час попереднього прильоту. Про ключові проблеми української ППО: Українську ППО варто щонайменше розділити на дві складові. Перша – це, умовно кажучи, велика ППО. У нас є кваліфіковані люди зі спеціальною освітою, яку, прийшовши добровольцем у 2022 році, отримати неможливо. А в малій ППО, яка бореться з "Шахедами", бракує структурованості й системності. І саме тут нам доведеться навести порядок Про створення антидронового "купола": Унікальність у тому, що ми маємо створити це з підручних засобів. Україна занадто велика, і ми не можемо фінансово дозволити собі систему, як в Ізраїлі. Навіть те, що є зараз в Еміратах – багаторівнева система прикриття з сучасних засобів – ми фізично і фінансово не потягнемо. І нам ніхто цього не подарує. Знаєте, "Шахед" – як тарган. Ніби простий, але настільки настирливий… Про нову команду в Міноборони: Те, що з приходом Михайла Федорова з'явилися інновації і рух – це абсолютно правильно. Скажімо так, "метаболізм" системи суттєво прискорився. Але свою дронову перевагу ми, на жаль, втратили. У 2022–2023 роках у нас був шанс зробити ключові речі. Ми змогли зупинити росіян, вибити значну частину техніки, стабілізувати ситуацію – вони цього не очікували. Але ми не повернули території. Якби тоді "метаболізм" був швидшим, ми могли б ще й відвоювати частину територій. Цей момент ми втратили. Про те, скільки російських військових ліквідуємо на місяць: Вони є у відкритому доступі – приблизно 35 тисяч. Якщо вони збільшать потік, зросте й кількість втрат. Якщо рухатимуться повільно – це буде на рівні 30–35 тисяч. Про те, як людський фактор впливає на поле бою: Ми взяли всі екіпажі, які були під нами – їх понад 300. Із них 66 збили більше ніж 10 "Шахедів", інші – менше 10. А 170 екіпажів за рік не збили жодного. Коли ми говоримо про людський ресурс – багато його чи мало, – я вважаю, що навіть того ресурсу, який уже мобілізований, нам достатньо. Його просто потрібно ефективно використовувати, структурувати й аналізувати. Про те, як ця війна може завершитися: Якщо ми підвищимо ефективність і збільшимо втрати противника – це може призвести до їхньої внутрішньої деморалізації. І тоді я не виключаю, що ми можемо провести контрнаступ і зафіксуватися на вигідних позиціях. Але є ще один фактор – ризик застосування тактичної ядерної зброї. І це вже питання до міжнародних партнерів. Вони мають чітко заздалегідь визначити свою реакцію. Бо якщо рішення почнуть ухвалювати вже після – це буде запізно.