КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦

🤖 Як за допомогою штучного інтелекту прогнозувати поведінку плазми та підвищувати безпеку реактора? Такий виклик прийняли учасники триденного ML-хакатону «Код плазми» у КПІ ім. Ігоря Сікорського. 📃 Захід, організований Фізико-математичним факультетом спільно з платформою Abitly, об’єднав понад 50 учасників у 10 командах. ⬇️ Студенти й молоді фахівці працювали на стику Data Science та інженерії:

🔸 аналізували датасети з показниками європейського токамака JET; 🔸 розробляли власні ML-моделі для прогнозування стану плазми; 🔸 перевіряли фізичні гіпотези, щоб навчити алгоритми завчасно виявляти небезпечні зміни в плазмі; 🔸 консультувалися з менторами та захищали свої розробки перед експертним журі.

🎥 Як учасники приборкували розжарену плазму за допомогою коду та які емоції вирували на хакатоні — дивіться у відео.

🥈Професор КПІ Сергій Бойченко — на другому місці серед дослідників України за напрямом «Безпечна, чиста енергетика та енергоефективність»! 📈 Міністерство освіти і науки України оприлюднило попередні рейтинги Національної системи дослідників України. Загалом у них представлені 13 025 дослідників, серед яких — 41 науковець КПІ ім. Ігоря Сікорського. ℹ️ Сергій Бойченко — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (НН ІЕЕ) КПІ ім. Ігоря Сікорського. ✔️Друге місце у своєму науковому напрямі — вагоме визнання дослідницького доробку Сергія Валерійовича та його внеску в розвиток української науки. Це також свідчення наукового потенціалу НН ІЕЕ, де сучасна інженерна освіта спирається на власні дослідження та розробки. 🤝Щиро вітаємо нашого колегу! Пишаємося його досягненнями та бажаємо нових звершень!

🎓«Твій перший рік у КПІ» — зустріч із ветеранами й ветеранками, які вступили до магістратури в межах другого набору програми «Майбутнє протезування України». Цьогоріч за програмою до КПІ вступили 28 ветеранів і ветеранок: 18 обрали спеціальність «Прикладна механіка», ще 10 — «Біомедична інженерія». На зустрічі магістрантам представили інфраструктуру університету, можливості для практичної роботи та систему підтримки під час навчання:

🔹 Інженерна практика й дослідження. Науковий парк адитивних технологій «Сікорські Челлендж», Центр протезування та реабілітації, університетські лабораторії — можливості для 3D-сканування, цифрового моделювання, роботи з адитивними технологіями та участі в інженерних і наукових проєктах. 🔹 Підтримка протягом навчання. Магістранти познайомилися з фахівцями, до яких зможуть звертатися з освітніми, організаційними й особистими питаннями. 🔹 Зв’язок із професійною спільнотою. Спілкування з викладачами, командою проєкту й партнерами, зокрема Protez Foundation та компанією «Біонічні технології», — можливість налагодити контакти з фахівцями галузі.

🤝 Програму «Майбутнє протезування України» реалізують у КПІ за фінансової підтримки appflame та сприяння Genesis for Ukraine. Вона передбачає гранти на навчання, стипендії та комплексний супровід учасників. 📌 Попереду — нові професійні перспективи, інженерна практика й можливість долучитися до розроблення технологій протезування та реабілітації, які допомагатимуть іншим ветеранам.

⚙️ Від автоматизації окремих операцій — до цифрового управління підприємством. Як здійснити цей перехід на практиці, обговорювали на науково-технічній конференції «Технічний день автоматизації» у КПІ ім. Ігоря Сікорського. Захід зібрав близько сотні інженерів, науковців, представників бізнесу та університетів. 📜 Серед основних тем:

🔹 автоматизація виробничих операцій і стандартизація процесів; 🔹 управління матеріалами та партіями, простежуваність продукції; 🔹 RFID-технології — від ідентифікації до управління виробничими процесами; 🔹 енергоефективність обладнання та безперебійне енергопостачання підприємств; 🔹 ШІ, промисловий інтернет речей (IIoT) і машинний зір; 🔹 цифрова трансформація підприємств на прикладі реальних кейсів.

ℹ️ Окремий трек присвятили співпраці університетів із промисловістю: обміну досвідом між освітою, наукою та бізнесом, розвитку партнерств із підприємствами для студентських практик і працевлаштування, а також пошуку шляхів упровадження університетських розробок відповідно до потреб виробництва. ✅ Конференцію організував КПІ в межах міжнародного проєкту EDIH Kyiv HiTech, який співфінансується ЄС за програмою «Цифрова Європа».

☑️ Реальні інженерні задачі, робота з провідними українськими компаніями та рішення для сучасного ринку. Це Engineering Project Sprint 2026 у КПІ ім. Ігоря Сікорського. 🔵 КПІ спільно з NDA Recruitment та ГО «Спілка інженерів-механіків» провели 6-денний інженерний спринт для студентів, аспірантів і молодих фахівців. Учасники прокачували hard skills, працювали над кейсами українського бізнесу та презентували свої рішення потенційним роботодавцям. 📌 162 учасники, 41 команда, 23 міста України — таким був масштаб інженерного марафону. ⚙️ Чотири актуальні напрями — Electronics, Communication Systems, Applied AI та Mechanical Design. І максимум практики:

🔹 прикладні задачі від провідних компаній; 🔹 менторська підтримка від фахівців галузі; 🔹 командна робота — від розподілу завдань до підготовки фінальної презентації; 🔹 пітчинг на Demo Day перед представниками компаній-партнерів; 🔹 власні розробки для портфоліо та CV, прямий контакт із потенційними роботодавцями і шанс отримати офер або запрошення на стажування.

🤝 Дякуємо учасникам за драйв і командні результати, а партнерам — за інженерні виклики й можливості для розвитку молодих фахівців та їхньої співпраці з українською індустрією. 🤩 Найяскравіші моменти Engineering Project Sprint 2026 — у відео 📺

📌 10 жовтня — 134 роки від дня народження Михайла Кравчука — видатного українського математика, академіка, професора Київської політехніки.

Майже століття тому він створив поліноми, які сьогодні застосовують у комп’ютерному зорі та обробці цифрових зображень.

Його формули допомагають машинам «бачити». А наша інфографіка — побачити людину за ними.

⚙️ Приймання заявок на XV Конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2026» подовжено, а дати проведення змінено! Маєте стартап чи технологічну розробку? Ще є час долучитися до конкурсу!

⏳ Подати заявку можна до 20 жовтня 2026 року 📅 Конкурс відбудеться 24–27 листопада 2026 року 📌 Формат — переважно синхронний онлайн: виступи та презентації наживо.

ℹ️ Нагадуємо, що пріоритет 2026 року — хардверні та DeepTech-проєкти для відбудови нашої країни. 🤝 Конкурс відкритий для всіх. Не пропустіть шансу представити свій проєкт, знайти партнерів і масштабувати власну розробку чи стартап. Подавайте заявку вже сьогодні! 👉 Форма для реєстрації 👈 🔗 Подробиці — на офіційному сайті Конкурсу

🤖 Діпфейки, ідентифікація згенерованих текстів, захист авторських прав в епоху штучного інтелекту — ці та інші теми розглядали на Всеукраїнському круглому столі «Штучний інтелект як об’єкт судово-експертного дослідження: проблемні питання та шляхи їх вирішення» у КПІ ім. Ігоря Сікорського.

ℹ️ Понад 90 науковців, суддів та експертів з усієї України обговорили, як виявляти контент, створений або змінений за допомогою ШІ, та досліджувати його в межах судової експертизи.

🤝 Для КПІ зустріч мала й практичне продовження: університет та Науково-дослідний центр судової експертизи Мін’юсту підписали Меморандум про співпрацю. Він передбачає спільні наукові проєкти, розроблення нових методик і залучення студентів до роботи над актуальними завданнями у сфері штучного інтелекту. ⬇️ Як ШІ змінює судову експертизу і що дасть нове партнерство КПІ з експертною спільнотою — у сюжеті.

🔥 Хочеш протестити себе на справжній науковій задачі? Залітай на ML-хакатон — спробуй передбачити поведінку плазми за даними з термоядерного реактора. Хакатон організовують ФМФ КПІ ім. Ігоря Сікорського та Abitly, щоб за допомогою Machine Learning дослідити реальну наукову проблему та пошукати нові рішення. 🎯 Що на тебе чекає? Отримаєш набір даних із параметрами роботи реактора і спробуєш:

1. Знайти закономірності в числових даних і з’ясувати, як налаштування реактора впливають на плазму. 2. Побудувати ML-модель, яка передбачатиме поведінку плазми. 3. Перевірити фізичні гіпотези за допомогою своєї моделі. Обґрунтовано спростувати гіпотезу — теж результат!

🧐 Не знаєш фізики плазми? Не проблема. Це передусім ML-задача. Після відбору учасники отримають зрозумілі матеріали про роботу токамака — установки для магнітного утримання плазми — та пояснення змінних у датасеті. Також буде відеокурс про використання ШІ в навчанні, який допоможе швидко розібратися в темі. 💻 Які скіли знадобляться?

• базове програмування на Python і розуміння принципів побудови ML-моделей; • уміння аналізувати числові дані, знаходити кореляції та закономірності; • інтерес до складних задач і дослідницький азарт.

⚙️ Працюєш із ML / Data Science, прикладною математикою, програмуванням чи фізикою — тут точно буде де розвернутися. Якщо твоя спеціальність інша, але база є — теж долучайся. Це можливість попрацювати зі складними науковими даними, застосувати ML на практиці й додати до портфоліо сильний кейс. 📅 Коли: 9–11 жовтня ⏰ Дедлайн реєстрації: 8 жовтня 📍 Де: Київ (точну локацію з укриттям повідомлять згодом) 🔗 Реєструйся: https://forms.gle/opYVtdRHWhJ5NmF47

✔️ Професорів КПІ ім. Ігоря Сікорського відзначено державними нагородами з нагоди Дня працівників освіти.

🔵 Михайла Ільченка — голову Вченої ради КПІ, професора кафедри телекомунікацій Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем (НН ІТС) — нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня. 🔵 Ігоря Мікульонка — професора кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування Факультету автоматизації, промислової інженерії та екології (ФАПІЕ) — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. 🔵 Юрія Поплавка — професора кафедри мікроелектроніки Факультету електроніки (ФЕЛ) — удостоєно почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

✍️ Державні нагороди присвоєно Указом Президента України №1019/2026 від 2 жовтня 2026 року — за вагомий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність і високий професіоналізм.  Пишаємось нашими колегами та їхніми досягненнями. Вітаємо із заслуженим визнанням і бажаємо нових звершень!

📚4 жовтня — День працівників освіти Сьогодні ще одна нагода подякувати тим, на кому тримається наше університетське життя, — викладачам і науковцям КПІ ім. Ігоря Сікорського. Велика шана вам за професійність, вимогливість і відповідальність, із якими ви продовжуєте свою справу в надзвичайно складний час.

Ви готуєте фахівців, які відновлюватимуть Україну, розвиватимуть технології й розв’язуватимуть складні завдання, що стоятимуть перед державою. Це справді важлива місія.

Зі святом, наші дорогі освітяни! Бажаємо сил, натхнення, добрих новин і якомога більше приводів пишатися своїми студентами.

📚 «Бібліотека твого балансу» — слоган, який точно передав настрій Всеукраїнського дня бібліотек у КПІ ім. Ігоря Сікорського. ☑️ Понад 1200 гостей завітали сюди на святкування. На них чекали десятки активностей і локацій: створення саше з українських трав, плетіння янголів-оберегів, живопис у техніці ебру й акторський майстер-клас.

🤩 А ще — прем’єра: Книжковий рейв від мультидисциплінарного культурного простору Hinaus. Діджейські сети, читання наодинці, разом і вголос — у компанії українських продюсерів, авторів, режисерів і засновників творчих об’єднань.

➡️ Відчуйте атмосферу Дня разом із нами — у відео.

🏛У Державному політехнічному музеї ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили виставку скульптора Олексія Леонова «Воїнство Небесне» — до Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та Покрови. Роботи митця — про силу, мужність, духовність і пам’ять. Це шана тим, хто захищає Україну, і тим, хто віддав за неї життя.

🤝 Виставку створено спільно з Теософським товариством в Україні та ПП «Баварія Захід».

🎼 Під час відкриття виставки відбувся концерт за участю музикантів кафедр фортепіано та бандури Національної музичної академії України. ⏳ Побачити «Воїнство Небесне» у Політехнічному музеї КПІ (корпус №6) можна до 1 листопада.

🫡 Сьогодні у 19-му корпусі КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили меморіальну дошку на честь Данила Шляхова — випускника університету, військовослужбовця 18-ї Слов’янської бригади Національної гвардії України. 📜 Данило закінчив Факультет соціології і права КПІ у 2022 році, навчався на кафедрі господарського, інформаційного та адміністративного права. У студентські роки брав активну участь у житті факультету, був переможцем конкурсу «Містер ФСП».

🪖 Після початку повномасштабного вторгнення Данило приєднався до Сил оборони України. Служив молодшим сержантом, помічником начальника розвідки 18-ї Слов’янської бригади НГУ.

😢 5 червня 2025 року Данило загинув під час бойового чергування внаслідок удару керованою авіаційною бомбою. Відтепер у корпусі, де навчався Данило Шляхов, є знак пам’яті про нього, його службу та захист України. 🇺🇦 Вічна слава і шана Герою-політехніку, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.

За можливістю будувати майбутнє — люди, які щодня його виборюють. 🇺🇦 У День захисників і захисниць України дякуємо всім, хто боронить країну зі зброєю в руках. Серед них — випускники, викладачі, науковці, працівники й студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського. Наші колеги, друзі, одногрупники. ❤️ Поруч із нами — ветерани й ветеранки, які після служби продовжують навчання, викладають, досліджують, започатковують проєкти. Їхній досвід заслуговує на увагу, а потреби — на дієву підтримку. Цього дня представники адміністрації, викладачі й студенти КПІ вшанували пам’ять полеглих воїнів хвилиною мовчання й поклали квіти до меморіалу Героям-політехнікам біля храму Святителя Миколи Чудотворця.

🔹 Сьогодні наука й інженерія — одна з опор стійкості України. Те, що ще вчора здавалося справою далекої перспективи, потрібне вже зараз. У Київській політехніці розвивають космічні технології, проводять фундаментальні й прикладні дослідження, готують нове покоління фахівців, допомагаючи країні вистояти й відновлюватися.

🫡 Дякуємо захисникам і захисницям України за службу, мужність і самовідданість. Усвідомлюємо ціну кожного дня — і відповідальність за те, чим його наповнюємо.

Якщо ти першокурсник КПІ — пройди адаптаційні курси та легше увійди в навчальний ритм!  Вища математика та фізика — одні з ключових дисциплін для багатьох технічних спеціальностей. Адаптаційні курси допоможуть систематизувати шкільні знання, розібратися зі складними темами й підготуватися до навчання в університеті. Чому тобі варто долучитися?

☑ підтягнеш базу з математики та фізики; ☑ навчатимешся під керівництвом викладачів КПІ; ☑ отримаєш сертифікат із підсумковим рейтингом після завершення курсу; ☑ зможеш здобути додаткові бали до рейтингу з відповідного предмета.

📖 Тривалість: 120 академічних годин з кожного предмета. 💻 Формат навчання: ✔️ дистанційні заняття в режимі реального часу; ✔️ групи до 25 слухачів; ✔️ можливість семестрової оплати. 📝 Реєстрація вже відкрита! 📅 Початок занять — жовтень 2026 року. 📞 Консультації: +38 (063) 514 32 52 📧 E-mail: sdp@kpi.ua 🤖 Діалоговий телеграм-боь: t.me/fdp_kpi_bot 📍 Особисті консультації: м. Київ, вул. Політехнічна, 14, корпус 16, 1-й поверх, кабінет 01. Підтягни базу на старті — далі буде легше тримати темп. 

🤝 Щиро вітаємо Юрія Георгійовича Гогоці — видатного випускника кафедри високотемпературних матеріалів та порошкової металургії інженерно-фізичного факультету КПІ — з міжнародним визнанням його наукових досягнень! Професор Університету Дрекселя та директор Інституту наноматеріалів A. J. Drexel посів друге місце у світі та перше у США з матеріалознавства в рейтингу Top1000 Scholar у категорії Lifetime — за науковим впливом упродовж кар’єри.

ℹ️ Наукові роботи Юрія Гогоці мають світовий масштаб і суттєво впливають на розвиток сучасного матеріалознавства. Серед найвідоміших його досягнень — відкриття MXенів. Перша публікація про ці двовимірні матеріали вийшла у 2011 році. Сьогодні MXени досліджують у лабораторіях багатьох країн, зокрема для застосування в системах накопичення енергії, електроніці, біомедичних технологіях і засобах зв’язку.

👥 Важливою частиною цієї роботи є співпраця з колегами, студентами й партнерами з різних країн. Інститут наноматеріалів Дрекселя у своєму привітанні відзначає їхній внесок

🎙 Ділимося матеріалом «Українського тижня» та подкастом від Ptashka Drones про «проєкт із душею» — Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge при КПІ, де технології працюють для людей і заради людей.

🦾 Тут розробляють індивідуальні ортези для захисників, створюють інженерні рішення для тих, хто реабілітується після травм, допомагають ветеранам повернутися до цивільного життя й здобути нову професію.

⚙️ За кожним 3D-скануванням, цифровою моделлю чи надрукованим виробом — конкретна людина зі своєю історією, потребами й планами. Технології стають для неї інструментом відновлення й побудови нового майбутнього. 📃 Про те, як усе працює, про ветеранську магістерську програму КПІ та команду, що втілює ці рішення, читайте в публікації «Українського тижня». 📹 Практичний бік цієї роботи докладніше розкриває директорка Навчально-інноваційного центру протезування і реабілітації Наталія Семінська — у подкасті Ptashka Drones.

📚 Вітаємо Науково-технічну бібліотеку ім. Г. І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського зі Всеукраїнським днем бібліотек! Для кожного КПІшника Бібліотека — своя. Сюди приходять по потрібну книжку, закрити дедлайн, попрацювати разом над проєктом або зависнути між парами. ✍️ У фонді — понад 2,1 мільйона примірників: підручники, монографії, рідкісні й цінні видання, сучасна література.

Є де сфокусуватися, провести хакатон, послухати лекцію, зайти на виставку чи перезавантажитися.

📌 Коли треба копнути глибше — Каталог+, «Книга поштою», доступ до Scopus і Web of Science, RapidILL та інші сервіси. 📍 І, звісно, свої знакові місця й образи — маятник Фуко, ті самі легендарні сходи та монументальне панно Володимира Пасівенка «Людина і природа». У Бібліотеки — безліч КПІшних історій, з них і складається наше університетське життя. @kpi_library