cimetière

така різна, але одинаково досконала красива зима крізь призму українських брендів: • CICI COCO неймовірно попрацювали з еко-хутром — у новій колекції представили вироби різних довжин & фасонів. зокрема пальто з хутряними вставками на комірі, манжетах та нижньому краї можна стилізувати по-різному, знімаючи або додаючи фактурні елементи. • авантюрний дух Agatha playing запрошує у подорож багатогранністю тижня: вироби нової колекції буквально відсилають до Sunday, Monday & Wednesday — це назви моделей верхніх виробів, що представлені у різноманітних кольорах та довжинах.

мої неймовірні колеги відкрили допоміжні баночки: обидві на 10 тисяч гривень & я дуже закликаю нас долучитись до закриття 🎀 1. збір Дарії Білан через фонд Shields для 93-ї бригади «Холодний Яр» — необхідні кошти для FPV-обладнання та автономного живлення: банка за посиланням. *за донат від 200 гривень Дарія розігрує три будь-які вироби від BAGLLET 2. Наталі Чуловська долучилась до збору ГУРТОМ — збирають кошти для Полку Безпілотних Систем “Лава” 2-го корпусу НГУ “Хартія” та для 430-го Окремого Полку: банка за посиланням.

Сьогодні українську fashion-індустрію облетіла сумна звістка: пішов із життя дизайнер Сергій Бизов — засновник однойменного модного дому, майстер вечірнього та сценічного вбрання, який стояв біля витоків Ukrainian Fashion Week. Згадуємо знакові образи авторства Сергія Бизова, представлені на подіумі UFW у різні роки. 📷 архів Ukrainian Fashion Week

єдиний у Львові засклений торгівельний пасаж, що зберіг свою комерційну функцію протягом століття — Галерея Маріацька була побудована архітектором Фердинандом Касслером у 1925-му році в подвірʼї готелю. з того часу й досі простір не раз змінювався — але один із його найцікавіших епізодів пов’язаний із мозаїкою Станіслава Серветника. львівський художник, який працював із мистецтвом у міському просторі — ще впродовж навчання в Інституті прикладного мистецтва (сьогодні Львівська національна академія мистецтв) Станіслав Серветник отримав настілький високий рівень довіри, що зміг розписати стелі та фризи у вестибюлі головного корпусу ЛНУ імені І. Франка як студентську дипломну роботу. впродовж подальших років Серветник тривалий час обіймав посаду головного художника Львівського художнього комбінату – структури, що фактично формувала візуальний простір міста. серед його інших робіт у Львові — монументальний розпис у вестибюлі та фойє Львівського національного університету імені Івана Франка, вітражі Головної пошти та мозаїчне панно на торці будинку на розі вулиць Волошина та Драгоманова, яке, на жаль, не збереглося. понад 60 років тому, під час реконструкції Галереї Маріацької, Серветник створив мозаїку для універмагу «Барвінок»: на панно зібрав вагомі образи Львова — від Ратуши та Оперного театру до нових будинків, університету й літаків. місто, у якому минуле зустрічається з майбутнім. згодом, за невідомих обставин, мозаїка зникла — про неї нагадували лише спогади та старі фотографії. під час підготовки нового простору команда «Сільпо» вирішила повернути мозаїку — її відновили з допомогою матеріалів з родинного архіву Серветника, де знайшлись як чорно-біле фото, так і кольорові слайди, завдяки яким майстри змогли відтворити кольори оригінальної роботи.

один з проєктів, яким я шалено пишаюсь, — моя робота з Сільпо: я займалась створенням інформаційного наповнення нового простору магазину у Львові, що присвячений одній з ключових постатей у монументальному мистецтві 1960–1970-х років, Станіславу Серветнику. нижче розповім про особливості приміщення, унікальність автора та саму таємницю мозаїки — й принагідно запрошую вас побачити витвір наживо: Львів, площа Міцкевича, 5.

унікальне явище в обрядовій культурі українців — йорданські хрещики — є традиційними атрибутами свята Водохреща. оздоби для шибки вікон зсередини хати та закладені за образи символи захисту родини та худоби — хрещики залишалися вдома аж до Стрітення. солом’яні, дерев’яні, воскові, із пшеничного та житнього тіста, навіть із вапна — хрещики виконували з найрізноманітніших матеріалів, формуючи в комбінацію основного великого хреста та багатьох дрібних, що розміщуються вдовж рамен. найяскравіше традиція збереглася та була досліджена на Галичині, зокрема феноменальним явищем є угнівські хрещики.

візія зими у Etnodim, без перебільшення, унікально-чаруюча: музичне багатоголосся та природна багатоструктурність знайшли своє продовження у перших вʼязаних виробах бренду. натхненні подільськими візерунками светри, шарфи та рукавиці настроєво та стилістично переплітають з пальтами, жакетами, жилетами й спідницями — виконані з вовни, кашеміру, бавовни та шовку, вироби відтворюють ритмічну геометричність орнаментів старовинних рушників та традиційних соломʼяних хрещиків. співіснування багатьох голосів і структур, що зливаються в єдине звучання — для Etnodim «поліфонія» є спосібом говорити про зв’язок людини зі світом через одяг, у якому переплітаються культурні коди, природні ритми та індивідуальність. одяг, який резонує з людиною, і про світ, який завжди відгукується у відповідь.

осені неймовірно пасують нові відтінки LIPSS — бренд презентував свою першу колекцію олівців для губ LIPPEN®, до якої увішйшли три нюдові відтінки з різним характером: від глибоко-коричневого Truffle та холодного-рожевого Soufflé до теплого Mousse. носити самостійно, поєднувати між собою або з (вже) улюбленими ліпперами LIPSS — бренд заохочує експериментувати з образами та не обмежувати себе одним настроєм, водночас не жертвуючи комфортом, що забезпечується мʼякістю текстури та рівномірністю кольору олівчиків. головною героїнею кампейну стала Ярослава Гресь — громадська діячка, співзасновниця комунікаційної агенції Gres Todorchuk та ГО Ukraine WOW.

одна з найкрутіших останніх онлайн-знахідок — це, беззаперечно, Svoїsta: застосунок для знайомства з українськими fashion-брендами та пошуку речей під власний стиль. я добре памʼятаю час, коли було неймовірно просто назвати чи не всі свої улюблені українські бренди — сьогодні ж це задача підвищеної складності. але це не може не тішити: наша мода неймовірно багата на чудові імена, загубитися в яких у процесі пошуку необхідного доволі легко. одяг, оздоби, головні убори, сумки та взуття — знайомство зі всесвітом Svoїsta, до якого доєдналося вже понад 70 брендів, починається з короткого квізу. на його основі застосунок формує персональну добірку та згодом підлаштовує рекомендації за вашим настроєм та близкьою естетикою, яку можна перемикати, якщо зʼявився новий привід. також у Svoїsta доступна віртуальна примірочна, куди можна додати одяг з власного гардеробу, щоб створювати нові комбінації, та пошук за фото — достатньо показати цікаву річ зі стрічки чи збережений референс, щоб знайти схожі варіанти серед українських брендів у каталозі. не можу не підмітити, що для покупки виробу Svoїsta веде з каталогу додатку безпосередньо на сайт бренду — наразі співпраця з додатком безкоштовна, а звʼязатися з командою для представлення своїх виробів на платформі можна за посиланням. тішуся чудовій ініціативі та залишаю посилання на завантаження додатку Svoїsta 🪽️️️️️️

внаслідок російського обстрілу Києва у липні частинка команди J’amemme Аліна втратила житло — бренд вдруге запустив розіграш задля підтримки своєї колеги. за донат від 200 гривень ми можемо долучитися до розіграшу сукні Virgin Dress — переможця буде визначено за допомогою рандомайзера 12 листопада. все, що потрібно: залишити instagram-нік // номер телефону у призначенні платежу. усі зібрані кошти J’amemme передасть Аліні — посилання на банку за посиланням ❤️

з латини īnfāns — «той, хто не мовить» — але мовчання не означає нездатності бачити.

все життя будучи зануреною в процес письма, я поступово дійшла до розуміння, що хотіла б опанувати кіно-мову як більш досконалу та глибинну — адже фільми здатні промовляти до нас образами, для усвідомлення котрих потрібен погляд та вміння бачити, а не лише слова. «дитячий погляд ще не цілком підпорядкований усталеним категоріям, а тому здатен помічати те, що вислизає від дорослого», — впевнена команда Край, що впродовж листопада представить у кінотеатрах цикл «(ĪNFĀNS) — ТОЙ, ХТО НЕ МОВИТЬ». 4 знакові фільми, що відкривають дитинство як особливий спосіб бачити світ — добірку відкриє фільм «Дзеркало» Джафара Панагі, а завершить «400 ударів» Трюффо, що, відзначений призом за найкращу режисуру в Каннах 1959 року, перетворює дитинство на бунт проти суспільних норм і кінематографічних умовностей. Розклад показів: 07 листопада, 19:00 — «Дзеркало» / квитки 14 листопада, 19:00 — «Торт для президента» / квитки 21 листопада, 19:00 — «Заборонені ігри» / придбати квитки 28 листопада, 19:00 — «400 ударів» / квитки *кожен показ супроводжуватимуться вступними промовами до фільмів та обговореннями після перегляду.

Les Quatre Cents Coups, або «400 ударів», — дебютний повнометражний фільм Франсуа Трюфо, який став одним із ключових творів французької нової хвилі. стрічка розповідає історію підлітка Антуана Дуанеля: дорослі бачать у ньому проблемну дитину, тоді як його поведінка значною мірою стає реакцією на байдужість і жорсткість середовища. документальне спостереження, імпровізація та суб'єктивність — у своєму дебюті Трюфо поєднує прийоми, що відходять від усталених норм класичного оповідного #кіно. як представник французької нової хвилі, режисер використовує різкі панорами, рухливу камеру та порушення просторової безперервності, передаючи безпосередність і непередбачуваність дитячого досвіду. головну роль у «400 ударах» виконав Жан-П'єр Лео, якому на момент зйомок було близько чотирнадцяти років. попри відсутність значного акторського досвіду, Лео привніс у персонажа власну індивідуальність, яка, за спогадами режисера, не цілком збігалася з його початковим уявленням про Антуана, відповідно персонаж ніби формується безпосередньо перед камерою, адже його поведінка виходить за межі суто сценарної конструкції. співпраця Лео й Трюфо продовжилася протягом наступних двадцяти років: актор повернувся до ролі Антуана Дуанеля ще в трьох повнометражних фільмах і короткометражній стрічці режисера: вигаданий персонаж отримав кінематографічне життя, що тривало паралельно з дорослішанням актора.

коли ніч починає лягати на місто густими тінями, я мимоволі стаю більш чутливою до звуків, запахів та — відповідно — відчуттів, котрі нуртують в душі та тілі, стимулюючи думку й уяву. гадаю, не дарма осінь вважають по-особливо містичною порою — період початку панування темряви мовби запрошує досконаліше познайомитися зі своїм несвідомим. досконалу паралель між казкою, сакральністю, жорстокістю та експресією проводить у своїй єдиній режисерській роботі Чарльз Лотон — «Ніч мисливця» побачила світ в 1950-му році, але [як часто буває з вагомо-впливовими творами] не отримала заслуженого визнання. Лотон більше не отримав змоги зрежисерувати фільм — але його єдиний magnum opus, як на мене, є вражаючим всесвітом, де сплелися десятки медіумів та сотні талантів. до або після перегляду «Ночі мисливця» — ідеальної роботи для осіннього вечора — раджу до прочитання мій матеріал про стрічку, створений спеціально для Druk Press.

у номінацію «наймиліший виріб сезону» хочу висунути светрики з фактурного ворсу від COOSH — презентовані у новому KNITWEAR DROP, вони представлені у ніжному молочному та глибокому графітовому відтінку. обʼємна фактура, класичний крій, невимушеність характеру — подобається, що у цього та інших виробах KNITWEAR DROP є абсолютний потенціал стати доречними частинами образу як в час більш прохолодних, так і сонячно-ошатних сезонів.

одна з речей, що приносить мені безупинне зачудування всесвітом, — це сяйво. наявність блискучих елементів на одязі, як на мене, здатна перетворити будь-яку миттєвість на святково-особливу — незалежно від пори року на дворі чи часу на годиннику. COMEBACK — святкове продовження осінньо-зимової колекції NÚKOT, в якій бренд продовжує досліджувати естетику 90-х і 00-х. у новопрезентованій лінійці команда презентувала дві нові версії форми Baguette — класична та для багатьох улюблена, вона оздоблена глянцевими лелітками. середній формат та party edit версія — NÚKOT представив нові моделі у двох розмірах та неймовірній палітрі: фіолетовий, бордо та, звісно, класичний чорний.

варіативність як абсолют — ІКОС створили взуття-трансформер, що з ботильйонів перетворюється на високу класично-захопливу модель. a need!

безмежно рада бачити Злату Огнєвіч, одну з найталановитіших українських виконавиць, у якості амбасадорки ARBER — бренд, що вже близько 40 років створює різноманіття модних виробів, презентував у новій осінній колекції 30 різновидів жіночих пальт. гадаю, такий селект можна щиро назвати найбільшим на ринку — ARBER cтворив верхнє вбрання як прямого, так і вільного крою, у максі та вкороченій версії, у різноманітній палітрі з вкрапленнями улюблених принтів. неймовірна новинка сезону — пальта на утеплювачі holosoft, що дозволяє одягати виріб навіть у мінусову осінньо-зимову температуру. не можу не підмітити, що у ARBER також обширна й чоловіча селекція одягу — знайомтеся з колекцією в деталях на сайті бренду.

тяглість як особлива цінність, майстерність як неймовірна сила та невтомний розвиток, що вибудовує шлях до величі — із трепетом розглядаю сторінки книги-дослідження «Українське весільне диво»: двомовне українсько-англійське видання нещодавно вийшло друком у punkt publishing та одразу захопило своїм унікальним наповненням. архівні матеріали, родинні світлини та особливі свідчення — промережана світлом справжності, книга розповідає про розвиток історії українського кравецтва, зосереджуючись передусім на Поділлі та Буковині – регіонах, які стали важливими осередками виробництва весільних суконь і декору. прагнучи повернути українській весільній сукні її походження й авторство з абсолютною гордістю, очільниця організації «Експортний альянс «Українські весільні сукні» та засновниця бренду YEDYNA Марина Васильєва ініціювала створення «Українське весільне диво», тексти для якого створила журналістка та дослідниця Анна Лодигіна. працюючи в експедиціях у Хмельницькому, Чернівцях, Камʼянці-Подільському та інших містах, Анна й Марина зустрічалися з родинами, які займаються весільною справою вже у третьому й четвертому поколіннях. осмислюючи зібраний матеріал не лише крізь дослідницько-письмову, а й через візуальну призму, упорядники видання наповнили його схемами та зразками тканин, інструментами й кліше, мимоволі демонструючи трансформацію української весільної справи — від домашнього ремесла до сучасних виробництв.

Ілюстрацію загиблої на війні художниці Мирослави Копчі надрукували на благодійних футболках Riot Division представив останню роботу художниці Мирослави «Акіри» Копчі в колаборації з бойовим підрозділом «Баракуда», де служила доброволиця.

RECODED: улюблені котики, які вже не раз навідувалися у гості до виробів авторства KSENIASCHNAIDER, отримали нове прочитання в спільній колекції бренду з MUST HAVE. худі зі знаковим принтом можна чудово поєднувати з денімом, котрий став ключовим матеріалом RECODED: від джинсів з розрізами & виразними деталями до комбінезонів та міні-сукні.