Храм поезії (🖤)
Открыть в Telegram
зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
Больше1 414
Подписчики
-224 часа
Нет данных7 дней
+1530 дней
Архив постов
1 414
кожен дотик випалював до кісток,
наче невиліковна хвороба здорове, молоде тіло.
я всього-на-всього піклувалася про своїх воронів,
їм до смаку підгнила плоть —
хоча і сліпо, несвідомо.
витягнули очі,
щоб подивитися на світ моїм поглядом.
бачать,
як темрява ховала наші слова,
але не проголошувала нічого важливого у відповідь.
грала у мовчання,
наче в дитинстві, коли програє той,
хто перший заговорить.
знаєш, тиша нас перемогла.
ти помер першим,
а я померла після — повільніше і обережніше,
з тією самою хтивою посмішкою,
бо знала — моя смерть буде красивішою.
ковтаючи останні хвилини, мов скло,
впевнилася: ти любив саме в цей момент,
обирав бачити, як вивертаюся від болю.
чи була вона тут?
була. плавала, як нафта,
густо лилася по наших тілах,
обтяжувала кожен рух,
втискала нас у кімнату,
де стіни облізали від старості,
покривалися пліснявою,
як плід, що гниє зсередини,
залишаючись привабливим,
потрібним.
перед смертю ми стали одним цілим,
але так дивно, що я не пам'ятаю,
чи були ми
розділені
до цього.
@fishechkayana
#фіщенко
1 414
Repost from N/a
Щось скучно… накидайте в кого є свіжої музички… щось дуже-дуже нове… рок/метал звісно в найвищому пріоритеті 👍 😎
1 414
Вночі я не встиг про це сказати.
Ніч — це серця з золотими нервами.
А на ранок виходиш зі своєї казарми —
сонце вгорі
і туман між деревами.
Діти його просвічують душами,
основи його — вологі, останні.
Якщо не хочеш про мене думати —
думай про ці дерева в тумані.
Думай про них, коли тобі радісно,
думай, коли тобі хочеться плакати.
Дерева в тумані схожі на радіо —
діляться бідами,
діляться планами.
Якщо не хочеш про мене згадувати,
якщо не маєш сили та спокою,
думай про ліс, що стоїть загатою —
міцною, надійною та високою.
Думай про сталеве коріння,
думай про надрізи й крону.
Нехай ця земля, смоляна і осіння,
наповнить теплом
ніч твою чорну.
Думай про мокру траву між дюнами,
думай собі, ніби так і треба.
Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,
коли ти думаєш про дерева.
Я знаю, я все це собі переховую
серед туману й огрому нічного.
Немає нічого випадкового.
Немає нічого.
Зовсім нічого.
Сергій Жадан
#жадан
1 414
Мої сни — корида
у реальності та правді.
Їхній автор — варвар?
Коли світ лише капсула цианіду,
ковтати все марно,
я розбиваю
чергову пляшку й салютую
червоному танґо!
Подарунки не повертають, я збережу свої шрами назавжди —
це все, що від тебе лишилося.
Коло грама емоцій, що колють
і без того розколоте
серце.
Хто ти? Бог, чи голос храму?
Голограма.
А вулиця то дощ, дощ, дощ
і туман.
Загубилися? Що ж...
Я вдома сам і краще вже ніж, ніж ніжки ніжний дотик.
Завжди свіжий, як чергова діжка меду
з галоном дьогтю.
Мов приречений Тарнум, без кінця видихаю пару
на потріскане скло. Блістер пігулок металевою пластинкою відділяє пам'ять від міських пейзажів за вікном.
Бажання жити обернулося звичайною спорою:
докора плюс покора.
Душа тепер прозора, мов
болотяний килим
і чиста, ніби отруєний лотос.
Але коли свободою запахло
й пішов по землі мій
дощ,
дощ, дощ,
і поніс по вітрах солодкий ель серед осель,
я відчув, що
небо й без мене приречено чахне,
а хмари вкривають
власним прахом
людей, про яких
вічно плаче Анхель.
@kildun4ikchanel
#ставицький
1 414
Я у пастці.
В'їдається в шкіру рибальський міцелій,
Щоб мереживом неводу витягти спори думок.
Диким танцем
здіймається хвиля у річці завмерлій,
А тенета міцні, а тенета ласкаві, як шовк.
Говорити.
Навіщо? Обізнаний в справі рибалка,
За законами Всесвіту риба завжди мовчазна,
Як постскриптум,
який майорить у спідничці бунтарській,
Як зворушена пострілом сонна холодна війна.
Дна не бачу.
До носа тягну рятувальну шапинку.
Підсвідомість тримається хитко на ніжці одній.
Все на краще.
Пливти не вдається, зникаю нестримно.
Хто розкинув приладдя: злочинець або рятівник?
Бездиханна.
Ховаюсь за гострим обводом баркаса.
Я на суші – не знаю ні мову, ні жести людей.
У мембранах
з бажань риболова утворений насип,
В отолітах «тебе відпускаю на волю» гуде.
В білій смузі.
Смугасті мотузки лишились назовні.
Між лускою капкани вагання – природний порок.
Серед блюзу
сумного в музичних витках грамофона,
Під дощами заграє грибний рятувальний фокстрот.
@sarahwatsonrhymes
2й тур ВМ7
#мовчан
1 414
уже червоні, та все ще гіркуваті.
червоні китиці у горобин.
як плями, що залишив мастихін
на гіллі.
рясно і недбало.
заклякле листя очікує
на завершальний пошуг
із висоти своєї смерті.
цей жовтень сатаніє,
бо занадто теплий —
нестача інею у нього.
сніг студений, та безумовно гріє,
наче ліжник — присутністю своєю,
без власного тепла.
прийдешній холод
плекатиме сяйливе серце.
огорне і закріпить колір,
залишить цілим і яскравим
чекати сонця і не забувати ритм.
після морозу
дрібне намисто горобин
стане медовим.
і м'яким.
@lysychkazlisu
#лисичка
1 414
[надихнулась віршем М. Вінграновського «Романс»]
слово з 5 літер,
що змусить відчути на тілі найгірші з медичних призначень.
хто ти сьогодні у цій з плюсиком книзі?
чи заклеяти оклюзійкою із моєю любовʼю
сліди від усіх картеч,
щоб він зміг спокійно спати та не чути фантомний крик?
а лиш, вибухи вінграновських хмар…
лиш світанкові прощання яр,
що бродять тепер у щасті,
як не плутай слова між собою
класика не переписати.
і, навіть, слово з 5 літер, що означає «війна»,
його римами не злікувати,
як не читай віршів…
ти не відчуєш, що добре знає
танкіст, штурмовик чи снайпер.
їм залізничні колії міст
у кожному куточку країни,
пахнуть однаково сумом доріг.
хтось помирає, тебе повертають
ти залишаєшся до останнього дзвону,
бо хто сьогодні буде за всіх,
хто понесу ту варту?
хто, як не ти, натискав на гачок,
хто, як не ти, відчував цю віддачу.
вона, мов акорди, лягала рядком,
аплікатурами грала вдачу.
і це слово з 5 літер
не заліпити тепер оклюзійкою,
тільки вкладати у кожну рану трішки рим та любові,
чути вибухи вінграновських хмар…
де слово з 5 літер не означає «війна».
@poetrypozharska
#роніка
1 414
сутінки у містах на порозі у вічність.
напівпорожні майданчики, площі, провулки, діти заховані у домівках,
коли сонце падає обрієм.
фарби зотліють і - це час шукати себе.
поки віряни стирають коліна у вечірніх молитвах.
все що я знаю про вічність,
я знаю про літо.
падають сутінки, падає ніч на розтерзане місто.
чорний міцелій ріс тут за цими кварталами,
ще за юності наших праматерів.
спори залишені для нащадків.
поки ще юність зоріє, серце палає драконом та б'ється, наче живе,
будь собі Магелланом, Колумбом, Васком да Гамою чи Френсісом Дрейком.
щоби кордони твої не мали межі,
а чайки портові співали пісень.
поки світ не згорів в годину Судного дня.
платівка одна і по колу ніжка пластинки, гра в Уроборос, мир і війна, старість і юність.
поки ще літо пливе ранковими росами,
це ще коли горобці не втекли від Оленки в далекі Карпати,
поки світ не розірваний кабами.
коли втома правічна скроні здавила і не рятують чужі поцілунки.
віддай своє кожне серцебиття нашій праведній юності, хлопче.
Джессі Галлівел
#джессі #вм
1 414
Repost from N/a
‼️ Ще один терміновий збір! Я не жартую! Терміново!
💪 Ви пам’ятаєте про цукорки, які у нас просили хлопці з 21 ОМБр? Супер! Вони вже задіяні в роботі. Але, на жаль, тільки цукорків недостатньо. Ворог використовує ряд БПЛА, які практично не детектяться цукорками. Для цього хлопці просять забезпечити їх ще одним типом детекторів. На разі потрібно хоча б 2, щоб 2 ключові екіпажі могли безпечніше працювати на виїздах. Нагадую, що цей збір для роти розвідки 21 ОМБр, бійці працюють на Сумському напрямку.
📝 Вартість одного детектора = 16900 грн. Щойно зберуться кошти на 1й детектор, буду замовляти та відправляти, щоб хоча б 1 екіпаж був оснащений цим девайсом. Прошу вас долучитися. Від цього залежить безпека і життя наших захисників.
💰 Донатити сюди
Банка: https://send.monobank.ua/jar/2oMwyD8djt
Картка банки:
5375 4112 1864 7324
Paypal: veronikamovchann@gmail.com
В коментарях: «на детектори дронів 21 ОМБр»
🤝 Як завжди, нагадую про лайк, комент та репост збору. Чим більше активності на дописі, тим швидше закриється запит. Перевірено!
💙 Разом переможемо! 💛
#збориверонічки1 414
на моєму проєкті побудови нових звичок
можна відмивати гроші.
/проінвестуєте, пане
Ротшильде?/
відкрию рота ширше,
та жодне виправдання не вродиться.
нейронні звʼязки
сплітаються в тенета, обіймають, мов старі друзі,
до хрусту.
/не руш!/
щопонеділка нове життя,
та третій будильник не врятує —
ліжко прокрустове.
не треба ночі, аби побачити півмісяць:
куди оком не кидай,
він завжди під шкірою,
доки стискаєш кулаки.
як глибоко
пустять чорнила стилети — не стилоси?
страшно
розплющити очі.
краще
скажи, що мені це наснилося
@poetkapilotka
#квазар
1 414
дай мені цей клубок із нитками
дай мені голку
зшию уста
краще мовчати
нехай лиш мені
мені лише хай
буде холодно
в мені що зродилося
хай вироста
і вмирає
/мороком/
напувати негоже спраглих
прости що часом
поїла тебе
для мене ти став
найкращим другом
і Богом
дай мені нитку
голку дай
зшию уста
@veronda_djokonda
#поезіяверонічки
1 414
Олександр Негрич:
Останнім часом на війні все важче. Останнім часом моїм хлопцям не щастить. На днях через приліт загинув чудовий чоловік, з яким я провів близько року у одному підрозділі. Ще двоє хлопців поранені. Зрозуміло, що обладнання, потрібне для роботи, згоріло. Це і старлінки, і акумулятори, і зарядні станції, і генератор, і виносні антени і ще багато іншого. За останній час це не перший такий невдалий день на позиції. Тому, очевидно, хлопці відкрили збір, який є життєво необхідним, і до якого прошу долучитися всіх, хто побачить цей допис. Поширте, будь ласка, його максимально і не дайте загубитися у морі інших дописів. Допоможіть чим зможете. Дякую.
Посилання на банку
СТОРІНКА ПОБРАТИМА У ФБ З ДОПИСОМ ПРО ЗБІР
1 414
Час такий, що боятися непристойно,
як ходити голим по людних вулицях.
Як це ти на жаровні не можеш встояти?
Тут навіть діти перебирають стопами
та як-небудь собі живуть.
Тільки стали нервово кліпати, та не суть.
А сусід? Жоден мускул не ворухнеться!
Жар пробирає струменем аж до серця,
спокійна усмíшка не сходить з його лиця.
По інерції стає соромно боятися без кінця.
І чомусь починаєш частіше кліпати,
перебирати у пальцях пальці,
напинаючи петлі спокою на уявні спиці.
З часом перестає виходити навіть злитися,
до наступних каденцій, звісно, а потім можна.
Доки новенькі змінять рожни на свіжі
щоб умістився кожен (окрім заможних).
Як ти? З натовпом ототожнений.
Знову страшно? На тобі подорожник.
Приліпи де болить, прикрийся і не ганьбися,
листя вистачить на усіх.
@snigpoetry
#мері
1 414
Repost from Віршометрія
Ліс шепоче впівголосу
акапельне соло.
Спочатку звучало слово.
Тепер — споришева тиша
пахучим вологим мохом
лоскочеться в ноги.
Глибше,
по плечі накриюсь листям,
сховаюся від очей.
Ледь чути знайомі кроки.
Ти знову прийшов до мене?
Вростаю щільніше в землю
до самої голови.
Я дійсно тобі потрібна?
Облиш мій самотній спокій.
В густому наметі хвої
мій вічнозелений дім.
Не схожий на інших звірів:
на гумових довгих лапах
схилився за крок від мене,
зняв гілочку зі щоки.
Легким обережним рухом
змахнув дощові сльозини
та ковдру з гілок і листя
Як вітер
Я вірю, звіре,
не скривдиш і будеш ніжн...
Чому у твоїй долоні
блищить недоречний ніж?
1 414
Таня Удод:
Збір на Турнікети
Привіт друзі,
Уже пройшла половина осені, у мене є банка з варенням, банка з огірками, а банки на турнікети ще не було🤔
Цей час настав, давайте закриємо збір на 300 турнікетів Січ для @medicine_4_ukraine
Я відкрила дружню банку на 15тис, буду рада вашій гривні, вподобайці, поширенню серед ваших знайомих.
Цей збір мав би бути закритим 10.10, давайте його закриємо до кінця тижня!
Кожен день важливий, кожна гривня важлива.
Ви уже неодноразово бачили і чули від мене про цей (не)ймовірний осередок. Давайте допоможемо їм працювати швидше та ефективніше.
Якщо закриємо і буде перебір – всі кошти підуть на наступний збір "На комплектуючі".
Ще раз дякую @gs_oleksandra за її роботу і всім причетним❤️❤️❤️
Ми теж можемо стати причетними.
А ще я зробила смішні меми😄, якщо вам сподобались, то ви знаєте що робити, гроші будуть йти зразу ж у великий збір, бо ця банка не окрема, а дружня🇺🇦
моя банка
5375 4112 2274 4034
Дякую! Я в нас вірю😊1 414
Repost from OWL HUB channel
Хто хотів би взяти участь у майбутньому конкурсі такого типу? Кидайте + у коментарі, ми з вами зв'яжемося і все розповімо)
1 414
Таємничий світ
Небо зашторило сині портьєри та увімкнуло нічні ліхтарі.
Час одкровень.
Але мовчиш.
Гортаю тебе, як журнал із філвордами та загадками...
Не знаю, як розгадати.
Загадка:
«Її нейрони любляться
від ніжних доторків.
Засинає на плечі
під колискову серця.
Купається в голубіні
закоханих очей,
гріється біля багаття.
Та чи її там іскра є?
Чи кохає вона?»
Ст.3
Щоб тебе розгадати —
мало знати
кінесику, фонацію, психологію.
Твої шрами — на філворді затертості, давно нанесені чужими олівцями.
Сторінка з відповідями зім'ялась,
літери розпливлися,
бо не раз грубі руки розхлюпували гарячий
чай Анчан.
Допоможи тебе розгадати.
Допоможи журнал перелити
в глибоку,
немов море, книгу.
Пірнатимемо з аквалангами.
Вилюбимо,
вистраждаємо...
Виринемо.
Якщо кохаєш.
Філворд:
М Е Н І П О Д О Б А Є Т Ь С Я
К О К О Х А А Й Х А К О Х А Д
Й Х А Х О Й Х К О Й Х О К Й И
А А Й К К К О К Й Й А А Й К В
Х Й Х О Й О О Х А К О Х Х О И
О К А Й А Х К Й А К О Х А К Т
К О К О Х А Й К Х К Й А Й О И
Й Х К О Х А Й О О О Х А Й Х С
А А О Х К О Й Х К К О Х А А Я
Х Й К А Й Х А А Й Е Й А Й Й Я
О К Ш Є А Х О К Е Н Е М И Т К
Ст. 23
@herbarium_Xandra
#ксандрик
