Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Кому цікаво, зараз на польському Підлящщі проживає найчисельніша група польських татар, яких загалом у цій країні близько 2.5 тис. Хоча їх община згадується в околицях Бохонік ще з XV ст., по-справжньому велику групу «татар магометан» тут оселив король Ян ІІІ Собеський після Польсько-Турецької війни 1672-1676 рр. З тих самих часів в регіоні з’явився "Татарський шлях" - дорога, вздовж якої розташовувались місцеві господарства (фільварки) служивих татар XVII-XVIII ст. На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман. 📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками. #татари_липки #фото #Польща

В контексті обговорення нового загострення міграційної кризи на Білорусько-Польському поліссі, кілька днів тому напівсерйозно дослідники згадали про багатовікові традиції прийняття «мусульманських біженців» на землях колишнього Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, маючи на увазі #татар_липків. Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго? #Польща https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24

Мандрівний лама. Монголія поч. ХХ ст. Постійно перебував у дорозі. На подібних лам розповсюджувалася заборона володіти майном більшим, ніж те, що поміститься у похідну торбину.. Інколи займалися екзорцизмом і мантикою через спілкування з духами або божествами, які розповідали про майбутнє.

🖼️Фаусто Зонаро (1854-1929), ще один італійський художник-орієнталіст, який вирішив переїхати жити у Стамбул після прочитання тревелогу «Константинополь» (1877) Едмондо де Амічіса. 📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця. #мистецтво

🖼️І кілька робіт вже згаданого вище італійського художника-орієнталіста Чезаре Бізео (1843-1909), автора ілюстрацій до другого видання тревелогу «Константинополь», Едмондо де Амічіса. ✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту: 📌Арабський ринок 📌Східна танцівниця 📌Караван бедуїнів 📌Околиці Каїру #мистецтво

✍️«В Константинополі не може бути сумнівів, навіть самий недовірливий мандрівник впевнений у ньому. Там кожен зачарований, і зовсім не через його величне минуле чи свою звичку захоплюватись. У цього міста є своя універсальна й суверенна краса, що вражає поета й археолога, посла й торговця, принца й матроса, сіверянина та мешканку півдня. Це найпрекрасніше місце на Землі, весь світ так вважає…». 📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста. Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції. 📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку. 📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут: https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf

Інтерв'ю про археолога Нінель Бокій, одну з першовідкривачів відомої Золотоординської пам'ятки XIV ст. у с. Торговиця (Кіровоградська область України), де згодом розкопали золотоординську баню (хахам), керамічний водогін, могильник та скарби ханських монет. На пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах 1362 р.: "...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..." https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/ #археологія #Золота_Орда

Цікаве інтерв'ю про археолога Нінель Бокій - одну з першовідкривачів знаменитої Золотоординської пам'ятки XIV століття у с. Торговиця (нині Кіровоградська область України), де згодом була розкопана золотоординська баня (хахам), водогін, могильник та скарби ханських монет. На саму пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах: "...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було ніяких результатів, аж поки буквально на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..." https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/ #стаття #інтервю #археологія #Золота_Орда

Комуністична партія Китаю прийняла резолюцію, у якій підсумувала свої основні історичні досягнення та озвучила цілі на майбутнє. Резолюція також утвердила статус Сі Цзіньпіна в ролі "Великого Керманича", прирівнявши його до Мао Цзедуна та Ден Сяопіна. https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935 #новини #Китай

📌Вони зробили цікаве відкриття: батальне полотно Пітера Снаєрса «Облога Сулейманом Відня 1529 року» була створена на основі гравюри Лауро. У італійця буквально скопіювали укріплення Хотина (які стали австрійським Віднем), артилерійську батарею, переправу, султана Османа ІІ на коні (який швидко став Сулейманом І) та багато інших деталей. Роздивіться деталі обох зображень і спробуйте знайти 10 відмінностей🤔 #мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення

Вчені розробили карту середньовічного Каракоруму, столиці Великого Монгольського Улусу. Раніше його розміри та топографію уявляли за писемними джерелами, хоча залишки споруд ХІІІ стліття проглядались навіть з повітря. Археолог Ян Бемманн (у-т Бонни) разом з командою провели 52 дні, досліджуючи територію площею 465 гектари. Поєднавши отримані дані з аерофотознімками та попередніми дослідженнями, вони створили детальне уявлення про щільність Каракорума та його топографію. Тепер можна точніше локалізувати, де в середньовічній ставці великого хана були монументальні споруди, а де проходили дороги й комунікації. З науковими результатами можна ознайомитись у журналі "Antiquity" за посиланням: https://www.cambridge.org/core/journals/antiquity/article/mapping-karakorum-the-capital-of-the-mongol-empire/6E86EC9807E3354074D101D1AA15056F #Монголія #стаття #Каракорум #археологія #відкриття

Фрагмент одного з експонатів на виставці #Хотин_1621. Сцена "битви з турками", якою прикрашений пістоль поч. XVIII століття. Наданий на час виставки нашими партнерами: Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав». #виставка #експонат #МІСТ #НМІУ #НІЕЗ

📷Трохи фото з довгоочікуваного відкриття виставки "Хотинська битва 1621 року та доля Центрально-Східної Європи" в Національному музеї історії України. #виставка #НМІУ #Хотин_1621 #МІСТ

📖Титульна сторінка з мемуарів Якуба Собеського, учасника битви під Хотином 1621 р. та батька майбутнього короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. ✍️Тут зображена "Вікторія", що лавровими вінками увінчує тріумфаторів, під ногами яких лежать переможені османи. Полонених турків у чалмах також зображено у правому нижньому куті. Їх зв'язаними ведуть на фоні мурів Хотина. 📌Це одне з перших відомих друкованих видань про Хотинську битву 1621 р. Воно побачило світ у 1646 р. за сприяння Владислава IV Вази, у розпал підготовки до війни з Туреччиною. Мемуари славетного учасника цих подій мали підняти бойовий дух і нагадати про те, що минулого разу Річ Посполита таки перемогла османську армію. 📝Сьогодні цей примірник зберігається у ЦНБ ім. Вернадського (Київ), та експонується на виставці #Хотин_1621 в #НМІУ. #ілюстрація #Османська_імперія #Річ_Посполита #експонат #музей

В Узбекистані перевидали "Вітер зі Сходу", книгу українського письменника Григорія Гусейнова. Вона присвячена долі правлячої династії Хорезму (або ж Хівинського ханства), представники якої після завоювання цієї держави були вивезені більшовиками на Лубянку, а потім у степи Криворіжжя. Саме тут під час Голодомору 1933 р. помер Сеїд Абдулла (1871-1933), останній хан Хіви, а його родичі осіли в степовій частині Україні. «У 1980-х я випадково у Кривому Розі познайомився з Абдурасулом Мадіяровим — племінником останнього хана Хіви… Мадіяров після заслання більшовиками залишився жити в Кривому Розі, як і багато представників хівинської сім'ї ханів. Пан Абдурасул… добре пам'ятав захоплення більшовиками Хіви, арешт сім'ї. На основі його розповідей і була написала спочатку стаття в 1980-х, а потім і книга…» - розповідає Григорій Гусейнов. https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/v-uzbekistani-vpershe-viyshla-knizhka-grigoriya-guseynova-i-vidrazu-troma-movami #Анонс #книга #Хіва #Узбекистан

https://nmiu.org/anonsy-museum/2559-natsionalnyi-muzei-istorii-ukrainy-vidkryvaie-vystavku-do-400-richchia-vid-zavershennia-khotynskoi-viiny #анонс #виставка #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ

⚡Останнім часом було мало дописів, так як працювали разом з друзями й колегами над великим виставковим проектом до 400-ліття битви під Хотином: «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи». Виставка відкривається вже цієї п’ятниці, й буде тривати щонайменше кілька місяців в Національному музеї історії України (#НМІУ #МІСТ). До проекту долучились Національна бібліотека ім. В. Вернадського, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Чернігівський музей ім. В. Тарновського, Музей Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», а також реконструктори, консультанти й митці, які надали свої авторські роботи. 📝Тут можна буде побачити десятки оригінальних предметів, зразків холодної й вогнепальної зброї, рукописних документів, стародруків, предметів побуту, реконструкцій одягу та художніх картин, які комплексно репрезентують ключових учасників воюючих сторін. Достойно буде представлений також «східний» блок – османська й кримськотатарська армії. Тут ви приємно здивуєтесь оригінальним експонатам, які вдалось зібрати у книгозбірнях, архівах та фондах. 📌До виставки був розроблений цілий блок заходів: публічні лекції й екскурсії від наукових експертів та реконструкторів, презентація монографії та інше. Стежте за хештегом #Хотин_1621, щоб не пропустити анонси цих подій та нові дописи про виставку. #виставка #анонс

"Гірське селище", від Фуджіти Фуміо. Ямамура, Японія. 1976. #мистецтво #Японія #осінь

«Коли?». Карикатура на поразку Російської імперії у війні з Японією. Обкладинка сатиричного щотижневого журналу «Пак». Нью-Йорк, травень 1905. #карикатура #мистецтво #Пак

✍️«Щось за дверима шурхотить. “Хтось тре там льон?” - подумав я. Мишак із книгою сидить І книжником себе вважа..». 🎥Жартівлива кримськотатарська пісня «Kör sıçan» («Сліпий мишак») доволі іронічного змісту. У центрі її сюжету "сліпа на обидва ока миша", яка цурається свого середовища, займаючись не тим, що у неї добре виходить і що їй до душі, а "лізе у чужий мед", шукаючи вигоди. 📌Прислуховуйтесь до народноії мудрості та не будьте, як "сліпий мишак"🙂. https://www.youtube.com/watch?v=6s9kjhjjtNM&ab_channel=Alem_Ornek