Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
Відкрити в Telegram
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Показати більше1 803
Підписники
-224 години
-67 днів
-630 днів
Архів дописів
🖼Чарівні ілюстрації до англомовного видання казки «Соловей» (Ганса Крістіана Андерсона), від французького художника Едмунда Дюлака (1882-1953).
#мистецтво #живопис #орієнталізм #Китай #Франція
Нове перевідкриття гастрономічної культуру та рецептів «мавританської Іспанії»:
✍Розповідь про те, як куратор відділу арабських рукописів Британської бібліотеки, разом з дослідником гастрономічної культури, віднайшли втрачений фрагмент знаменитої книги вишуканих рецептів ХІІ ст. (у копії XVII ст.), авторства Ібн Разіла аль-Туджібі – вченого й поета з Аль-Андалузу. Цікава історія, як гастрономічна культура відображала міжконфесійні взаємини в «мавританській Іспанії», а також ностальгію за втраченою в наслідок реконкісти батьківщиною.
📌Трохи детальніше за посиланням;
#текст #гастрономія #Іспанія #Туніс
📷Магія нічного Токіо, у роботах фотографа та геймдизайнера Ліама Вонга.
✍Ліам Вонг народився й виріс у Шотландії. Після навчання, він перебрався до Канади, де став наймолодшим директором знаменитого Ubisoft. Дебютом у світ фотографії стала його серія «Токійські ночі», натхненна неонуаром та японським кіберпанком. Гуляючи нічним Токіо, він вирішив відтворити свої враження у форматі «візуального
щоденника», у якому важко провести межу між уявним та реальним світом цього міста.
📌Більше фото Ліам Вонга за посиланням;
📌А також Інтерв'ю для BBC;
Фото до попередньої теми:
"Учасники протичумної експедиції в Маньчжурію, разом з китайськими колегами". 1911.
#Данило_Заболотний по центру за столом.
#Україна #Китай #фото
Фото до попередньої теми:
🖼Учасники протичумної експедиції в Маньчжурію, разом з китайськими колегами. 1911. #Данило_Заболотний в самому центрі за стлом.
#фото #епідемія #Україна #Китай
Продовжуємо висвітлювати участь українців у протичумних експедиціях в Азію, на межі ХІХ-ХХ століть. Тут вималювались цікавий зв’язок поколінь:
✍В історії медицини Лев Громашевський (1887-1980) є особистістю відомою. Майбутній академік, на честь якого названий "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМН України" (Київ), у молоді роки відзначився під час епідемії чуми в Маньчжурії (1910-1911), яка за рік встигла забрати близько 100 тис. життів. Під час протичумних заходів, Лев Громашевський працював санітаром, а потім у «летючій бригаді», яка перевозила хворих і померлих від чуми. Його внесок був високо оцінений – #Данило_Заболотний, керівник протичумних заходів у Маньчжурії, згодом рекомендував Лева Громашевського на роботу у новостворену кафедру епідеміології в Одесі. Це стало великим поштовхом до кар’єри молодого медика, який вважався неблагонадійним через революційну діяльність в студенські роки.
Лев Громашевський народився у Миколаєві, в родині морського офіцера й дворянина козацького походження. Цікаво, що доля його батька також була пов’язана з Китаєм. У 1898 році Василя Громашевського (батька) було нагороджено «Орденом подвійного дракона» третього
ступеня, «за надану допомогу або благодійність» імперії Цін. Документи про цю нагороду зберігаються в Інституті рукопису НБ Вернадського у Києві.
📌Детальніше про саму нагороду та обставини її отримання можна прочитати у статті В.Кіктенка ВАСИЛЬ ГРОМАШЕВСЬКИЙ – КАВАЛЕР КИТАЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО «ОРДЕНА ПОДВІЙНОГО ДРАКОНА»:
https://sinologist.com.ua/kiktenko-v-o-vasyl-gromashevskyj-kavaler-kytajskogo-imperatorskogo-ordena-podvijnogo-drakona/
#стаття #Китай #Маньчжурія #Україна
⚡21 січня відбудеться конференція «30 років відносин дружби і співробітництва між В'єтнамом та Україною».
Під час заходу учасники обговорять поточний стан двосторонніх відносин України та В’єтнаму і перспективи розвитку співробітництва в галузях освіти, культури і туризму.
🗓21 січня 2022 року
⏰14:00 – 17:00
✍🏻Реєстрація на захід: https://cutt.ly/BInKctg
Організатори: Інститут європейських досліджень Академії суспільних наук В’єтнаму, Дипломатична академія України ім. Г. Удовенка, Дипломатична академія при МЗС В’єтнаму, Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
#анонс #конференція #Україна #Вєтнам
🖼️"Дівчина в блакитному кімоно", від американського художника Вільяма Меррита Чейза (1849-1916).
#мистецтво #орієнталізм #японізми
"Наприкінці минулого року вийшла книжка, уже сама назва якої задає високу інтригу: «Далекосхідна одіссея Івана Світа». Одіссей на Далекому Сході. Скидається на шалено цікавий роман. Але нова книжка — ретельне наукове дослідження, написане на основі унікальних документів; і це той випадок, коли реальна історія поважніша за будь-яку художню вигадку. Хто такий Іван Світ? Журналіст і історик, ім'я якого нині мало хто пам'ятає.
Японістка Ольга Хоменко написала детальну і глибоку книжку про українську діаспору на Далекому Сході, а Іван Світ став її провідником в цій серйозній справі".
З рецензії на сайті.
✍️«Природу треба пояснювати, а людину розуміти». Так Йоган Густав Дройзен провів межу між людським світом та навколишнім середовищем.
📚Вчора отримав подарунок до свят – збірник статей: «Межі релігійного. Різноманітність традицій та інтерпретацій». Серед авторів і упорядників є мої друзі і знайомі, зокрема адміни каналів Обранці_духів та Смак_сутінок.
✍️Автори запропонували оригінальний та мало осмислений в українській гуманітаристиці погляд на екологію, як інструмент вивчення суспільства, культури й релігії. Цей підхід є кроком вперед від вже знаного «природного детермінізму» чи «антропогеографії», у бік глибшого розуміння взаємозв’язку екології і природи з релігійним світоглядом людини.
📌Блок статей присвячений і країнам Азії та Океанії. Тут вам і складний світ взаємовідносин жителів Індії, Непалу та Кореї з оточуючим їх серидовищем, або ж цікавий кейс про колоніалізм та природу у вченні «Ордену Сонця», Авґуста Енґельгардта.
Збірка дуже цікава, з чим щиро вітаю.
П.с. Замовити її можна у @Kairuku_waitaki
📷Нещодавно поширювали фото Печерської Лаври 30-х років, над входом до якої був вивішений турецький прапор. Кілька слів про контекст цих подій:
📌Йдеться про візит в СРСР Тевфик-Рушді-паші, міністра закордонних справ Туреччини (на одному з фото в окулярах). Він зійшов з борту корабля «Чичерин» в Одесі, після чого завітав у Київ, де був прийнятий з великою помпезністю – офіційними зустрічами, екскурсіями та великим концертом «Східного етнографічного художнього ансамблю СЕХА».
🎥Візит Тевфика-Рушді-паші був зафіксований у кінохроніці (з 6 хв. 30 с., по 8 хв. 20 с.). Судячи з цих кадрів, голова турецького МЗС відвідав і приміщення Печерської лаври, де на той час діяв «Антирелігійний музей», як філія «Всеукраїнського музейного містечка».
П.с. Сподобався лозунг з кінохроніки «Культуру східних народів - широким масам!».
#відео #текст #фото #музей #Туреччина #Україна #СРСР
📷Африка у фотографіях Казімежа Новака (1897-1937), польського мандрівника, кореспондента та фотографа, який народився у м. Стрий (суч. Львівська область України). Він вперше перетнув африканський континент з півночі на південь і в зворотному напрямку, детально описавши цей шлях на сторінках польської, італійськіої та британської преси.
📌Фото з Archiwa Państwowe:
https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/
#фото #Африка
🎤"Казахстан. Що варто знати про історію цієї країни?"
Цікава розмовав в ефірі #Радіо_культура з Владиславом Грибовським, українським номадистом, дослідником причорноморських ногайців та українсько-ногайських взаємин.
📌Про історичні паралелі між українцями і казахами, (пост)колоніальний спадок, вплив степу на долю обох народів та сучасні прояви усіх цих явищ за посиланням.
#інтервю #радіо #Казахстан #Україна #фронтир
Нарешті можемо представити перший вагомий результат нашої діяльності.
Збірник наукових робіт "Межі релігійного і природного: різноманітність традицій та інтерпретацій". Зі змістом можна ознайомитися тут.
Якщо у Вас є бажання придбати цей збірник пишіть сюди: @Kairuku_waitaki
Ціна: 400 грн.
Кількість книг обмежена. Якщо буде багато бажаючих - можна буде додрукувати.
Також будемо вдячні, якщо Ви підтримаєте нашу діяльність на Патреоні, оскільки ми не плануємо зупинятися на цьому і вже готуємо новий цікавий матеріал до публікації. Сподіваємося, що вже цієї осені книги будуть надруковані.
Всі кошти зібрані з продажу книг підуть на підтримку наших наступних проектів.
🎤Великий кордон і степові спільноти – як вони вплинули на українську ментальність? Інтерв'ю від "Локальної історії" з українським тюркологом Олександром Галенко, одним з наукових консультантів нашої виставки #Хотин_1621, в #НМІУ.
#інтервю #текст #відео #фронтир #Україна #номадизм
https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ukrayintsi-na-velikomu-frontiri-oleksandr-galenko/
🖼️Трохи затишку з домашніми улюбленцями.
"Котяча серія", від неперевершеного майстра деревориту Нісіди Тадасіге (нар. 1942).
#Японія #мистецтво #настрій
І в продовження теми подорожей друзів-художників киргизькими степами. Два погляди на одну й ту саму сцену:
🖼️"Могила киргизького святого", від Броніслава Залеського;
🖼️"Могила святого Далісмена" (Далісмен-Мула-Аульє), від Тараса Шевченка;
✍️Це місце обидва художника побачили під час експедиції 1851 р., в районі Північного Ак-Тау (суч. Казахстан). У своєму щоденнику Шевченко описував це так:
📌"Туркменці і киргизи святим своїм (аульє) не ставлять, подібно батирям, величних абу (гробниць), на труп святого навалюють бридку купу каміння, накидають верблюжих, кінських і баранячих кісток. Залишків жертвоприношень. Ставлять високий дерев'яний шест, іноді увінчаний списом, обвиваючи цей шест різнокольоровими ганчірками...".
#орієнталізм #мистецтво #погляд
🖼️«Життя киргизьких степів» («La vie des Steppes Kirghizes»), 1865. Ілюстроване видання Броніслава Залеського (1819-1880) - білоруського й польського художника, суспільного діяча та письменника.
✍️Киргизькі степи Залеський побачив у 1856 р., під час свого другого заслання. В Оренбургу художник подружився з Тарасом Шевченком, допомагаючи українцю закінчити ілюстрації з Аральської експедиції (1848-1849). Вже у 1851 р. вони супроводжували експедицію на півострові Мангишлак у Південний Казахстан. Як результат - обидва митця підготували атмосферні замальовки зі степовими пейзажами та сценами життя казахів і киргизів, збагативши власну творчість глибокими орієнтальними сюжетами.
📌«Життя киргизьких степів» (1865) Б. Залеського видали вже після того, як художник знайшов притулок у Парижі. Окрім власних рефлексій про степове життя, книга містить шикарні гравюри, замальовки до яких були створені під час подорожей з Шевченком.
Оцифровану книгу можна завантажити тут.
#мистецтво #текст #книга #PDF
📷Магія засніженого Токіо, від Junya Watanabe
#Японія #фото #погода
Ми вирішили відновити Патреон. У нас багато планів на цей рік. Якщо Вам цікаво все чим ми з Вами ділимося - будемо вдячні за підтримку! Слідкуйте за оновленнями, а також за нашими анонсами. Маємо надію, що цей рік буде плідним на переклади, тексти, книги, подкасти й всяке інше цікавеньке.
