Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

У продовження попередньої теми: 🖼️Вільгельм ІІ оглядає османські частини в районі Тернополя, Україна. Липень 1917. #фото #Османська_імперія

🖼️Османський військовий цвинтар у с. Підвисоке (Івано-Франківська обл.) та м. Стрий (Львівська обл.). Україна, 1917. #фото #Османська_імперія #Україна

"Битва за штандарт", від Юзефа Брандта. 1882. #мистецтво

🖼️Османська Порта на сторінках польського часопису «Літературна бесіда» (Biesiada Literacka). Варшава, 1876. Вже перший випуск містить десяток відомих гравюр, картин, типажів і сюжетів, пов’язаних з історією, літературою й новинами в Османській імперії. 📝«Biesiada Literacka» – популярний щотижневий ілюстрований часопис, розрахований на широку аудиторію. У кожному його випуску публікувались не лише літературні твори, поезія, авторські переклади (класиків та сучасних авторів), але й актуальні новини та «цікавинки» про різні куточки світу (з акцентом на Європу і Польщу). Османи та їх піддані викликали великий інтерес у масового польського читача. І мода на орієнтальну екзотику тут поєднувалась з власним історичним досвідом взаємин. Така література ілюструє, як формувалось колективне уявлення про «Схід» та його народи. А також, що «східні сюжети» довгий час були частиною повсякдення жителів Європи. #орієнталізм #література #мистецтво #фото #Османська_Порта

🖼️"Хотинський трактат" 1621 року, від італійського художника Марчелло Баччареллі (1731-1818), придворного портретиста польського короля Станіслава ІІ Августа. #мистецтво #Хотин_1621

Гортаючи один з випусків щотижневого польського часопису «Biesiada Literacka» («Літературна бесіда», виходив між 1876-1917 рр.), несподівано натрапив на опис «Японського демона» (Оні). Цікаво, що навіть у короткому описі цього міфічного персонажа, вдалось вмістити узагальнення про менталітет цілого народу: ✍️«…Гріхом, як своєю власністю, управляє в Японії Шатан, представлений на малюнку. Має козлячі копита, а на потворній голові рога… На грудях носить тарілку, у яку вдаряє людською кісткою, коли закликає до себе когось із грішників. На уривку папірусу, який тримає в руках, записані імена тих душ, що віддані йому за правом гріха. В дияволі, більше комічному ніж грізному, проглядається лагідний характер японського народу, який саме цією рисою здобув собі так швидко симпатії Європи». 🖼️Японський демон. Biesiada Literacka. Варшава, 1876. #1. #мистецтво #Японія #орієнталізм

🎙️На радіо "Культура" трохи поговорили з Василем Шандро, про феномен татар липків, а також участь кримських і служивих татар в буремних подіях Хмельниччини, Руїни та Польсько-турецької війни другої половини XVII століття. Випуск просвітницького характеру, тому пройшлись і загалом по відомих стереотипах в українсько-татарських відносинах. 🖼️Ілюстрація: Татарський ротмістр. 1660-ті роки. 📌Запис ефіру за посиланням: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2946554&fbclid=IwAR0fmnG83kEbjHYJ915dtwBwToxHtZlUivcZBs00a1fDJIeHosS099EoMUo #інтервю #татари_липки #кримські_татари #Річ_Посполита #ВКЛ #Гетьманщина

У продовження. Стаття "Трофеї половецького вождя з Чунгульського кургану: пережиток, ритуальні функції та символіка", в журналі "Археологія" (2016). Автори: О. Галенко, Ю. Рассамакін, В. Вудфін, Р. Голод. Ілюстрація: Чаша з кришкою (курильниця), з Чингульського кургану. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=arhl_2016_4_5 #стаття #археологія #музей #НМІУ #Україна #кипчаки #Чингульський_курган

📝Колеги підготували цікавий текст про розкопки Чингульського кургану, знаменитого поховання кипчацького аристократа (вірогідно хана) другої половини XIII століття. Частина його знахідок сьогодні зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України. 📌Кілька предметів з розкопок на фото: Амфори з кумисом та вином, візантійський глечик та альбарела (аптекарська посудина) з міста Ракка (Сирія). https://nmiu.org/bloh/item/38-chym-dyvuiut-chynhulska-mohyla-ta-doslidzhennia-na-kistiakakh-poiasniuie-arkheoloh-vitalii-otroshchenko #НМІУ #археологія #музей #текст #фото #Чингульський_курган #кипчаки #Україна

🖼️"Кримський сокольничий Яна ІІ Казимира з родиною", від Єжи Шульца.1664. 📌Після укладення союзу Кримського ханства та Реччі Посполитої 1653 року, чимало кримських татар пішли на службу до Корони. З дозволу хана, їх комплектували у татарські та козацькі (панцерні) хоругви, за що вони отримували платню, а іноді й землю на військовому праві. Дедиш-ага був одним з союзників Яна ІІ Казимира, а його син отримав важливу придворну посаду королівського сокольничого. Цю картину Єжи Шульц намалюв з нагоди урочистого візиту Дедиш-аги (на картині сидить) до короля та свого сина у Варшаву 1664 року. #мистецтво #кримські_татари #татари_липки

📝Цієї п’ятниці о 14.00 запрошую на лекцію в #НМІУ, яка присвячена історії кримських та литовських татар. Цього разу зосередимся на другій половині XVII століття та поговоримо про те, який вплив на події Хмельниччини, Руїни і польсько-турецької війни 1672-1676 років справили татарські підрозділи. З одного боку - татарські хоругви Речі Посполитої (переважно місцеві татари ВКЛ та Корони), а з іншого - загони кримських і ногайських татар у війську Кримського ханства. 📌Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/2868379953414034/?ref=newsfeed #анонс #лекція #татари_липки #кримські_татари

🖼️"Вікно", від Насіди Тадасіге (нар. 1942) - популярного японського гравера і художника-самоучки. #мистецтво #настрій #Японія #Насіда_Тадасіге

🖼️«Колоніальні сили». Сатиричне зображення колоніальної політки різних країн в Африці, авторства Томаса Теодора Гейне. Журнал «Simplicissimus», 1904. #колоніалізм #карикатура #Африка #орієнталізм

📷Кілька #фото з візиту Микити Хрущова та Миколи Булганіна в Індію. 1955.

📙Радянська дитяча книжечка «Наши враги и друзья» (текст Н. Студенецкий, іл. А.М. Каневский). 1930. Кілька сторінок присвячено «викриттю справжньої сутності» повстання Хабібулли Бача-і-Сакао в Афганістані (1928), засудженню західного колоніалізму та політики Чан Кайши. #Афганістан #Китай #СРСР #колоніалізм #орієнталізм

🖼️Пригоди османського війська на передодні та під час Хотинської кампанії 1621 року, у мініатюрах ŞEHNĀME-İ NĀDİRĪ: 📌Джанібек Гірей під час Персидської кампанії (1618); 📌Подарунки, надіслані шахом Аббасом ІІ у Стамбул, включно зі знаменитими слонами, які візьмуть участь у поході на Хотин; 📌Хотинська битва (1621); 📌Султан Осман ІІ страчує козацьких полонених; Взято за посиланням: https://research.sabanciuniv.edu/34794/1/OzlemYildiz_10161762.pdf #Хотин_1621 #Османська_імперія #Кримське_ханство

🎥Ютуб нагадав, що минулого року приймав участь у цікавому проекті #Bereket, присвяченому підтримці майстрів традиційного кримськотатарського орнаменту Орьнек в часи COVID. Одне з моїх улюблених #відео про роботу Рефата Куртвелієва, майстра карбування по металу. На відео він виготовляє мідну джезву для кави, оздоблюючи її орнаментальними композиціями, що символізують джума-намаз. 📌Відео з іншими майстрами на каналі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m2SB1xXpOaA&t=3s&ab_channel=Alem_Ornek

"Молочне озеро", від Міямото Шуфу. 2005. #погода #мистецтво #Японія

​Запрошуємо вас в неділю прийти до нас на лекцію про японські орнаменти! Японські орнаменти наче перли, що вирощувалися з піщинок інших культур, які потрапляли на закриті японські острови. В нашій книзі «88 орнаментів кімоно» представлено лише 88 візерунків, популярних і розповсюджених в Японії, частина з них - маловідома за межами. Але велика кількість узорів не потрапила у книгу – їм і приділимо найбільшу увагу! Коли: Неділя, 26 вересня, 15:00 Де: Сквот 17Б, Терещенківська, 17Б, вхід через арку у дворик Учасниці: Тетяна Вовк, Світлана Призинчук Вхід вільний!

🖼️«Навігаційна подорож, яку здійснив до Туреччини Ніколо де Ніколай…». Турецькі типажі від Ніколо Ніколаса (1517-1583) - французького письменника, мандрівника та королівського географа на службі у Генріха ІІ. ✍️У 1551 році Ніколо приєднався до французької дипломатичної місії у Туреччину, яку очолював Габріель д’Армон. Група виїхала з Ліону до узбережжя Середземного моря, відвідавши на своєму шляху до Константинополя Балеарські острови, Алжир, Південну Італію, Мальту та грецькі Мітіліні. Географ залишив цікаві описи столиці Високої Порти, її архітектурних пам’яток та звичаїв. 📌Його праця містить 67 зображень, які реалістично змальовують зовнішній вигляд підданих султана, з детальним описом їх вбрання. Праця доступна онлайн: http://digital.onb.ac.at/OnbViewer/viewer.faces?doc=ABO_%2BZ203724707 П.С. Один з примірників видання також зберігається у Києві. Про нього трохи згодом🙂 #Османська_імперія #Франція