Запекла книгожерка

Вибачте, але мені дуже смішно 😄 Це з «Ми любимо тебе, Зайчику»

Я просто вважаю, що всі книжки зі словом «Убивчі» в назві мають автоматично опинятись у мене😁 Передзамовлення тут.

Якщо вже говорити про мистифікації, бо логічно буде почати з «Оманливої орхідеї» Каррізі, бо я як раз нещодавно їі прочитала. І у нас, і в оригіналі ця книга виходить із суперобкладинкою, а під обкладинкою — зовсім інша назва і ім’я авторки, тож перша містифікація тут створюється буквально навколо книги як фізичного обʼєкту, переконуючи нас, що насправді перед нами не черговий роман Каррізі, а абсолютно інший твір. Але на цьому омана лише починається, бо роман написаний від першої особи у псевдо-документальному стилі, і ми дізнаємось, що його ніби-як-авторка приховує свою особистість, ніколи не зʼявляється на публіці, перед читачами, у пресі чи деінде — тобто, вона і сама є містифікацією у рамках всесвіту роману. І чим далі розвиватимуться події, тим сильніше все закручуватиметься, і тим більше омани нашаровуватиметься у тексті. Роман імітує трукрайм, і імітує дуже правдоподібно. Героїня aka авторка пише детективи, засновані на реальних подіях, і ми знайомимось із нею, коли її в руки — звісно ж, майже містичним образом — потрапляє цікава зачепка, пішовши за якою, вона саме візьметься за чергову справу. Справу, закриту десятиліття тому і ніби таку, в якій все було очевидно: вбивця засуджений, зізнався самостійно, не було жодних причин підозрювати когось іншого і жодного натяку на те, що в історії лишилась хоч одна прогалина. І це як раз один з найцікавіших рівнів містифікації, бо злочин, про який йдеться у книзі, на реальних подіях не базується. Проте сама ідею про те, що в такій ніби як прозорій справі все ще можуть ховатись деталі, які перевернуть все із ніг на голову, Каррізі як раз запозичив із реальної кримінальної хроніки — але про це я розповім в окремо у дописі. Цей сюжет дуже виразно ілюструє мою тезу про те, що трукрайм — абсолютно ненадійний жанр незалежно від кількості доказів чи свідчень. І це далеко не всі рівні містифікації у книзі, але я не розбиратиму кожен, бо тут буде забагато спойлерів, але досліджувати їх — це суцільна насолода. Твістів дуже багато. Вони і в основній сюжетній лінії, і навколо. Я б сказала, що твердого ґрунту у тексті нема взагалі. Іноді починає здаватись, що туман розсіюється і нарешті вимальовуються якісь чіткіші обриси, пазл починає складатись і щось стає очевиднішим — але це також омана. Все до останнього слова — бо, як я вже писала в іншому дописі, Каррізі не любить ставити крапку 🤪 Сам же текст закрадається глибоко під шкіру. Каррізі пише дуже просто, та при цьому якимось майже містичним чином атмосфера цієї історії просочується у свідомість, викликає дискомфорт, змушує відчувати ту саму непевність, той ірраціональний жах, який відчувають персонажі. Історія жорстка і жорстока, і вона стає такою буквально з перших рядків. Хоча і щодо цього буде невеличка містифікація з нотками романтики, яка мене спочатку дуже здивувала як невластива авторові. І хоч Каррізі не з тих атворів, що пишуть власний всесвіт у буквальному сенсі, але цей роман цілком вписується в те, що можна будо б назвати його всесвітом: у світ, що в основі своїй дуже темний, де межі реальності істотно розсунуті, де час тече по-іншому, а раціональність ефемерна. 📖 «Оманлива орхідея» ✍️ Донато Каррізі Видавництво КСД

Ранкові збори: Мій на наплічники медикам для «Лелеки»: https://send.monobank.ua/jar/6eBPNMKDoK Книгарня ARFA збирає на авто: https://send.monobank.ua/jar/9VMUczQYSE Драконка збирає на антени для дронів перехоплювачів https://send.monobank.ua/jar/7kcJDRaeFQ Перехресні стежки підтримують збір на дрони та старлінки: https://send.monobank.ua/jar/3gaCamTp4x Усюди є книжкові бонуси. Бережіть себе.

Тут люди все активніше шукають Євгена Товстонога, і я оце подумала — а зробити вам серійку дописів про літературні містифікації? 😁

Зробила сьогодні спонтанну перестановку в кімнаті, і тепер маю офігезне зручне місце для читання з видом на котів 💅

Передпродаж 🥹

Ну що, тепер офіційно — у жовтні обговорюємо «Куб» 🔥 Деталі на афіші, чат клубу отут 🖇 https://t.me/+gGritEZ7p81mOTIy

👑📚 Розіграш до Дня Народження Стівена Кінга «Книгарня «Є» святкує день народження Ствікна Кінга і розігрує сет із трьох його книжок англійською🖤 Шоб взяти участь у розіграші, купуйте від 2-х книжок іноземних видавництв з добірки в інтернет-магазині «Книгарня «Є» та ставайте претендентом на подарунковий сет Короля жахів. Обрати книжки можна тут 🖇 https://book-ye.com.ua/promo-posts/rozigrash-do-dnja-narodzhennja-stivena-kinga/ 🎁 На переможця чекатимуть: Holly, Fairy Tale, The Sun Dog. Акція діє тільки в інтернет-магазині «Книгарня «Є» з 21.09 до 27.09. #реклама

Урбіно відкрили передзамовлення на книгу, про яку я вже встигла почути дуже багато хорошого, і навіть ризикну припустити, що в моїх топах вона однозначно буде 🙂‍↕️

У видавництва Богдан знижки на горори 😏

Вже на цих вихідних у Львові пройде Coffee, Books & Vintage Music Festival, найатмосферніший з книжкових фестивалів осені 🍂 Вихідні серед книжок, вінтажних виробів і гарноі музики — звучить як ідеальний способ підтримати свою менталочку у ці непрості часи 😌 Буде книжковий простір, події та зустрічі з авторками та авторами, фудкорт з кавʼярнями з усієї України, стендап-блок, музична програма, вінтажний маркет і цілих три кавові чемпіонати☺️ Також на фестивалі можна буде долучитись до збору книжок для бібліотеки з Миколаївської області. У книжковій програмі цікавий інтерактив — відкритий мікрофон, у який можна висказати все, що ви думаєте про ту чи іншу книгу, на широку аудиторію і без цензури 😁 А ще — обговорення «Життя хлопця» Маккеммона із Володимиром Кузнєцовим, Анастасією Нікуліною та Андрієм Новіком. Ну і купа інших подій на будь-якій смак, повна програма тут 🖇 https://coffee.fest.lviv.ua/programa 📍 Фестиваль проходитиме в !iFESTRepublic, 26-27 вересня з 12:00 до 22:00. Квиток на 2 дні — від 600 грн, зростатиме ближче до події. Бонусом отримуєте кавовий дріп ☕️ Для дітей молодше 12 років, ветеранів, військовослужбовців і родин загиблих воїнів вхід безкоштовний. Придбати квиток можна на сайті. #реклама

Вчора я дивилась як завжди прекрасне відео про метод акторство у підборів femme fatale, і до мене раптом дійшло, що Малерман фактично використав дуже схожий підхід при написанні цієї книги. Щоб краще передати тривожну атмосферу і оте відчуття, коли здригаєшся від кожного скрипу чи шороху, він писав у темному кабінеті, в тиші, сидячи навпроти такої самої шафи, з якоі в історії зʼявляється монстр — і мені здається, у нього вийшло ідеально відтворити цей сетинг. Та головне — він спромігся зробити історію максимально реалістичною, дуже правдоподібно показавши, що сталося б, якби звичайна реальна людина зненацька зіштовхнулася б із чимось надприроднім та непоясненним. Якою безсилою виявилася б у цьому протистояннні. І як раптом виявилося б, що звернутися їй абсолютно нема до кого. У цій частині, до речі, текст дуже сатиричний, бо висміює типових представників «професій», що мали б розбиратися у надприродньому — церковнослужбовців та різноманітних езотериків. Але горорна складова у романі — лише верхній шар. В основі ж трагічна історія двох дорослих, що її ми бачимо очима 8-річної дитини, яка далеко не все розуміє і усвідомлює, проте нестача розуміння не захищає її від травми, а радше посилює її. Тож це одночасно і класичний піднесений горор із монстром, що вилізає із шафи вже на перших сторінках і невпинно та послідовно нищить свою жертви, і соціальна драма про дисфункціональну родину, в якій горорна метафора лише пришвидшила й посилила руйнівні процеси, але ніяк не спровокувала їх. При чому головну героїню не можна назвати ненадійною оповідачкою у звичному сенсі. Через дитячу перспективу ми як раз отримуємо всю інформацію без викривлення, проте і переважно не обтяжену субʼєктивною інтерпретацією. При чому автор відмовився від традиційного підходу, коли текст лишає місце для сумнівів щодо того, чи жах реальний, чи це лише те, що домальовує дитяча психіка, не здатна осягнути того, що її реальність настільки химерна і крихка. У цьому плані все однозначно: події розгортаються дуже стрімко, і дуже рано стає очевидно, що монстр у цій історії цілком матеріальний. Але я б сказала, що справжня горорність історії у повній безвиході, бо чим більше ми дізнаємось про родину головної героїні, тим більш очевидним стає те, що для неї не існує хорошого виходу з цього сценарію. І незалежно від того, переможе зло чи ні, вона не опиниться у безпечному місці, бо фактично ніколи в ньому і не була. Роман препарує так звані традиційні сімейні цінності, показуючи, наскільки нещасними можуть бути люди, які насправді прагнуть чогось відмінного від виконання ідеалізованоі життєвої програми, проте піддаються суспільному тиску і проти власної волі вступають у шлюб і заводять дітей. А ще краще він показує наслідки, із якими стикається дитина у такій родині, створеній двома інфантильними і безвідповідальними дорослими, що не приймають свідомих рішень, а просто пливуть за течією і ставлять власні бажання вище за все. Дитина, що зрештою змушена переймати батьківську роль, щоб зберігти те хитке відчуття стабільності і безпеки, яке по суті сама собі навіяла. Яка дбає про добробут батьків значно більше, ніж батьки дбають про її власний. І як її травмованістю легко може скористатись хтось, хто несе справжню загрозу — бо є у тексті і дуже виразна метафора грумінгу, бо саме його найкласичніші методи використовує монстр, щоб обрати жертву і отримате від неї бажане. Дуже якісний горор з цікавими авторськими експериментами. Динамічний і тянучий одночасно. Не занадто жаский, але точно не легкий. Цікаво побачити, як із цим сюжетом впорається екранізація, яку очікуємо вже незабаром. 📖 «Інциденти в нас удома» ✍️ Джош Малерман Видавництво «Ще одну сторінку»

Принесла вам передзамовлення від Vivat, які ви могли пропустити, але вони вам дуже треба 😌 📖 Культовий «Декстер» свого часу був для мене серіалом з найбільшою можливою кількістю неочікуваних твістів, і я певна, що книга буде ще кращою за екранізацію, бо це майже завжди так. 📖 Книги Стівенсона — то особлива любов, завжди класний баланс чорнушки і іронії, тож я однозначно хочу почитати на Різдвяних канікулах 🥰 📖 «Підійди ближче» має стати ідеальним поповненням для полички сучасних горорів, я прям дуже чекаю 📖 А комікс «Милий будинок на озері» називають одним з найкращих горорів за останній час, повз таке не можна просто так проходити 😁 Повний список передзамовлень тут 🖇 https://vivat.com.ua/peredzamovlennia/ #реклама

Продивляюсь я значить у стрічці, що де зараз летить, і тут зненацька Ужгород 🌚 Спочатку не зрозуміла, а тоді як зрозуміла🤪

Ви й не уявляєте, як я хотіла її помацати🥹 Ну і перечитати, звісно що)))

Карочі я вас обманула, насправді у мене три нові книжки 😁

Ну, скажімо так, подія про готику була дуже готична 😁

Попередню книгу дослухала вчора, почала сьогодні оцю, і мабуть шо дослухаю теж дуже швидко, бо дуже цікаве. Якось пропустила її вихід і нічого про неї, знайшла випадково — і прям добре, що таки знайшла.