Старий Лев
Telegram-домівка Видавництва Старого Лева. Розповідаємо про новини, новинки та життя видавництва зсередини Запрошуємо до чату обговорень «Рорк зі Старим Левом»: t.me/starylev
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Старий Лев
Канал Старий Лев (@starlev) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 13 363 підписників, посідаючи 2 806 місце в категорії Книги та 4 491 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 13 363 підписників.
За останніми даними від 30 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 49, а за останні 24 години на 5, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 17.43%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 11.73% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 2 329 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 1 567 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 66.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як військовий, трилер, переклад, стівенс, видання.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Telegram-домівка Видавництва Старого Лева. Розповідаємо про новини, новинки та життя видавництва зсередини
Запрошуємо до чату обговорень «Рорк зі Старим Левом»: t.me/starylev”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 01 липня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Книги.
«Ти віриш в існування людського серця? Я не маю на увазі просто орган, ясна річ. Я висловлююсь образно. Людське серце. Гадаєш, воно існує? Така собі штука, завдяки якій кожен з нас - особливий і унікальний? Припустимо, вона справді є. В такому разі, хіба тобі не здається, що для того, аби стати Джозі, тобі доведеться вивчити не тільки її манеру поведінки, а й те, що глибоко всередині неї? Хіба ти не муситимеш вивчити її серце?»Це восьмий роман відомого британського письменника японського походження, лауреата Нобелівської премії з літератури Кадзуо Ішіґуро, опублікований у 2021 році. Повільна, меланхолійна антиутопія зі сталим сюжетом та з великою кількістю питань без відповідей. Зараз коли світ поглинає штучний інтелект, ця книга - якраз те, що треба щоб вкотре переконатися - ніщо у світі не замінить людину. Ми маємо дівчину Джозі, яка захворіла після процедури «піднесення», яку проводять щоб кардинально підвищити інтелект дитини. Без цього шанси вступити до престижного університету значно нижчі. Але не всі діти витримують це і як наслідок - хворіють або помирають. На жаль це сталося і з сестрою нашої героїні. Цікаво, що матір смерть не зупинила зробити те ж саме з іншою своєю дитиною. Тут дуже відчувається особливий почерк автора, бо назва хвороби не згадується. Вже далі можно якось розв’язати це рівняння.
«У тебе суперінтелект, а я — дурник, якого навіть не піднесли. Ну але як скажеш. Можу спробувати тобі щось порадити, якщо хочеш. Давай, кажи.»Щоб діти не сумували вдома та не почували себе самотніми їм покупають андроїда - штучного приятеля (далі ШП), який буде з ними у весь час. Джозі обирає собі Клару. Дуже емпатична ШП, яка живиться сонячною енергією. Але, як виявилось пізніше, то у мами героїні були зовсім інші плани щодо Клари. Мені сподобалась ця тема, роздуми щодо унікальності людей і тут вже навіть присутні моменти ненависті до ШП. Був епізод з театром, де жінка сварилась, що роботи забирають їхні робочі місця та ще і хочуть місця в театрі. Звучить дико, але в наші часи я не здивуюсь і таким подіям у майбутньому. І звичайно, не без фірмових роздумів Кадзуо Ішіґуро про самотність людської душі. Він пише про це так майстерно, що неможливо відірватись та немає потреби щось заперечити. Мені здається, я й досі не оговталась після його роману «Залишок дня». Обов’язково прочитайте, якщо ще не зробили цього.
«Мені дивно, що ви так бажаєте обрати стежку, яка приведе вас саму до самотності. — І це тебе дивує? — Так. Донедавна я не думала, що люди можуть добровільно вибирати самотність. І що є сильніші почуття, ніж бажання уникнути самотності. Міс Гелен усміхнулась.»Ледь не забула, що зовсім скоро вийде екранізація цієї книги. Тому скоріше читайте цю історію і поки що дивимось трейлер.
Їх усіх тримав кордон. От тільки не та висока стіна, що лежала між містечком Ліну та Іншосвіттям, а інший - той, який вони звели всередині, аби не дозволити собі відчути те, що сочилось з історії Реновії і Ліну.😉 Павло Дерев'янко «Донька Марени» — стиль написання захоплюючий, тут є ніжність і гнів, сумніви й незламність, тінь страху, поклик помсти та воля до боротьби. Проте відчувалось, наче читаю уривок вирваний з контексту, мені було мало, пане Дерев’янко!
Поле орали ногами, поливали кровʼю, засівали тілами.😉 A. Achell «Зорезнавці» — як на мене, сильно відрізняється від решти історій інших авторів, щось космічне, магічне і навіть мотивуюче. Надихає не боятися заглянути у невідоме, щоб пізнати себе. Це було вражаюче! 😉 Юлія Нагорнюк «Кістяні голки» — тут піднята важлива тема селфгарму серед підлітків та довіри до батьків і старших. Відчувається, наче теплі обійми, коли вони якраз тобі так потрібні. Хотілось би, щоб цю історію читали батьки. 😉 Ірина Грабовська «Захисник живих» — дуже болісна історія, яку, на жаль, довелось прожити чи не кожному з нас. Безжально роз’ятрює внутрішні рани й нагадує, що прийняття реальності — інколи найболючіший, але необхідний крок. 😉 Андрій Новік «Голодна коса» — тут у нас якийсь містичний детектив з жаскими монстрами, богами, смертями, таємними сектами. Цікаво, але під особливий настрій. 😉 Наталія Довгопол «Змієвиця» — одне з улюблених в цій збірці! Етно-фентезі, де дуже добре вплетена українська міфологія – атмосфера поліських лісів, чари, відлюдниця-чаклунка, легенди про Царя-Полоза та Зміїне весілля. 😉 Катерина Самойленко "Пір'я» — основна тема цієї історії – метаморфози героїв як зміни, які відбуваються з нами усіма внаслідок війни та їх прийняття. 😉 Наталія Матолінець «Усі коралі на захист богині» — відьми, українські прикраси, оповідь-діалог між минулим і сьогоденням, пам'ять про коріння, силу роду та відновлення культури — намистинка до намистинки. Обережно, після прочитання захочеться одягти на себе всі коралі, гердани та силянки, що у вас є (або ж купити нові!). 😉 Володимир Кузнєцов «1919. Легіон» — зловила трохи фантастичні вайби Турянського “Поза межами болю” (тільки в скандинавському сеттингу, але замість скандинавів у нас січові стрільці). Було моторошно, мороз пробіг по спині навіть у таку спеку. 😉 Світлана Тараторіна «Кант надії» — історія чарівна у своїй моторошності. На перший погляд, безпросвітня, але з іскрою надії всередині. Дуже вау і однозначно вдалий вибір для завершення збірки. Я чомусь не очікувала хеппі енду, та все ж Надія перемогла. ⭐️ Наскрізно проглядується спільна тема — життя після темряви, надія, вибір, смерть, війна, минуле та майбутнє. Але це не збірка воєнних оповідань у прямому сенсі; радше фантастика, що виросла з українського досвіду останніх років. Якщо дивитися з точки зору читача, який не дуже знайомий з фантастикою, то для мене найбільший плюс — саме формат. Часто українську фантастику радять окремими авторами, а тут можна за один вечір зрозуміти, хто тобі ближче. Ця збірка може більше сподобатися читачам, які шукають український голос у фантастиці, ніж тим, хто чекає на класичне епічне фентезі 😉 #книжковий_відгук@zakapelok_ann
Понад усе Поль Александр боїться смерті й усього, що з нею пов’язане. Він уникає навіть думок про потойбіччя, а похорони й кладовища оминає десятою дорогою. Та один трагічний випадок змушує його зіткнутися з тим, чого він уникав усе життя: кілька незнайомих між собою людей гине за лічені секунди, й виявляється, що смерть — це зовсім не кінець! Між світом живих і померлих вони зустрічають художника Анрі де Тулуз-Лотрека, який повертається у наш час, бо має завершити важливу справу. Тож їхній шлях тепер — у Париж, де хтось знайде пристрасне кохання, хтось — завершить важливу справу, комусь доведеться зникнути назавжди, а комусь доля подарує новий шанс на життя2. Записки синоптика
Це тепла, іронічна, зворушлива книжка, у якій розповіді про погоду — не показники й прогнози, а частина нашої пам’яті, історій і життєвих подій. Тут є грози над Києвом, спекотне дихання пустелі, подорожі, страхи, сміх і несподівані зустрічі, які змінюють людину. Наталка Діденко, професійна метеорологиня, у кожному розділі поєднує цікаву розповідь із короткими й зрозумілими науковими фактами. Ми не лише дізнаємося про атмосферні фронти, сильні дощі, туман чи вітер, а й зануримося у справжні життєві історії. Тому ця книжка є і своєрідним щоденником, і розповіддю про метеорологію, бо з кожним прогнозом погоди пов’язана життєва подія, а в кожній подорожі відкривається краса світу, яку ми вчимося бачити.3. Мемуари дитини
«Морбакки» — книжки, що оповідає про дім дитинства Сельми Лаґерльоф, першої жінки-Нобелівської лауреатки з літератури. Уже юна підлітка, Сельма повертається до Морбакки від дядька і тітки, у яких мешкала в Стокгольмі, і події на хуторі знову огортають її у свою круговерть. Дівчина оповідає про своє зростання, свої мрії і жалі, про родичів і сусідів, а ще бувальщини і химерні історії, якими повнилося їхнє повсякденне життя. До Морбакки вибираються на гостину, там влаштовують забави і домашній театр, починають амбітні проєкти. Разом з тим Сельма бачить, як старішає її тато, і противиться думкам про можливий занепад їхньої долини. Хай би безтурботне дитинство тривало якнайдовше… Вартість цього перекладу була підтримана субсидією Шведської ради з питань мистецтв, за що ми щиро вдячні.4. Архітектор Потойбіччя
Відомий архітектор Іван має усе, про що мріяв: роботу, гроші, власний будинок, гарну сім’ю, чудову репутацію. Та однієї ночі йому починають снитися жахіття й дивні лабіринти, з яких він не може вибратися. Коли гинуть Іванові найближчі сусіди, у житті чоловіка стається ще більше моторошних змін, які логічно пояснити він уже не може. Розгадати, що пов’язує усі ці події, виявиться непросто. «Архітектор потойбіччя» — містичний трилер, у якому межа між життям і смертю, реальністю та потойбіччям стає дуже тонкою.5. Якщо стрибнули, то гребіть
У книжці «Якщо стрибнули, то гребіть» відома українська підприємиця Ольга Гуцал ділиться власними спостереженнями за різними етапами розвитку чи не кожного підприємницького проєкту. Вона впевнена, що зростання бізнесу схоже на життєвий цикл людини, адже, розпочинаючи свою справу, ми так само проходимо етапи зачаття, народження, дитинства, дорослішання й криз, ухвалюємо важливі рішення, робимо сміливі кроки та, на жаль, припускаємося помилок. Порівняння бізнесу з життям людини, яка зростає і досягає зрілості, допоможе подивитися на ваш проєкт іншими очима, зрозуміти, на якому етапі ви перебуваєте зараз, які кроки варто зробити вже сьогодні та яких криз зростання варто очікувати. «Мене час від часу просять стати менторкою у бізнесі, — каже Ольга Гуцал. — Я відмовляюся. Проте вирішила написати книжку. Можливо, книжка — це гірше, ніж хороший ментор, але точно краще, ніж поганий». Перше видання книжки визнано «Бізнес-книгою року» (премія KBU Awards).Що вам впало в око? Що плануєте купувати? 🤍 #ВСЛ #анонси
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
