Щоденник пастора

Тільки деякі чоловіки мають правильний череп і тому вони лисі, а всім іншим Бог дав волосся

Визнавайте, що вам не хочеться читати, моліться за це, не чекайте ідеальних обставин і йдіть до Слова Божого, бо це не просто ти говориш з Богом, а Він говорить до тебе. Він робить це тому, що любить тебе і хоче щоб ти міг знати Його і любити у відповідь. Саме тому Він дозволив щоб Слово було розіпʼяте, бо настільки грішники не могли Його читати. Однак Його Слово живе та діяльне, воно сильніше смерті і дарує життя, тому воно непохитне і стоятиме вічно. Його Слово - це Ісус, Який помер за тебе, воскрес і живий сьогодні. Бог обережно проніс цю унікальну книгу через тисячі років, хоча її неодноразово намагалися знищити, щоб дарувати її саме тобі, бо в ній ти знайдеш найбільший скарб - Його. Творець задумав тобі книгу Цар видав тобі накази Батько написав тобі лист Коханий залишив тобі листівку Друг прислав тобі повідомлення Ісус подарував тобі Себе

Напевно тому, що це не просто книга, а Слово Боже. Розумієш це означає? 1. ЦЕ СКЛАДНА КНИГА Її часом важко розуміти і треба напружувати мозок, аналізувати і думати, запамʼятовувати імена, місця, історії, розуміти жанри, особливості поезії, визначати значення слів і понять, зрештою - задавати запитання і молитовно шукати на них відповіді. Все це означає, що для її читання потрібен час і сфокусованість, ваша нероздільна увага, а не мультизадачність і паралельне переключання на інші додатки. Це книга не для розваги, до якої ми так звикли, а для пізнання Бога і самопізнання. Тут не вийде просто лайкнути і поскролити далі, але ми часто надто ліниві і легковажні. 2. ЦЕ СВЯТА КНИГА Грішній людині важко її читати, бо насправді вона читає тебе і часто це веде до смиріння, розуміння власної обмеженості, гріховності, потреби в перемінах, а ми так не хочемо цього. «Я просто хочу думати, що я добрий і хочу жити собі спокійно далі. Я просто хочу жити так, як я хочу жити і щоб мені ніхто нічого не вказував». Гріх всередині нас противиться і бунтує, коли бачить Біблію, бо знає, що на її сторінках протиотрута від нього. Гріх засліпляє, а лише чисті серцем будуть бачити Бога. Ось чому без сповідання і розкаяння ніяк, інакше ти не читатимеш цю книгу або ж гріх спотворить її розуміння і відношення до неї. Ти можеш перетворити читання в суху дисципліну і законництво, вивчити сотні віршів напамʼять і знати весь зміст цієї книги, але не для себе, а для когось, не для смиріння, а для гордості, не для перемін, а просто заради знання. 3. ЦЕ СТРАШНА КНИГА Вона страшна не для нас, а для диявола, бо відкриває Бога і веде до освячення та перемін в житті. Ворог душ людських зробить все можливе щоб ви її не читали: «Треба трішки більше поспати, бо ж я так втомився вчора», «треба перевірити, що там в новинах, соцмережах і як там збірна зіграла», «треба прогулятися, бо така гарна погодка», «я надто втомлений і очі зліпаються, тому треба лягати спати», «я не маю часу, бо є інші важливіші справи», «та я вже читав її і там нічого нового», «та я ще всього іншого не виконує, то навіщо мені нове читати», «я нічого не розумію», «я погано себе почуваю», «мені соромно, бо я давно не читав» і улюблений обман диявола «я маю захотіти читати, а поки що у мене немає таких почуттів, то я не буду лицемірити і змушувати себе до цього». Ви завжди будете чути ці фрази від першої, а не третьої особи, «я», а не «ти», бо вас тонко обманюють. Кожен раз коли ви читаєте чи слухаєте Біблію відбувається духовна боротьба, бо є ворог, який хоче вкрасти це слово, засліпити ваш розум, пожерти вашу віру, відволікти вас на другорядне, обманути і погубити вас. Він добре знає, що це не проста книга, а Слово Боже, яке може змінити вас, а це вплине на зміни в інших людях. Ось чому нам потрібно молитися кожного разу перед тим як ми починаємо читати цю книгу, а особливо, коли не хочеться це робити. Ми надто слабкі, обмежені, грішні щоб самотужки справитися з цим. Ось чому нам потрібно молитися під час читання цієї книги щоб Дух Святий допоміг нам зрозуміти її зміст. Ось чому нам слід молитися після того як ми прочитали щось з Біблії щоб Бог допоміг нам це застосовувати в житті. Якщо вам не хочеться читати Біблію, то раджу прочитати псалом 118 - найдовший псалом і розділ, який весь присвячений саме Слову Божому. Можливо ви прочитаєте його не за один раз, але зробіть це. Подумайте над тими образами, які там використовуються описуючи Біблію. Випишіть або завчіть молитви, які там згадуються і зробіть їх особистими - «відкрий мої очі щоб я бачив красу Твого Закону», «душа моя гнеться до пороху, але за Словом Своїм оживи Ти мене», «дай мені розуміти дорогу Твоїх наказів і дорогу неправди від мене відсунь». Можливо навіть варто виписати деякі з цих молитов на першій сторінці своєї Біблії щоб повертатися до них знову і знову, що я і зробив для себе. Але не дозволяйте вашій душі холонути відносно Бога і Його Слова, бо це дорога смерті.

Я НЕ ХОЧУ ЧИТАТИ БІБЛІЮ Здається це ж так просто - ось вона лежить перед тобою, просто взяв і прочитай її хоча б декілька хвилин. Ти ж знаєш, що це важливо, що це Слово Боже, що це шлях до духовного росту і для спілкування з Богом, але ж ні, не хочеться. Інші книги можеш читати годинами, на фільм дві години не шкода, для інших справ час знайдеться, але коли мова заходить за цю книгу… Чому так?

СПАСІННЯ І ФУТБОЛЬНИЙ М'ЯЧ Якщо ми думаємо, що спасенні лише для нашого особистого блаженства, для відновлення наших особистих стосунків з Богом (хоча це надзвичайно важливо!) і для повернення на «небеса», де ми завжди будемо перебувати у мирі, то схожі на хлопчика, якому подарували футбольний м'яч та сказали: «Оскільки це твій м'яч, ти маєш грати ним виключно один, без інших хлопців». Але, зрозуміло, призначення м'яча полягає в тому, щоб грати разом з іншими, бо так набагато цікавіше. Спасіння досягає свого призначення тільки в тому випадку, коли людина спасенна в минулому, спасається зараз і сподівається остаточного спасіння в майбутньому, розуміє, що спасенна не просто як душа, але як цілісність, і не тільки заради себе самої, але заради того, що Бог бажає через неї робити для інших. Н.Т. Райт

Цитата з книги "В полоні емоцій" Дж. Аласдер Гроувз, Уінстон Т. Сміт

Молитися Богу досить просто, але буває надзвичайно важко змусити себе це зробити. Саме про це говориться з глибокодумною простотою в Псалмі 62:9: "Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище!" Давид говорить, що якщо ви надієтеся на Бога, то виливайте перед Ним своє серце. Або, іншими словами, довіра до Бога обов'язково передбачає, що ви повинні виливати перед Ним своє серце. Що означає "виливати своє серце"? Це означає, що ви повинні принести Богові в молитві суміш всіх різнобарвних емоцій та переживань, що переповнюють вас і в кількох словах "вилити" їх перед Ним. Насправді, вражає, що Бог пропонує і навіть наказує нам чинити так. Чому Бог має виявляти готовність (не кажучи вже про бажання!) вислуховувати душевні муки й радощі людей, які від самого народження бунтують проти Нього? Чому Бог повинен хотіти, щоб перед Ним виливалися серця, які загрузли в полоні емоцій, протиріччях і, замість щиросердної відданості Йому, сповнені прагнення до всіляких хибних кумирів? Чому Бог повинен проявляти участь або прислухатися до ридань, благань або вихваляння грішних створінь, через які Його улюбленому Синові довелося зазнати незбагненних для нас тілесних і душевних страждань? Чи стали б ви зі співчуттям вислуховувати скарги того, хто вбив вашого сина? Ми легко стаємо самовпевненими і не бачимо, що, закликаючи нас виливати перед Ним своє серце, Бог робить нам честь. Тільки уявіть собі: Сам Отець турбується про те, що ви думаєте. Він закликає вас у будь-який час розмовляти з Ним найсерйознішим чином і стільки, скільки знадобиться. Вражаюча честь! При цьому найчастіше ми ставимося до молитви як до виснажливого обов'язку чи чогось набридливо банального. Найчастіше нам не спадає на думку, що молитва може і повинна містити просту розповідь Богові того, що у нас на серці. Але ж саме це ми знову і знову бачимо в псалмах. Дуже часто нам здається незручним і непрактичним витрачати час на молитву до Бога з проханням допомогти нам або щось для нас зробити. "Що може бути даремнішим, - думаємо ми, - ніж витрачати час на молитовну балаканину про свої переживання!" І все ж Бог, у Своїй милості, готовий вислуховувати нас. Він пропонує нам розкривати перед Ним глибини своєї душі нічого не побоюючись. Який приголомшливий дар - можливість виливати своє серце перед Богом!

Не кожен син має тата. Не кожен тато має сина. Кожен тато є сином. Кожен тато має Батька.

«Багато людей скоріше помруть, ніж подумають. По факту, так вони і роблять» Бертран Рассел, британський філософ, логік, математин, історик, письменник, нобелівський лауреат.

«Багато людей скоріше помруть, ніж подумають. По факту, так вони і роблять». Бертран Рассел, британський філософ, логік, математин, історик, письменник, нобелівський лауреат.