fa
Feedback
sea(rch)

sea(rch)

رفتن به کانال در Telegram

«пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю, коли ми, поминувши східці до порту, біжимо просто по стежці,» — яновський

نمایش بیشتر
150
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+27 روز
-430 روز

در حال بارگیری داده...

کانال‌های مشابه
هیچ داده‌ای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
ژوئن '26
ژوئن '26
+3
در 0 کانال‌ها
مه '26
+13
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '26
+12
در 1 کانال‌ها
Get PRO
مارس '26
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '26
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '26
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '25
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '25
+23
در 1 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '25
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '25
+13
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '25
+11
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '25
+8
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '25
+7
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '25
+17
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '25
+28
در 1 کانال‌ها
Get PRO
مارس '25
+30
در 3 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '25
+366
در 3 کانال‌ها
تاریخ
رشد مشترکین
اشارات
کانال‌ها
27 ژوئن0
26 ژوئن0
25 ژوئن+1
24 ژوئن+1
23 ژوئن0
22 ژوئن0
21 ژوئن+1
20 ژوئن0
19 ژوئن0
18 ژوئن0
17 ژوئن0
16 ژوئن0
15 ژوئن0
14 ژوئن0
13 ژوئن0
12 ژوئن0
11 ژوئن0
10 ژوئن0
09 ژوئن0
08 ژوئن0
07 ژوئن0
06 ژوئن0
05 ژوئن0
04 ژوئن0
03 ژوئن0
02 ژوئن0
01 ژوئن0
پست‌های کانال
а давайте ви мені почитаєте мої літери і скажете пару слів про них, а я вам дякую @janethewindbot

2
بدون متن...
56
3
серед гуркоту трамваїв і стукоту кроків, що поспіхом ідуть бруківкою, раптом вирізняється лише одне подих вітру, який несе щось більше, ніж шум міста. іноді здається, що вітер знає більше за мене. він торкається обличчя й тихо нашіптує про щось, що я ще не вмію розуміти. у його подихах - і спогади, й очікування, і якась чітка певність, що все мине, навіть тривога. місто за моєю спиною гуде своїм ритмом, але саме в цю мить я відчуваю: справжній дім — це не стіни і не адреси, а ті моменти, коли я можу вдихнути на повні груди й повірити, що життя нікуди не поспішає. згадую, що я тут — і це вже неабиякий результат. може, дім — це не місце і не люди, а прохолодний легіт усередині, коли перестаєш чинити опір світу. тоді і мокра бруківка, і безкрає море стають прихистком: ми належимо природі, а не навпаки. євгенія вітер — "вітер"
117
4
بدون متن...
56
5
о да, видаляти двадцять вісім тисяч сторінок у браузері після іспиту
164
6
о да, видаляти двадцять вісім тисяч сторінок в браузері після іспиту
1
7
sticker.webp
30
8
sans de vent je ne suis pas moi
291
9
+1
بدون متن...
283
10
Don t Say You Love Me - Depeche Mode.m4a
242
11
sticker.webp
0
12
a good long walk can help you think things through
254
13
sticker.webp
227
14
sticker.webp
0
15
запах свіжовипраної постільної білизни й міцного чаю
229
16
вечір, коли місто ще не стихло, але вже відпускає, і ти йдеш швидше, ніж потрібно, ніби є куди поспішати, хоча насправді — ні. рух тримає тебе зібраною, не дає розсипатись по дорозі; вітрини відбивають обличчя уривками, і ти не дивишся довго, бо там нічого нового, тільки трохи втомленіші очі, ніж зранку; світло ліхтарів лягає на асфальт рівними плямами, хочеш ступати саме в них, як у якісь умовні межі, де все зрозуміліше, ніж поза ними; телефон у кишені мовчить, і це навіть краще, бо жодне повідомлення не виправить того, що всередині все ще незрозуміло, і водночас нічого не вимагає негайної відповіді; ти неспеціально рахуєш кроки, помічаєш, як вони складаються у ритм. думки намагаються зачепитись одна за одну. вітер торкається обличчя, холод повільно витягує з голови зайве. руки автоматично ховаються в рукави, десь поруч сміються люди, і цей звук лише проходить повз, залишається на фоні. ти доходиш до перехрестя і на секунду зупиняєшся — можна перейти, можна звернути, можна піти далі прямо, і будь-який варіант сьогодні нічого кардинально не змінить, але сам факт вибору трохи повертає відчуття, що ти ще тут; коли нарешті доходиш додому, ключ довго не потрапляє в замок, рука ніби забула просту дію, і тільки з n-ого разу двері піддаються. всередині тихіше, ніж до чого вуха встигли звикнути на вулиці; ти не вмикаєш світло одразу. зняти взуття, поставити його рівно, ніби від цього щось залежить, пройти в кімнату, сісти, не придумуючи планів на завтра, не намагаючись підсумувати день. нічого не потрібно виправляти — дозволити собі кілька хвилин не пояснювати нічого, поки думки не почнуть знову збиратись, але вже повільніше, втомившись від власної напруги
232
17
sticker.webp
156
18
sticker.webp
0
19
+1
بدون متن...
0
20
субота — день між звичністю, за це її і ціную! не поспішати, приділити увагу собі й своїм почуттям. прогулялась великим парком — блукала між деревами й тінями. повітря свіже й довгочікувано тепле. дійшла до кавʼярні, що постійно лишалась «треба якось зайти». флет і чизкейк підняли рівень цукру й настрою. субота
204