sea(rch)
Открыть в Telegram
«пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю, коли ми, поминувши східці до порту, біжимо просто по стежці,» — яновський
Больше149
Подписчики
Нет данных24 часа
Нет данных7 дней
-530 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Нет данных
Возникли проблемы? Пожалуйста, обновите страницу или обратитесь к нашему support-менеджеру .
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июнь '26
июнь '26
+3
в 0 каналах
май '26
+13
в 0 каналах
Get PRO
апрель '26
+12
в 1 каналах
Get PRO
март '26
+9
в 0 каналах
Get PRO
февраль '26
+5
в 0 каналах
Get PRO
январь '26
+8
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '25
+9
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+23
в 1 каналах
Get PRO
октябрь '25
+8
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+13
в 0 каналах
Get PRO
август '25
+11
в 0 каналах
Get PRO
июль '25
+8
в 1 каналах
Get PRO
июнь '25
+7
в 0 каналах
Get PRO
май '25
+17
в 0 каналах
Get PRO
апрель '25
+28
в 1 каналах
Get PRO
март '25
+30
в 3 каналах
Get PRO
февраль '25
+366
в 3 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 30 июня | 0 | |||
| 29 июня | 0 | |||
| 28 июня | 0 | |||
| 27 июня | 0 | |||
| 26 июня | 0 | |||
| 25 июня | +1 | |||
| 24 июня | +1 | |||
| 23 июня | 0 | |||
| 22 июня | 0 | |||
| 21 июня | +1 | |||
| 20 июня | 0 | |||
| 19 июня | 0 | |||
| 18 июня | 0 | |||
| 17 июня | 0 | |||
| 16 июня | 0 | |||
| 15 июня | 0 | |||
| 14 июня | 0 | |||
| 13 июня | 0 | |||
| 12 июня | 0 | |||
| 11 июня | 0 | |||
| 10 июня | 0 | |||
| 09 июня | 0 | |||
| 08 июня | 0 | |||
| 07 июня | 0 | |||
| 06 июня | 0 | |||
| 05 июня | 0 | |||
| 04 июня | 0 | |||
| 03 июня | 0 | |||
| 02 июня | 0 | |||
| 01 июня | 0 |
Посты канала
а давайте ви мені почитаєте мої літери і скажете пару слів про них, а я вам дякую
@janethewindbot
| 2 | Нет текста... | 56 |
| 3 | серед гуркоту трамваїв і стукоту кроків, що поспіхом ідуть бруківкою, раптом вирізняється лише одне подих вітру, який несе щось більше, ніж шум міста. іноді здається, що вітер знає більше за мене. він торкається обличчя й тихо нашіптує про щось, що я ще не вмію розуміти. у його подихах - і спогади, й очікування, і якась чітка певність, що все мине, навіть тривога. місто за моєю спиною гуде своїм ритмом, але саме в цю мить я відчуваю: справжній дім — це не стіни і не адреси, а ті моменти, коли я можу вдихнути на повні груди й повірити, що життя нікуди не поспішає. згадую, що я тут — і це вже неабиякий результат. може, дім — це не місце і не люди, а прохолодний легіт усередині, коли перестаєш чинити опір світу. тоді і мокра бруківка, і безкрає море стають прихистком: ми належимо природі, а не навпаки.
євгенія вітер — "вітер" | 123 |
| 4 | Нет текста... | 56 |
| 5 | о да, видаляти двадцять вісім тисяч сторінок у браузері після іспиту | 170 |
| 6 | о да, видаляти двадцять вісім тисяч сторінок в браузері після іспиту | 1 |
| 7 | sticker.webp | 30 |
| 8 | sans de vent je ne suis pas moi | 291 |
| 9 | Нет текста... | 283 |
| 10 | Don t Say You Love Me - Depeche Mode.m4a | 242 |
| 11 | sticker.webp | 0 |
| 12 | a good long walk can help you think things through | 254 |
| 13 | sticker.webp | 227 |
| 14 | sticker.webp | 0 |
| 15 | запах свіжовипраної постільної білизни й міцного чаю | 229 |
| 16 | вечір, коли місто ще не стихло, але вже відпускає, і ти йдеш швидше, ніж потрібно, ніби є куди поспішати, хоча насправді — ні. рух тримає тебе зібраною, не дає розсипатись по дорозі; вітрини відбивають обличчя уривками, і ти не дивишся довго, бо там нічого нового, тільки трохи втомленіші очі, ніж зранку; світло ліхтарів лягає на асфальт рівними плямами, хочеш ступати саме в них, як у якісь умовні межі, де все зрозуміліше, ніж поза ними; телефон у кишені мовчить, і це навіть краще, бо жодне повідомлення не виправить того, що всередині все ще незрозуміло, і водночас нічого не вимагає негайної відповіді; ти неспеціально рахуєш кроки, помічаєш, як вони складаються у ритм. думки намагаються зачепитись одна за одну.
вітер торкається обличчя, холод повільно витягує з голови зайве. руки автоматично ховаються в рукави, десь поруч сміються люди, і цей звук лише проходить повз, залишається на фоні. ти доходиш до перехрестя і на секунду зупиняєшся — можна перейти, можна звернути, можна піти далі прямо, і будь-який варіант сьогодні нічого кардинально не змінить, але сам факт вибору трохи повертає відчуття, що ти ще тут; коли нарешті доходиш додому, ключ довго не потрапляє в замок, рука ніби забула просту дію, і тільки з n-ого разу двері піддаються. всередині тихіше, ніж до чого вуха встигли звикнути на вулиці; ти не вмикаєш світло одразу.
зняти взуття, поставити його рівно, ніби від цього щось залежить, пройти в кімнату, сісти, не придумуючи планів на завтра, не намагаючись підсумувати день. нічого не потрібно виправляти — дозволити собі кілька хвилин не пояснювати нічого, поки думки не почнуть знову збиратись, але вже повільніше, втомившись від власної напруги | 232 |
| 17 | sticker.webp | 156 |
| 18 | sticker.webp | 0 |
| 19 | Нет текста... | 0 |
| 20 | субота — день між звичністю, за це її і ціную! не поспішати, приділити увагу собі й своїм почуттям.
прогулялась великим парком — блукала між деревами й тінями. повітря свіже й довгочікувано тепле. дійшла до кавʼярні, що постійно лишалась «треба якось зайти». флет і чизкейк підняли рівень цукру й настрою. субота | 204 |
Уже доступно! Исследование Telegram 2025 — ключевые инсайты года 
