Elevatorist.com

Спроба розвантажити балкер PANORMITIS у турецькому порту Іскендерун в Туреччині, схоже, зазнала невдачі. Судно, яке прибуло туди 13 травня, вже 17 травня залишило якірну стоянку. Журналістка-розслідувачка проєкту SeaKrime Катерина Яресько припускає, що Туреччина не прийняла судно через незаконне походження вантажу. Це фіксує важливий прецедент: іноземні держави починають активно реагувати на звернення України щодо нелегального вивезення агропродукції. Раніше Офіс Генпрокурора України підтвердив, що PANORMITIS транспортує зерно з тимчасово окупованих територій. Через це 30 квітня ізраїльська компанія Zenziper скасувала закупівлю вантажу в порту Хайфи, побоюючись міжнародних санкцій.

Польські ЗМІ переймаються тим, що в Україні зростає переробка олійних і створює конкуренцію на європейському ринку.  

«Україна більше не експортує до Польщі насіння ріпаку через імпортне ембарго, але нарощує експорт ріпакової олії, на яку обмежень немає. І де в цьому Польща? Вона втрачає переваги, адже Україна поступово відходить від експорту сировини на користь готової продукції. Виявилося, що польські політичні рішення стимулювали розвиток переробної промисловості в Україні, водночас послаблюючи польську», — йдеться в матеріалі.

  Яскравий приклад  — «Кернел», який у I кварталі 2026 р. переробив 986 тис. т олійних культур. За цей же час компанія реалізувала 373 тис. т олії.   Для порівняння: загальні переробні потужності Польщі становлять близько 4 млн т на рік. Тобто квартальний показник одного українського агрохолдингу дорівнює майже чверті річного потенціалу польського сектору.

Росія у ніч на 18 травня атакувала два судна, що йшли Українським коридором до портів Великої Одеси. Одне судно під прапором Гвінеї-Бісау, інше — Маршаллових Островів. Його судновласник — із КНР. На борту — екіпаж із громадян Китаю. На обох суднах виникли незначні загоряння, які екіпажі оперативно ліквідували власними силами. Попередньо постраждалих немає. Судна продовжили рух до портів призначення.

💰У першому кварталі 2026 р. дохід елеваторного напрямку компанії ІМК зріс до $2,134 млн, порівняно з $521 тис. за аналогічний період минулого року. Про це стало відомо з фінансового звіту агрохолдингу. За перші три місяці року також вдалося подвоїти виторг від зовнішніх контрагентів — до $34 тис. (торік було $15 тис.). Водночас через високу собівартість ($355 тис.) напрямок закрив квартал із від’ємним валовим результатом у $321 тис. Крім того, компанія суттєво наростила капітальні вкладення: надходження в основні засоби елеваторного сегмента злетіли до $3,597 млн (проти $352 тис. у 2025-му). Показник амортизації та зносу активів за цей період збільшився до $2,745 млн, тоді як торік він становив $660 тис.

На Київщині група осіб під виглядом експорту агропродукції заволодівали коштами іноземних покупців, повідомив Офіс Генпрокурора.   Шахраї створили мережу підставних фірм, від імені яких укладали фіктивні контракти на постачання зерна та іншої агропродукції, зокрема до країн ЄС.   Жертв залучали через інтернет, пропонуючи товари за заниженими цінами.   Переговори з іноземцями вела жінка, яка володіє кількома мовами та позиціонувала себе як професійний менеджер із продажу. Вона переконувала клієнтів у надійності партнерства, після чого з ними підписували договори. Головною умовою угод була обов'язкова передоплата — нібито для підготовки вантажу та оплати логістики.   Отримавши кошти на рахунки підконтрольних компаній, зловмисники переводили їх у готівку або розганяли по інших рахунках, а потім зникали зі зв'язку.   Виконувати зобов'язання за контрактами ніхто не збирався. Наразі серед офіційно встановлених потерпілих — бізнесмени з Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. Загальна сума збитків уже перевищує €600 тисяч.

Елеваторна інфраструктура України сьогодні доволі неоднорідна. Загальна потужність зберігання в країні сягає 52 565,66 тис. тонн, і найбільша частка тут припадає на сучасні металеві силоси — вони здатні одночасно вмістити 34 613,96 тис. тонн зерна.   Усе інше — це переважно радянська спадщина. Зокрема, у залізобетонних СОГах можна зберігати 5 169,55 тис. тонн, а на складах підлогового зберігання — 12 782,15 тис. тонн.    Чи буде ринок поступово відмовлятися від «історичних» зерносховищ на користь металевих силосів, чи таке співвідношення триматиметься й надалі — покаже час.   Детальніше проаналізувати стан українського елеваторного ринку, оцінити потребу в модернізації та реконструкції підприємств ви можете за допомогою нашої «Карти елеваторів». Там зібрані технічні характеристики всіх зерносховищ України.

Оформити підписку на Карту можна за цим посиланням.

🖥Компанія INBULK презентувала рішення для цифрового контролю руху зерна на елеваторах.   Запропонована модель передбачає, що кожна операція із зерном на публічному складі має цифрово підтверджуватися власником. Система має об’єднати в одному контурі елеватор, вагову, логістику, власника зерна та державний реєстр.   За задумом компанії, це дозволить у реальному часі бачити обсяг зерна на елеваторі, його переміщення та зміну власника.    Для запуску такої моделі на рівні країни потрібні кілька змін: обов’язкове електронне підтвердження власника на операціях із зерном, інтеграція вагових комплексів із системою обліку, сертифікація місткості елеваторів та визнання електронного реєстру єдиним джерелом достовірних даних.    У компанії вважають, що Україна може стати однією з перших країн, де контроль руху зерна на елеваторах працюватиме в режимі реального часу на національному рівні.

🚢 У квітні 2026 року морські порти України перевалили 8,2 млн тонн вантажів. Це на 35,8% більше, ніж за той самий місяць минулого року, повідомляє Адміністрація морських портів України. Цей результат було досягнуто на тлі різкого посилення ворожих ударів по портовій та логістичній інфраструктурі. Як зазначили в АМПУ, інтенсивність атак безпілотниками серйозно зросла — лише за квітень по логістичних об'єктах було випущено понад 500 дронів. Фактично порти опинялися під вогнем через день. Проте, попри постійну небезпеку, портовики продовжують працювати без зупинок, забезпечуючи виконання міжнародних торговельних контрактів. Загалом за перші чотири місяці 2026 року (січень-квітень) українські морські порти вже перевалили 29,5 млн тонн вантажів, упевнено випереджаючи показники аналогічного періоду 2025 року. Головним товаром традиційно залишається зерно — на нього припало 16 млн тонн, що на 7% перевищує торішній результат.

Росія вранці 15 травня атакувала дронами один із портів Великої Одеси, повідомляє АМПУ.   Пошкоджено портову інфраструктуру, зокрема склад із вантажем та автотранспорт.   Також від удару постраждали семеро працівників підприємств, які перебували на території. Шістьох людей із травмами різного ступеня тяжкості госпіталізували, їм надається необхідна медична допомога.

Україна та Румунія стали ще ближчими — у прямому сенсі. Новий 260-метровий міст через річку Тиса вже з’єднав дві країни в районі майбутнього пункту пропуску «Біла Церква — Сігету-Мармацієй». Сусіди-румуни вже презентували свою прикордонну інфраструктуру та дороги, а на нашому боці зараз щосили кладуть дорожнє покриття та готують сервісну зону для водіїв. Навіщо потрібен цей перехід? Зараз у цьому регіоні працює КПП «Солотвино — Сігету-Мармацієй», але там не можуть їздити машини, важчі за 3,5 тонни. Новий пункт пропуску повністю зніме цю проблему, забере на себе фури та значно пришвидшить міжнародну логістику. Бонусом прикордонні громади Закарпаття отримають нові робочі місця, заправки, склади та сервіси. За словами очільника Закарпатської ОВА Романа Сарая, українці та румуни працюють в один голос: мета — добудувати й запустити об’єкт якнайшвидше.

🌾В портах Великої Одеси та Дунаю на 14 травня ціни попиту на продовольчу пшеницю 3 класу становили:   ▪️219–226 $/т CPT-порт ▪️218–224 $/т CPT-порт відповідно.   Це на 1–3 $/т вище, ніж тижнем раніше. повідомляють аналітики ІА «АПК-Інформ».   Причина зростання цін  — різке пожвавлення активності експортерів після оприлюднення останніх звітів USDA, у яких були суттєво переглянуті прогнози виробництва пшениці у США, ЄС, Канаді, Австралії та Аргентині.   Додатковим фактором стало стримування продажів з боку аграріїв. Виробники очікують подальшого підвищення цін, вважаючи, що пшениця в Україні наразі недооцінена, оскільки дешевша за кукурудзу.

❗️Олійно-екстракційний завод ADM у Чорноморську призупинив роботу після атаки Росії 26 квітня 2026 року, повідомляє Latifundist.com.   Внаслідок ударів було пошкоджено один із резервуарів, звідки стався частковий витік. На об’єкті тривають відновлювальні роботи та оцінка збитків.  

«Робота олійноекстракційного підприємства ADM у Чорноморську в Україні наразі залишається призупиненою після пошкоджень, завданих ударом дрона 26 квітня 2026 року. Безпека наших працівників є нашим найвищим пріоритетом, і ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією», — повідомили в ADM.

💻Група ProCredit презентувала в Україні новий цифровий інструмент — онлайн-калькулятор для розрахунку викидів парникових газів в аграрному секторі.   Програма створена спеціально для малих і середніх підприємств, які займаються рослинництвом чи тваринництвом. Скористатися калькулятором можна безкоштовно, а його інтерфейс не вимагає від користувачів специфічних технічних навичок.   Щоб дізнатися обсяг викидів, підприємству достатньо ввести базові показники своєї діяльності (наприклад, об'єми спожитого пального чи енергії).   У результаті система згенерує загальну оцінку та покаже, які саме процеси на фермі чи в господарстві найбільше забруднюють довкілля. Онлайн-калькулятор уже доступний для українських аграріїв за спеціальним посиланням.

🇺🇦 З вересня 2026 року в Україні запрацює нова модель контролю за ГМО, гармонізована з правилами ЄС. Новий закон передбачає створення сучасного Держреєстру ГМО, синхронізацію з європейськими базами даних, обов’язкове маркування продукції та посилення державного контролю. Що передбачає новий закон про ГМО: ▪️створення сучасного Державного реєстру ГМО під управлінням Мінекономіки з повною простежуваністю дозволів, операторів і продукції; ▪️синхронізацію реєстру з європейськими базами даних ГМО; ▪️повне узгодження правил маркування з вимогами ЄС, включаючи обов’язкове маркування «з ГМО» або «вироблено з ГМО»; ▪️посилення оцінки ризиків, державного контролю та юридичної відповідальності. За словами Тараса Висоцького, Україна переходить до прозорих і зрозумілих правил за європейськими стандартами. Наразі понад 25% української не-ГМО сої вже охоплено програмою Donau Soja Protein Partnership.

⚖️ Суд визнав втрату активів «Нібулона» та «Агротона» на окупованій Луганщині на понад 6,1 млрд грн Шевченківський райсуд Києва встановив, що після окупації частини Луганської області аграрні активи українських компаній перейшли під контроль так званої влади «ЛНР» та пов’язаних із РФ структур. Йдеться про елеватори, агропідприємства, зерно та 51 тис. га земель. За даними слідства, урожай і продукцію вивозили через окуповані території до Росії, а далі — на експорт, зокрема до Сирії, Туреччини та Лівану. Суд постановив стягнути компенсації на користь постраждалих компаній, а колишнього «міністра сільського господарства ЛНР» засудили до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Більш детальна інформація — за посиланням

👷‍♂️ МХП тестує залучення іноземних працівників для вирішення кадрового дефіциту Компанія почала вивчати можливість найму іноземців ще у 2024 році, а перші працівники прибули в Україну наприкінці 2025-го. Перший пілотний проєкт виявився складним: після нічного обстрілу частина працівників залишила місце роботи, а дозволи на працевлаштування для групи анулювали.

«Якщо для українців повітряні тривоги, відключення електроенергії чи життя в умовах війни стали частиною повсякденності, то для людей, які приїжджають з інших країн, це може бути сильним стресом», — зазначає Діна Конограй, директорка з управління персоналом напрямів виробництва, логістики та закупівель МХП.

У МХП зазначають, що іноземним працівникам потрібна окрема адаптація до життя та роботи в умовах війни. Наразі компанія реалізує другий пілотний проєкт і оцінює його як успішніший. Втім, у компанії вважають, що іноземна робоча сила поки не може стати системним рішенням кадрової нестачі в агросекторі.

🌾Румунський ячмінь нового врожаю зараз демонструє більш конкурентні ціни, ніж українське збіжжя, зазначають аналітики ASAP Agri. 🔸Румунська зернова пропонується за ціною близько 191 €/т FOB Констанца (приблизно 225$/т), з поставкою у липні. 🔸Водночас український ячмінь нового врожаю з липневим відвантаженням наразі пропонується на рівні близько 230 $/т FOB POC. В новому сезоні, за оцінками Єврокомісії, Румунія може зібрати близько 3 млн т ячменю. Хоча це буде нижче показника минулого року, врожай перевищуватиме середній рівень виробництва країни, що підтримуватиме сильні позиції Румунії на експортних ринках. За попередніми оцінками Мінекономіки, врожай ячменю в Україні у 2026 році може становити близько 4,7 млн т.

💥Цивільну інфраструктуру прикордонних районів Чернігівської області 14 травня знову атакували російські дрони, повідомив начальник Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Селіверстов. Близько 10:35 російський безпілотник завдав удару по території міста Новгород-Сіверський. Внаслідок атаки пошкоджено обладнання для зберігання зерна на території приватного аграрного підприємства. За попередньою інформацією, постраждалих немає. Наразі уточнюються масштаби руйнувань та інші деталі інциденту.

⚓️ Європейська Бізнес Асоціація підтримала ідею спрямовувати частину портових зборів на захист портової інфраструктури під час воєнного стану. Водночас бізнес наголошує: механізм має бути прозорим, із чітким розподілом ролей між державою, військовими та компаніями, що працюють у портах. Зокрема, бізнес пропонує використати модель співпраці, яку вже застосовували в межах урядового експериментального проєкту із залучення підприємств до посилення протиповітряної оборони. В ЕВА пропонують прописати порядок використання коштів, механізми ухвалення спільних рішень та гарантії безперервної роботи портів. Також бізнес виступає проти примусового нав’язування послуг відомчої воєнізованої охорони.

🌻На українському ринку соняшника пропозиція  сировини залишається вкрай низькою, через що ОЕЗи працюють з мінімальними запасами — максимум на два тижні. За словами аналітиків сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, деякі компанії сьогодні закуповують лише по 300–700 тонн на тиждень. На цьому тлі ціни на соняшник можуть знов зрости до 34-35 тис.грн/т, відігравши нещодавню корекцію після падіння цін на нафту.

«На українському ринку переробники почали знижувати закупівельні ціни на соняшник. Але ринок не отримав додаткової пропозиції: аграрії продовжують стримувати продажі. Серед причин — посівна кампанія та вигідніший наразі продаж кукурудзи», — пояснюють аналітики.

Експерти вважають, що соняшникова олія зараз виглядає недооціненою порівняно із соєвою, хоча традиційно торгується дорожче. Це створює передумови для відновлення цін у найближчій перспективі.