Щоденник пастора
رفتن به کانال در Telegram
3 735
مشترکین
+124 ساعت
-87 روز
-2330 روز
در حال بارگذاری دادهها
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
نوامبر '26نوامبر '26
نوامبر '26
+9
در 1 کانالها
اکتبر '26
+32
در 3 کانالها
Get PRO
سپتامبر '26
+28
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '26
+21
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+60
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+22
در 0 کانالها
Get PRO
مه '26
+25
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+33
در 2 کانالها
Get PRO
مارس '26
+93
در 2 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+131
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+102
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+28
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+39
در 1 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+80
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+180
در 1 کانالها
Get PRO
اوت '25
+682
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+29
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+59
در 0 کانالها
Get PRO
مه '25
+57
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+57
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '25
+52
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+37
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+38
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+110
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+67
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+37
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+70
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '24
+38
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+39
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+128
در 3 کانالها
Get PRO
مه '24
+108
در 1 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+573
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '24
+172
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+806
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+9
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+54
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+3
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+10
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+6
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+147
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+8
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+27
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+4
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+26
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+12
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+185
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+19
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+41
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+1
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+7
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+4
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+16
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+3
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+5
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+5
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+36
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+72
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+14
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+36
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+336
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+7
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+23
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+21
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+149
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+10
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+3
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+22
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '21
+18
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '21
+18
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '21
+45
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '21
+7
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '20
+653
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 12 نوامبر | 0 | |||
| 11 نوامبر | +2 | |||
| 10 نوامبر | 0 | |||
| 09 نوامبر | 0 | |||
| 08 نوامبر | +1 | |||
| 07 نوامبر | +2 | |||
| 06 نوامبر | +2 | |||
| 05 نوامبر | 0 | |||
| 04 نوامبر | 0 | |||
| 03 نوامبر | +1 | |||
| 02 نوامبر | +1 | |||
| 01 نوامبر | 0 |
پستهای کانال
+1
ТРИ ФРОНТИ ДУХОВНОЇ ВІЙНИ
На війні противник може наступати на кількох напрямках одночасно або зосередити свої сили на одному. Якщо військові стежитимуть лише за однією ділянкою фронту, забувши про інші, ворог може скористатися цим.
Подібним чином відбувається і духовна війна. Біблія показує нам трьох противників, які можуть діяти як окремо, так і разом. Апостол Павло згадує їх у Ефесян 2:1-3, говорячи про «звичай віку цього», «пожадливості нашого тіла» та «князя, що панує в повітрі». Для продовження аналогії і назву їх три фронти.
Перший фронт - диявол. Це реальний духовний противник, який намагається обманювати, спокушати й відвертати нас від Бога, використовуючи вплив світу та слабкості нашого серця.
Другий фронт - світ навколо нас. Це гріховна система цінностей, яка формує наше мислення й переконує, що щастя залежить від грошей, успіху, задоволень або визнання інших. Ми можемо поступово переймати ці переконання, навіть не помічаючи цього.
Третій фронт - плоть усередині нас. Це наша гріховна природа, яка схиляє нас до непослуху Богові. Проблема в тому, що нашому серцю часто подобається те, що пропонує гріховний світ.
Часто ці три фронти перетинаються. Наприклад, світ переконує тебе, що після важкого дня ти маєш право зривати злість на близьких. Твоє гріховне серце охоче погоджується, а диявол може скористатися цим гнівом, щоб руйнувати стосунки (Ефесян 4:26-27).
Тому важливо уникати двох крайнощів: звинувачувати диявола в кожному своєму гріху, забуваючи про особисту відповідальність, або настільки зосереджуватися на боротьбі зі світом і власною плоттю, що зовсім забувати про духовного противника.
Нам потрібно пам'ятати про всі три фронти, адже вороги можуть діяти разом або окремо, але відповідальність за наші гріховні рішення завжди залишається на нас.
Якщо ми маємо таких противників, а наше серце схильне до гріха, то де взяти сили, щоб вистояти в цій боротьбі? Чи достатньо власної дисципліни та сили волі?
Про це поговоримо в наступній статті.
| 2 | Проповідь друга - «Знай свого ворога»
Хто такий диявол?
Звідки він взявся?
Як він виглядає?
Що він може?
Чи читає він думки?
Як до нього ставитися?
https://youtu.be/k-swdRJ-1rI | 705 |
| 3 | НЕВИДИМА ВІЙНА
Війна в Україні триває вже багато років. За цей час ми навчилися жити в умовах постійної небезпеки, пристосувалися до повітряних тривог, відключень світла й тривожних новин. Ми продовжуємо працювати, навчатися, зустрічатися з друзями, відпочивати й будувати плани на майбутнє. Іноді настільки занурюємося у власні справи, що майже перестаємо стежити за подіями на фронті. Хтось втомився від новин, хтось намагається захистити себе від постійної тривоги, а хтось поступово звик до війни й живе так, ніби вона відбувається десь далеко.
Однак навіть коли хтось перестає думати про війну, вона не припинилася. Поки ми займаємося повсякденними справами, наші військові продовжують тримати оборону, ворог здійснює атаки, а люди щодня переживають наслідки війни.
Це ж стосується не лише фізичної війни, але й духовної.
Нещодавно я розпочав у нашій церкві серію проповідей під назвою «Невидима війна», присвячену духовній боротьбі, про яку говорить Біблія. Оскільки за одну проповідь неможливо розглянути всі цікаві й важливі питання, вирішив час від часу писати невеликі статті, щоб пояснювати те, на що не вистачило часу під час недільного богослужіння або узагальнювати ідею проповіді.
Хочу почати з найважливішого запитання - що таке духовна війна і чи справді вона існує?
«Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола. Адже наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби» Ефесян 6:11-12
Павло говорить про реального духовного противника і закликає християн бути готовими до боротьби з ним. Про це пише й апостол Петро, попереджаючи, що диявол шукає, кого поглинути, тому віруючі повинні бути пильними та протистояти йому вірою (1 Петра 5:8-9). Про це є ще багато інших текстів Писання.
Духовна війна - це реальне протистояння силам зла, які намагаються відвернути людей від Бога, Його істини та послуху Йому. Проте важливо розуміти, що ця боротьба стосується не лише особливих людей або якихось надзвичайних ситуацій, а проходить крізь усе наше звичайне життя.
Наприклад, коли тебе несправедливо образили, а ти борешся з бажанням помститися. Коли виникає можливість збрехати заради власної вигоди. Коли заздрість не дає радіти успіхам інших. Коли через страх за майбутнє ти починаєш сумніватися в Божій доброті. Коли у стосунках із найближчими людьми тобі важливіше довести власну правоту, ніж виявити любов. Часом духовна війна виглядає як суперечка на кухні в п’ятницю ввечері.
У всіх цих ситуаціях відбувається боротьба за те, кому ми довірятимемо, як житимемо і кому уподібнюємося. На жаль, християни нерідко впадають у дві протилежні крайнощі.
Одні бачать диявола буквально за кожною проблемою. Захворів - духовна атака. Зламалася машина - диявол перешкоджає. Посварився з дружиною - ворог руйнує шлюб. Проте не кожна хвороба, невдача чи життєва проблема є безпосереднім наслідком діяльності диявола. Іноді людині потрібен лікар, відпочинок або чесна розмова, а не пошуки демонічних причин.
Інші впадають у протилежну крайність. Вони вірять в існування диявола, але живуть так, ніби духовної війни взагалі немає. Усе пояснюють лише обставинами, вихованням, характером або психологією, забуваючи про духовний вимір нашого життя.
Біблія застерігає нас від обох крайнощів. Не кожна проблема є прямою атакою диявола, але будь-яка проблема може стати місцем духовної боротьби. Адже навіть якщо наші труднощі мають звичайні причини, те, як ми на них реагуємо, може стати питанням віри, послуху та довіри Богу.
Духовна війна не лише проходить через все наше життя, але й має дуже конкретні три фронти, які ми маємо чітко усвідомлювати.
Більше про це в наступній статті завтра... | 729 |
| 4 | Справа у тому, що десь глибоко в кожній людині живе бажання, щоб її знали такою, якою вона є насправді, з усіма думками, страхами й слабкостями, і щоб при цьому не переставали любити. Однак поруч із цим бажанням завжди є страх, бо кожен із нас запитує себе, чи залишиться поруч той, хто побачить нас без прикрас.
Реальність полягає і тому, що кожному з нас є чого соромитися: погані вчинки, сумнівні мотиви, потаємні думки, гріхи, з якими ми й досі боремося, усе те, про що важко сказати навіть найріднішим, бо страшно побачити в їхніх очах розчарування, осуд, зневагу чи відкинення.
Через цей страх ми вчимося жити в масках. Перед людьми ми стараємося здаватися сильнішими, добрішими й духовнішими, ніж є, показуємо ту версію себе, яку, як нам здається, легше полюбити, а решту старанно ховаємо. Однак навіть коли нас люблять, ми не можемо цьому до кінця в це повірити, бо здається, що люблять образ, який ми самі створили. Мимоволі виникає запитання - якби ти знав про мене все, чи любив би ти мене далі?
Відповідь на це запитання дає Євангеліє - Бог знає про нас абсолютно все і все ж любить нас.
Він бачить наші гнилі мотиви, знає наші злі думки і погані слова та вчинки. Бог дивиться навіть туди, куди ми самі боїмося зазирнути. Перед Ним неможливо вдавати кращу версію себе чи справити хибне враження, і все ж Він нас любить.
Звісно це не означає, що Бог схвалює все, що бачить у нашому серці. Просто Він не вимагає спершу покращити себе, щоб заслужити Його любов та прийняття.
Євангеліє говорить, що Бог полюбив нас ще тоді, коли ми були грішниками, і послав Свого Сина, щоб спасти та змінити нас (Римлян 5:8).
Хрест показує нам, що Божа любов не сліпа, а свята, тому помічає наш гріх у всій його потворності й настільки серйозно ставиться до нього, що Христос віддає Себе заради нашого спасіння.
Тому ховатися від Бога за масками більше немає потреби. Ми можемо приходити до Нього з усією правдою про себе, називати свої гріхи їхніми іменами, показувати слабкості, знаючи, що в Христі нас чекає не відкинення, а благодать. Ця благодать не залишає нас на тому самому місці, бо Бог любить нас не за те, що ми вже стали такими, якими маємо бути, проте любить надто сильно, щоб лишити нас у рабстві того, що нас руйнує.
Поступово це змінює і наші стосунки з людьми. Хто знає, що Бог бачить його наскрізь і не відвертається, той потроху перестає доводити свою цінність, боронити власний образ і вдавати бездоганного, вчиться визнавати помилки, просити прощення й дозволяти іншим бачити свою недосконалість. Наша впевненість тоді тримається вже не на тому, що про нас думають люди, а на тому, що зробив для нас Христос.
Бути повністю пізнаним і все ж глибоко улюбленим - це те, чого прагне кожне людське серце. Саме це ми знаходимо в Ісусі Христі. | 1 160 |
| 5 | Шпалери на екрані мого телефону | 891 |
| 6 | Все_життя_війна_Андрій_Савич_01_11_2026.m4a | 850 |
| 7 | «НЕВИДИМА ВІЙНА»
Ми живемо в країні, де війна стала частиною нашої щоденної реальності, проте Біблія відкриває нам ще одну війну - невидиму, духовну боротьбу, яка точиться за наші серця, думки, віру та послух Богу.
Минулої неділі я розпочав нову серію проповідей, яка, як Бог дозволить, буде тривати аж до Різдва. В ній мова піде про те, хто наш справжній духовний ворог, як розпізнавати його підступи, протистояти спокусам і залишатися непохитними у вірі, спираючись на перемогу Ісуса Христа.
Перша проповідь «Все життя - війна»
- Про реальність духовної війни
- Про три фронт духовної війни
- Про те де брати силу для цієї війни
https://youtu.be/E0XHTOpDMWk?si=BOnkhs7uRz7aYk0- | 1 059 |
| 8 | Хочу трохи більше розповісти, що насправді буде всередині книжки «Бог у пелюшках».
Вона більша за попередню і за форматом, і за обсягом - 240 сторінок. У ній 25 історій, по одній на кожен день від 1 до 25 грудня. Її можна читати як звичайну книжку, але задумана вона так, щоб пройти разом із нею весь шлях Адвенту до Різдва.
Усі історії реальні, взяті з нашого сімейного життя і переважно пов’язані з моїми дітьми. Тут є їхнє народження, безсонні ночі, дитячі запитання, подарунки, страхи, батьківські помилки, моменти радості й ті дні, до яких навіть через багато років непросто повертатися. Є також історія про мою маму, яку я втратив ще маленьким, про мій власний відхід від Бога і повернення до Нього, про початок повномасштабного вторгнення, страх за сім’ю і Різдво під час війни.
Книжка вийшла дуже особистою, але це не просто збірка сімейних спогадів, бо кожна з цих історій зрештою веде до Різдва і Євангелія. Такоє це не дитяча книжка, бо в ній є серйозне богослов’я. Вона про очікування і Божу тишу, страх і довіру, провину і прощення, батьківську любов і радість, надію і той день, коли Бог Сам увійшов у наш світ маленькою Дитиною. Звідси й назва - «Бог у пелюшках».
Мені хотілося написати книжку не лише про те, що сталося дві тисячі років тому у Вифлеємі, а й про те, як сьогодні нам дивитися на власне життя і буденні ситуації через призму Різдва і Євангелія.
Я переконаний, що книжка зачепить ваші серця, змусить замислитися, десь поплакати, а десь посміхнутися. Однак найбільше я хочу і молюся, щоб вона допомогла вам по-новому подивитися на Різдво, глибше пізнати Бога і сильніше Його полюбити.
Продаж зовсім скоро. | 1 781 |
| 9 | بدون متن... | 2 403 |
| 10 | Я НЕ ЛЮБЛЮ ПОХОРОНИ
Сьогодні був на похороні. На вулиці стояла справжня осінь - холодно, сіро й сиро, тому я добряче змерз. Посеред кладовища чорніла розрита могила, ніби роззявлена паща землі, яка готова поглинути ще одну труну. Трохи осторонь стояли копачі, які, здавалося, з нетерпінням чекали завершення церемонії, щоб нарешті повернутися до своєї теплої будки. Для них це був звичайний робочий день, а для когось - день прощання з близькою людиною.
Навколо могили зібралася невелика група людей. Вони прийшли підтримати молодого хлопця, який сьогодні прощався зі своєю бабусею. Серед холоду, вітру й могильних плит їхня присутність була чи не єдиним теплом, яке можна було відчути цього похмурого осіннього дня.
Я розпочав поховальну церемонію зі слів подяки тим, хто прийшов, адже вони могли й не прийти.
Іноді від людей, які не приходять на похорони, можна почути «я не люблю ходити на похорони». Однак ніхто їх не любить і я теж. Не потрібно любити похорони. Потрібно любити тих, із ким ми прощаємося, і тих, хто залишається переживати біль втрати.
Хтось каже «у мене вже є плани, я не можу все залишити й прийти». Однак любов іноді говорить «ти настільки важливий для мене, що я готовий змінити свої плани щоб бути поруч із тобою».
Інші кажуть «я не знаю, що говорити людині, яка втратила близького». Насправді не завжди потрібно щось говорити. Часом любов просто приходить, обіймає й мовчки стоїть поруч. Іноді наша присутність говорить значно більше, ніж найкраще підібрані слова.
Хтось ще скаже «мене не запросили…» Але хіба на похорон потрібне особливе запрошення? Коли людина переживає втрату, то їй часто не до того, щоб складати списки гостей і когось запрошувати. Любов часом приходить без запрошення, бо знає, що потрібна.
Дивно, як легко ми знаходимо час, коли нас запрошують розділити чиюсь радість, і як важко знаходимо його, коли потрібно розділити чийсь біль.
Ми взагалі дуже винахідливі, коли потрібно знайти виправдання нашим рішенням. Іноді достатньо кількох хвилин, щоб придумати десяток причин, чому ми не можемо прийти, і значно важче знайти хоча б одну причину, чому ми повинні це зробити.
Я пишу це не тому, що сам завжди правильно чиню. Мені теж знайоме бажання залишитися вдома, не змінювати свої плани й уникнути незручних ситуацій. Сьогоднішній похорон ще раз нагадав мені, що любов не завжди веде нас туди, куди хочеться йти.
Звісно, ми не можемо бути присутніми на кожному похороні, але часом варто чесно запитати себе: я справді не можу прийти чи просто не хочу жертвувати власним комфортом і змінювати свої плани заради іншої людини?
Писання закликає нас: «Плачте з тими, хто плаче» (Римлян 12:15).
Не обов’язково любити похорони, щоб приходити на них. Достатньо любити людей. | 1 904 |
| 11 | В церкві «Голгофа» сьогодні особливе свято, адже на День Пастора ми рукопоклали на пасторське служіння двох братів - Діму Линенка і Юрія Пася. Я щиро вірю в множинне пасторство і радий, що Бог дає співпасторів щоб наглядати за Його отарою.
Особливо приємно було тому, що рукопокладання звершували два пастори, які раніше разом зі мною пасторювали у церкві «Голгофа», а пізніше пішли на утворення нових церков - Анатолій Левценюк і Сергій Волощук.
Дякую Богу за цей справді святковий та особливий день. Це був найкращий подарунок для мене на День Пастора. | 1 984 |
| 12 | Ти любиш мене не тому, що я гідний, а тому, що Ти добрий 🤍
https://music.apple.com/ua/album/good/1858336845?i=1858336846&l=uk | 1 492 |
| 13 | Сьогодні ми з дружиною відзначаємо 19-ту річницю нашого шлюбу.
Тут доречно згадати Буття 2:24 як одне з найточніших пояснень Божого задуму щодо шлюбу. У кількох словах тут поміщається ціле життя: подорослішати, залишити, пристати, створити нову сімʼю і з роками ставати все ближчими.
За наші роки спільного подружнього життя я ще більше переконався, що хороший шлюб не складається сам собою, а над ним потрібно постійно працювати. Потрібно вчитися слухати, говорити, прощати, визнавати свою неправоту, служити одне одному, берегти близькість і знову обирати одне одного навіть тоді, коли почуття не такі яскраві, як колись.
Шлюб будується не одним великим рішенням у день весілля, а тисячами маленьких рішень любити протягом багатьох років.
Сьогодні я особливо дякую Богу за свою дружину, яка поруч зі мною всі ці роки. За радість і труднощі, які ми проходили разом, за те, як Бог через наш шлюб змінював нас обох, показував нам самих себе і вчив любити не лише тоді, коли легко.
Наш шлюб - це не історія про те, що ми все зробили правильно, а передусім історія про Божу вірність і благодать, яка тримала нас усі ці роки. | 1 701 |
| 14 | Сьогодні ми з дружиною відзначаємо 19-ту річницю нашого шлюбу.
Тут доречно згадати Буття 2:24 як одне з найточніших пояснень Божого задуму щодо шлюбу. У кількох словах тут поміщається ціле життя: подорослішати, залишити, пристати, створити нову сімʼю і з роками ставати все ближчими.
За наші роки спільного подружнього життя я ще більше переконався, що хороший шлюб не складається сам собою, а над ним потрібно постійно працювати. Потрібно вчитися слухати, говорити, прощати, визнавати свою неправоту, служити одне одному, берегти близькість і знову обирати одне одного навіть тоді, коли почуття не такі яскраві, як колись.
Шлюб будується не одним великим рішенням у день весілля, а тисячами маленьких рішень любити протягом багатьох років.
Сьогодні я особливо дякую Богу за свою дружину, яка поруч зі мною всі ці роки. За радість і труднощі, які ми проходили разом, за те, як Бог через наш шлюб змінював нас обох, показував нам самих себе і вчив любити не лише тоді, коли легко.
Наш шлюб - це не історія про те, що ми все зробили правильно, а передусім історія про Божу вірність і благодать, яка тримала нас усі ці роки. | 1 |
| 15 | Пастори,_церква_і_Христос_Андрій_Савич_06_09.m4a | 1 194 |
| 16 | Пастори, церква і Христос - Андрій Савич | 06.09.2026
https://youtu.be/p4Zp_BJDUXA | 1 145 |
| 17 | https://youtu.be/p4Zp_BJDUXA?si=wdAMM9lXWQbxnkN5 | 1 |
| 18 | Пастори, церква і Христос
Дуже особиста проповідь про пасторство і ріст церкви
https://youtu.be/p4Zp_BJDUXA | 491 |
| 19 | Пастори, церква і Христос
Дуже особиста проповідь про пасторство і ріст церкви
https://youtu.be/p4Zp_BJDUXA | 1 |
| 20 | Посунь_валізу_Андрій_Савич_23_08_2026.m4a | 1 332 |
