Релігійно-інформаційна служба України

При монастирі УПЦ МП у Києві діє підпільна школа При монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» у Києві працює підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо». І хоча директорка називає заклад «сімейним клубом», він працює як звичайна школа — діти вчаться пʼять днів на тиждень з 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності знаходяться у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються. Журналістам стало відомо про існування освітнього закладу, до якого віддають своїх дітей парафіяни одного з київських храмів УПЦ МП. Журналістка «Слідства.Інфо» вдала з себе жінку, яка хоче влаштувати дитину родички до освітнього закладу, який має ознаки підпільної школи. Щоб довідатися деталі функціонування цієї установи, вона поспілкувалася з директоркою, вчителями та батьками учнів. Як вдалося з’ясувати, наразі у школі навчається понад 60 дітей — це учні з першого по дев’ятий клас. Далі детальніше

Костел св. Миколая у Києві передали католицькій громаді на 50 років 6 січня від імені парафії настоятель о. Павло Вишковський підписав договір про безоплатне користування костелом св. Миколая у Києві терміном на 50 років. Цим документом завершено довгий шлях, яким громада йшла багато років. Зокрема, останні чотири роки пройшли у боротьбі за справедливість: через меморандуми, петицію та суди трьох інстанцій, які підтвердили правоту парафії. Парафіяльна громада виборювала право на гідні умови користування. Крок за кроком парафіяни йшли до мети: спершу Мінкульт погоджувався лише на 5 років, згодом – на 10. Проте, за словами отця Вишковського, вони не зупинилися і домоглися внесення змін до постанови, щоб отримати максимальний термін користування, на який сьогодні дозволяє українське законодавство. Як повідомили в РКЦ, урядова система погодилася не на всі правки громади. Вона спромоглася лише на такий формат: передати костел у користування католицькій громаді на 50 років за посередництвом Будинку музики.

Наступного дня після Богоявлення, 7 січня, християни візантійської традиції відзначають Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, присвячений ключовій постаті в події Хрещення Ісуса Христа на Йордані. В літургійному році є кілька свят на честь Івана Хрестителя: Зачаття (23 вересня), Різдво (24 червня), перше і друге Віднайдення голови (24 лютого), третє Віднайдення голови (25 травня), Усікновення голови (29 серпня). Собор Івана Хрестителя виділяється серед них тим, що літургійні тексти в цей день оспівують Предтечу як того, хто виконав місію Хрещення Ісуса Христа. Зустрівши Спасителя на Йордані, сам Іван так окреслив доручене йому Богом завдання: “Я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він… Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом. І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий”. Далі детальніше

Безпека та віра: заборона впливу РПЦ та межі релігійної свободи В Україні протягом останніх років, особливо під час повномасштабного вторгнення, почали говорити про «заборону» УПЦ через її афіліацію до російської церкви. А 20 серпня 2024 року навіть було прийнято закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який відразу охрестили «законом про заборону УПЦ». Проте, чи насправді в Україні забороняють Церкви, і чи вказаний закон порушує права людини, зокрема на свободу віросповідання? Коли держава може втручатися, і чи може взагалі, у віросповідні переконання громадян? Чи взагалі Україна десь суперечить демократичним нормам? Про це – у статті Максима Коляди

"Ми хочемо єдності й відкриті до конструктивного діалогу на засадах Томоса", - Предстоятель ПЦУ на Фанарі З нагоди 7-ї річниці вручення Томоса про автокефалію Православної Церкви України відбувається візит делегації ПЦУ на чолі з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм до Вселенської Патріархії. Предстоятеля Помісної Церкви супроводжують Головний секретар Священного Синоду митрополит Вінницький і Барський Симеон, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків митрополит Рівненський і Острозький Іларіон та інші клірики. «Ми разом з братами прибули в сьому річницю тих історичних подій, які відбулися тут, на Фанарі, щоби в молитві, в богослужінні та в спілкуванні ще раз засвідчити вдячність нашої Церкви до Церкви-Матері, до Вселенського Патріархату, засвідчити нашу духовну і молитовну єдність та попросити у Господа в цьому священному центрі Православ’я у велике свято Богоявлення перемоги правди і утвердження справедливого миру для України. Також ми знову і знову засвідчуємо, що прагнемо утверджувати церковну єдність в Україні та щиро відкриті до конструктивного діалогу на засадах Томосу про автокефалію», – зазначив у своєму слові Предстоятель ПЦУ.

Подія першого привселюдного об’явлення Ісуса Христа світу вказує не тільки на історичну подію в християнській історії спасіння, але й містить в собі потужну круговерть символів і алюзій, що можуть допомогти увійти в глибоке молитовне споглядання не тільки «магістру з богослов’я», але й неофіту, людині, яка щойно об’являє для себе Євангеліє як справді Благу Вість. Розгалужена і поширена іконографія Благовіщення зумовлена статусом цього свята як одного з головних Господських празників літургійного року. Також Хрещення на Йордані належить до так званих «Троїчних свят», коли людям було об’явлено дію Пресвятої Трійці. Детальніше про це у статті Ікона Богоявлення, Епіфанії, Хрещення Ісуса Христа в Йордані

Вірменська Апостольська Церква дотримується древньої традиції – відзначати 6 січня свято Богоявлення, яке об’єднує події Різдва Христового та Хрещення Господнього. Церква вбачає у цих віхах подвійне одкровення Богоявлення, тому святкує їх разом під спільною назвою «Одкровення» або «Богоявлення». Цей звичай виник ще у III столітті на Сході. Його появу пов’язують з поширеним у той час тлумаченням євангельського вірша (Лк. 3:23), згідно з яким Ісус Христос начебто хрестився у день свого 30-річчя. Примітно, що усі чотири найдревніших вірменських мініатюри, які були підшиті в кінці Ечміадзинського Євангелія та датуються VI століттям, відображують тему Богоявлення: «Благовіщення Захарії», «Благовіщення Марії», «Поклоніння волхвів» та «Хрещення». Детальніше про це у статті: Богоявлення у вірменській мініатюрі

Церковний календар, 6 січня. Богоявлення Господа Ісуса Христа У святі Богоявлення вшановуємо хрищення Ісуса в ріці Йордан пророком Йоаном. Описана ця подія в усіх чотирьох Євангеліях, що ввійшли у Новий Завіт, і є вона початком прилюдного служіння Ісуса. Його відзначають 6 січня Церкви різних традицій. Йоан – пророк, котрий бачив свою місію у підготовці людей до участі в новому етапі історії – приходу Месії. Для своєї проповіді він обрав знак – омивання людей в ріці Йордан. Обряди омивань були знайомі юдеям, але спосіб, який обрав Йоан, є унікальний для того часу. Річка Йордан, в котрій хрестить Йоан, є межовим кордоном обітованної Богом Ізраїльської землі (Чис. 13:29). Той факт, що люди залишають єврейську країну, щоб прийти до Йордану, де Іван хрестить, свідчить про гноблення, яке існує в єврейському суспільстві: те, що було землею обітованою, стало землею рабства, як колись стародавній Єгипет. Таким чином це хрещення означає і готовністю нового «Виходу». Виходу з гноблення гріха. Далі детальніше

5 січня в календарі Церков візантійської традиції позначене як Навечір’я Богоявлення і готує вірних до одного з найбільших Господських свят літургійного року (знаного в народі ще як Хрещення Господнє, Водохреща, Йордан). У вірменській традиції Навечір’я Богоявлення називається “Чрагалуйц”, що в перекладі означає “запалення лампад” і є приготуванням до свята, яке об’єднує в собі всі події від Різдва до Хрещення Ісуса в Йордані. Богоявленню передує певний період приготування. У вірмен це є різдвяний піст, що триває від 30 грудня до вечора 5 січня. У візантійській традиції приготування до Богоявлення вже не таке насичене, як до Різдва, однак багато літургійних святкувань у них збігаються. Далі детальніше

Головні і популярні свята з календарів ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, лютеранських, вірменського, юдейського, ісламського зібрані в одному тексті - повна версія: Зведений релігійний календар на 2026 рік

На Львівщині 112 колективів взяли участь у першому українському карнавалі вертепів У суботу, 3 січня, у селі Мшанець на Львівщині відбувся фестиваль «Вертепія», який називають першим українським карнавалом вертепів. На нього з’їхалися учасники щорічної благодійної акції «Різдвяні пташки». До вже традиційної різдвяної ініціативи «Різдвяні пташки» цього року долучилося 112 вертепів. Колядники збирали гроші для військових. Станом на 3 січня в межах акції «Різдвяні пташки» перерахували 1,3 млн гривень на підтримку 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ. Але це ще не остаточна сума. На фестиваль «Вертепія» зʼїхалися колядники з різних міст і сіл України. Їх розважали артисти Віта Грицак, Роман Скорпіон, Ілля Найда. Вже третій рік поспіль організаторами акції є парафіяльний священик зі села Мшанець о. Роман Гром та капелан 80-ї бригади о. Іван Гальо.

4 січня у календарі Церков візантійської традиції позначене як Собор святих сімдесяти апостолів. Про те, що Ісус, окрім дванадцятьох, на третій рік своєї привселюдної діяльності обрав ще сімдесятьох, знаємо з Євангелій. Також є кілька списків, які дозволяють встановити їхні імена: св. Доротея, єпископа Тирського (IV ст.), грецькі Мінеї (V-VI cт.). А “Ермінії” Діонісія Фурноаграфіота (XVIII ст.) для кожного з апостолів подають вказівки для їх іконографічного зображення. Щоправда, порядок і навіть імена апостолів у них не завжди збігаються. Євангелист Лука покликанню ширшого, ніж дванадцять, кола апостолів присвячує 10-ту главу. Щоправда, він говорить про сімдесят двох. Далі детальніше

Новий мер Нью-Йорка склав присягу на Корані У новорічну ніч обраний мер Нью-Йорка Зохран Мамдані офіційно обійняв посаду. Вступаючи на посаду мера Нью-Йорка, він склав присягу на Корані. Таким чином, Мамдані став першим мусульманином, який очолив американський мегаполіс, і першим мером Нью-Йорка, який використав Коран для складання присяги. Для сотень тисяч мусульманських жителів, які пишалися тим, що один з них став мером, його інавгурація стала ще однією значною подією. Під час церемонії складання присяги він поклав руку на Коран. Для присяги було використано два екземпляри Корану. Один із них належав дідові нового мера, інший був наданий Нью-Йоркською публічною бібліотекою з колекції письменника Артуро Шомбурга. Пізніше на публічній церемонії біля будівлі мерії Мамдані планує використати третій екземпляр — сімейну реліквію своїх бабусі та дідуся.

3 січня – день пам’яті пророка Малахії у календарі Церков грецької традиції. Через те, що книга, підписана цим іменем, є останньою в каноні Старого Завіту, Отці Церкви називають Малахію «печаттю пророків». Епіграф до книги нічого не вказує про час і місце пророкування Малахії. Дослідники через доволі промовистий переклад цього імені – «мій посланець» — схильні вважати його псевдонімом. А літургійна традиція на його основі будує здогадки про життя пророка: «Ангелом через ангелоподібне твоє життя на землі був ти і прозванням “Ангела” всегармонійно збагатився, красу душі з красою тіла обопільно поєднавши, Малахіє всеблаженний» (стихира Вечірні). Як би там не було, книга виступає цілісністю, і за її написанням стоїть певний богонатхненний автор. Час її написання – кінець VI – середина V століття до Христа. Юдеї повернулися з вавилонської неволі. Далі детальніше

Кремль готує масштабну провокацію з жертвами напередодні або на саме Різдво 7 січня, - розвідка Служба зовнішньої розвідки України попередила про підготовку Кремлем провокації задля зриву мирних переговорів зі США. Розвідники зафіксували поширення Кремлем нових сфальсифікованих інформприводів для підготовки російської і закордонної аудиторії до подальшої ескалації. Передували цьому заяви про "атаку на резиденцію Путіна" на Валдаї. На сайті СЗР попередили, що Росія "з високою ймовірністю" може вчинити збройну провокацію. "Очікуваний час – напередодні або у ході святкування Різдва за юліанським календарем. Місцем провокації може бути обрано культову споруду або інший об’єкт з високою символічною вагою як у Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України", – попередила розвідка. За даниим СЗР, для фальсифікації доказів "причетності" України Росія планує використати уламки ударних дронів західного виробництва, які вона доставить до місця провокації з лінії зіткнення. "Експлуатація страху та вчинення терористичних актів із людськими жертвами під «чужим прапором» повністю відповідає стилю роботи російських спецслужб. Режим путіна неодноразово застосовував цю тактику всередині рф, а нині ця ж модель експортується назовні, що опосередковано підтверджується публічними заявами вищих посадових осіб РФ", – попередили розвідники.

Нунцій в Україні: Потрібен справжній, а не фальшивий мир та повага до міжнародного права Ставкою є не так статус територій, як саме існування Української держави. Суть переговорів полягає в досягненні справжнього, а не фальшивого миру. На цьому наголосив архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, який був призначений на Апостольського Нунція в Києві безпосередньо перед початком повномасштабної війни. Після свого вже четвертого Різдва, проведеного в Україні у війні, представник Папи каже: схоже, люди не вірять у перемир’я. Попри поточні переговори, повсякденне життя українців не змінилось, а зима почалася з атак на енергетичну інфраструктуру. Апостольський Нунцій згадав про зустріч, на якій він був присутній і серед учасників якої був український делегат із питань мирних переговорів. «Через державну таємницю він не міг надати нам жодних подробиць. Однак у мене склалося враження, що для досягнення угоди ще багато чого потрібно зробити», — сказав архиєпископ Вісвальдас Кульбокас італійській щоденній газеті «Avvenire». Єрарх зазначив: український переговірник наголосив, що йдеться не так про статус територій, як про саме існування української держави. «Україна хоче існувати, люди хочуть жити: вони вимагають „перемоги“ — але це слово неправильно розуміють на Заході. „Перемога“ означає вистояти; перемога у війні для українців означає можливість вижити. Суть переговорів, на мою думку, полягає не в статусі територій чи інших периферійних питаннях, а в досягненні справжнього, а не фальшивого миру», — зазначив представник Святого Престолу.

Зведений календар на 2026 рік Тут враховано головні та популярні свята з календарів ПЦУ, УГКЦ, РКЦ та лютеранських, вірменського, юдейського, ісламського. У тексті будуть оновлення та можливі.

Глави УГКЦ і ПЦУ привітали українців з Новим роком У своєму слові Предстоятель УГКЦ наголосив, що рік, який минає, був позначений болем і втратами, але водночас став часом внутрішнього оновлення та народження надії. «Це був рік, коли відмирали певні рудименти „совєтської“ України, але народжувалося щось нове — дуже світле, дуже гідне, якому належить майбутнє», — зазначив Блаженніший Святослав. "Відходять у минуле останні години 2025-го календарного року від Різдва Христового. І на порозі чергового новоліття зупинимось на хвилинку, зберемося з думками, почуттями, побажаннями і – подякуймо! " - з такими словами Митрополит Епіфаній звернувся до українців у новорічну ніч.

Під 1 січня в календарі Церков візантійської традиції подано одразу два литійні свята: крім пам’яті св. Василія Великого відзначають Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Також з огляду на те, що під час цієї події Спасителю надали об’явлене ангелом ім’я Ісус, її доречно називати Найменуванням. Це свято біблійного походження справляється на восьмий день після Різдва і за основу має коротку згадку в Євангелії від Луки: “Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні” (Лк. 2, 21). Входячи у свято Обрізання Великою Вечірнею з Литією ввечері 31 грудня, можна під час читання паремій почути, звідки цей звичай походить. Даючи Авраамові обіцянку потомства, Бог укладає з ним союз. Далі детальніше

1 січня Церкви візантійської традиції вшановують пам’ять одного з найвизначніших Отців Церкви св. Василія Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської. Латинська Церква споминає святого 2 січня в один день з його сподвижником та близьким приятелем св. Григорієм Богословом. Небагатьом святим Церква додає до імені приставку “Великий”. А ті, кого вона в такий спосіб прославила, дбали передусім, щоб своїм життям прославити Бога і то в різних сферах. Багата творча спадщина, укладена анафора Божественної Літургії, реформоване монашество, соціальне підприємництво, тонка політична гра з метою зупинити наростаючий вплив аріанства - лише невелика дещиця з внеску св. Василія Великого. Його друг св. Григорій Назіанзький (Богослов), з котрим Василій заприятелював ще в часи свого навчання в Атенах, написав після його смерті “Надгробне Василію, архиєпископу Кесарії Каппадокійської”, де згадує особливості вдачі та життя святого. Далі детальніше