Шарварок

Коли вам казатимуть, куди Україну завів Зеленський, покажіть їм результати німецьких виборів, як ілюстрацію тотальної задниці. В Берліні перемогли комуняки, що обіцяють відбирати житло у буржуїв, націоналізувавши крупні будівельні компанії. Вони не тільки антисеміти. Якщо в «Альтернативі для Німечини» прихильність до Путіна притаманна лише кільком фрікам, то «Лінке» - це послідовно антиукраїнська партія, чисто путінська агентура.   Як і весь німецький політичний клас, до речі. Християнські демократи, що мають до християнства та демократії такий же стосунок, як і морські свинки до моря та свинок, «зелені» за вольну Палестину від річки до моря та інші деґенерати, яких тільки і міг народити євроколгосп. Знову ж таки помітна кореляція між щільністю міського населення та рівнем його отупішання, як і у США.   При цьому український політикум перебуває у ліберальній інформаційній бульці, де «Альтернатива для Німеччини» сприймається, як абсолютно ворожа структура. Певно, слідування цій тезі сприяє отриманню єврофінансування, та дозволяє просто забити на співпрацю з визначальною німецькою політсилою. Хоча «Альтернатива для Німеччини» відкрита Україні, нас нещодавно відвідував їх тіньовий міністр оборони Rüdiger Lucassen, роблячи потім досить компліментарні до України коментарі. А діяч молодіжного крила АдН Tim Schramm служив добровольцем в Збройних силах України, ще й був оштрафований на батьківщині за репост фото з символікою «Азову».   Узагалі, практика, коли українського політика стигматизують через спробу встановлення контакту з правими політсилами (як от Тягнибоку за контакти з Ле Пен), призвела до того, що країна стала заручником безпринципних лівих, які розглядають нашу війну лише з міркувань продовження власного перебування при владі. Це нам ще гикнеться.

Продовжуючи нашу нещодавну захоплюючу розмову про науковість як головного ворога раціональності, хочу звернути увашу, що американські республіканці, яких у нас прийнято уважети релігійними обскурантистами, значно менше вірять у бунт штучного інтелекту, ніж просвітлені демократи, що називають себе "прогресистами" і записали до своїх лав чортову уйму нобелівських лавреатів із Ноамом Хомським включно. Ба більше, в їх аває є і люди, що безпосередньо пов'язані із промоцією ШІ. Можна припустити, що ставлення до штучного інтелекту стало частиною ідентичності за принципом "якщо Євтушенко за, то я проти". Як тільки одна частина політикуму почала просувати своє ставлення до ШІ, так одразу ж і друга взялася просувати протилежну тезу. Жодного реального обґрутування обидві сторони не мають тому що тепер ставлення до штучного розуму стало не предметом дискусії, а маркером належності до певного табору. Смішно те, що табір консерваторів займає з цього питання більш радикальну позицію за табір поступовців. До слова, таке саме становище у державної мови в Україні: українська мова традиційно в першу чергу маркувала прогресистів, в той час як російська була мовою консерваторів (Булгаков, кієвлянство тощо). На жаль, допіру ці процеси гіпертрофувались, і українська стає мовою хунвейбінів з картонками та освітою, здобутою у Києво-Могилянській академії. Відповідно, це дає шанс на утвердження російському язику, тому що державномовність все більше стає ознакою інфантилізму. Єдине на що я покладаю надію. що молодь з картонками вигадає свій мовний індикатор, зміксувавши мемчики від "Телебачення Торонто" та зусилля редакторки Васильєвої. І залишивши солов'їну у спокої.

В романі «Цусіма» Новикова-Прибоя є таке цікаве спостереження, що до останнього у перемогу російської ескадри вірили трюмні матроси, робота яких була доставати із складу і подавати нагору снаряди. Вони судили про хід бою виключно за кількістю поданих ними гарматнів, і тому були стопроцентно певні, що з такою витратою боєкомплекту бій просто не може не йти невдало. Це я до того, що якщо судить про хід військових дій із сайтів штибу «русоріз», то може здатися, що з такою кількістю розчленованих москалів остаточна перемога не може не бути за горами. Хоча обстанівка, певно, є трохи менш оптимістиною.   Абсолютною протилежністю такого підходу є оцінка стану Збройних Сил України за публікаціями в часописі «Бабель», особливо загрозлива через те, що стилізованість під формат розслідування надає їм фльору «науковості», а науковість, як ми вже не раз писали, є головним ворогом критичності.

Я от теж помічав, що люди, які висміюють, наприклад, тезу про шкідливість 5G й рекомендують її адептам шапочки з фольги, дуже легко при цьому пристають на версії про повстання штучного інтелекту. Чи створена ця уява кінематографом? Пам'ятаю, що після фільмів про астероїди, що падають на землю, бюрократія з НАСА вибила собі фінансування на боротьбу із метеорами. А може тут є сила пропаганди, яку ми бачили за час ковідної істерії: уявлення про пандемію, яка всіх знищить, було проголошено "науковим", а всі реально наукові заперечення - "конспірологічними".

У Трампа так само обговорюють сина, як і свого часу у Ющенка. Ще один доказ того, що Америка повторює шлях України з відставанням у 20 років. Проте найбільш важливе тут питання наступне: чому весілля сина Трампа проплатив якийсь російський Цар Кремльов, в не наш Віктор Пінчук? З моєї точки зору, це наочно свідчить про дуже низькі лоббістські можливості українського політикуму і бізнесу. Попри те, що українцям замовленні очі розмаїтими "ялтинськими стратегіями", це швидше про адвокацію Пінчука на випадок корупційних негараздів, ніж на демонстрацію системного впливу на світові еліти

Дуже ймовірно, що за польським антиукраїнізмом стоїть такий собі шаламовський розрахунок "умри ти сьогодні, а я - завтра". Зрозуміло ж, що поки там вся країна активно бореться із бандерівщиною, Росія на неї нападати не буде.

Що мене дивує в оцих блокбастерах останнього часу – нетривалість їх збереження в пам’яті. Стільки шуму було про цього «Одісея», він відхопив стільки грошви – а тепер про нього згадують не частіше, ніж про Михайла Федорова. А хто пам’ятає допіру за «барбігеймера» - попри те, що кінокритики знайшли в обох картинах якість скриті філософські смисли? Оця нетривкість і є ознакою кліпового мислення: я ще більш-менш пам’ятаю тамагочі, але вже дуже погано – крутіння спінерів, хоча у часі спінери більш наближені до сьогодення. Може, причина у тому, що всі сценаристи не можуть придумати новий формат (або вийти із зручного старого), що б залишилось у пам’яті своєрідною віхою? От якби мене спитали, чому я не дивлюся кіно, то я б відповів, що всі фільми мені здаються максимально одне на одного схожим: уже на п’ятій хвилині я знаю, що всі хороші уб’ють всіх поганих і незрозуміло, нащо мені гаяти ще годину часу. Тоді виходить, що єдиний смисл сходити на «Одісея» і написати про це у Фейсбук – це ознака певного статусу «я в трендах», і єдиний стимул іти в кіно це суспільний розголос щодо темношкірої Олени. Набагато гірше, якщо міняються властивості пам’яті, це може стати й незворотнім процесом.

До слова, поки Україна не без допомоги певних европейських партнерів свідомо знищувала власне верстатобудування, Північна Корея не тільки скуповувала все, що можна, але й пррпагувала значення верстатів з ЧПУ (CNC) через такого роду футуристичні колективні танці

До слова, хасидів в Умані приблизно стільки ж скільки циган в Україні, десь 40 тисяч, умовно це 0,1% населення країни. Але як бачимо, неформальний одяг, що виділяє людей з натовпу, створює ілюзію, що їх більше,ніж насправді. На схожу ілюзію піддався свого часу і Гітлер, у другій частині Майн кампф він описує, як у Відні куди не підеш,наткнешся на гебрея

Спочатку я подумав, що тут не обійшлося без закордонного відрядження нашого генерального прокурора Кравченка. А потім я пригадав фабулу серіалу "Горянин": живим має залишитися тільки один Мілчаков

Оці публікації про «покоління SIX SEVEN» чомусь менi стабільно нагадують «Указ семь-восемь шьешь, начальник?» з певного фільму

Згадані вчора військові успіхи хуситів є також хорошим тестом на сприйняття медійної інформації. Буквально за кілька днів до виходу «Ансар Алла» на стратегічні острови в Баб-ель-Мандебській протоці я неодноразово читав публікації про те, що найближчими днями всьому хасидському рухові прийде капут. Про те, що усі впливові єменські племена, зокрема Дахм, Бакіль та аль-Ятіма, об’єдналися проти хуситів після конфлікту навколо майна жінки, яка називає себе дочкою Саддама Хусейна, я читав також отут. Десь в українському фейсуці я читав цю версію і солов’їною мовою, про те, як впливовий хуситський діяч Фаріс Маннаа заволодів частиною її майна, після чого вона звернулася по захист до племінного шейха Хамада бін Рашида бін Фадгама, який узяв її під своє покровительство. Наводилися навіть такі інтимні деталі, як кілька волосин переданих Мірою Хусейн бін Фадгаму, що означало кровну помсту усього племені обідчикам його вождя. Щось зараз не можу знайти тих публікацій, але натрапив на кілька інших, які теж пророкують швидкий кінець хуситського руху.   Це все говорить на користь того, що ми як правило переоцінюємо значення окремих інцидентів у випдку, якщо вони підтверджують картину світу, як ми її бачимо, або як ми її хотіли б бачити. Тут теж чисто дофамін. Я бачу у ФБ блогерів, які з дня на день поміщають по декілька відео, як когось пакує ТЦК – очевидно, кожне із них дає автору вкид гормону, оскільки солідаризується з його картиною карателя Зеленського і м’ясника Сирського. А інший кожен день постить відео чергового палаючого російського складу, підживлюючи свою віру в те, що завтра українські підбори крокуватимуть Червоною площею. Вийти за межі симулякрів, бачити картину в цілому, а не підганяти розрізнені малозначимі факти під уже створену картину – ось що є великим завданням. Буквально вчора мені тут закидали, що Трамп звинувати Зеленського у надмірних бомбардуваннях російських НПЗ, хоча важко сперечатися з тим, що удари вглиб Росії нам дозволили наносити саме при Трампові.   Іще трохи про хуситів. А давайте-но замовимо у них партію їх високоенергетичного ендеміка під назвою "кат"? Гадаю, ця вічнозелена рослина більш потрібна допіру українцям за медичний канабіс, оскільки ладна зробити зразкового штурмовика навіть з фейсбучного ухилянта. Гадаю, що лікар Комаровський з неодноразово вакцинованою Уляною Супрун за зовсім скромну винагороду точно стануть на наш бік. Тим більше з ними також можна буде розплатитися медичним катом. Також його можна добавляти в напої штубу "Живчик", а виручку спрямувати на підтримку команди з копанки "Оболонь"

Коли вам кажуть, що євроскептицизм під час війни є водою на млин російських наративів, наводьте такий приклад:   Уявімо досить мирну державу, ідеологією якої є теза, що два плюс два дорівнює п’яти. Причому на неї напали варвари, які сповідують ідеологію що два на два дорівнює чотирьом   1.      Чи варто опиратися вторгненню, навіть якщо воно відбувається під гаслами більшої адекватності за твої 2.      Чи виправдовує статус жертви агресії однозначно помилкову тезу про два на два дорівнює п’ять?   Українська суспільна думка якраз схиляється до другого варіанту, тому що «ми» точно не можемо бути неправими у виборі своїх пріоритетів. Попри те, що українська дипломатія призвела до того, що нашими союзниками є радикальні лівацькі соціальні експериментатори, а країною заправляє банда грантожерів, що чомусь називається «антикорупціонерами». Про феномен під назвою «ілюзія справедливого світу» можна прочитати тут.

Останні військові успіхи хуситів підтверджують універсальну максиму: більш проста система ламає більш складну систему. Вимирають ящури, виживають ящірки. Я навіть дуже добре зараз уявляю ті футуристичні аравійські міста, віддані на поталу варварам і закинуті, мов у книзі про Мауглі. Власне кажучи, я це сам можу побачити наочно у Києві, порівнявши, наприклад, Академмістечко колись і тепер. Тому і відношу себе до націоналістів низової тенденції: замість змагатися за якусь ніцшеанську елітарність, я бачу найбільше утвердження національного духу через кримінальну колонізації Європи, розбудження народних низів та переймання циганських законів. В умовах неминучого тотального дестрою вони становитимуть неабияку еволюційну перевагу.

Щодо сьогоднішньої роковини майже остаточного вирішення комуністичного питання у Чилі, скажу так: у нормальної хунти навіть мундири мають бути футуристичні немов із "Зоряних війн", а не українська трикотажка, як у Зеленського. А ліворуч Хосе Торибио Мерино, мати українка, батько юрист. А ще ж Хосе Бердичівський звучить не згірше за Саїда Бурятського. Стадіон так стадіон, компадрес

Теза про те, що Америка лише повторює шлях України двадцятирічної давності, не втрачає актуальності. Листопадові проміжні вибори для Трампа - те саме, що парламентські вибори для Ющенка 2006-го року. До яких він приходить з невиконаними економічними та антикорупційними обіцянками, хоча і з певними успіхами на гуманітарному тлі. І з перспективою втрати впливу на парламент. Гадаю, що наслідком голосування так само стане наростання анархії у країні, втрата керованості, створення якихось тіньових "кааліцій" тощо. І все це рухається до невідворотнього 2010-го та 2013-го з перспективою катастрофічних соціальних потрясінь. Знову ж таки, американський виборець як і його український побратим наївно вважає, що аби стало жити краще, достатньо просто змінити владу. Що не працює в умовах, коли треба всю систему мінять.

Бхаґават-штрасе серед орійської частини Берегово, як воно є. Чиста логіка: Якщо ми виходимо з того, що розвиток цивілізації йде у правильному напрямку, то цигани без сумніву розвиваються у неправильному. Але якщо ми припустімо, що людство розвивається у неправильному напрямку, то великий народ рома є, можливо, останнім носієм правильности. Іще як контрастний душ Шарко - скочити із циганського табору у потяг, повнісінький хасидів. І зовсім не виглядають ці люде жертвами релігійного обскурантизму, та "юдейським талібаном", але цілком оптимістичними бороданями, що знають собі ціну. Це точно не православні бабушки з хресними МП ходами. Майже як роми, тільки хасиди. І так само нехтують постільною білизною. До слова, мій вагонний провідник трохи плутає і називає хасидів "шахедами"

Люди, що учора постили фото від НАБУ сьогодні обурюються місією Кушнера з Вітковим. Хоча все виглядає так, що зливи сейфів із грошима є складовою операції по схиляння України до прийняття мирного плану Трампа. Саме дивне що багато із сьогоднішніх хейтерів Зеленського, раніше захоплювалися його "залізними яйцями" в Овальному кабінеті.

Ті хто закликає скидати владу через фото шафи з грошима, мають пам'ятати, що її поява є прямим наслідком скидання попередньої влади через шафу з грошима. Що стосується НАБУ, то я хотів би почути, яка є доля попередніх продемонстрованих нам пакунків з грошима (1, 2)