Запекла книгожерка

Це не має жодного стосунку до книжок, але я все одно покажу вам свого напарника, завдяки якому мені ніколи не буває сумно працювати з домашнього офісу — бо світ має його побачити😸 Вчора він, наприклад, заблокував мені екран, коли я саме презентувала колегам концепцію інтерфейсу, а сьогодні просто вимкнув один з компів (на щастя, не той, в якому був активний зідзвон)

Поки фотографувала нові книжки, вимкнули світло, тому маємо шо маємо 🤪 Але встигла гарно відзняти мою прєлєсть з форзацем🥰

У Vivat книжки від 99 грн😱 В офлайн-книгарнях та інтернет-магазині, до 27 жовтня. Отут всі книги, що беруть участь в акції, відсортовані за акційними цінами 🖇 https://vivat.com.ua/aktsii/ Є «Записки зі страти» за 99 грн, «Я дозволила тобі піти» за 199 грн та «Вересневий дім» за 249 грн, тож можна зібрати ідеальний осінній рід ліст❤️‍🔥 Вже не пригадую, коли ціни на книжки востаннє були такими приємними😅 #реклама

Антистресова замальовка😈

Я вже якось згадувала, що обожнюю слухати птахів 💅 (Це теж з «Ненажери», я відчуваю, що до кінця місяця читатиму тільки його🤪)

Доброго раночку 😁

Я взагалі зараз знов дуже мало читаю, але це такий чарівний текст, що не читати його майже фізично важко 🥹

Амінь 😌 З «Ненажери»

Загалом в будні я намагаюсь малювати щось простеньке, але сьогодні мене трохи попаяло, тому з простеньким не склалося, і тепер у мене аврал на роботі🤪 Але вирішила викласти кілька фото процесу, бо давно не було 😌

Сьогодні таке 😌

Цього року у Бабая любовний горор ❤️‍🔥 Дуже чекаю на ваші роботи, судитиму фінал 🥰

До речі, я на вихідних в книгарню заходила 😄

Ранокова 🙂

Принесла вам трошки книжок з нового серіалу про Керрі 💅

Свіжа картиночка 😌

Ще таке вчора в Рідіті зняла 💔

Вичікувала кілька тижнів, щоб вчора нарешті купити в Рідіті кілька книжок, які вийшли ще у вересні, і навіть проїхала туди і назад без навігатора і частково без світлофорів, але через русню вони досі не доїхали🥲 Та звісно що з пустими руками я не пішла, тому маю тепер оце 😄

Провела добу без світла і трошки більше доби без води, тож вчора трошки випала зі свого челенджу, тому сьогодні картинки відразу дві 👉

І в контексті цієї ж історії (але не тільки її), як взагалі зрозуміти, як людина докотилась до того, щоб когось вбити: Дослідити її сімейне середовище, в ідеалі включно з історією батьків і всіх інших близьких родичів кудись трохи далі в минуле Вивчити ії соціальний контекст — умови життя, коло спілкування, авторитети, цінності, контент, який споживає, і як саме його осмислює, тощо Мати якесь уявлення про психічний і ментальний стан цієї людини взагалі і конкретно в моменті Знати максимум деталей самого вбивства — коли, як саме, а головне — кого і яка внутрішня мотивація (або зоча б озвучена) Зважити на обтяжуючі або помʼякшуючі обставини — вживання алкоголю чи заборонених речовин, кримінальне минуле і рецедівізм, дія під примусом, насильство і так далі Мати і в собі трошки більше ніж дрібку емпатії, щоб бути у змозі уявити, що спонукає до чогось інших людей, відмінних від вас І все одно ніфіга не зрозумієте, але може отримаєте якісь більш-менш правдоподібні гіпотези. Бо насправді цього не можна зрозуміти, але можна десь трохи наблизитись до якоїсь подоби розуміння.

Після «Вбивчих батьків» я планую написати логічне продовження — «Вбивчих дітей». І це одна з причин, чому я сьогодні дуже уважно відстежую свіжу гучну новину: про 14-річні дівчину, що вбила військового. І як же воно цікаво для дослідження, бо з одного боку, це повний пиздець, коли військові стають жертвами навіть поза фронтом. Коли не можуть бути у безпеці і нікому довіряти. Але з іншого боку, мені не дає спокою питання — а якого хєра 27-річний військовий зняв квартиру, для зустрічі з 14-річною дівчиною? Бо це все хєрня про «підлітки зараз виглядають старшими», ще і вічна хєрня, бо звучала вона і 10, і 20, і більше років тому. Не виглядає жодна 14-річна дівчина достатньо дорослою для інтимної зустрічі із людиною під 30.