Релігійно-інформаційна служба України

Блаженніший Святослав зустрівся з митрополитом ПЦУ Іоаном у Черкасах 11 січня, перебуваючи з душпастирським візитом у Черкасах, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав разом із духовенством зустрівся з митрополитом Черкаським і Чигиринським Православної Церкви України, головою Синодального управління військового духовенства митрополитом Іоаном (Яременком) та архиєпископом Олександром (Решетняком), Уманським вікарієм Черкаської єпархії. «Відвідуючи Черкаси, ми не могли оминути митрополита Іоана, тому завітали до нього з колядою й склали різдвяні та новорічні побажання. Цей візит свідчить про нашу пошану до православних братів. Ми висловили вдячність за всі моменти спільної праці в ім’я добра задля спільного блага України і запевнили, що хочемо надалі будувати двосторонні конструктивні стосунки як братня Церква», — зазначив Глава УГКЦ. Різдвяний час, за словами Блаженнішого Святослава, став добрим підґрунтям, де взаємна повага і братня любов в різдвяному дусі спільної коляди.

12 січня в літургійному календарі Церков візантійської традиції та в Римському Мартиролозі позначене як день пам’яті мучениці Тетяни. Читаючи Житія деяких мучеників та молячись літургійними текстами в день їхньої пам’яті, виникає відчуття дежавю. Обставини мучеництва цих людей і виховні акценти тут повторюються. З одного боку в історії Церкви були хвилі масового переслідування християн. Одночасно в одному місці могло багато людей віддавати своє життя за Христа. З іншого боку завданням житійної літератури є не так передати історичні факти, як спонукати вірних плекати чесноти, притаманні святим. А що мучеництво підкреслює одні з них, а цілковито посвячене Богові життя на самоті чи в монастирі – інші, то й маємо стільки збігів у Житіях та літургійних текстах для кожної категорії святих. Мучениця Тетяна не стала винятком. Постраждала вона в Римі у ІІІ ст. за правління імператора Олександра Севера. Походила з родини царського урядовця, котрий сповідував християнство. Захоплена Христом, Тетяна відмовилася від подружнього життя, присвятивши своє дівицтво йому, Небесному Женихові. Далі детальніше

10 січня ортодоксальні християни східного та західного обрядів відзначають день пам’яті святителя Григорія, єпископа м. Ниси (тепер м. Невшехар у Туреччині). Крім них, цього святого вшановують Вірменська, Сирійська, Коптійська, Англіканська, Українська Лютеранська та інші Церкви. Якщо уважніше подивитись на літургійний календар Церков візантійської традиції, то після Богоявлення у ньому частіше можна знайти дні пам’яті святих, котрих на Вселенських Соборах було проголошено Отцями Церкви. З історичного боку, оскільки більшість із них була святителями (єпископами певних церковно-адміністративних одиниць), а, отже, людьми публічними, точніше вдавалося в документах зафіксувати дату їхнього переходу до вічності, яка згодом стане днем літургійного почитання. А з богословського боку в Ісусі Христі є повнота Об’явлення, і завданням Церкви тепер є пояснювати його світові. Що й робили Отці Церкви у своїх творах. Східна Церква до їхнього лику зараховує тих богословів, котрі жили в перших вісьмох століттях християнства, відзначалися святістю життя, а ідеї їхніх творів узгоджуються з усім вченням Церкви. Святий Григорій Ниський народився 335 року (за деякими джерелами 331) у сім’ї, з якої вийшло одразу кілька визнаних Церквою святих: бабуся Макрина, батьки Василій та Емілія, брати Василій Великий та Петро Севастійський, сестра Макрина Молодша. Крім християнського виховання Григорій отримав ще й хорошу світську освіту ритора, що згодом допоможе йому в диспутах з єретиками та у викладі ортодоксального вчення богословських праць. Далі детальніше

Патріарх Варфоломій закликав Митрополитів Епіфанія та Онуфрія до пошуку діалогу і примирення З промовою Патріарх Варфоломій звернувся 6 січня на спільній Літургії з Митрополитом Київським Епіфанієм на Фанарі. У заклику до очільника УПЦ МП Митрополита Онуфрія Патріарх Варфоломій просить його переглянути свою позицію. "Закликаємо самих себе і одне одного до невпинної молитви насамперед за церковне примирення. Беззастережно засуджуємо крайнощі, звідки б вони не походили. Радимо державним органам утриматися від втручання у внутрішні церковні справи. Ще раз даємо можливість і запрошуємо до єдності тих, хто залишився осторонь", - звернувся до Митрополита Онуфрія Патріарх Варфоломій. Очільнику ПЦУ Митрополиту Епіфанію настанови від Патріарха Варфоломія наступні: "Повністю виснажувати себе у ділах миру; шукати шляхів наближення до співєпископів в Україні через діалог і пошук спільних точок до єдності; просвічувати паству правдивими аспектами й виявами цієї справи". "Ми певні, що здобутий Вами досвід сприятиме знаходженню виходу і доведе, хто прагне миру «що перевищує всякий розум», а хто — небажаної нетерпимості та смути", - акцентував Патріарх Варфоломій. Повний текст

На Буковині священнослужителя УПЦ МП та його спільника обвинувачують в організації незаконного переправлення чоловіків за кордон Про це інформує прес-служба Офісу генерального прокурора України. Прокурори Окружної прокуратури міста Чернівці скерували до суду обвинувальний акт щодо священнослужителя УПЦ МП та його спільника. Їх обвинувачують в організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України). За даними слідства, священнослужитель, користуючись широким колом знайомств, зокрема завдяки релігійній діяльності, долучився до схеми незаконного виїзду чоловіків за кордон. Під час телефонної розмови він повідомив про можливість переправлення до Румунії осіб, які не мали законних підстав для перетину кордону. Йшлося про двох чоловіків із Тернополя. Сторони узгодили «вартість послуги» - 13 тисяч євро з кожного, кошти мали бути передані готівкою одним платежем. Для організації перевезення чоловіків до Чернівецької області обвинувачений залучив 42-річного жителя села Банчени Чернівецького району. Спільник відповідав за доставлення чоловіків до визначеного місця. Реалізувати задумане не вдалося - у жовтні 2025 року правоохоронці затримали обох під час передачі коштів у Чернівцях.

В УПЦ МП заявили, що не знають про підпільну школу, діяльність якої при монастирі "Голосіївська пустинь" у Києві викрили журналісти Про це голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент повідомив у коментарі для "Суспільне. Київ". Він стверджує, що заклад, який показали журналісти, не був створеним за рішенням священного синоду і не реєструвався офіційно. За словами митрополита, при монастирі "Голосіївська пустинь" працює лише Київська духовна академія. "Не можна зрозуміти, про що конкретно мова. Чи є конкретні прізвища, конкретні місця. Тому що там було все приховано, показувалося з прихованої камери, десь у незрозумілих приміщеннях. Де ті приміщення знаходилися і з ким безпосередньо розмовляли, теж незрозуміло. Показали, як діти заходили. Може, вони просто прийшли. Щодня тисячі людей відвідують монастир", – сказав представник УПЦ МП.

Путін зустрів Різдво на секретній військовій базі в оточенні офіцерів ГРУ Правитель РФ Володимир Путін відзначив Різдво за старим стилем в компанії військових в церкві на території військової частини ГРУ в Підмосков'ї. Офіційно в РФ вперше за три роки не повідомляли, де саме перебував Путін. Російські журналісти дізнались, де перебував російський правитель, аналізуючи відеопублікації Кремля. Журналісти з'ясували, що церква знаходиться на території військової частини ГРУ в Підмосков'ї. Згідно з аналізом, йдеться про храм "великомученика Георгія Побідоносця на території Центру спеціального призначення "Сенеж" (військова частина 92154) в Солнечногорську". Путін також виступив з промовою прямо в церкві відразу після Служби: "Дуже часто називаємо Господа Спасителем, тому що він прийшов якось на землю для того, щоб врятувати всіх людей. Ось і війни, війни Росії, вони завжди, як би за дорученням Господа виконують цю саму місію – захисту Вітчизни і її людей, порятунку Батьківщини і її людей".

ДЕСС надаватиме консультації релігійним організаціям щодо бронювання священнослужителів ДЕСС просить представників релігійних організацій взяти інформацію до уваги. У робочі дні, з понеділка по п’ятницю, з 13:00 до 15:00 за контактним номером телефону ДЕСС (044) 232-59-59 надаватиме консультації релігійним організаціям щодо бронювання священнослужителів.

Проросійською школою на території монастиря УПЦ МП в Києві зацікавилися в СБУ і Міносвіти «СБУ досліджує можливу протиправну діяльність на території монастиря УПЦ МП «Голосіївська пустинь« у рамках кримінального провадження. Досудове розслідування триває», — повідомили у Службі безпеки України. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий доручив Державній службі якості освіти України здійснити перевірку фактів, викладених у розслідуванні «Слідства.Інфо» про підпільну школу на території монастиря УПЦ МП «Голосіївська пустинь».

При монастирі УПЦ МП у Києві діє підпільна школа При монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» у Києві працює підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо». І хоча директорка називає заклад «сімейним клубом», він працює як звичайна школа — діти вчаться пʼять днів на тиждень з 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності знаходяться у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються. Журналістам стало відомо про існування освітнього закладу, до якого віддають своїх дітей парафіяни одного з київських храмів УПЦ МП. Журналістка «Слідства.Інфо» вдала з себе жінку, яка хоче влаштувати дитину родички до освітнього закладу, який має ознаки підпільної школи. Щоб довідатися деталі функціонування цієї установи, вона поспілкувалася з директоркою, вчителями та батьками учнів. Як вдалося з’ясувати, наразі у школі навчається понад 60 дітей — це учні з першого по дев’ятий клас. Далі детальніше

Костел св. Миколая у Києві передали католицькій громаді на 50 років 6 січня від імені парафії настоятель о. Павло Вишковський підписав договір про безоплатне користування костелом св. Миколая у Києві терміном на 50 років. Цим документом завершено довгий шлях, яким громада йшла багато років. Зокрема, останні чотири роки пройшли у боротьбі за справедливість: через меморандуми, петицію та суди трьох інстанцій, які підтвердили правоту парафії. Парафіяльна громада виборювала право на гідні умови користування. Крок за кроком парафіяни йшли до мети: спершу Мінкульт погоджувався лише на 5 років, згодом – на 10. Проте, за словами отця Вишковського, вони не зупинилися і домоглися внесення змін до постанови, щоб отримати максимальний термін користування, на який сьогодні дозволяє українське законодавство. Як повідомили в РКЦ, урядова система погодилася не на всі правки громади. Вона спромоглася лише на такий формат: передати костел у користування католицькій громаді на 50 років за посередництвом Будинку музики.

Наступного дня після Богоявлення, 7 січня, християни візантійської традиції відзначають Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, присвячений ключовій постаті в події Хрещення Ісуса Христа на Йордані. В літургійному році є кілька свят на честь Івана Хрестителя: Зачаття (23 вересня), Різдво (24 червня), перше і друге Віднайдення голови (24 лютого), третє Віднайдення голови (25 травня), Усікновення голови (29 серпня). Собор Івана Хрестителя виділяється серед них тим, що літургійні тексти в цей день оспівують Предтечу як того, хто виконав місію Хрещення Ісуса Христа. Зустрівши Спасителя на Йордані, сам Іван так окреслив доручене йому Богом завдання: “Я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він… Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом. І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий”. Далі детальніше

Безпека та віра: заборона впливу РПЦ та межі релігійної свободи В Україні протягом останніх років, особливо під час повномасштабного вторгнення, почали говорити про «заборону» УПЦ через її афіліацію до російської церкви. А 20 серпня 2024 року навіть було прийнято закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який відразу охрестили «законом про заборону УПЦ». Проте, чи насправді в Україні забороняють Церкви, і чи вказаний закон порушує права людини, зокрема на свободу віросповідання? Коли держава може втручатися, і чи може взагалі, у віросповідні переконання громадян? Чи взагалі Україна десь суперечить демократичним нормам? Про це – у статті Максима Коляди

"Ми хочемо єдності й відкриті до конструктивного діалогу на засадах Томоса", - Предстоятель ПЦУ на Фанарі З нагоди 7-ї річниці вручення Томоса про автокефалію Православної Церкви України відбувається візит делегації ПЦУ на чолі з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм до Вселенської Патріархії. Предстоятеля Помісної Церкви супроводжують Головний секретар Священного Синоду митрополит Вінницький і Барський Симеон, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків митрополит Рівненський і Острозький Іларіон та інші клірики. «Ми разом з братами прибули в сьому річницю тих історичних подій, які відбулися тут, на Фанарі, щоби в молитві, в богослужінні та в спілкуванні ще раз засвідчити вдячність нашої Церкви до Церкви-Матері, до Вселенського Патріархату, засвідчити нашу духовну і молитовну єдність та попросити у Господа в цьому священному центрі Православ’я у велике свято Богоявлення перемоги правди і утвердження справедливого миру для України. Також ми знову і знову засвідчуємо, що прагнемо утверджувати церковну єдність в Україні та щиро відкриті до конструктивного діалогу на засадах Томосу про автокефалію», – зазначив у своєму слові Предстоятель ПЦУ.

Подія першого привселюдного об’явлення Ісуса Христа світу вказує не тільки на історичну подію в християнській історії спасіння, але й містить в собі потужну круговерть символів і алюзій, що можуть допомогти увійти в глибоке молитовне споглядання не тільки «магістру з богослов’я», але й неофіту, людині, яка щойно об’являє для себе Євангеліє як справді Благу Вість. Розгалужена і поширена іконографія Благовіщення зумовлена статусом цього свята як одного з головних Господських празників літургійного року. Також Хрещення на Йордані належить до так званих «Троїчних свят», коли людям було об’явлено дію Пресвятої Трійці. Детальніше про це у статті Ікона Богоявлення, Епіфанії, Хрещення Ісуса Христа в Йордані

Вірменська Апостольська Церква дотримується древньої традиції – відзначати 6 січня свято Богоявлення, яке об’єднує події Різдва Христового та Хрещення Господнього. Церква вбачає у цих віхах подвійне одкровення Богоявлення, тому святкує їх разом під спільною назвою «Одкровення» або «Богоявлення». Цей звичай виник ще у III столітті на Сході. Його появу пов’язують з поширеним у той час тлумаченням євангельського вірша (Лк. 3:23), згідно з яким Ісус Христос начебто хрестився у день свого 30-річчя. Примітно, що усі чотири найдревніших вірменських мініатюри, які були підшиті в кінці Ечміадзинського Євангелія та датуються VI століттям, відображують тему Богоявлення: «Благовіщення Захарії», «Благовіщення Марії», «Поклоніння волхвів» та «Хрещення». Детальніше про це у статті: Богоявлення у вірменській мініатюрі

Церковний календар, 6 січня. Богоявлення Господа Ісуса Христа У святі Богоявлення вшановуємо хрищення Ісуса в ріці Йордан пророком Йоаном. Описана ця подія в усіх чотирьох Євангеліях, що ввійшли у Новий Завіт, і є вона початком прилюдного служіння Ісуса. Його відзначають 6 січня Церкви різних традицій. Йоан – пророк, котрий бачив свою місію у підготовці людей до участі в новому етапі історії – приходу Месії. Для своєї проповіді він обрав знак – омивання людей в ріці Йордан. Обряди омивань були знайомі юдеям, але спосіб, який обрав Йоан, є унікальний для того часу. Річка Йордан, в котрій хрестить Йоан, є межовим кордоном обітованної Богом Ізраїльської землі (Чис. 13:29). Той факт, що люди залишають єврейську країну, щоб прийти до Йордану, де Іван хрестить, свідчить про гноблення, яке існує в єврейському суспільстві: те, що було землею обітованою, стало землею рабства, як колись стародавній Єгипет. Таким чином це хрещення означає і готовністю нового «Виходу». Виходу з гноблення гріха. Далі детальніше

5 січня в календарі Церков візантійської традиції позначене як Навечір’я Богоявлення і готує вірних до одного з найбільших Господських свят літургійного року (знаного в народі ще як Хрещення Господнє, Водохреща, Йордан). У вірменській традиції Навечір’я Богоявлення називається “Чрагалуйц”, що в перекладі означає “запалення лампад” і є приготуванням до свята, яке об’єднує в собі всі події від Різдва до Хрещення Ісуса в Йордані. Богоявленню передує певний період приготування. У вірмен це є різдвяний піст, що триває від 30 грудня до вечора 5 січня. У візантійській традиції приготування до Богоявлення вже не таке насичене, як до Різдва, однак багато літургійних святкувань у них збігаються. Далі детальніше

Головні і популярні свята з календарів ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, лютеранських, вірменського, юдейського, ісламського зібрані в одному тексті - повна версія: Зведений релігійний календар на 2026 рік

На Львівщині 112 колективів взяли участь у першому українському карнавалі вертепів У суботу, 3 січня, у селі Мшанець на Львівщині відбувся фестиваль «Вертепія», який називають першим українським карнавалом вертепів. На нього з’їхалися учасники щорічної благодійної акції «Різдвяні пташки». До вже традиційної різдвяної ініціативи «Різдвяні пташки» цього року долучилося 112 вертепів. Колядники збирали гроші для військових. Станом на 3 січня в межах акції «Різдвяні пташки» перерахували 1,3 млн гривень на підтримку 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ. Але це ще не остаточна сума. На фестиваль «Вертепія» зʼїхалися колядники з різних міст і сіл України. Їх розважали артисти Віта Грицак, Роман Скорпіон, Ілля Найда. Вже третій рік поспіль організаторами акції є парафіяльний священик зі села Мшанець о. Роман Гром та капелан 80-ї бригади о. Іван Гальо.