Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️Чудове зображення султана Сулеймана І у коштовному шоломі. 1532 рік. Автор нажаль невідомий. Зберігається у колекція The Metropolitan Museum of Art (Нью-Йорк). #Османська_імперія #Сулейман #мистецтво #ренесанс

🖼️Ще трохи Альбрехта Дюрера. "Східний вершник", бл. 1495 р. Взято з Centre for Fine Arts, Бельгія.

🖼️"Турецька родина", Альбрехта Дюрера. 1496. Взято з Музею Метрополітен. Доступна завдяки музейній програмі "Open Access at The Met". Тому, користуйтесь вільно😉.

Комунальним службам на замітку: 🖼️"Наглядач на ринку" та "Покараний за незаконну торгівлю", з "Книги османських костюмів", І пол. XVII ст.

⚡Про те, як кераміка в Китаї перетворилась з ординарного посуду на бренд, можна дізнатись на лекції у Музеї Ханенків 25 вересня (субота), о 16.00. 📌Деталі та реєстрація за посиланням: https://fb.me/e/CDH6OQLN #лекція #анонс #музей #Україна #Китай

Кілька слів про фрагмент гравюри з попереднього анонсу: 🖼️"Вид фортеці Кам'янця Подільського з передмістям Карвасером". ХІХ ст.(колекція #НМІУ). 📝 Фрагмент ілюструє тему лекції не просто так, адже саме в цьому районі проживала велика група татар-липків під час Польсько-Турецької війни (1672-1676) та турецького панування на Поділлі. Служиві татари в цей час прийняли підданство султана Мехмеда IV, за що їх лідеру, князю Олександру Кричинському, пожалували титул "бея міста Бар". #Татар_липків оселили на лінії Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Бар, для охорони нових північних кордонів Порти. У Карвасарах і Татарисках (найближчих поселеннях біля Кам'янця, які згодом стали частиною міста) вони осіли в яру, на берегах р. Смотрич (біля Руської брами). Згодом, багато з них загинуло під час кількох нічних вилазок польського війська 1674 р. Татари-липки були колишніми підданими короля та стали незамінними під час турецького походу на Річ Посполиту. Тому, жовніри частіше не брали їх у полон, а одразу страчували.

⚡Цієї суботи запрошую на мою лекцію в #НМІУ. 📝У 2021 році Литва відзначає рік історії та культури литовських татар. Як відомо, у історії цієї спільноти (яка в різних джерелах та історіографічних традиціях відома під багатьма назвами) є дуже яскраві «українські» сторінки, адже ще з XIV-XVI ст. їхніх предків розселяли на руських землях Великого князівства Литовського та Королівства Польського. 🗺️Лекція буде присвячена більшою мірою «географії» такого явища, як «татарське осадництво». Будемо детально розбирати карту(и) з населеними пунктами, де мешкали #татари_липки на теренах сучасної України, та аналізувати етапи політики осадництва (XIV-XVIII ст.) з її регіональною специфікою. https://fb.me/e/Pqbaj2EW #лекція #анонс

🖼️Османська Порта часів Сулеймана І, у атмосферних роботах Мельхіора Лорка (1527 - 1583). ✍️З 1555 р. данський художник і гравер Мельхіор Лорк потрапив на дипломатичну службу до Карла V та Фердинанда І. Йому пощастило супроводжувати знамените посольство Ож’є Гіслена де Бусбека у Стамбул, де Лорк провів майже три роки свого життя. Тут він на власні очі спостерігав особу султана, його двір з численними родичами та підданими, а також стародавні й сучасні визначні місця. Художник створив майже дві сотні малюнків, на основі яких згодом виготовили ксилографії. Це серія крутезних гротескних типажів, з великою увагою до деталей... 📌Роздивитись детальніше їх можна на сайті Британського музею: https://www.britishmuseum.org/collection/search?agent=Melchior%20Lorck #мистецтво #Мельхіор_Лорк #Османська_імперія

🖼️Король Швеції Карл Х Густав у битві зі служивими татарами під Варшавою. Картина шведського худжника-баталіста Йогана (Ханса) Лемке (1631-1711), на якій зображено один з ключових епізодів "Потопу" (походу шведського війська на Річ Посполиту). А саме Варшавську битву в липні 1656 року, під час якої Карл Х Густав ледь не потрапив у полон до бійців однієї з татарських хоругв, що були на службі у Яна ІІ Казимира, короля Речі Посполитої. #мистецтво #татари_липки

🖼️Фейкові ілюстрації ніби-то з мініатюр 17 ст., на книжковому базарі у Стамбулі. 📌Цікавий кейс про те, як за кілька десятиліть фейкові мініатюри з зображенням ісламських науковців поширились через сувенірні лавки й базари - у серйозні бібліотеки, музеї та видання по всьому світу. Або, чому завжди варто бути уважним до джерел інформації? Хоча текст і не новий, але актуальний для всіх, хто як і я - любить "картинки з інтернету" та листівочки🙂. П.С. Колись купував і собі кілька альбомів та книжок на цьому базарі у Стамбулі. Новоробу під виглядом антикваріату там також повно🙃. https://aeon.co/essays/why-fake-miniatures-depicting-islamic-science-are-everywhere

📷Основні напрямки британських імперських авіаліній. 1935 рік.

📷Абдур Рахман Хан, "Залізний Емір" Афганістану. 1897 рік.

📖Anne Lacoste "Felice Beato. The estern road". 📝Книга у вільному доступі, присвячена #Фелічі_Беато, першому фотографу, який професійно знімав "Схід". У ній багато цікавого про його поїздки в Туреччину, Індію, Японію та Корею, обставини створення відомих знімків та професійні аспекти роботи фотографа-орієнталіста ІІ половини 19 ст. 📌Радимо до прочитання: https://www.getty.edu/publications/resources/virtuallibrary/9781606060353.pdf #книга #візуальне_осмислення #фото

🎙️"Конституція Афганістану та Османська імперія". 📝Після І світової війни Афганістан залишався однією з небагатьох суверенних країн ісламського світу. В оточенні Аманулли Хана, який формував собі репутацію "молодого реформатора", з'являлось все більше вчених, активістів та модернізаторів, що прагнули будувати новий світ. Цікавий та грунтовний випуск подкасту з проф. Фаїзом Ахмедом, про створення першої конституції Афганістану у 1919-1925 роках, її правові й світоглядні засади, а також спільну роботу над цим проектом афганських, індійських та османських вчених. 📌Слухємо за посиланням: https://www.ottomanhistorypodcast.com/2020/01/afghanistan-rising.html

Османська мапа Пекіну, яка ілюструє схему міста на момент «Боксерського повстання» 1898-1899 років. Була додатком до опису нападів іхетуанів на німецьких дипломатів та місіонерів. Джерело: http://www.midafternoonmap.com/2013/01/the-well-protected-domains-meet.html

В 1579 р. висока людина з Африки приїхала до Японії. Зараз його знають під ім'ям Ясуке - це перший самурай-іноземець, який служив Ода Нобунаґа

🗺️Карта залізничних сполучень Османської імперії, з позначенням станцій міжнародного і внутрішнього сполучення. Поч. ХХ ст. #карта #Османська_імперія

🎥У міжнародному блоці програми "ІІ Міжнародного Етнографічного Кінофестивалю "ОКО" (11-18 серня) цього року буде багато цікавих стрічок про країни та мешканців Азії й Африки: Ефіопію, Алжир, Того, Тайвань, Іран, Індію, Сенегал, та ін. 📝Повний перелік заходів на сайті проекту: https://www.okofilmfest.com.ua/program-2021 📌"OKO" – це кінофестиваль етнографічного та антропологічного документального кіно, де глядачі мають змогу побачити та відчути повсякденне життя малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. Окрім того, цього року ОКО презентує нову, позаконкурсну секцію, в якій можна буде побачити художні та документальні стрічки на теми етнографії, антропології, культури; а також ретроспективу «Африка у фокусі», до якої увійшли кращі роботи з африканського континенту з торішній едиції фестивалю". #анонс #кіно #ОКО_2021 #Україна #Африка #Азія

✍️«Токіо, який я побачив вперше зійшовши з потягу у 1976 році, не був схожий ні на що інше, що я знав чи бачив раніше… Я відчував, що «відкриваю» його для себе, й спробував зробити знімки того, яким я його побачив і сприйняв». 📷«Токіо-Йокосука 1976-1983». Атмосферна серія від канадського фотографа Грега Жирара, який близько 30 років провів у найбільших містах Східної Азії. 🌆Він намагався вловити динамічні зміни у ландшафтах та соціумі мегаполісу, що відбувались просто на його очах. Естетика нічного неонового Токіо 1976-83 років з цієї серії є у чомусь неповторною. Таким це місто було лише коротку мить, яка на завжди закарбувалась у візуальній культурі класичного кіберпанку. #фото #текст #погляд #Токіо #Йокосука #Грег_Жирар #Японія

🗺️"Від Бейрута до Гази". Деталізована карта з американського атласу поч. ХХ ст.