КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦
🎓 Офіційний канал Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Mostrar más📈 Análisis del canal de Telegram КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦
El canal КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦 (@kpiua) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 13 081 suscriptores, ocupando la posición 15 587 en la categoría Educación y el puesto 4 638 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 13 081 suscriptores.
Según los últimos datos del 13 octubre, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de -16, y en las últimas 24 horas de -1, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 47.88%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 31.51% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 6 264 visualizaciones. En el primer día suele acumular 4 122 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 39.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como ім., ігор, сікорський, інститут, факультет.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“🎓 Офіційний канал Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 14 octubre, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Educación.
📋 Завдання ґрунтувалися на реальному сценарії кібератаки: у віртуальному середовищі учасники мали обійти мережевий захист, проникнути в ізольовану технологічну мережу та перехопити керування безпілотником.📌 Цей результат — переконливий показник якості підготовки в КПІ. Наша команда продемонструвала ґрунтовні знання, уміння аналізувати складні кіберсценарії, виявляти вразливості та знаходити ефективні технічні рішення. Є чим пишатися! 🤝 Вітаємо курсантів ІСЗЗІ та їхніх наставників з вагомим досягненням!💻Команда Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації (ІСЗЗІ) КПІ ім. Ігоря Сікорського — у п’ятірці найкращих на міжнародних змаганнях із кібербезпеки Global Student CTF, організованих SET University спільно з кібербезпековим стартапом IronCyber. 🔹 У турнірі змагалися 15 команд з 11 університетів США, Ірландії, Швеції, Литви та України. КПІ представляли курсанти спеціальності F3 «Комп’ютерні науки».
📋 Завдання ґрунтувалися на реальному сценарії кібератаки: у віртуальному середовищі учасники мали обійти мережевий захист, проникнути в ізольовану технологічну мережу та перехопити керування безпілотником.📌 Цей результат — переконливий показник якості підготовки в КПІ. Наша команда продемонструвала ґрунтовні знання, уміння аналізувати складні кіберсценарії, виявляти вразливості та знаходити ефективні технічні рішення. Є чим пишатися! 🤝 Вітаємо курсантів ІСЗЗІ та їхніх наставників з вагомим досягненням!
🔸 аналізували датасети з показниками європейського токамака JET; 🔸 розробляли власні ML-моделі для прогнозування стану плазми; 🔸 перевіряли фізичні гіпотези, щоб навчити алгоритми завчасно виявляти небезпечні зміни в плазмі; 🔸 консультувалися з менторами та захищали свої розробки перед експертним журі.🎥 Як учасники приборкували розжарену плазму за допомогою коду та які емоції вирували на хакатоні — дивіться у відео.
🔹 Інженерна практика й дослідження. Науковий парк адитивних технологій «Сікорські Челлендж», Центр протезування та реабілітації, університетські лабораторії — можливості для 3D-сканування, цифрового моделювання, роботи з адитивними технологіями та участі в інженерних і наукових проєктах. 🔹 Підтримка протягом навчання. Магістранти познайомилися з фахівцями, до яких зможуть звертатися з освітніми, організаційними й особистими питаннями. 🔹 Зв’язок із професійною спільнотою. Спілкування з викладачами, командою проєкту й партнерами, зокрема Protez Foundation та компанією «Біонічні технології», — можливість налагодити контакти з фахівцями галузі.🤝 Програму «Майбутнє протезування України» реалізують у КПІ за фінансової підтримки appflame та сприяння Genesis for Ukraine. Вона передбачає гранти на навчання, стипендії та комплексний супровід учасників. 📌 Попереду — нові професійні перспективи, інженерна практика й можливість долучитися до розроблення технологій протезування та реабілітації, які допомагатимуть іншим ветеранам.
🔹 автоматизація виробничих операцій і стандартизація процесів; 🔹 управління матеріалами та партіями, простежуваність продукції; 🔹 RFID-технології — від ідентифікації до управління виробничими процесами; 🔹 енергоефективність обладнання та безперебійне енергопостачання підприємств; 🔹 ШІ, промисловий інтернет речей (IIoT) і машинний зір; 🔹 цифрова трансформація підприємств на прикладі реальних кейсів.ℹ️ Окремий трек присвятили співпраці університетів із промисловістю: обміну досвідом між освітою, наукою та бізнесом, розвитку партнерств із підприємствами для студентських практик і працевлаштування, а також пошуку шляхів упровадження університетських розробок відповідно до потреб виробництва. ✅ Конференцію організував КПІ в межах міжнародного проєкту EDIH Kyiv HiTech, який співфінансується ЄС за програмою «Цифрова Європа».
🔹 прикладні задачі від провідних компаній; 🔹 менторська підтримка від фахівців галузі; 🔹 командна робота — від розподілу завдань до підготовки фінальної презентації; 🔹 пітчинг на Demo Day перед представниками компаній-партнерів; 🔹 власні розробки для портфоліо та CV, прямий контакт із потенційними роботодавцями і шанс отримати офер або запрошення на стажування.🤝 Дякуємо учасникам за драйв і командні результати, а партнерам — за інженерні виклики й можливості для розвитку молодих фахівців та їхньої співпраці з українською індустрією. 🤩 Найяскравіші моменти Engineering Project Sprint 2026 — у відео 📺
Майже століття тому він створив поліноми, які сьогодні застосовують у комп’ютерному зорі та обробці цифрових зображень.Його формули допомагають машинам «бачити». А наша інфографіка — побачити людину за ними.
⏳ Подати заявку можна до 20 жовтня 2026 року 📅 Конкурс відбудеться 24–27 листопада 2026 року 📌 Формат — переважно синхронний онлайн: виступи та презентації наживо.ℹ️ Нагадуємо, що пріоритет 2026 року — хардверні та DeepTech-проєкти для відбудови нашої країни. 🤝 Конкурс відкритий для всіх. Не пропустіть шансу представити свій проєкт, знайти партнерів і масштабувати власну розробку чи стартап. Подавайте заявку вже сьогодні! 👉 Форма для реєстрації 👈 🔗 Подробиці — на офіційному сайті Конкурсу
ℹ️ Понад 90 науковців, суддів та експертів з усієї України обговорили, як виявляти контент, створений або змінений за допомогою ШІ, та досліджувати його в межах судової експертизи.🤝 Для КПІ зустріч мала й практичне продовження: університет та Науково-дослідний центр судової експертизи Мін’юсту підписали Меморандум про співпрацю. Він передбачає спільні наукові проєкти, розроблення нових методик і залучення студентів до роботи над актуальними завданнями у сфері штучного інтелекту. ⬇️ Як ШІ змінює судову експертизу і що дасть нове партнерство КПІ з експертною спільнотою — у сюжеті.
1. Знайти закономірності в числових даних і з’ясувати, як налаштування реактора впливають на плазму. 2. Побудувати ML-модель, яка передбачатиме поведінку плазми. 3. Перевірити фізичні гіпотези за допомогою своєї моделі. Обґрунтовано спростувати гіпотезу — теж результат!🧐 Не знаєш фізики плазми? Не проблема. Це передусім ML-задача. Після відбору учасники отримають зрозумілі матеріали про роботу токамака — установки для магнітного утримання плазми — та пояснення змінних у датасеті. Також буде відеокурс про використання ШІ в навчанні, який допоможе швидко розібратися в темі. 💻 Які скіли знадобляться?
• базове програмування на Python і розуміння принципів побудови ML-моделей; • уміння аналізувати числові дані, знаходити кореляції та закономірності; • інтерес до складних задач і дослідницький азарт.⚙️ Працюєш із ML / Data Science, прикладною математикою, програмуванням чи фізикою — тут точно буде де розвернутися. Якщо твоя спеціальність інша, але база є — теж долучайся. Це можливість попрацювати зі складними науковими даними, застосувати ML на практиці й додати до портфоліо сильний кейс. 📅 Коли: 9–11 жовтня ⏰ Дедлайн реєстрації: 8 жовтня 📍 Де: Київ (точну локацію з укриттям повідомлять згодом) 🔗 Реєструйся: https://forms.gle/opYVtdRHWhJ5NmF47
🔵 Михайла Ільченка — голову Вченої ради КПІ, професора кафедри телекомунікацій Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем (НН ІТС) — нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня. 🔵 Ігоря Мікульонка — професора кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ) — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. 🔵 Юрія Поплавка — професора кафедри мікроелектроніки Факультету електроніки (ФЕЛ) — удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».✍️ Державні нагороди присвоєно Указом Президента України №1019/2026 від 2 жовтня 2026 року — за вагомий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність і високий професіоналізм. Пишаємось нашими колегами та їхніми досягненнями. Вітаємо із заслуженим визнанням і бажаємо нових звершень!
Ви готуєте фахівців, які відновлюватимуть Україну, розвиватимуть технології й розв’язуватимуть складні завдання, що стоятимуть перед державою. Це справді важлива місія.Зі святом, наші дорогі освітяни! Бажаємо сил, натхнення, добрих новин і якомога більше приводів пишатися своїми студентами.
🤩 А ще — прем’єра: Книжковий рейв від мультидисциплінарного культурного простору Hinaus. Діджейські сети, читання наодинці, разом і вголос — у компанії українських продюсерів, авторів, режисерів і засновників творчих об’єднань.➡️ Відчуйте атмосферу Дня разом із нами — у відео.
🤝 Виставку створено спільно з Теософським товариством в Україні та ПП «Баварія Захід».🎼 Під час відкриття виставки відбувся концерт за участю музикантів кафедр фортепіано та бандури Національної музичної академії України. ⏳ Побачити «Воїнство Небесне» у Політехнічному музеї КПІ (корпус №6) можна до 1 листопада.
🪖 Після початку повномасштабного вторгнення Данило приєднався до Сил оборони України. Служив молодшим сержантом, помічником начальника розвідки 18-ї Слов’янської бригади НГУ.😢 5 червня 2025 року Данило загинув під час бойового чергування внаслідок удару керованою авіаційною бомбою. Відтепер у корпусі, де навчався Данило Шляхов, є знак пам’яті про нього, його службу та захист України. 🇺🇦 Вічна слава і шана Герою-політехніку, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.
🔹 Сьогодні наука й інженерія — одна з опор стійкості України. Те, що ще вчора здавалося справою далекої перспективи, потрібне вже зараз. У Київській політехніці розвивають космічні технології, проводять фундаментальні й прикладні дослідження, готують нове покоління фахівців, допомагаючи країні вистояти й відновлюватися.🫡 Дякуємо захисникам і захисницям України за службу, мужність і самовідданість. Усвідомлюємо ціну кожного дня — і відповідальність за те, чим його наповнюємо.
☑ підтягнеш базу з математики та фізики; ☑ навчатимешся під керівництвом викладачів КПІ; ☑ отримаєш сертифікат із підсумковим рейтингом після завершення курсу; ☑ зможеш здобути додаткові бали до рейтингу з відповідного предмета.📖 Тривалість: 120 академічних годин з кожного предмета. 💻 Формат навчання: ✔️ дистанційні заняття в режимі реального часу; ✔️ групи до 25 слухачів; ✔️ можливість семестрової оплати. 📝 Реєстрація вже відкрита! 📅 Початок занять — жовтень 2026 року. 📞 Консультації:
+38 (063) 514 32 52
📧 E-mail: sdp@kpi.ua
🤖 Діалоговий телеграм-боь: t.me/fdp_kpi_bot
📍 Особисті консультації:
м. Київ, вул. Політехнічна, 14, корпус 16, 1-й поверх, кабінет 01.
Підтягни базу на старті — далі буде легше тримати темп. ℹ️ Наукові роботи Юрія Гогоці мають світовий масштаб і суттєво впливають на розвиток сучасного матеріалознавства. Серед найвідоміших його досягнень — відкриття MXенів. Перша публікація про ці двовимірні матеріали вийшла у 2011 році. Сьогодні MXени досліджують у лабораторіях багатьох країн, зокрема для застосування в системах накопичення енергії, електроніці, біомедичних технологіях і засобах зв’язку.👥 Важливою частиною цієї роботи є співпраця з колегами, студентами й партнерами з різних країн. Інститут наноматеріалів Дрекселя у своєму привітанні відзначає їхній внесок
