Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷Кілька #фото з візиту Микити Хрущова та Миколи Булганіна в Індію. 1955.

📙Радянська дитяча книжечка «Наши враги и друзья» (текст Н. Студенецкий, іл. А.М. Каневский). 1930. Кілька сторінок присвячено «викриттю справжньої сутності» повстання Хабібулли Бача-і-Сакао в Афганістані (1928), засудженню західного колоніалізму та політики Чан Кайши. #Афганістан #Китай #СРСР #колоніалізм #орієнталізм

🖼️Пригоди османського війська на передодні та під час Хотинської кампанії 1621 року, у мініатюрах ŞEHNĀME-İ NĀDİRĪ: 📌Джанібек Гірей під час Персидської кампанії (1618); 📌Подарунки, надіслані шахом Аббасом ІІ у Стамбул, включно зі знаменитими слонами, які візьмуть участь у поході на Хотин; 📌Хотинська битва (1621); 📌Султан Осман ІІ страчує козацьких полонених; Взято за посиланням: https://research.sabanciuniv.edu/34794/1/OzlemYildiz_10161762.pdf #Хотин_1621 #Османська_імперія #Кримське_ханство

🎥Ютуб нагадав, що минулого року приймав участь у цікавому проекті #Bereket, присвяченому підтримці майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек в часи COVID. Одне з моїх улюблених #відео про роботу Рефата Куртвелієва, майстра карбування по металу. На відео він виготовляє мідну джезву для кави, оздоблюючи її орнаментальними композиціями, що символізують джума-намаз. 📌Відео з іншими майстрами на каналі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m2SB1xXpOaA&t=3s&ab_channel=Alem_Ornek

"Молочне озеро", від Міямото Шуфу. 2005. #погода #мистецтво #Японія

​Запрошуємо вас в неділю прийти до нас на лекцію про японські орнаменти! Японські орнаменти наче перли, що вирощувалися з піщинок інших культур, які потрапляли на закриті японські острови. В нашій книзі «88 орнаментів кімоно» представлено лише 88 візерунків, популярних і розповсюджених в Японії, частина з них - маловідома за межами. Але велика кількість узорів не потрапила у книгу – їм і приділимо найбільшу увагу! Коли: Неділя, 26 вересня, 15:00 Де: Сквот 17Б, Терещенківська, 17Б, вхід через арку у дворик Учасниці: Тетяна Вовк, Світлана Призинчук Вхід вільний!

🖼️«Навігаційна подорож, яку здійснив до Туреччини Ніколо де Ніколай…». Турецькі типажі від Ніколо Ніколаса (1517-1583) - французького письменника, мандрівника та королівського географа на службі у Генріха ІІ. ✍️У 1551 році Ніколо приєднався до французької дипломатичної місії у Туреччину, яку очолював Габріель д’Армон. Група виїхала з Ліону до узбережжя Середземного моря, відвідавши на своєму шляху до Константинополя Балеарські острови, Алжир, Південну Італію, Мальту та грецькі Мітіліні. Географ залишив цікаві описи столиці Високої Порти, її архітектурних пам’яток та звичаїв. 📌Його праця містить 67 зображень, які реалістично змальовують зовнішній вигляд підданих султана, з детальним описом їх вбрання. Праця доступна онлайн: http://digital.onb.ac.at/OnbViewer/viewer.faces?doc=ABO_%2BZ203724707 П.С. Один з примірників видання також зберігається у Києві. Про нього трохи згодом🙂 #Османська_імперія #Франція

🖼️Чудове зображення султана Сулеймана І у коштовному шоломі. 1532 рік. Автор нажаль невідомий. Зберігається у колекція The Metropolitan Museum of Art (Нью-Йорк). #Османська_імперія #Сулейман #мистецтво #ренесанс

🖼️Ще трохи Альбрехта Дюрера. "Східний вершник", бл. 1495 р. Взято з Centre for Fine Arts, Бельгія.

🖼️"Турецька родина", Альбрехта Дюрера. 1496. Взято з Музею Метрополітен. Доступна завдяки музейній програмі "Open Access at The Met". Тому, користуйтесь вільно😉.

Комунальним службам на замітку: 🖼️"Наглядач на ринку" та "Покараний за незаконну торгівлю", з "Книги османських костюмів", І пол. XVII ст.

⚡Про те, як кераміка в Китаї перетворилась з ординарного посуду на бренд, можна дізнатись на лекції у Музеї Ханенків 25 вересня (субота), о 16.00. 📌Деталі та реєстрація за посиланням: https://fb.me/e/CDH6OQLN #лекція #анонс #музей #Україна #Китай

Кілька слів про фрагмент гравюри з попереднього анонсу: 🖼️"Вид фортеці Кам'янця Подільського з передмістям Карвасером". ХІХ ст.(колекція #НМІУ). 📝 Фрагмент ілюструє тему лекції не просто так, адже саме в цьому районі проживала велика група татар-липків під час Польсько-Турецької війни (1672-1676) та турецького панування на Поділлі. Служиві татари в цей час прийняли підданство султана Мехмеда IV, за що їх лідеру, князю Олександру Кричинському, пожалували титул "бея міста Бар". #Татар_липків оселили на лінії Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Бар, для охорони нових північних кордонів Порти. У Карвасарах і Татарисках (найближчих поселеннях біля Кам'янця, які згодом стали частиною міста) вони осіли в яру, на берегах р. Смотрич (біля Руської брами). Згодом, багато з них загинуло під час кількох нічних вилазок польського війська 1674 р. Татари-липки були колишніми підданими короля та стали незамінними під час турецького походу на Річ Посполиту. Тому, жовніри частіше не брали їх у полон, а одразу страчували.

⚡Цієї суботи запрошую на мою лекцію в #НМІУ. 📝У 2021 році Литва відзначає рік історії та культури литовських татар. Як відомо, у історії цієї спільноти (яка в різних джерелах та історіографічних традиціях відома під багатьма назвами) є дуже яскраві «українські» сторінки, адже ще з XIV-XVI ст. їхніх предків розселяли на руських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського. 🗺️Лекція буде присвячена більшою мірою «географії» такого явища, як «татарське осадництво». Будемо детально розбирати карту(и) з населеними пунктами, де мешкали #татари_липки на теренах сучасної України, та аналізувати етапи політики осадництва (XIV-XVIII ст.) з її регіональною специфікою. https://fb.me/e/Pqbaj2EW #лекція #анонс

🖼️Османська Порта часів Сулеймана І, у атмосферних роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583). ✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії. Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей... 📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею: https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck #мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія

🖼️Король Швеції Карл Х Густав у битві зі служивими татарами під Варшавою. Картина шведського худжника-баталіста Йогана (Ханса) Лемке (1631-1711), на якій зображено один з ключових епізодів "Потопу" (походу шведського війська на Річ Посполиту). А саме Варшавську битву в липні 1656 року, під час якої Карл Х Густав ледь не потрапив у полон до бійців однієї з татарських хоругв, що були на службі у Яна ІІ Казимира, короля Речі Посполитої. #мистецтво #татари_липки

🖼️Фейкові ілюстрації ніби-то з мініатюр 17 ст., на книжковому базарі у Стамбулі. 📌Цікавий кейс про те, як за кілька десятиліть фейкові мініатюри з зображенням ісламських науковців поширились через сувенірні лавки й базари - у серйозні бібліотеки, музеї та видання по всьому світу. Або, чому завжди варто бути уважним до джерел інформації? Хоча текст і не новий, але актуальний для всіх, хто як і я - любить "картинки з інтернету" та листівочки🙂. П.С. Колись купував і собі кілька альбомів та книжок на цьому базарі у Стамбулі. Новоробу під виглядом антикваріату там також повно🙃. https://aeon.co/essays/why-fake-miniatures-depicting-islamic-science-are-everywhere

📷Основні напрямки британських імперських авіаліній. 1935 рік.

📷Абдур Рахман Хан, "Залізний Емір" Афганістану. 1897 рік.

📖Anne Lacoste "Felice Beato. The estern road". 📝Книга у вільному доступі, присвячена #Фелічі_Беато, першому фотографу, який професійно знімав "Схід". У ній багато цікавого про його поїздки в Туреччину, Індію, Японію та Корею, обставини створення відомих знімків та професійні аспекти роботи фотографа-орієнталіста ІІ половини 19 ст. 📌Радимо до прочитання: https://www.getty.edu/publications/resources/virtuallibrary/9781606060353.pdf #книга #візуальне_осмислення #фото