Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📸Ферман османського султана Агмеда ІІ (1643-1695), до неназваного по імені принца з родини Ґереїв й сераскера буджацьких ногайців, виступити на Молдавію супроти «ляхів та козаків» у випадку їхнього нападу. 18–27 квітня 1692 р. (1103 рік по гіджрі). Гарний зразок османського діловодства XVII ст., з колекція #ЦНБ_Вернадського. Експонується на нашій виставці #Хотин_1621 в #НМІУ у Києві. #фото #виставка #музей #бібліотека #Україна #Османська_імперія

🗺️Торгівельна мережа согдійців, таких собі "фінікійців Центральної Азії" 4-8 ст. н.е., на Шовковому шляху від Японського до Чорного й Середземного морів. Мабуть коректніше було би позначати тогочасні назви держав, але карта загалом good🙂 #карта #Шовковий_шлях #шляхи

📸Лама біля ступи, в околицях храму Гадан. Урга, Монголія. 1913. Фотограф Стефан Пассе. Колекція Альберта Канна. #фото

📸Масивний срібний кухоль з позолотою, роботи німецького майстра Петера Шенемарка, оздоблений сценами битви проти турків. ІІ пол. XVII ст. Колекція Скарбниці #НМІУ. Чудовий зразок, який ілюструє масове уявлення європейців про турецьку загрозу і османські типажі. Експонується на нашій виставці #Хотин_1621 в Києві. Фото зі сторінки музею. #фото #виставка #музей

🖼️Кримськотатарський світ у графіці Ніни Жаба (1875-1942). Художниця проживала в Криму з 1906 по 1924 рр., створивши кілька сотень мініатюр з пам’ятками архітектури й пейзажами півострова. Особливо теплими і атмосферними є її картини, що репрезентують повсякденне життя, побут та традиційну культуру кримських татар. Як жінці, їй був відкритий доступ до іншої сторони життя мусульманської родини – повсякденних клопотів, обрядів чи догляду за дітьми, які вона чудово представила у своїх акварелях. #мистецтво #Крим

📸«Китайські актори», від Лай Афонга - одного з перших китайських фотографів часів династії Цін. Комерційна фотографія в Китаї стала прибутковою індустрією після напливу європейських фотографів, що прагнули висвітлювали опіумні війни ІІ половини ХІХ ст. Дуже швидко китайські митці зрозуміли переваги нових візуальних технологій. Навчаючись у Фелічі Беато й Мілтона Міллера, вони почали відкривати свої майстерні, адаптуючи нові «західні» технології до власного культурного середовища. Цікаво, що перші фото китайські майстри друкували на місцевих матеріалах - шовку, слоновій кістці і камені. А використання нових швидко вписали у концепцію руху «Самозміцнення» (1860-і роки), метою якого було вивчення іноземних технологій та включення їх у китайське суспільство. 📌Більше читайте у інформативній статті про перших фотографів Китаю. #фото #Китай #стаття

Кіуті Нобуо був з числа японських військовополонених, що після Другої світової опинились у радянських таборах. Йому випала доля побувати і в Україні. А після тяжкого повернення додому ще й створити серію колоритних ілюстрацій про побачені місця й людей. Сьогодні ці роботи (з детальними коментарями) можна побачити на сайті, створеному його сином Масато: 📌Аматорський бейсбол в радянському таборі 📌Робота каменярем 📌Розлам льоду на Дніпрі 📌З угорськими полоненими «японолюбами» 📌В Україні родюча земля. Там багато картоплі 📌Як сказати, що хочеш у туалет? 📌Маленьке українське містечко Слов'янськ та соняхи 📌Німецький оркестр і японська класика 📌Лікарня в Дружківці (Донеччина) #Японія #Україна

📸«Золотий острів» на р. Янцзи. Дж. Томпсон. Сер. 1860-х. Шотландець Джон Томпсон був одним з перших "західних" фотографів у Китаї. Він прибув до Піднебесної ще в сер. ХІХ ст. та працював майже в один час зі знаменитим #Фелічі_Беато. Здійснюючи подорож вздовж р. Мін, Томпсон зафіксував сотні місцевих краєвидів, споруд та людей, захопивши європейську публіку екзотичними типажами далекого закутку світу. До кожного фото він додавав розгорнутий коментар, створивши одну з найбільших (і найперших) візуальних баз даних про цю країну та її мешканців. Джон Томпсон став у витоків документальної та комерційної фотографії, розпочавши шалений попит на фотокамери – технічну новинку, яка дуже швидко стала невід’ємним атрибутом подорожей на Схід. 📌Трохи детальніше про його альбом «Ілюстрації Китаю та його людей» (1873), читайте за посиланням.

🗺️Кілька цікавих робіт від Роберта М. Чапіна-молодшого, з деколоніальними мотивами 50-60 років, атмосферою Холодної війни та поглядом на "Третій світ", як поле для протистояння систем. Чапін більше 30 років малював карти для знаменитого "Нью-Йорк: TIME". Чимало його робіт пішли на першу сторінку і їх побачили мільйони людей по всьому світу. 📌"Два світи" (1950); "Червона загроза Південній Азії" (1951); "Час червоного Китаю" (1955); "Дві Африки" (1960); #карта #плакат #деколонізація #Холодна_війна

🎥Завершальна частина розмови, цього разу присвячена військовому мистецтву Кримського ханства та стереотипам, що постали навколо цієї теми. Вдалось записатись навіть з першого дублю🙂 #відео #Кримське_ханство https://www.youtube.com/watch?v=HgOxH6K4OiE&t=22s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol

Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах. Текст від колег з #НМІУ до нашої виставки "Битва під Хотином та доля Центрально-Східної Європи". #виставка #текст #МІСТ #Хотин_1621

🖼️Шкатулка для зберігання рукописів. Османська імперія, XVII ст. Колекція "Музею мистецтв" у Лос-Анджелесі, США. #експонат #музей #Османська_імперія

І знову для любетелів кіно: "Цей дощ ніколи не скінчиться". Документальна стрічка української режисерки Аліни Горлової, у якій розповідається про історію молодого волонтера "Червоного хреста" Андрія Сулеймана, сина сирійського курда та українки. Юнак народився у Сирії, але у підлітковому віці його родина змушена була тікати від війни в український Лисичанськ. У 2014 році війна прийшла і туди. Коли під час першої частини зйомок помер батького головного героя, родина вирішує поховати його в рідному місті Хасеке, у Сирії, а знімальна група наважується супроводжувати родину під час важкого шляху додому. Світова прем'єра стрічки відбулась у 2020 році в Амстердамі, на найбільшому фестивалі документального кіно IDFA, отримавши нагороду «Найкращий повнометражний фільм» в секції «Перша Поява». Поки якоїсь суб'єктивної оцінки цього кіно дати не можу, адже в український прокат стрічка має вийти весною 2022 року. Але на думку експертів - поки що це одна з найочікуваніших українських прем'єр року. Тож, чекаємо на вихід... Інтерв'ю з режисеркою та трейлер - за посиланнями: https://suspilne.media/182979-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-golodomor-ocima-ukrainskih-hudoznikiv/ #кіно #анонс #інтервю #Сирія #Україна

"Каннон грає з місяцем". Фото з місячного затемнення, яке спостерігали біля статуї Хейва Каннон, в Нірасакі. Японія, 19.11.2021.

🎥Поціновувачів кіно може зацікавити. 30 листопада буде відкриття фестивалю "Ізраїль: шість чуттів Сходу-2021". На ньому анонсовано онлайн-перегляд цікавого документального фільму «Арабське кіно», про кінокультуру і творчість Близького Сходу минулих десятиліть. А також - документальну стрічку про життя і культуру євреїв у арабських країнах та Ірані. 📌Реєстрація за посиланням: https://211floor.com/stream/dokumentalnii-film-arabske-kino?fbclid=IwAR04qydLfdaHllQdr7q5Y0AQmySvene3LmSmJDI_wMlG9X8ob7QV5_r5Amc #кіно #анонс

Приєднаюсь до конь'юктури і запощу "qr-код Кримського ханства": ✍️Печатка хана Мехмеда І Ґерая. З ярлика 1515 р., який звільняв жителів фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) від податків і повинностей. Оригінал зберігається в відділі рукопису #ЦНБ_Вернадського. В даний момент експонується на нашій виставці "Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи", в #НМІУ. 📌Виставка триватиме майже до квітня 2022 р., тож запрошую🙂. #Хотин_1621 #МІСТ #Кримське_ханство #Ґераї

🎥Запросили сказати кілька слів про український вимір історії татар-липків. Формат для мене був новий, тому трохи розгубився. Але, не зважаючи на кілька випадкових обмовок, впорались з першого дубля🙂 #татари_липки #Литва #Україна #Польща #Білорусь https://www.youtube.com/watch?v=Mv4hUMSY47U&t=746s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol

🖼️Тепла осінь цього року – найкращий час для мрійливих пейзажів від Міямото Шуфу (1950 р. н.), одного з найкращих майстрів деревориту у сучасній Японії. Чудово, що японські митці бачать свою культуру живим і динамічним явищем, яке постійно розвивається та вдосконалюється, при цьому не втрачаючи традиційних сенсів. Це не застиглий у часах Хокусая чи Хіросіге «напівфабрикат», який «дістають з полиць» на національні свята. А навпаки активно практикують, подібно до традиційного мистецтва деревориту (ксилографії, або ж кольорової гравюри на дереві), у якому вже багато років працює Міямото Шуфу. #мистецтво #Японія #гравюра #настрій

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України. Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми. 📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням. #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

⚡Кримськотатарський традиційний орнамент "орьнек" пройшов важливу проміжну ланку на шляху до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про це кореспонденту "Укрінформ" повідомила керівник громадської організації «Алєм» Есма Аджієва. Деталі за посиланням: #новини #орьнек #кримські_татари #Україна https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html