Elevatorist.com

🇨🇳Епоха, коли Китай був головним покупцем агропродукції у світі, може завершитися. Про це заявив ексгендиректор Світової організації торгівлі (СОТ) Паскаль Ламі, пише Reuters.   Китай на рівні державної політики починає інвестувати у підвищення внутрішньої продуктивності, скорочення залежності від кормів і збільшення виробництва білка.   Тому у найближчій перспективі може знизити імпорт.   До 2040 року Китай потенційно може перетворитися на нетто-експортера окремих продуктів тваринництва, посиливши конкуренцію на світових ринках.   Першими наслідки можуть відчути країни-виробники. Для багатьох із них недостатньо альтернативних ринків, щоб компенсувати можливе скорочення попиту від Китаю.   Ризики включають не лише зниження експорту, а й тиск на ціни, доходи агровиробників, вартість земель та експортні надходження.   Скорочення попиту може підштовхнути Китай до посилення вимог до якості імпорту та простежуваності продукції.   Виробники, які розвиватимуть прозорі ланцюги постачання та впроваджуватимуть стандарти сталого виробництва, матимуть кращі позиції на ринках із жорсткішими вимогами.  

«Ключове питання тепер — чи перейде Китай від статусу найбільшого імпортера до більш самодостатньої моделі або навіть експортера, і наскільки швидко нинішні країни-постачальники зможуть адаптуватися до цих змін», — підсумував Ламі.

Через загрозу ворожих обстрілів та найважчу кризу в логістиці з 2022–2023 років, українські виробники олії масово змінюють маршрути експорту.   Як повідомив співзасновник Sunstone Brokers Сергій Репецький, компанії наразі уникають зберігання продукції в морських портах.   Напередодні нового сезону переробники масово переорієнтовують логістику з приморського напрямку на сухопутні західні кордони.   Олію відвантажують на експорт одразу після виробництва, щоб не створювати великих запасів у небезпечних зонах.   На ринку зафіксовано різке зростання попиту на залізничні цистерни.

На агропідприємстві у Львівській області встановили першу чергу елеваторного обладнання, повідомила компанія KMZ Industries.   Для господарства виготовили силос місткістю 508 т, самонесучу норію, пологонахилений транспортер типу «гусяча шия» та комплект самопливного обладнання.   Підприємство займається вирощуванням зернових та олійних культур, а також переробкою сої.

Вчора, 18 травня, Росія беспілотником пошкодила елеватор «Кернел» у Хмельницькій області.   Руйнування зазнали ємності та склади для зберігання зерна. Частина зерна висипалася. Ніхто зі співробітників підприємства не постраждав.    Наразі триває оцінка масштабів пошкоджень та ліквідація наслідків атаки.

Україна робить крок назустріч кліматичним стандартам ЄС: Мінекономіки оприлюднило проєкт закону про роботу Національної системи торгівлі викидами (НСТВ).   Документ визначить чіткі правила функціонування ринку викидів, й допоможе адаптувати вітчизняне законодавство до європейських екологічних норм.   Запуск НСТВ планується з 2028 року, а саму систему впроваджуватимуть поетапно, щоб зменшити навантаження на бізнес у період війни та післявоєнного відновлення.   Запровадження ринкового механізму скорочення викидів парникових газів має допомогти Україні виконати євроінтеграційні зобов’язання та наблизити законодавство до норм ЄС.

✅Менш ніж за місяць стартує  AGRO UKRAINE WEEK – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України.   17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» зберуться представники уряду, агробізнесу, фермерської спільноти, міжнародних організацій, інвесторів, науковців і політиків для обговорення ключових викликів та можливостей українського агросектору, європейської інтеграції, продовольчої безпеки, інновацій та стратегічного розвитку галузі.   Список спікерів постійно доповнюється — слідкуйте за оновленнями та анонсами AGRO UKRAINE WEEK, аби першими дізнаватися про нових учасників, програму події та ключові теми майбутнього агросектору України.

Через нульову маржинальність українські заводи зупиняють переробку соняшника або переходять на інші культури. Про це Latifundist.com повідомив Сергій Репецький, співзасновник і партнер компанії Sunstone Brokers.   За його оцінкою, наразі сировину переробляють переважно підприємства, які встигли сформувати запаси у березні-квітні. Ті заводи, які не забезпечили себе соняшником завчасно, або консервують потужності, або доопрацьовують залишки ріпаку та сої.  

«За нинішніх цін на соняшник маржа переробки відсутня. Фіксовані витрати непрацюючого заводу (зарплати тощо) становлять приблизно $9–10 на тонну. Водночас робота за поточної ринкової кон’юнктури приносить до $20–25 збитку на кожній тонні. Тож для багатьох переробників простій є фінансово вигіднішим, ніж діяльність у мінус».

  Альтернативою для ринку став ріпак, оскільки попит на ріпакову олію на польському кордоні гарантує прибуток, а в країні ще є невеликі запаси цієї культури.

📈 Минулого тижня вартість української сої на базисі CPT-порт піднялася на 3–8 $/т і зараз становить 435–445 $/т. Як зазначають аналітики «АПК-Інформ», зростання ціни відбулося завдяки пожвавленню внутрішнього попиту. Туреччина в першій половині травня збільшила імпорт української сої, хоча водночас продовжує сезонно нарощувати імпорт бразильської продукції. Навіть попри поточне подорожчання, український ринок сої залишається під впливом негативних глобальних чинників. Основними драйверами тиску виступають активізація відвантажень із Південної Америки, швидка посівна кампанія в Сполучених Штатах, а також очікування USDA щодо історично високого глобального врожаю олійної у майбутньому сезоні. Крім того, на експортному ринку соєвого шроту ціни залишаються відносно високими — 395–407 $/т DAP-західний кордон. Основним напрямком експорту залишається ЄС, де збільшується імпорт південноамериканського шроту з сировини нового врожаю.

Великі міжнародні зернотрейдери навряд чи згортатимуть роботу в Україні лише через підвищені воєнні ризики, вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Latifundist.com.    За його оцінкою, компанії групи ABCD не залишатимуть український ринок лише задля мінімізації ризиків:  

«…Якщо Збройні сили дали можливість портам працювати, то ABCD теж продовжуватимуть працювати», — пояснює президент УЗА.

  При цьому нові інвестори, за його словами, оцінюватимуть Україну вже з урахуванням воєнних ризиків і можуть бути обережнішими щодо вкладень. Однак компанії, які вже працюють на ринку, ймовірно, збережуть свою присутність.   

«Для таких компаній Україна — це не лише питання частки ринку. Це частина глобальної торгової структури. Коли покупець у світі каже: «Я хочу купити зерно з Чорного моря, з України», будь-яка з компаній ABCD має мати можливість відповісти: «Ми можемо це запропонувати». Україна для них — це розширення торгових можливостей», — додав Горбачьов.

🇨🇳Китай зобов'язався до 2028 року щороку імпортувати американські сільськогосподарські товари щонайменше на $17 млрд. Як повідомляє Bloomberg, про це заявили в Білому домі за підсумками переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні. Окрім цього, сторони створять спеціальні ради з питань торгівлі та інвестицій, які в адміністрації США назвали «наріжним каменем цієї історичної угоди». Своєю чергою, Мінторгівлі КНР підтвердило узгодження низки кроків, включно із взаємним зниженням мит на деякі товари, хоча деталі умов ще доопрацьовуються. Нові закупівлі на $17 млрд стануть додатком до вже наявних зобов'язань щодо імпорту сої з США. Нагадаємо, раніше КНР виконала першочерговий план із купівлі 12 млн тонн сої, а Вашингтон заявляв про наміри Пекіна купувати по 25 млн тонн щорічно протягом трьох років. Проте аналітики налаштовані скептично, нагадуючи, що минулі обіцянки Китаю часто залишалися невиконаними. Зокрема, Пекін так і не досяг цільових показників угоди 2020 року щодо додаткового імпорту товарів з США на $200 млрд, а останнім часом країна взагалі переорієнтувалася на дешевшу продукцію з Бразилії. Експерти вважають, що хоча $17 млрд і підтримають американських фермерів, цієї суми замало для кардинального покращення їхнього фінансового становища.

Минулого тижня український ринок соняшнику трохи «присів» у ціні. Головна причина — штормить сектор соняшникової олії, повідомляють аналітики з «АПК-Інформ».   Втім, панікувати зарано: цінники переписали зовсім незначно, а чимало переробників узагалі вирішили нічого не змінювати. Якщо хтось привозив велику, солідну партію насіння, закупники охоче накидали зверху й платили більше.   Стартові ціни попиту на соняшник становили 31,5–31,8 тис. грн/т на умовах СРТ-підприємство. Однак фактичні угоди укладалися переважно в діапазоні 32–33,3 тис. грн/т СРТ.   Соняшнику на ринку досі замало, а дефіцит — найкращий захист від різкого падіння цін.

🟢ТОВ «Соколів Енерджі», серед бенефіціарів якого є співвласник групи ОККО Віталій Антонов, планує побудувати на Львівщині біоенергетичний комплекс, повідомляє ExPro.   Очікувана продуктивність підприємства:   🔹виробництво біогазу — 13,7 млн куб. м на рік; 🔹 виробництво біометану — 3,84 млн куб. м на рік; 🔹потужність — 960 куб. м/год біогазу або 525 куб. м/год біометану; 🔹 генерація електроенергії — майже 15 млн кВт·год на рік.   Для виробництва планують використовувати гній ВРХ, силос кукурудзи та жита, зернові відходи й рідку фракцію дігестату. Загальна потреба в сировині перевищуватиме 130 тис. тонн щороку.

🚢 Зранку 18 травня під час чергової атаки на Одещину постраждало цивільне судно під прапором Панами, яке прямувало Українським морським коридором. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, на борту спалахнула пожежа, яку екіпаж зміг загасити самостійно. На щастя, минулося без постраждалих, і судно продовжило рух до порту Чорноморськ. За інформацією Адміністрації морських портів, воно мало завантажити 35 тисяч тонн олії. Це вже третій подібний інцидент за останню добу. Напередодні вночі Росія також атакувала два інші судна, що прямували до портів Одеської області під прапорами Гвінеї-Бісау та Маршаллових Островів. За даними ВМС ЗСУ, останнє з них — судно KSL Deyang — належить Китаю, а його екіпаж повністю складається з громадян КНР.

Спроба розвантажити балкер PANORMITIS у турецькому порту Іскендерун в Туреччині, схоже, зазнала невдачі. Судно, яке прибуло туди 13 травня, вже 17 травня залишило якірну стоянку. Журналістка-розслідувачка проєкту SeaKrime Катерина Яресько припускає, що Туреччина не прийняла судно через незаконне походження вантажу. Це фіксує важливий прецедент: іноземні держави починають активно реагувати на звернення України щодо нелегального вивезення агропродукції. Раніше Офіс Генпрокурора України підтвердив, що PANORMITIS транспортує зерно з тимчасово окупованих територій. Через це 30 квітня ізраїльська компанія Zenziper скасувала закупівлю вантажу в порту Хайфи, побоюючись міжнародних санкцій.

Польські ЗМІ переймаються тим, що в Україні зростає переробка олійних і створює конкуренцію на європейському ринку.  

«Україна більше не експортує до Польщі насіння ріпаку через імпортне ембарго, але нарощує експорт ріпакової олії, на яку обмежень немає. І де в цьому Польща? Вона втрачає переваги, адже Україна поступово відходить від експорту сировини на користь готової продукції. Виявилося, що польські політичні рішення стимулювали розвиток переробної промисловості в Україні, водночас послаблюючи польську», — йдеться в матеріалі.

  Яскравий приклад  — «Кернел», який у I кварталі 2026 р. переробив 986 тис. т олійних культур. За цей же час компанія реалізувала 373 тис. т олії.   Для порівняння: загальні переробні потужності Польщі становлять близько 4 млн т на рік. Тобто квартальний показник одного українського агрохолдингу дорівнює майже чверті річного потенціалу польського сектору.

Росія у ніч на 18 травня атакувала два судна, що йшли Українським коридором до портів Великої Одеси. Одне судно під прапором Гвінеї-Бісау, інше — Маршаллових Островів. Його судновласник — із КНР. На борту — екіпаж із громадян Китаю. На обох суднах виникли незначні загоряння, які екіпажі оперативно ліквідували власними силами. Попередньо постраждалих немає. Судна продовжили рух до портів призначення.

💰У першому кварталі 2026 р. дохід елеваторного напрямку компанії ІМК зріс до $2,134 млн, порівняно з $521 тис. за аналогічний період минулого року. Про це стало відомо з фінансового звіту агрохолдингу. За перші три місяці року також вдалося подвоїти виторг від зовнішніх контрагентів — до $34 тис. (торік було $15 тис.). Водночас через високу собівартість ($355 тис.) напрямок закрив квартал із від’ємним валовим результатом у $321 тис. Крім того, компанія суттєво наростила капітальні вкладення: надходження в основні засоби елеваторного сегмента злетіли до $3,597 млн (проти $352 тис. у 2025-му). Показник амортизації та зносу активів за цей період збільшився до $2,745 млн, тоді як торік він становив $660 тис.

На Київщині група осіб під виглядом експорту агропродукції заволодівали коштами іноземних покупців, повідомив Офіс Генпрокурора.   Шахраї створили мережу підставних фірм, від імені яких укладали фіктивні контракти на постачання зерна та іншої агропродукції, зокрема до країн ЄС.   Жертв залучали через інтернет, пропонуючи товари за заниженими цінами.   Переговори з іноземцями вела жінка, яка володіє кількома мовами та позиціонувала себе як професійний менеджер із продажу. Вона переконувала клієнтів у надійності партнерства, після чого з ними підписували договори. Головною умовою угод була обов'язкова передоплата — нібито для підготовки вантажу та оплати логістики.   Отримавши кошти на рахунки підконтрольних компаній, зловмисники переводили їх у готівку або розганяли по інших рахунках, а потім зникали зі зв'язку.   Виконувати зобов'язання за контрактами ніхто не збирався. Наразі серед офіційно встановлених потерпілих — бізнесмени з Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. Загальна сума збитків уже перевищує €600 тисяч.

Елеваторна інфраструктура України сьогодні доволі неоднорідна. Загальна потужність зберігання в країні сягає 52 565,66 тис. тонн, і найбільша частка тут припадає на сучасні металеві силоси — вони здатні одночасно вмістити 34 613,96 тис. тонн зерна.   Усе інше — це переважно радянська спадщина. Зокрема, у залізобетонних СОГах можна зберігати 5 169,55 тис. тонн, а на складах підлогового зберігання — 12 782,15 тис. тонн.    Чи буде ринок поступово відмовлятися від «історичних» зерносховищ на користь металевих силосів, чи таке співвідношення триматиметься й надалі — покаже час.   Детальніше проаналізувати стан українського елеваторного ринку, оцінити потребу в модернізації та реконструкції підприємств ви можете за допомогою нашої «Карти елеваторів». Там зібрані технічні характеристики всіх зерносховищ України.

Оформити підписку на Карту можна за цим посиланням.

🖥Компанія INBULK презентувала рішення для цифрового контролю руху зерна на елеваторах.   Запропонована модель передбачає, що кожна операція із зерном на публічному складі має цифрово підтверджуватися власником. Система має об’єднати в одному контурі елеватор, вагову, логістику, власника зерна та державний реєстр.   За задумом компанії, це дозволить у реальному часі бачити обсяг зерна на елеваторі, його переміщення та зміну власника.    Для запуску такої моделі на рівні країни потрібні кілька змін: обов’язкове електронне підтвердження власника на операціях із зерном, інтеграція вагових комплексів із системою обліку, сертифікація місткості елеваторів та визнання електронного реєстру єдиним джерелом достовірних даних.    У компанії вважають, що Україна може стати однією з перших країн, де контроль руху зерна на елеваторах працюватиме в режимі реального часу на національному рівні.