КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦
🎓 Офіційний канал Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦
Канал КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦 (@kpiua) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 13 081 підписників, посідаючи 15 587 місце в категорії Освіта та 4 638 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 13 081 підписників.
За останніми даними від 13 жовтня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -16, а за останні 24 години на -1, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 47.88%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 31.51% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 6 264 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 4 122 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 39.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як ім., ігор, сікорський, інститут, факультет.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“🎓 Офіційний канал Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 14 жовтня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Освіта.
📋 Завдання ґрунтувалися на реальному сценарії кібератаки: у віртуальному середовищі учасники мали обійти мережевий захист, проникнути в ізольовану технологічну мережу та перехопити керування безпілотником.📌 Цей результат — переконливий показник якості підготовки в КПІ. Наша команда продемонструвала ґрунтовні знання, уміння аналізувати складні кіберсценарії, виявляти вразливості та знаходити ефективні технічні рішення. Є чим пишатися! 🤝 Вітаємо курсантів ІСЗЗІ та їхніх наставників з вагомим досягненням!💻Команда Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації (ІСЗЗІ) КПІ ім. Ігоря Сікорського — у п’ятірці найкращих на міжнародних змаганнях із кібербезпеки Global Student CTF, організованих SET University спільно з кібербезпековим стартапом IronCyber. 🔹 У турнірі змагалися 15 команд з 11 університетів США, Ірландії, Швеції, Литви та України. КПІ представляли курсанти спеціальності F3 «Комп’ютерні науки».
📋 Завдання ґрунтувалися на реальному сценарії кібератаки: у віртуальному середовищі учасники мали обійти мережевий захист, проникнути в ізольовану технологічну мережу та перехопити керування безпілотником.📌 Цей результат — переконливий показник якості підготовки в КПІ. Наша команда продемонструвала ґрунтовні знання, уміння аналізувати складні кіберсценарії, виявляти вразливості та знаходити ефективні технічні рішення. Є чим пишатися! 🤝 Вітаємо курсантів ІСЗЗІ та їхніх наставників з вагомим досягненням!
🔸 аналізували датасети з показниками європейського токамака JET; 🔸 розробляли власні ML-моделі для прогнозування стану плазми; 🔸 перевіряли фізичні гіпотези, щоб навчити алгоритми завчасно виявляти небезпечні зміни в плазмі; 🔸 консультувалися з менторами та захищали свої розробки перед експертним журі.🎥 Як учасники приборкували розжарену плазму за допомогою коду та які емоції вирували на хакатоні — дивіться у відео.
🔹 Інженерна практика й дослідження. Науковий парк адитивних технологій «Сікорські Челлендж», Центр протезування та реабілітації, університетські лабораторії — можливості для 3D-сканування, цифрового моделювання, роботи з адитивними технологіями та участі в інженерних і наукових проєктах. 🔹 Підтримка протягом навчання. Магістранти познайомилися з фахівцями, до яких зможуть звертатися з освітніми, організаційними й особистими питаннями. 🔹 Зв’язок із професійною спільнотою. Спілкування з викладачами, командою проєкту й партнерами, зокрема Protez Foundation та компанією «Біонічні технології», — можливість налагодити контакти з фахівцями галузі.🤝 Програму «Майбутнє протезування України» реалізують у КПІ за фінансової підтримки appflame та сприяння Genesis for Ukraine. Вона передбачає гранти на навчання, стипендії та комплексний супровід учасників. 📌 Попереду — нові професійні перспективи, інженерна практика й можливість долучитися до розроблення технологій протезування та реабілітації, які допомагатимуть іншим ветеранам.
🔹 автоматизація виробничих операцій і стандартизація процесів; 🔹 управління матеріалами та партіями, простежуваність продукції; 🔹 RFID-технології — від ідентифікації до управління виробничими процесами; 🔹 енергоефективність обладнання та безперебійне енергопостачання підприємств; 🔹 ШІ, промисловий інтернет речей (IIoT) і машинний зір; 🔹 цифрова трансформація підприємств на прикладі реальних кейсів.ℹ️ Окремий трек присвятили співпраці університетів із промисловістю: обміну досвідом між освітою, наукою та бізнесом, розвитку партнерств із підприємствами для студентських практик і працевлаштування, а також пошуку шляхів упровадження університетських розробок відповідно до потреб виробництва. ✅ Конференцію організував КПІ в межах міжнародного проєкту EDIH Kyiv HiTech, який співфінансується ЄС за програмою «Цифрова Європа».
🔹 прикладні задачі від провідних компаній; 🔹 менторська підтримка від фахівців галузі; 🔹 командна робота — від розподілу завдань до підготовки фінальної презентації; 🔹 пітчинг на Demo Day перед представниками компаній-партнерів; 🔹 власні розробки для портфоліо та CV, прямий контакт із потенційними роботодавцями і шанс отримати офер або запрошення на стажування.🤝 Дякуємо учасникам за драйв і командні результати, а партнерам — за інженерні виклики й можливості для розвитку молодих фахівців та їхньої співпраці з українською індустрією. 🤩 Найяскравіші моменти Engineering Project Sprint 2026 — у відео 📺
Майже століття тому він створив поліноми, які сьогодні застосовують у комп’ютерному зорі та обробці цифрових зображень.Його формули допомагають машинам «бачити». А наша інфографіка — побачити людину за ними.
⏳ Подати заявку можна до 20 жовтня 2026 року 📅 Конкурс відбудеться 24–27 листопада 2026 року 📌 Формат — переважно синхронний онлайн: виступи та презентації наживо.ℹ️ Нагадуємо, що пріоритет 2026 року — хардверні та DeepTech-проєкти для відбудови нашої країни. 🤝 Конкурс відкритий для всіх. Не пропустіть шансу представити свій проєкт, знайти партнерів і масштабувати власну розробку чи стартап. Подавайте заявку вже сьогодні! 👉 Форма для реєстрації 👈 🔗 Подробиці — на офіційному сайті Конкурсу
ℹ️ Понад 90 науковців, суддів та експертів з усієї України обговорили, як виявляти контент, створений або змінений за допомогою ШІ, та досліджувати його в межах судової експертизи.🤝 Для КПІ зустріч мала й практичне продовження: університет та Науково-дослідний центр судової експертизи Мін’юсту підписали Меморандум про співпрацю. Він передбачає спільні наукові проєкти, розроблення нових методик і залучення студентів до роботи над актуальними завданнями у сфері штучного інтелекту. ⬇️ Як ШІ змінює судову експертизу і що дасть нове партнерство КПІ з експертною спільнотою — у сюжеті.
1. Знайти закономірності в числових даних і з’ясувати, як налаштування реактора впливають на плазму. 2. Побудувати ML-модель, яка передбачатиме поведінку плазми. 3. Перевірити фізичні гіпотези за допомогою своєї моделі. Обґрунтовано спростувати гіпотезу — теж результат!🧐 Не знаєш фізики плазми? Не проблема. Це передусім ML-задача. Після відбору учасники отримають зрозумілі матеріали про роботу токамака — установки для магнітного утримання плазми — та пояснення змінних у датасеті. Також буде відеокурс про використання ШІ в навчанні, який допоможе швидко розібратися в темі. 💻 Які скіли знадобляться?
• базове програмування на Python і розуміння принципів побудови ML-моделей; • уміння аналізувати числові дані, знаходити кореляції та закономірності; • інтерес до складних задач і дослідницький азарт.⚙️ Працюєш із ML / Data Science, прикладною математикою, програмуванням чи фізикою — тут точно буде де розвернутися. Якщо твоя спеціальність інша, але база є — теж долучайся. Це можливість попрацювати зі складними науковими даними, застосувати ML на практиці й додати до портфоліо сильний кейс. 📅 Коли: 9–11 жовтня ⏰ Дедлайн реєстрації: 8 жовтня 📍 Де: Київ (точну локацію з укриттям повідомлять згодом) 🔗 Реєструйся: https://forms.gle/opYVtdRHWhJ5NmF47
🔵 Михайла Ільченка — голову Вченої ради КПІ, професора кафедри телекомунікацій Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем (НН ІТС) — нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня. 🔵 Ігоря Мікульонка — професора кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ) — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. 🔵 Юрія Поплавка — професора кафедри мікроелектроніки Факультету електроніки (ФЕЛ) — удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».✍️ Державні нагороди присвоєно Указом Президента України №1019/2026 від 2 жовтня 2026 року — за вагомий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність і високий професіоналізм. Пишаємось нашими колегами та їхніми досягненнями. Вітаємо із заслуженим визнанням і бажаємо нових звершень!
Ви готуєте фахівців, які відновлюватимуть Україну, розвиватимуть технології й розв’язуватимуть складні завдання, що стоятимуть перед державою. Це справді важлива місія.Зі святом, наші дорогі освітяни! Бажаємо сил, натхнення, добрих новин і якомога більше приводів пишатися своїми студентами.
🤩 А ще — прем’єра: Книжковий рейв від мультидисциплінарного культурного простору Hinaus. Діджейські сети, читання наодинці, разом і вголос — у компанії українських продюсерів, авторів, режисерів і засновників творчих об’єднань.➡️ Відчуйте атмосферу Дня разом із нами — у відео.
🤝 Виставку створено спільно з Теософським товариством в Україні та ПП «Баварія Захід».🎼 Під час відкриття виставки відбувся концерт за участю музикантів кафедр фортепіано та бандури Національної музичної академії України. ⏳ Побачити «Воїнство Небесне» у Політехнічному музеї КПІ (корпус №6) можна до 1 листопада.
🪖 Після початку повномасштабного вторгнення Данило приєднався до Сил оборони України. Служив молодшим сержантом, помічником начальника розвідки 18-ї Слов’янської бригади НГУ.😢 5 червня 2025 року Данило загинув під час бойового чергування внаслідок удару керованою авіаційною бомбою. Відтепер у корпусі, де навчався Данило Шляхов, є знак пам’яті про нього, його службу та захист України. 🇺🇦 Вічна слава і шана Герою-політехніку, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.
🔹 Сьогодні наука й інженерія — одна з опор стійкості України. Те, що ще вчора здавалося справою далекої перспективи, потрібне вже зараз. У Київській політехніці розвивають космічні технології, проводять фундаментальні й прикладні дослідження, готують нове покоління фахівців, допомагаючи країні вистояти й відновлюватися.🫡 Дякуємо захисникам і захисницям України за службу, мужність і самовідданість. Усвідомлюємо ціну кожного дня — і відповідальність за те, чим його наповнюємо.
☑ підтягнеш базу з математики та фізики; ☑ навчатимешся під керівництвом викладачів КПІ; ☑ отримаєш сертифікат із підсумковим рейтингом після завершення курсу; ☑ зможеш здобути додаткові бали до рейтингу з відповідного предмета.📖 Тривалість: 120 академічних годин з кожного предмета. 💻 Формат навчання: ✔️ дистанційні заняття в режимі реального часу; ✔️ групи до 25 слухачів; ✔️ можливість семестрової оплати. 📝 Реєстрація вже відкрита! 📅 Початок занять — жовтень 2026 року. 📞 Консультації:
+38 (063) 514 32 52
📧 E-mail: sdp@kpi.ua
🤖 Діалоговий телеграм-боь: t.me/fdp_kpi_bot
📍 Особисті консультації:
м. Київ, вул. Політехнічна, 14, корпус 16, 1-й поверх, кабінет 01.
Підтягни базу на старті — далі буде легше тримати темп. ℹ️ Наукові роботи Юрія Гогоці мають світовий масштаб і суттєво впливають на розвиток сучасного матеріалознавства. Серед найвідоміших його досягнень — відкриття MXенів. Перша публікація про ці двовимірні матеріали вийшла у 2011 році. Сьогодні MXени досліджують у лабораторіях багатьох країн, зокрема для застосування в системах накопичення енергії, електроніці, біомедичних технологіях і засобах зв’язку.👥 Важливою частиною цієї роботи є співпраця з колегами, студентами й партнерами з різних країн. Інститут наноматеріалів Дрекселя у своєму привітанні відзначає їхній внесок
