uz
Feedback
PROФАЗА

PROФАЗА

Kanalga Telegram’da o‘tish

PROФАЗА — це біологічна спільнота для молоді. Один із проектів МГО "UkrTeenScience". Переконаємо всіх, що біологія — це цікаво! Tg UTS https://t.me/ukrteenscience Нехай все буде біологічно!🌱 Зв'язок: @vvolodavchyk Пошта: profaza03@gmail

Ko'proq ko'rsatish
842
Obunachilar
Ma'lumot yo'q24 soatlar
-37 kunlar
-430 kunlar
Postlar arxiv
Привіт! З вами рубрика #генетикастаті. Сьогодні ми постараємось коротко описати утворення гамет, вже знаючи про процеси мейозу. Отже, почнімо спершу із походження гамет. Під час ембріонального розвитку раніше відособлена група клітин, які називаються первинними статевими клітинами (ПСК) мігрують до майбутніх гонад і лише після цього проявляється різниця між майбутніми сперматозоїдами та овоцитами. ПСК, які не потрапили до статевої залози, гинуть. Клітини, що потрапили до гонади, дадуть початок гаметам під час гаметогенезу, тобто стають сперматогоніями та овогоніями у чоловіків та жінок відповідно, які протягом короткого часу діляться мітотичним поділом – фаза розмноження. У цьому дописі розглянемо саме овогенез, а про сперматогенез буде у наступному дописі. Підчас овогенезу, який відбувається у корковій частині яєчника, ця фаза триває до 5місяця внутрішньоутробного розвитку, поки овогоній не стане близько 6-7 млн, після чого значна кількість деградує до 1 млн на момент народження та до 300тис – до 7 років. В результаті утворюються овоцити першого порядку, оточені примордіальними фолікулами та які вступають у профазу 1, тобто початок редукційного поділу. І під час неї настає друга фаза: фаза росту. Спершу іде період малого росту, при якій збільшення об’єму цитоплазми є незначним. А далі настає період великого росту. Згадайте про стадію пахітени, під час якої відбувається кросинговер. То у овоцитів в цей час паралельно ще починається ампліфікація генів рибосом, тому хромосоми під мікроскопом виглядають розпушеними, як лампові щітки. Цей процес стає особливо активним під час стадії диплотени, яка може тривати роками. Під час неї розмір овоцита значно збільшується та йде накопичення жовтка, РНК та інших необхідних молекул. Потім настає діакінез, при якій синтез РНК припиняється, а хромосоми стають конденсовані. І ця стадія розтягується на роки, поки не почнеться статеве дозрівання. З початком статевого дозрівання у овоцитів настає фаза поділів дозрівання. Починається із метафази 1. Спершу йде поділ на овоцит другого порядку та малу клітину: полярне тільце, яке потім поділиться на 2 нових полярних тільця, які не братимуть подальшої участі у розвитку. Суть утворення полярних тілець полягає у тому, щоб всі синтезовані речовини зосередилися лише в одній клітині, а отже овоцит другого порядку ж теж має поділитись на яйцеклітину та ще одне полярне тільце, однак у людей на стадії метафази 2 відбувається блокада аж до моменту запліднення. Це означає, що овуляція, тобто вихід овоцита із вже зрілої фолікули відбувається саме під час цієї фази. Це означає, що остаточний поділ відбувається вже після запліднення сперматозоїдом. Виходить, що яйцеклітина існує лише надзвичайно коротку мить під час запліднення, а те, що ми звикли називати яйцеклітиною насправді є овоцитом другого порядку. Тому якщо запліднення не настає, то клітина гине саме на стадії овоцита другого порядку. На цьому все, чекайте наступних дописів. Гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер @ukaralius Джерела:

photo content

Життя клітини — це чітко керований процес. І якщо в цій системі з’являється збій, наслідки можуть бути фатальними. ❤️ Роль СДК у розвитку організму Коли з’являється зародок, цикліни та циклін-залежні кінази (СДК) мають працювати синхронно: ✅ Є СДК →клітини діляться, органи формуються ❌ Немає СДК →клітини гинуть, серце не запускається ❌ Не працюють СДК-2 і СДК-4 → розвиток зупиняється ⚠️ Працює лише СДК-6→ організм житиме, але буде стерильним 👉 Це показує, наскільки тонко налаштований клітинний цикл. 🧩Білок RB1 — головний «гальмівник» клітинного поділуp105RB1 — так званий «кишеньковий білок». Він утворює спеціальну «кишеньку», у яку тимчасово зв’язується білок-транспортер. 🔁 Що відбувається далі? · циклін-залежна кіназа фосфорилює RB · RB втрачає зв’язок із транспортером · активується ген цикліну A Це і є точка рестрикції — момент, коли клітина остаточно вирішує ділитися. 🛑 Якщо клітина проходить цю точку — зупинити її вже неможливо. 🔄Цикліни й фази клітинного циклу · У G1працюють цикліни D та E · На старті G2 цикліну D вже немає · У нормі циклін A і B з’являються лише у потрібний момент · Після завершення циклу вони знову інактивуються ⚠️ Але якщо є мутагенний сигнал, клітина може не зупинитися у фазі G1. 🚨Коли немає RB1 — починається хаос Якщо білка RB1недостатньо або він мутований: · клітини діляться без контролю · проліферація перестає залежати від рецепторних сигналів · порушується нормальна регуляція клітинного циклу 🧬 У нормі RB1 — це «сторож» клітинного поділу. ❌ При його мутації виникає ретинобластома, а в спадкових випадках зростає ризик сарком. Ці мутації зазвичай проявляються у дітей до 2 років. ☠️ Апоптоз вимкнено Коли RB1 не працює належно: · апоптоз (запрограмована смерть клітини) пригнічується · клітина живе, ділиться і не помирає Саме це є однією з ключових ознак пухлинного росту 🧠Синдром Лі-Фраумені Це мультипухлинний спадковий синдром, для якого характерні:· пухлини мозку · ураження серця та м’яких тканин · часті карциноми молочної залози 🔬Причина — мутація в гені TP53 📍 Локус: 17p13 ��TP53 — «ген-охоронець геному» Ген TP53 кодує білокр53 — неструктурований, але надзвичайно важливий регулятор клітинного циклу: · має транспортний домен (1–42 амінокислоти) · регулює транскрипцію · активує гени відповіді на пошкодження ДНК · зв’язується зі специфічними ділянками ДНК 🧠Його основні функції: · контроль реплікації та рекомбінації · зупинка клітинного циклу при ушкодженні · вплив на морфологію та міграцію клітин ❌ При мутації TP53 клітина втрачає здатність «натискати на гальма». ✨ Висновок Онкогенетика — це історія не лише про рак, а про втрату контролю, який у нормі рятує життя. RB1 і TP53 — два ключові «вартові», і коли вони мовчать — клітина починає говорити мовою пухлини. Автор @Anastasia_Gold1(Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика

photo content

«Війна на молекулярному рівні» - захоплива і складна боротьба, що відбувається всередині людського організму кожну секунду. У
+6
«Війна на молекулярному рівні» - захоплива і складна боротьба, що відбувається всередині людського організму кожну секунду. У центрі уваги - протистояння клітин імунної системи та бактерій. Клітини організму - захисники, що розпізнають «чужих»,подають сигнали тривоги та знищують загарбників за допомогою складних молекулярних механізмів. Бактерії постійно вдосконалюють власні стратегії виживання: маскуються, проникають у клітини, формують захисні плівки та уникають імунної відповіді. Ви дізнаєтесь як розгортається «гонка озброєнь» між патогенами та організмом людини - від клітинних бар’єрів до імунної пам’яті. Такі молекулярні битви тривають мільярди років і є основою еволюції як бактерій, так і імунної системи. Ми пропонуємопо-новому поглянути на звичайні симптоми хвороби. Пам’ятайте, що за ними стоїть складний і драматичний процес боротьби за рівновагу в організмі. Автор @nataliaree (Шкіра Наталія) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) Джерела 1

Dear colleagues and friends! We’re excited to invite you to the 𝗜𝗻𝘁𝗿𝗼𝗱𝘂𝗰𝘁𝗶𝗼𝗻 𝘁𝗼 𝗚𝗪𝗔𝗦 𝗮𝗻𝗱 𝗽𝗼𝘀𝘁-𝗚𝗪𝗔
Dear colleagues and friends! We’re excited to invite you to the 𝗜𝗻𝘁𝗿𝗼𝗱𝘂𝗰𝘁𝗶𝗼𝗻 𝘁𝗼 𝗚𝗪𝗔𝗦 𝗮𝗻𝗱 𝗽𝗼𝘀𝘁-𝗚𝗪𝗔𝗦 𝗮𝗻𝗮𝗹𝘆𝘀𝗶𝘀 course. 👨‍🏫 𝗦𝗽𝗲𝗮𝗸𝗲𝗿: Anastasiia Alekseienko, PhD student / Junior research fellow at the Institute of Genomics, University of Tartu, Estonia 𝗗𝘂𝗿𝗶𝗻𝗴 𝘁𝗵𝗲 𝗰𝗼𝘂𝗿𝘀𝗲 𝘆𝗼𝘂 𝘄𝗶𝗹𝗹: 🔹Learn the fundamentals of genetic data analysis with a focus on Genome-Wide Association Studies (GWAS) 🔹Understand how GWAS works and how to interpret association results 🔹Gain practical experience with modern tools for post-GWAS analysis 𝗘𝗹𝗶𝗴𝗶𝗯𝗶𝗹𝗶𝘁𝘆 𝗰𝗿𝗶𝘁𝗲𝗿𝗶𝗮: 🔹 Motivation to learn and engage with the course content 🔹 Basic understanding of working in RStudio 🔹 Ability to write simple one-line commands in R 🔹 Sufficient information-search skills 📅𝗗𝗮𝘁𝗲𝘀: twice a week during April 6-26, 2026 ⏰𝗔𝗽𝗽𝗹𝗶𝗰𝗮𝘁𝗶𝗼𝗻 𝗱𝗲𝗮𝗱𝗹𝗶𝗻𝗲: April 1st, 2026 (23:59 Kyiv time) 𝗥𝗲𝗴𝗶𝘀𝘁𝗲𝗿 𝗵𝗲𝗿𝗲: https://forms.gle/J6aFLeom7AuuQDRE9

Хочете попрактикуватися в сучасній R&D-лабораторії над реальними розробками? Тоді подавайте заявки на Біотех-студії від Enzym
Хочете попрактикуватися в сучасній R&D-лабораторії над реальними розробками? Тоді подавайте заявки на Біотех-студії від Enzym Group. 15 студентів з усієї України — біотехнологи, біологи, хіміки та фахівці з харчових технологій та інші мають унікальну нагоду повчитися у науковців, прокачати власні знання та здобути практичні навички. Про житло, харчування та трансфер містом подбає компанія. Потрібно лише заповнити заявку та написати мотиваційний лист до 2 квітня, а згодом пройти співбесіду. За останні 5 років у біотехстудіях Enzym Group взяли участь близько 100студентів з різних українських університетів. І серед них є ті, хто стали частиною команди й розвивають кар'єру в біотехнологіях. Не пропустіть свою можливість. Маєте знайомих студентів, які вивчають біотехнології? Також поширюйте. Заповнюйте заявку за посиланням

Продихи це мікроскопічні пори на поверхні листків рослин, які забезпечують газообмін між клітинами рослини та навколишнім середовищем. Анатомія продихів впливає на те, на скільки ефективно рослина використовує воду. Це є актуальним й важливим для створення нових витривалих до посухи сільськогосподарських культур. Зазвичай вчені вимірюють параметри продихів під мікроскопом та окремо вивчають фізіологічні функції рослин. Проте дослідники запропонували новий інструмент "stomata in-sight", який дозволяє одночасно спостерігати за динамікою продихів та вимірювати газообмін рослин. Пори рослин здатні відкриватися та закриватися під дією як зовнішніх, так і внутрішніх подразників, таких як концентрація вуглекислого газу, насиченість клітин вологою, температура та освітленість. Через це одночасне вимірювання характеристик продихів та фізіологічні параметри створюють єдину картину функціонування цілісної рослини. В новому підході вчені поєднують скануючу конфакальну мікроскопію й прилади для вимірювання газообміну. При цьому рослини знаходяться в спеціальній камері, в якій можна регулювати рівень освітленості, вологість і концентрацію вуглекислого газу. Це дає можливість моделювати реальні умови вирощування рослин. Завдяки цьому дослідники здатні спостерігати як реагують мікроскопічні пори на поверхні листка і який це має вплив на інтенсивність транспірації та фотосинтезу. Такий підхід до вивчення фізіології рослин сприяє визначити генетичні ознаки, які пов'язані з "ефективнішою" роботою продихів. Підвищення ефективності використання води рослиною моє ключовим моментом для підвищення посухостійкості рослин без втрати продуктивності. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2

photo content

Вітаємо, організаційний комітет BioGENext Conference повідомляє, що підготовку до BioGENext Conference 2026 офіційно розпочато! 🧬 Наступна конференція BioGENext 2026 відбудеться з 6 по 9 жовтня 2026 року. Вони вже працюють над концепцією нового заходу і хочуть зробити його максимально корисним для вас. Будь ласка, приділіть 3 хвилини нашому опитуванню: https://forms.gle/smiyA6Qceb9f7VJc7 Дякуємо за ваш внесок у розробку BioGENext Conference 2026! До скорих зустрічей! З найкращими побажаннями, Організаційний комітет

Що таке наука насправді? З чого починається експеримент? І як мислить дослідник, який ставить питання, а не просто шукає прав
+4
Що таке наука насправді? З чого починається експеримент? І як мислить дослідник, який ставить питання, а не просто шукає правильну відповідь? Курс “Основи наукового методу” допоможе тобі скласти власну формулу дослідника: від ідеї до першого результату. Курс є частиною програми Science Mentoring, яка реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

photo content

Реєстрацію на Другу Літню школу з дослідження природних сполук ВІДКРИТО! 📣 "Німецько-Український Центр передових досліджень природних сполук" (CENtR) запрошує: • бакалаврів четвертого року навчання, • магістрів, • аспірантів, • кандидатів наук, що отримали науковий ступінь після 2020 року, зі спеціальностей, дотичних до тематики школи, долучитися до унікальної освітньої програми, де участь є повністю БЕЗКОШТОВНОЮ! 🗓 Коли? 10-16 серпня 2026 року 📍 Де? Львів та Карпати 🧐 Що на вас чекає? Насичена 7-денна програма, що поєднує теорію та практику! 1️⃣ Практична робота на базі біотехнологічної лабораторії компанії Explogen у Львові. 2️⃣ Інтенсив з теорії та активний нетворкінг у мальовничій локації в Карпатах (буде повідомлена згодом) з лекціями від провідних науковців України і світу в галузі біології природних сполук та їх продуцентів. Теми, що буде охоплено, включатимуть: • Основи роботи з актинобактеріями • Біосинтез природних вторинних метаболітів • Методи ідентифікації та клонування генів біосинтезу • Підходи до генетичної інженерії штамів • Основи хемо- і біоінформатики та не тільки! Детальна програма буде опублікована ближче до дат проведення самої школи. 🚍 Ми подбали про ваш комфорт: переїзд до теоретичної частини та назад буде здійснюватися комфортабельним автобусом за наш рахунок. Участь у школі включає: ✅ Проживання на весь період Школи ✅ Щоденне триразове харчування ✅ Трансфер між локаціями Доступ до лекцій в онлайн-форматі отримають всі, хто зареєструються на Літню школу! ❗️ Дедлайн реєстрації: 26 квітня (включно). ➡️ Заповнити форму для участі: https://forms.gle/BzDBwbUD3qhCx94G8 ВАЖЛИВО! Наявність мотиваційного листа у формі є обов'язковою. Мотиваційні листи, повністю написані штучним інтелектом, автоматично дискваліфіковують Вас з відбору. Не втрачайте шанс отримати прикладні знання, актуальні практичні навички та незабутні враження! ❓Маєте додаткові запитання? Пишіть нам на пошту: 📧 info@centr.org.ua Або на Telegram/Viber: 💬+380969034534 (Надія)

11 лютого — День дівчат і жінок в науці. 👩🏼‍🔬 Сьогодні ми вирішили взяти інтерв'ю у нашої волонтерки МГО "UkrTeenScience",
+7
11 лютого — День дівчат і жінок в науці. 👩🏼‍🔬 Сьогодні ми вирішили взяти інтерв'ю у нашої волонтерки МГО "UkrTeenScience", PhD Юлії Римар, аби дізнатися, як починають свій шлях молоді науковиці та з якими викликами зіштовхуються під час війни. Вітаємо усіх дівчат та жінок, які обрали для себе шлях в науці. Бажаємо багато гарних можливостей, поваги від колег та успіхів!🔬 Захоплюємося кожною з вас!✨🫶🏼 Автори: Сергій Старих та Владислава Мешко. Дизайнер: Лариса Жеребцова

photo content

Привіт! З вами знову рубрика #генетикастаті і сьогодні продовжимо тазавершимо розглядати процес мейозу, який відбувається під час гаметогенезу. Отже, ми завершили на переході до метафази 1. Варто зауважити, що у овоцитах стадії диплотени та діакінезу (останні стадії профази 1) можуть тривати дуже довго аж до початку статевого дозрівання, але про це іншим разом розповімо. Отже, на стадії метафази 1 ті тетради вишиковуються у екваторіальній площині клітини та утворюють метафазну пластинку. Якщо при звичайній метафазі нитки веретена поділу кріпляться до кожної хроматиди окремо, то при мейозі вони кріпляться одразу до всієї хромосоми (яка ще складається із двох хроматид). Далі йде анафаза 1, при якій кожна хромосома йде до кожного полюса, чим зменшує кількість власне хромосом. Це відрізняє від мітотичної анафази, депо полюсах розходяться окремо хроматиди від кожної хромосоми, внаслідок чого генетичний набір зберігається. А після анафази 1 ж диплоїдна клітина стає гаплоїдною, тому й перший поділ називають редукційним. Далі іде стадія телофази 1, при якій хромосоми частково розплітаються, формуються ядра і клітина остаточно ділиться навпіл. Далі йде коротка стадія інтеркінезу, при якій на відміну від інтерфази, не відбувається редуплікації хромосом, які залишаються компактними. Далі іде другий поділ. Першою стадією йде профаза 2, при якій ядерні оболонки зникають та швидко формується веретено поділу. Потім йде метафаза 2, при якій хромосоми, які складаються із двох сестринських хроматид знову вишиковуються по екваторіальній площині клітини. До них під’єднуються трубочки веретена поділу, які тепер кріпляться саме до кожної хроматиди окремо, як при мітотичній метафазі. При анафазі 2 кожна хроматида окремо розходиться по полюсах (як при мітозі). Тепер кожна хроматида може вважатись окремою хромосомою. Телофаза 2 завершує весь складний процес мейозу. Хромосоми деспіралізуються, формується ядерна оболонка і клітина остаточно ділиться на дві, кожна із яких містить гаплоїдний набір хромосом, які тепер представлені однією хроматидою. А як це все реалізовано під час гаметогенезу, розповімо потім, а поки бажаємо гарного дня! Автор: @euchromatin Дизайнер: @ukaralius Джерела: 1,

Український молодіжний фонд запрошує представників громадського сектору та молодь на офлайн-зустріч у межах всеукраїнської інформаційної кампанії. У лютому 2026 року Фонд запускає хвилю грантових конкурсів для підтримки молодіжних та громадських ініціатив. Саме цим можливостям буде присвячена зустріч - команда УМФ наживо презентує конкурси, пояснить умови участі та покаже, як підготувати і подати грантову заявку. 🔹 4 лютого о 13:00 у Києві відбудеться відкрита зустріч, під час якої команда УМФ презентує грантові конкурси за напрямками: «Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості», «Розвиток стійкості, безпечного середовища, безбар’єрності та психоемоційного благополуччя молоді», «Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді». Під час заходу учасники дізнаються про умови участі, вимоги до грантових заявок та ключові помилки, яких варто уникати. Окрему увагу буде приділено практичній частині - покроковій демонстрації процесу подачі грантової заявки. 📌 До участі запрошуються представники громадських, молодіжних та дитячих громадських організацій, молодіжних центрів і просторів, молодіжні працівники, члени молодіжних рад, органів учнівського та студентського самоврядування, а також усі, хто зацікавлений у реалізації молодіжних проєктів. ‼️Реєстрація обов'язкова, місце проведення надішлемо за добу усім зареєстрованим учасникам! 💻 Рекомендуємо мати з собою ноутбук або інший зручний пристрій для роботи з грантовою заявкою під час зустрічі. Реєстрація тут

Життя зароджується в момент запліднення яйцеклітини утворення зиготи. Але як з однієї клітини формується багатоклітинний організм? Ви можете сказати, що розвиток ембріона запрограмований в ДНК. Водночас сучасні дослідження доводять, що не менш важливу роль відіграє геометрія ембріона. Спочатку зигота ділиться швидко і синхронно: утворюються 2 клітини, потім 4, 8 і так далі. Згодом одні клітини уповільнюються, а інші не збавляють темпу поділу. З цього хаосу починають формуватися три шари клітин, з яких пізніше сформуються всі тканини та органи нового організму. На початкових стадіях ембріон використовує материнську генетичну програму, але на етапі утворення бластули (стадія розвитку зародка) повинен увімкнутися геном самого ембріона. Але ж хто натисне на цю кнопку? Це питання намагалися з'ясувати група вчених з Австрії на прикладі ікринок рибок даніо-реріо. Вони виявили, що розміри клітин, їх об'єми, кривизна запускають каскад подій, що впливають на розвиток і на правильну організацію ембріона. Через асиметричний поділ клітинний цикл в ембріоні протікає хвилею: клітини в центрі ембріона діляться швидше, а на полюсах повільніше. Тепер вченим залишився найвідповідальніший етап з'ясувати чи працюють ці принципи на людях. Тоді ці знання можуть створити прорив у репродуктивних технологіях та медицині. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1,2,

photo content

Чи знаєте ви скільки нових видів відкривають вчені щороку? А скільки всього налічується видів живих істот на Землі? Знайти відповіді на ці питання можна в дослідженні, яке спрямоване на з'ясування закономірностей темпів відкриття видів. Історія систематизації та класифікації видів починається в 1900 році завдяки шведському натуралісту Карлу Ліннею. Саме він став засновником сучасної таксономії. З того часу вчені продовжують розширювати знання про біорізноманіття на нашій планеті, документуючи нові види. Дослідники проаналізували наявні дані щодо 2 млн видів і виявили, що темпи відкриття видів продовжують зростати. Найбільший приріст описаних видів спостерігається з 2015 року, а максимальну кількість нових видів знайдено у2020 році. Це суперечить попереднім дослідженням цієї теми. Вважалося, що початок ХХ століття знаменується найшвидшим темпом опису живих організмів. Проте автори нового дослідження стверджують, що вже після 2008 року швидкість опису видів є більшою ніж у 1900 роках. Так, в період з 2015 по 2020 роки в середньому було задокументовано понад 16тисяч нових видів, з них понад 10 000 тварин, близько 2 500 рослин та 2 000грибів. Вражає, чи не так? Зараз людству відомо близько 2,5 млн видів, але справжня кількість дотепер невідома. Від початку зародження класифікації Ліннея минуло аж 300 років, але 15% від усіх відомих видів було описано лише за останні 20 років. При цьому багато організмів ще залишаються непоміченими, а кожне нове відкриття наближає нас до розуміння неймовірного біорізноманіття на нашій планеті. Автор: @r_yulia (Юлія Римар) Дизайнер: @cerulean_sun (Каріна Мурга) Джерела: 1, 2,