Той самий Кухарчук

Мені, як націоналісту, до 2014 року було достатньо знати одну статтю Конституції - 63. Писав її в протоколах з десяток разів В 2014 нічого не змінилось, і на війну поїхав не знаючи статтей типу 17 або 65. Поїхав не через декларований десь пункт, а через внутрішнє відчуття обовʼязку перед Нацією Можна знати на памʼять 44 правила націоналіста та Декалог, ховаючись від війни десь в Польщі. Можна цитувати Конституцію, користуючись статтями як одностороннім договором з державою, де тобі щось винні Справжні переконання перевіряються не цитатами. Вони перевіряються моментом, коли доводиться зробити вибір і здійснити чин. Бо цінність будь-якого світогляду визначається не тим, що ти можеш процитувати, а тим, що ти готовий зробити, коли цього вимагає твоя совість Справедливий лад - це коли держава дає максимальний простір для розвитку сильних, дієвих та вірних своїх громадян, і щимити кожного, хто ставить свій шкурний інтерес вище за виживання всього організму Військова служба має стати обовʼязковим етапом для набуття повноцінних політичних прав у державі. Не служив - не маєш права вирішувати долю Нації. Суспільство має дорости до розуміння, що організм тримається на тих, хто готовий за нього вбивати і вмирати

Τὸ μὴ δῦνόν ποτε πῶς ἄν τις λάθοι;

Права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права, права… Викривлене внаслідок декількатисячолітнього ґвалтування сприйняття світу, нав’язування нам принципів антропоцентризму, продовжують насичувати людей ілюзією того, що вони мають безумовні права просто тому, що вони народилися. Право не дається просто так, про що кричить нам увесь Всесвіт, відображений на Землі законами природи. Так і Конституцію всі сприймають як щось безумовно безкоштовне, дароване нам кимось абстрактним. Право здійснювати, мати, користуватися благами, як і всі інші права, випливають виключно з обов’язку творити, захищати й примножувати блага. Тільки так і ніяк інакше. Кожен, хто намагається переконати вас у зворотному, або ідіот, або хоче вами скористатися.

Рішення звичайного мислення про речення мислителя по суті своїй більш ризиковане ніж судження дальтоника про краски.

Ветеранський корпус разом з «Громадською силою» збудували у Дніпрі безкоштовний спортивний простір. Для ветеранів, військових, членів їхніх родин та дітей. А також всіх мешканців міста. Тут вони зможуть безкоштовно тренуватися, отримувати знання, спілкуватися і брати участь у змаганнях. Одним з головних завдань цього простору є виховання у молоді патріотичної складової, оскільки саме молоде покоління – цвіт нації та майбутнє країни. Дедалі таких проєктів та івентів буде більше. Приєднуйтеся!

Поруч зі мною не просто леви війни! Це інтелектуальна еліта, яка читає Гайдеґґера під час виконання бойових завдань! Найважливіша частина «Парменіда» - його обговорення у колі однодумців. Військові, які сприймають істину, - як несокритість, фьюзіс - як розквіт, логос - як можливість втримання відкритого, етос - як спосіб життя у відкритості буття, айдос - як благовійну стриманість , даймоніон - як присутність божественного, арете - як здійснення покликання , і найголовніше - буття як подію, а не категорію. «Необхідно мислити і говорити про те, що є» Мислимо, говоримо, розкриваємо приховане, щоб відкрити нові горизонти для українського буття!

G-bar звільнив Юліану за її негативну позицію щодо мафії під назвою «лгбт». Просто тому що вона не вкладається в тренд лівацького смороду, яким нині так тхне з музею, що раніше іменувався величною європейською цивілізацією. Музею, який нині перетворився на гетто з іммігрантів і збоченців, для яких антична філософія, римська архітектура і лицарські традиції середньовіччя - це лише літери в підручнику з історії. Поки всі прихильники української традиції ризикують життям, в Україні відбувся справжній лівацький бунт - здійснення усіх мрій Маркса під соусом свободи, які мають за мету знищити саму суть свободи. Як військовий, я відчуваю великий гнів і несамовиту печаль від того , що ці девіанти зуміли так глибоко залізти в свідомість українців. Пропоную усім, хто мислить категоріями не гедонізму, а процесами державотворчими і націотворчими, оголосити бойкот G-bar. Це небезпечне вікно Овертона, яке має бути негайно зачинене. Що ж до самої ситуації, пропоную Юліані судитись, а багато хто з військових , впевнений, підтримає.

Так звані «прогресивісти», які по своїй натурі є ліванками часто використовують тезу, що традиція - це архаїзм, який суперечить еволіції. Буцімто, суспільство не стоїть на місці і все, що ще вчора у суспільстві вважалося не прийнятним, сьогодні не просто має право, а повинно бути переосмислене і прийняте. Говорячи про світоглядні рамки, які мають бути загальноприйнятими для суспільства,«прогресивісти» загалом готують фундамент для того, щоб рамки стосувалися виключно того, щоб традиція була поза ними. Не дивно, адже якщо традиція - це архаїзм, то потрібно вивести його за рамки прийнятного. Логічна помилка полягає в тому, що традиція є підтвердженням еволюції, як результату тривалого історичного відбору. Більше того, традиція формується еволюцією і саме її існування підтверджує її діалектичну силу, адже всупереч постійній антитезі і запереченням, традиція зуміла зберегти себе і дійти до наших днів, зберігаючи і нас. Суспільство є результатом довгого історичного досвіду, а не конструктом, який можна перебудувати за кресленням. На заводі будують машини, а не оргазізми, а те, що складається з людей має органічну природу і є організмом. Уявіть силу традиції. Уявіть, що протягом усієї історії зʼявляються ті, хто хоче її вкрасти, знищити, або підмінити її сутність, а традиція переживає і пережовує кожного, хто посягав на її єство. Традиція я прямим свідченням еволюції, стовбуром еволюції, який тримає дерево історії і триматиме його далі. Ми маємо берегти традицію, передусім в світоглядному контексті: традиційний погляд на спосіб формування суспільство, завдяки якому суспільство взагалі є. Дух, ієрархія, традиційна сімʼя - три стовпи існування нас не в контексті тут і зараз, а в масштабі усіх попередніх, сучасного і майбутніх поколінь. Подумайте про це.

Сьогодні Великий день літнього сонцестояння. Для солярної цивілізації, а європейська є саме такою, це найваживіша астрономічна дата, адже Сонце, яке є причиною життя усього сущого нині найдовше освічує наш праведний шлях. Уся індоєвропейська культура від ямників ,аріїв, зороастрійців, античних греків, римлян і християн існує у солярній традиції, яка глибоким корінням сягає Гіпербореї. Саме цей день в Україні є днем батька. Батька традиційної української родини, який є носієм традиції і обовʼязку за всю кровно-духовну спільноту живих , мертвих і ще не народжених. Шануймо кожного батька , який дав життя і настанову попереднім, нинішнім і майбутнім борцям за українську волю. Згадуємо мого батька і всіх батьків, які відійшли у найцікавішу подорож потойбіччям, але залишаються нашою настановою у величному шляху, який нині творить європейську історію.

А ви подивіться на ситуацію з «Білими Орлами» під іншим кутом і задайте собі питання: звідки у всіх цих людей найвища польська нагорода? Це які такі заслуги треба здійснити, щоб отримати нагороду, про яку більшість поляків, які і справді її заслуговують, навіть мріяти не можуть? Відповідь дуже проста і неприємна багатьом: у Польщі, як і в Україні, дуже часто нагороджують не тих, хто заслуговує, а тих, з ким дружать. Бачте, спільного у нас куди більше, ніж це намагаються показати нам наші вороги 😁 Крайній раз, коли був у Польщі, таксист, почувши українську мову, завіз нас не туди і робив вигляд, що нічого не розуміє. У такі моменти хочеться ненавидіти, бажати зла і просто мстити. Все, чого і чекають від нас наші вороги. У 1385 році Кревська унія між Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським та Польським королівством була укладена в першу чергу як союз для протистояння Тевтонському ордену і московитам, які перебували під ординським васалітетом. Радянська історіографія вчила сприймати Річ Посполиту як польську державу, та люди часто не замислюються, що сама назва Rzeczpospolita є польським перекладом respublica, де publica - це спільна, а res - справа. Річ Посполита, заснована у 1569 році, це наша спільна історична спадщина, яка набула могутності завдяки нашим спільним зусиллям! Очевидно, що така історія, де українська, польська, литовська і білоруська нації об’єднані та дають прочухана московії у Лівонській війні, не вкладається в міф про «триєдинство слов’ян», в який чомусь запхнули чудь з мордвою і викинули всіх інших слов’ян. Тому сьогодні, в умовах стратегічної кризи, росія витрачає неабиякі кошти для недопущення створення Інтермаріуму, який має всі шанси стати кістяком нової Європи. Злочини радянських військ і комуністичного режиму принесли невимірне горе нашим обом державам. Про них важче говорити, адже чинилися вони начебто офіційною владою, еге ж? Українські чоловіки у Польщі теж наша спільна проблема. Полякам не подобається їхня нахабність, нам - те, що вони не воюють. Ми б забрали, та хто віддасть? Самі визнають, що наші ухилянти дали великий ривок польській економіці, ще й закривають іммігрантську квоту, на зміну якій завезли б алжирців чи сирійців. Поляки не зобов’язані любити українців, українці не зобов’язані любити поляків, але і ми, і вони зобов’язані пам’ятати, хто протягом століть отримував найбільшу вигоду від нашої взаємної ненависті. Нині Україна - єдина у світі держава, яка б’є по російській столиці. Ця держава ніколи б не відродилася, якби дух одвічної стихії не діяв через наших героїв XX століття, передусім через ОУН і УПА. Без них не було б нас, так само, як без ваших не було б вас. Історія дає достатньо причин для суперечок, але географія і характер викликів залишають куди менше варіантів для вибору союзників. Саме тому майбутнє Європи вирішуватимуть не ті, хто торгує образами минулого, а ті, хто здатен мислити категоріями століть. Решта залишаться лише коментарями під чужою історією.

А ви подивіться на ситуацію з «Білими Орлами» під іншим кутом і задайте собі питання: звідки у всіх цих людей найвища польська нагорода? Це які такі заслуги треба здійснити, щоб отримати нагороду, про яку більшість поляків, які і справді її заслуговують, навіть мріяти не можуть? Відповідь дуже проста і не приємна багатьом: в Польщі, як і в Україні дуже часто нагороджують не тих, хто заслуговує, а тих, з ким дружать. Бачте, спільного у нас куди більше, ніж це намагаються показати нам наші вороги 😁 Крайній раз, коли був у Польщі, таксист, почувши українську мову, завіз нас не туди і робив вигляд, що нічого не розуміє. У такі моменти хочеться ненавидіти, бажати зла і просто мстити. Все , чого і чекають від нас наші вороги. У 1385 році Кревська унія між Великим Князівством Литовським, Руським і Жемайтійським та Польським Королівством була укладена в першу чергу, як союз для протистояння Тевтонському Ордену і московитам, які перебували під Ординським васалітетом. Радянська істореографія вчила сприймати нас Річ Посполиту, як польську Державу, та люди часто не замислюються, що сама назва Rzeczpospolita є польським перекладом respublica, де publica - це спільна, а res - це справа. Річ Посполита, заснована у 1569 році - це наша спільна історична спадщина, яка набула могутності завдяки нашим спільним зусиллям! Очевидно, що така історія, де українська, польська, литовська і білоруська нації - обʼєднані і дають прочухана московії у Лівонській війні не вкладається в міф про «триєдинство словʼян», в який чомусь запхнули чудь з мордвою і викинули всіх інших словʼян. Тому сьогодні, в умовах стратегічної кризи, росія витрачає неабиякі кошти для недопущення створення Інтермаріуму, який має всі шанси стати кістяком нової Європи. Злочини радянських військ і комуністичного режиму принесли невимірюваного горя нашим обом Державам. Про них важче говорити, адже чинилися вони типу офіційною владою, еге ж? Українські чоловіки у Польщі - теж наша спільна проблема. Полякам не подобається їх нахабність , нам - те що вони не воюють. Ми б забрали, та хто віддасть? Самі визнають, що наші ухилянти дали великий ривок польській економіці, ще й закривають іммігрантську квоту, на зміну якій завезли б алжирців чи сирійців. Поляки не забовʼязані любити українців, українці не забовʼязані любити поляків, але і ми в вони забовʼязані памʼятати, хто протягом століть отримував найбільшу вигоду від нашої взаємної ненависті. Нині Україна - єдина у світі Держава, яка бʼє по російській столиці. Ця Держава ніколи б не відродилася, якби дух одвічної стихії не діяв через наших героїв XX століття, передусім через ОУН і УПА. Без них не було б нас, так само, як без ваших не було б вас. Історія дає достатньо причин для суперечок, але географія і характер викликів залишають куди менше варіантів для вибору союзників. Саме тому майбутнє Європи вирішуватимуть не ті, хто торгує образами минулого , а ті хто здатен мислити категоріями століть. Решта залишаться лише коментарями під чужою історією.

Шо там коронавірус?)

Бочаров Константін (кличка «MELOVIN») фіктивно записався на службу в оркестр ДПСУ. Пару місяців потусив. На роковини Голодомору оголосив гей-шлюб на Майдані. Зліг на «дурку», щоб не служити. Далі пішов у СЗЧ. Його ніхто не шукає, а навпаки покривають. Уявіть лгбт-півун півроку катається концертами перебуваючи в СЗЧ? Таки заявки є лише у «MELOVIN» Ахеренна рівність прав😂 Ахеренна служба СЗЧ-ЛГБТ😂 Прямо сьогодні в 19:00 в Feels Garden в Києві виступає дезертир Бочаров, який офіційно поданий ДПСУ в розшук. Ветерани та добрі люди хто в Києві - підʼїдьте, допоможіть затримати дезертира, що дискредитував службу в армії!!!!! СЗЧ-лгбт До відповідальності!!!

Євген Коновалець, чекаємо додому: портрети Провідника — по всій Україні! У центральних і прифронтових містах України до дня народження Євгена Коновальця з’явилися мурали, трафарети та потрети Провідника українських націоналістів. Масштабну всеукраїнську кампанію «Євген Коновалець: чекаємо додому» провела Хорунжа служба Третього армійського корпусу. До реалізації долучилися Третя штурмова, 53-тя, 60-та, 63-тя ОМБр, 125-та ОВМБр, 3-й ОРБ, 25-й ОПТБ «VINDICTA», ПБС «KRAKEN», медики Трійки, а також побратими з «Ветеранського Корпусу», молодь «Центурії», Patriots, «Авангарду» й «Карпатської Січі». Саме зараз Україна отримала дозвіл на повернення з Роттердама та перепоховання праху Євгена Коновальця. Полковник неодмінно повернеться в Україну — туди, де його справа живе в нових поколіннях борців! Підписуйтеся на ресурси Хорунжої служби 3 АК: Instagram | YouTube | Telegram | Threads

Легендарне відео. Легендарні хлопці Азову на чолі з Андрієм Білецьким. У кросах, і з радянськими автоматами. Більшість без шоломів і захисту. Зачистка вулиць Маріуполя бійцями Азову від проросійських бойовиків. Рівно 12 років тому, 13.06.2014

Схоже, пора діставати лонсдейли з антресолі.

У Івано-Франківську студент з Індії зґвалтував 13-річну дитину. Вона прийшла до квартири індуса, де і сталося насилля. Камбоджу Нітіну взяли під варту, але він вийшов під заставу 805 000 грн. Уйобка відрахували з університету, і він втік до Сербії. Передавши Україні, суд взяв мігранта під варту без права внесення застави. Катарсис - Підписатися

Сучасна європейська людина мислить історію, як еволюційний шлях. Технології, механізація, штучний інтелект - все те, чим просякнуте наше життя, до усіх дрібниць , навіть у цій картинці. Комфорт став синонімом щастя, а гедонізм - філософією мас, бунт яких триває вже не одне століття, перетворюючи категорії лицарства, аристократичності і обовʼязку на архаїзми, а природну доцільність на переконання того, що людина є мірою усіх речей і володарем світу. Що є людина, яка повністю втратила звʼязок з буттям, ігноруючи суще, як самодостатнє, сприймаючи його лише, як обʼєкт. Занепад почався не з приходом совків, які повністю знищили духовність, наслідуючи своїх провідників часів французької революції і навіть не з цієї революції зла, яку нам постійно намагаються всунути, як найвище благо. І навіть не з появою європейскої метафізики, що так муляла моїм улюбленим мислителям XX сторіччя, які між тим успішно діагностували симптоми завершальної фази. Цивілізаційний песимізм обожнюю за чесність і не люблю за фаталізм, адже вихід є, і він в нас, в людях XV століття, яке навіть на противагу гострим симптомам Калі Юги, продовжують боротися за втрачене буття. І відродять його саме тут.

А я погоджусь, що ми справді маємо однакові права. Проблема в тому, що вони хочуть собі додаткових. Бо всі громадяни в рамках законодавства рівні. І можуть укласти шлюб та створити сім'ю, передати в спадок майно чи доручити розпоряджатися своїм тілом після смерті. Але політичні вимоги цього руху передбачають окремі правові конструкції, з подібним статусом до існуючих. Фактично - додаткові привілеї для певної соціальної групи. Чому сім'я має такий державний захист писав вже неодноразово. Передусім - через її соціальну роль, від якої залежить виживання усієї нації. "Партнерства" ж не можуть апріорі зберігати та відтворювати суспільство. Тому поширювати на них такі ж гарантії, як і на шлюб буде як мінімум нечесно. Так що годі намагатися встановити нерівність під виглядом боротьби з дискримінацією. Тим паче в ім'я пережитків якоїсь античної доби. @LykourgosLexi