cimetière

у квітні Наталі Чуловська проводила неймовірну конференцію, де я мала радість особисто познайомитися з Діаною Червінською, засновницею та кретивною директоркою CICI COCO. з того часу й досі я рада спостерігати за Діаною — здається, вона та її бренд утворюють одне ціле. візія, повсяденна естетика та спосіб мислення діани знаходять безпосереднє продовження у CICI COCO. заходячи у гості до бренду — зокрема один з магазинів CICI COCO знаходиться в історичному центрі Львова на вулиці Братів Рогатинців, 5 — не можу не підмічати, як органічно інтер’єр та вбрання доповнюють одне одного, утворюючи єдину візуальну мову. нова осіння колекція CICI COCO не стала винятком — команда вкотре працює з максимально стриманою палітрою: білий і чорний, делікатні вкраплення сірого та насиченого бордо. водночас у рамках стриманої палітри вмістилося дивовижне розмаїття силуетів і стилістичних рішень. не можу також не звернути увагу на прикраси — вперше СICI COCO презентували кафи — створені як стриманий акцент, вони складуть чудову компанію як сорочкам з підплічниками, так і довгим пальто й силуетним тренчам.

«Ми блукали Києвом, шукали деталі на старовинних фасадах, робили відбитки й перетворювали їх на печатки. Ці відтиски міста тепер можна перенести на полотно власноруч», — розповідає команда Etnodim. бренд запрошує на благодійний майстер-клас з вишивання — 27 вересня Олександра Строчай, старша наукова співробітниця Музею Івана Гончара, познайомить учасників із техніками вишивання та допоможе втілити мотиви київської архітектури на полотні. участь можлива за донат від 800 грн на підтримку збору ГО «Землячки» — кошти спрямують на забезпечення жінок у війську комплектами анатомічної військової форми. реєструйтеся на майстер-клас у формі — кількість місць обмежена 🪽

Year 2000 — на зламі двох століть люди вірили, що технології зроблять майбутнє яскравим, безпечним та утопічним. сформована на основі відвертого гламуру та футуристичної сміливості, естетика Y2K досьогодні слугує комфортною оазою для дослідження себе та викликів сучасного світу.

«Естетика 2000-х завжди була про сміливість, сексуальність і певну свободу від правил. У Birthday drop ми повертаємо ці відчуття, але вже очима сучасної жінки», — ділиться Катерина Кольцун, засновниця Blackseatribe.

з нагоди свого 11-річчя бренд презентував Y2K birthday drop — це своєрідна точка відліку, що нагадує: мода циклічна, але завдяки поверненню та переосмисленню дозволяє відкрити у знайомому особливо нове. напівпрозора сітка та нашарування стали центральним матеріалом колекції — переплетені з білизняними мотивами, приталеними силуетами та мереживом, вони стали основою сукнів, топів та спідниць, колірна палітра яких сформована на основі делікатного нюду, пудрового рожевого та сонячного лимонного. провокативна прозорість, романтична сексуальність, погляд на епоху з дистанції часу — розглядайте ювілейний дроп Blackseatribe на сайті бренду.

автори чудових світлин часто залишаються поза увагом обʼєктива — але не можу з вами не поділитися як роботами Дениса Дідківського, так і його портретом: він на другому фото в добірці. компанію Денису склали: — Марта Костюк. Перший переможний турнір WTA 1000 для української тенісистки. Мадрид, Іспанія, 2026 — Dua Lipa. Виступ у рамках Open’er Festival. Гданськ, Польща, 2024 — Lana Del Rey. Виступ на фестивалі Primavera Sound. Барселона, Іспанія, 2024 — Тіна Кароль. За лаштунками «Танців з зірками». Київ, Україна, 2019 — Олександр Усик. Битва поглядів перед переможним боєм із Ріко Верховеном. Каїр, Єгипет, 2026

серед імен шортлиста міжнародної Abbey Road Music Photography Awards аж у двох категоріях — Portrait та Emerging Photographer of the Year — присутній Денис Дідківський: вже кілька років поспіль він працює на перетині музичної фотографії, портрета та моди. серед робіт Дениса — концертні фотографії FKA twigs, Ariana Grande, Kendrick Lamar та Charli XCX, десятки спортсменів та міжнародних брендів. захоплюючись баченням і талантом Дениса, не могла не запросити його поспілкуватися про карʼєру, творчість й зростання як автора у рубрику #Персона 📸 — Як почалася твоя історія з фотографією? Коли ти зрозумів, що хочеш розвиватися саме в цьому напрямку? Усе сталося максимально природно й інтуїтивно. Ще змалку я мав внутрішнє бажання закарбувати все, що відбувалося навколо, використовуючи будь-які підручні засоби. Коли на 16-річчя мені подарували першу камеру, це стало вирішальним моментом: відтоді вона завжди зі мною. — Ти працюєш із музикою, портретом, модою спортом. Чи вимагають ці сфери різних способів бачити людину? З однієї сторони, безумовно: наприклад, коли ти знімаєш спортсмена в дії — це інше, ніж модель, яка позує, чи артист на сцені, якого фіксують сотні камер. У спорті немає full glam — тому мені важливо передати емоцію, але інколи мені здається, що навіть до цього я підхожу з editorial-баченням: люблю експериментувати з ракурсами та деталями. — Чи можна зробити чесний портрет людини, яка постійно перебуває в режимі публічного самоконструювання? Розуміючи індустрію, я не бачу нічого поганого в самоконструюванні — особливо, якщо ти відома особистість. На мою думку, маски чи кордони інколи можуть врятувати тебе — але все залежить від мети зйомки. У випадку окремої великої є час на налагодження контакту та побудову safe space — тоді зробити чесний портрет можливо. Як на мене, не кожне фото може та має розповідати все про людину — інколи це контрольована, але все одно влучна історія. — Що ти хотів би знати про побудову кар’єри на початку шляху? Я завжди намагався керуватися одним принципом: робити те, від чого кайфую. З часом я лише переконався, наскільки важливо щиро любити свою справу та не чекати, поки хтось відкриє перед тобою двері чи дасть шанс. Потрібно брати ініціативу у свої руки. Усе решта — дуже індивідуально. Немає ніякого універсального секрету, окрім постійної роботи над собою та відданості своїй пристрасті. — Наскільки сьогодні твій вибір зйомок визначається особистою зацікавленістю, а наскільки — можливістю працювати з конкретними людьми, брендами та артистами? Я не розділяю ці речі. Для мене можливість працювати з конкретними людьми чи брендами — це і є частина моєї особистої зацікавленості. Мені цікаві перш за все особистості й естетика, яку ми можемо створити разом. Якщо немає особистого драйву й коннекту, якісного результату не буде — не знімаю «просто заради галочки» чи статусу. Також у мене є чіткі принципи. Наприклад, працюючи на фестивалі, який я щиро люблю, я можу відмовитися знімати артиста з лайнапу, якщо не поділяю його політичну позицію або просто розумію, що мені це неприємно. Можливо, з точки зору індустрії це виглядає «непрофесійно», але для мене власні цінності важливіші. Водночас я можу безкоштовно чи без домовленостей знімати того, ким щиро захоплююся. — Якими з пророблених вже співпраць найбільше пишаєшся & про які найбільше мрієш? Я обожнюю музику, тому поєднати її з фотографією для мене — це найбільше задоволення. Також дуже пишаюся тим, що маю змогу фіксувати перемоги українців — як це було з Мартою Костюк на Madrid Open чи Олександром Усиком у Каїрі, після чого у нас була класна колаборація з українським Vogue. Але я переконаний, що найкраще ще попереду. Рухатися одразу в кількох сферах — це непросто, проте в мене дуже багато цілей, і я вірю, що все реалізується. Якщо говорити про мрії: у музичному плані це поїхати в тур з артистом з мого топ-5. У спорті — це, можливо, Олімпіада у складі української збірної. А з моди — було б круто зняти обкладинку з Бейонсе. Мріяти не шкідливо, і останні роки кар'єри мені це тільки підтверджують.

Natasha Zinko SS27 на Тижні моди в Лондоні — світлини авторства Дениса Дідківського 🤍

«Фешн вік на дивані», з мого власного досвіду, — чудовий і легкий спосіб повернути собі смак до моди та спілкування про неї. як доказ — натхненно ділюся селектом особливих для мого серця показів авторства Антверпенської шістки та повторно залишаю посилання, яке дозволить відчинити для себе двері проєкту Марії, якщо ви ще цього не зробили. — Walter Van Beirendonck [Spring 2014 Menswear]: колекція, присвячена будинку дизайнера, що розташований неподалік Антверпена. одяг буквально відтворював домашній простір: від килимових принтів та диванних покриттів до фактур гобеленів та вазів з квітами. водночас Ван залишив місце для провокативності, сюрреаоізму та сексуальних алюзій. — Maison Margiela [Fall/Winter 2006 Ready-to-Wear]: Маржела перетворив диванні чохли, штори, автомобільні сидіння та шкіряні крісла на жакети, спідниці та ремені: сюрреалістичне переосмислення повсякденних предметів із елегантним, функціональним одягом. — Dries Van Noten [Spring/Summer, 50th Collection]: з нагоди ювілейної колекції дизайнер влаштував грандіозний показ-вечерю на 500 гостей у паризькій фабриці. — Ann Demeulemeester [Spring/Summer 2010 Ready-to-Wear]: використовуючи образ птахів у клітці як ключовий, бренд створив на подіумі чуттєво-тривожну атмосферу. — Walter Van Beirendonck [Fall 2012 Menswear]: колекція зосереджена на дослідженні зіткненні первісних інстинктів із цивілізованою поведінкою. в основі — маски: від ритуальних до фетишистських.

22 вересня розпочне свою рафіновану діяльність закритий клуб естетичного гедонізму, що діятиме з вересня по листопад — у свій безпечний простір, де ми будемо спільно споглядати та вивчати красу, запрошує фешн-інсайдерка, співзасновниця PR-агенції white rabbit та редакторка Марі Мохова. це нова форма вже улюбленого «фешн вік на дивані»: попереду 15 спільних онлайн-переглядів головних показів Мілана й Парижа, подкасти, інсайти та дві великі лекції. серед них я особливо сильно чекаю на історію про революцію Антверпенської шістки. з нагоди нового сезону «фешн віку на дивані» Марі розповідає про моменти історії, повʼязані з Шісткою, в які вона хотіла б переміститися🫆. Липень 1977 року, Антверпен. Дводенний вступний іспит в Антверпенську Королівську Академію Мистецтв, де легендарна Шістка (а якщо точніше — то 5 з 6, адже Вальтер ван Бейрендонк вступив на рік раніше й був однокласником Мартіна Маржели) вперше зустрілась у повному складі. Дріс Ван Нотен ледь не завалив іспит, бо не вмів малювати. Анн Демейльмейстер намалювала яйце. Марина Ї була зарахована з секундного погляду екзаменаторів на її роботу. 1970–80-ті, Антверпен. Культовий клуб Cinderella, про який Анн Демейльмейстер розповідала мені у приватній розмові — шістка проводила там всі вихідні, а потім у понеділок зранку йшла (часто прямо звідти) на навчання в Академії. Найцікавіше, що неможливо точно сказати, в якому складі вони там тусили, адже кожен казав, що когось з інших шести — не бачив. 1980 рік, Нью-Йорк. Спільна подорож Анн, Дріса, Вальтера та Дірка ван Саєна, на яку вони заробили «шабашками» під час навчання. Там вони гуляли стежками Патті Сміт і Роберта Мапплторпа, всотуючи депресивний пре-гранжевий Нью-Йорк, роботи сучасних авангардних митців, поетів та перформерів. 1986 рік, Лондон. У напіврозваленому бусику Шістка приїхала показати свої колекції на другому поверсі, «в куточку біля туалету». Саме з того моменту почалась їхня міжнародна історія: перші баєри, перші великі міжнародні публікації... Найцікавіше те, що оргкомітет лондонського шоукейсу дизайнерів був не в захваті від них і не захотів хостити Шістку наступного сезону. В Парижі, натомість, компанія мала там феєричний успіх, і потім — коли лондонці кликали їх назад до себе — не прийняла це запрошення. Кінець 1980-х, Париж. Марина Ї переїжджає в Париж до Мартіна Маржели, який тоді працював у Jean Paul Gaultier та готувався заснувати однойменний бренд. Важко сказати достеменно, що саме відбувалось між ними, але зі сторони це виглядало так, наче Марина, разом зі своїм яскравим талантом, просто «розчинилась» в Мартіні. Є також думка, що всі геніальні його ідеї були запозичені у Марини… але знати це напевне — на жаль, неможливо. Я би хотіла хоча б раз побачити їх двох у той період, щоб зазирнути у складну динаміку творчої пари. І, власне, саме про такі історії я люблю говорити найбільше.

інструкцію з осінніх стилізацій дарує захопливо-прекрасний Friends of Fashion, нова колекція якого змусила мене годину крутитися перед дзеркалом у просторі бренду — настільки складно було зробити фінальний вибір: бо подобалось усе ☀️ Friends of Fashion досконало попрацювали зі смачною осінньою палітрою та аналогічно приємними фактурами: серед моїх фаворитів — шкіряний бомбер з високим коміром [раджу звернути увагу на різноманіття відтінків] — плащ-тренч з акцентними деталями [виконаний з італійської водовідштовхувальної тканини] — вовняні джемпери зі знімним палантином — брюки на затяжках у смужку [неймовірно зручні та адаптивні до різної погоди — вже протестовано мною]

дякую, german., що надкрасиво продовжуюте утверджувати колір, зручність та ґранж у одному симбіотичному вимірі ❤️ у новій осінній колекції, яка є улюбленим сезоном бренду, команда презентувала власноруч створені дизайни тканин — вони прикрасили культові олімпійки, флісові кофти та cargo-куртки. також розробили чотири нові принти для лонгслівів: серед моїх однозначних фаворитів — білий відбиток взуття на спині бавовняного виробу :з до виходу колекції german. влаштовує дводенний pop-up у власному просторі в Києві на вул. Ярославів Вал, 14В, що триватиме з 12 до 19 години 19&20 вересня з 12 до 19. також участь у маркеті візьме концепт-стор нішевих ароматів AFED & бренд прикрас MOTRYCH STUDIO.

період змін заради пізнання — у сенсовій складовій нової колекції KULAKOVSKY неймовірно багато прекрасного: • над лінійкою Артур Кулаковський працював понад три місяці у рідній Одесі — в процесі звернувся до більш ніж сторічної історії тамтешньої кіностудії, що раніше була одним з осередків Всеукраїнського фотокіноуправління & важливим центром українського кіноавангарду; • в цьому сезоні команда бренду пропонує різноманітні знімні коміри, якими можна видозмінювати класичні моделі, утверджуючи ідею довговічності та нового погляду на улюблені речі; • KULAKOVSKY розширює апсайклінг-підхід: до залишків вінтажного хутра додаються фрагменти матеріалів із попередніх колекцій. команда перетворила їх на власний патерн, з якого створила невелику капсулу шуб.

ілюстрації талановитої Галини Коваль, створені на основі світлин останнього сезону UFW, вражають синтезою руху та кольору: попри надскладні умови проведення, Тиждень моди в Києві майорів яскравою насиченістю.

«Я найбільше люблю малювати саме кольорові образи, або з яскравими акцентами — це завжди дуже вдало виглядає в ілюстрації, — ділиться Галина, — І цього сезону мені не доводилось довго шукати, адже майже в кожній колекції були кольорові і навіть смачні образи».

до селекту ілюстраторної переосмисленості Галини увійшли пудрова сукня J'amemme, трав'яна спідниця Andreas Moskin, рожевий костюм Cover, синя шуба Santa та рожеве худі SYNDICATE.

«Якими б сірими, чи навіть чорними, не були наші будні — колір в мистецтві всеодно присутній. Це тенденція яку я відчуваю не тільки в цьому сезоні, але й в попередніх і це мене дуже тішить», — додає Галина & я абсолютно погоджуюсь!

зазираючи за лаштунки світу лондонських колекціонерів, AMARICE черпали натхненння з арт-книг старовинних бібліотек, аукціонів та інтер’єрів, наповнених предметами, що збиралися поколіннями. The Collectors — нова осіння колекція AMARICE присвячена культурі колекціонування та особливому ставленню до речей, цінність яких не зникає з часом. ключовий принцип цього сезону AMARICE втілює у послідовній роботі з тейлорингом: пальта максі, шкіряний костюм у ніжному світло-блакитному відтінку, жакети та прямі брюки стали основою The Collectors. акцентним матеріалом став незамінний для осені трикотаж — для нового сезону AMARICE пропонує лаконічні м’які светри та поло з вовни, розслаблені брюки & сукні з драпіруванням. водночас бренд продовжує розширювати селект фактур: працює з пухнастим кашеміром, шовком, шкірою та денімом, спираючись на кольорову палітру навколо стриманих молочних, бежевих і коричневих відтінків — розглянути у деталях The Collectors можна на сайті бренду 🗝️

Continued — очей не можу відірвати від нової колекції HVÓYA: продовження брендом дослідження шкіри та перенесення накопиченого досвіду матеріалу у повноцінну лінійку верхнього одягу. зерниста й гладка шкіра, овчина, необроблені зрізи, панельні та фігурні шви — одним із центральних напрямів Continued стала робота з двосторонністю та трансформацією. наприклад, Her Shearling Coat поєднує гладку шкіряну поверхню & натуральну овчину та може змінювати свій характер залежно від сторони носіння. а Billow Trench Coat має подвійну спинку, яку можна залишити вільною, створюючи об’єм, або зібрати в зоні талії. повертаючись до витоків власної історії, HVÓYA продовжує працювати з взуттям — у Continued за це відповідають Lumina Ballerinas та His Derby Shoes. moc-toe шов, натуральний каучук, фірмова скоба — оздоблені акцентами, вироби органічно поєднуються з ідеями багатошарової щільності, графічності та видимиї конструкцій як ключового елементу образу. дроп вже доступний для придбання у магазині бренду в Києві [вул. Велика Житомирська 30А] & на сайті 💋

not a want, but a need — ІКОС презентував новий дроп з особливої шкіри рослинного дублення. це матеріал, що завдяки власній фактурі красиво змінюється під впливом носіння і часу. технологічно шкіру дублять не солями хрому, а танінами рослинного походження – екстрактами листя, кори дуба, каштана тощо. з часом її відтінок стає глибшим, а фактура з природними нерівностями – виразнішою. у дропі ІКОС перевипустив улюблені бестселери — тепер вагомі моделі бренду доступні у матеріалі, який має власний характер і з часом стає тільки більш особистим.

вірю, що казки є одним з найбільш унікальних жанрів: сюжети, що відображають універсальні етапи людського досвіду, залишають простір для власних висновків і еволюціонують разом із суспільством, ніколи не застаріваючи буквально. «Дивокрай» — бренд українського етноодягу Hrushenka звертається до магічної прекрасності казки крізь призму вже дорослого досвіду, створюючи в новій колекції вироби, котрі відсилають до знайомих з дитинства сюжетів крізь колір, форму та деталі вишивки. «Івасик-Телесик», «Кривенька Качечка», «Фарбований лис», «Рукавичка» і «Коза-Дереза» — Hrushenka детально опрацювали власне відчуття та загальну метафоричність творів, конвертувавши їх у корсети, сукні, сорочки та навіть бомбери. ніжність пастелі, нетривіальність конструкції та гра з формами й вирізами — подобається, що Hrushenka вибудовує власне унікальне бачення етноодягу, де присутня як глибока історичність, так і абсолютно сучасна візія.

взуття Евеліни Кривопуст на подіумі Тижня моди у Нью-Йорку — вироби стали частиною стилізації образів колекції Spring 2027 RtW бренду AREA 🫆

лише 100 пар унікального взуття — першочергово моя неймовірна подруга, дизайнерка Евеліна Кривопуст, створила ці вражаючі вироби для власної випускної колекції. після численних запитань аудиторії, Еві вирішила зробити обмежений типаж взуття доступним для покупки: 50 чорних & 50 білих LACE PUMPS можна придбати за посиланням 🤍

розповідаю історію Barbour з абсолютним захватом і пристрастю, адже закохалась у бренд, тільки-но переступивши поріг київського простору, що відчинив свої двері у столиці навесні цього року. бульвар Лесі Українки, 7Б — адреса першого в Україні магазину Barbour: водночас він є одним із найбільших у Європі. два поверхи, близько 400 квадратних метрів, усі колекції бренду — в бутику представлений як одяг, взуття і аксесуари для чоловіків & жінок, так і лінійка для тварин Royalty Dog Collection. звісно, у Barbour можна провощити куртку — в просторі навіть є спеціальний рейл, де продемонстровані різноманітні стадії зміни верхнього одягу, що поволі втрачає віск у процесі активного носіння. запрошую до перегляду короткого відео-екскурсу магазином & щиро раджу якомога скоріше завітати у гості: хочу, аби любов до Barbour ширилась далі :з

1. Принц Чарльз і принцеса Діана у вощеному піджаку Barbour, Шотландія, 4 липня 1985 року 2. Стів МакКвін у костюмі Barbour International, 1964. 3. Маргарет Барбур у Bedale, розробниця Bedale: куртки із захищеної від колючок тканини для верхової їзди. 4. Джордж Філіпс у костюмі для підводників, розробленому Barbour на замовлення - згодом він став стандартною формою для екіпажів підводних човнів та екіпіруванням мотоциклістів.