VIBE

щось мені так сподобався мейк на чарлі на новій обкладинці the rolling stones. літній вологий гранж. завтра повторю

дуже подобається дізнаватися новини про запуски українських брендів від ексклюзива з wwd, але ще більше подобається дізнаватися з пліток. всі хто знали, і не сказали мені — ваш nda не порушено, але в моїй таблиці «друзі і вороги» ви втратили декілька балів. команду rb щиро вітаю. ще й аромат про крим. хочеться вже спробувати

на фото — неможливо стильний девід гокні поруч з пітером шлезінгером, своїм бойфрендом at the time. після закінчення цих стосунків девід і намалював свій магнум опус «portrait of an artist», найдорожчу роботу живого художника, продану на аукціоні в 2018. чоловік в червоному піджаку — це і є пітер. кажуть, що інший чоловік, що пливе до пітера, зображує бажання шлезінгера переключитися на іншого партнера. ця картина і без цього зачаровує, але цей бекграунд придає їй ще один рівень, як це часто буває.

друзі, сподіваюсь, фінансова аура сьогодні у вас позитивна — щойно дізнався, що мої улюблені yugen buying service отримали доступ до жостко закритого сейлу для працівників balenciaga. тобто ціни будуть сильно нижче, ніж бренд дає в аутлетах навіть. якщо давно хотіли щось від баленси — пишіть сюди @YUGENBUYINGSERVICE. я в пошуках ідеальної футболки.

давно уже про музику не писав, але взагалі маю амбіцію викатити вам вже пʼяту ітерацію грайлиста від VIBE. мабуть більшість скаже — а де чотири попередні? всі вам не віддам, але дам послухати VIBE 4.0 — я до сих пір в сильному кайфі від нього, тому з наступним не спішу. там є трек від yarima з її ep 2023 року. після нього був ще альбом, потім — сольник, на якому я був. і велика дворічна пауза (щиро не вірю, що стільки часу пройшло). сьогодні в yarima нарешті вийшов новий сингл «по колу». найбільше мені сподобалися строчки «я утомилася так довго без мети, але треба йти» — і ми йдемо. й yarima йде. й іноді бездумна повторюваність — це все, що залишається. слухайте обов’язково, саунд як завжди топ.

Помер Девід Гокні — британський художник-живописець, графік та один з найвпливовіших митців 20-21 століття. Причину смерті не розкривають. Джерело: BBC

щось не можу зрозуміти, потужний перезапуск у marc jacobs beauty стався, чи не дуже. але я собі хочу половину колекції, всюди солдаут, а весь мій тікток в оглядах на ці забавне пакування. пакування, обʼєктивно, не мій вайб, але є у мене одна пані в тіктоці, австралійка, на яку я жостко залипаю. і ось вона каже, що попри масивне пакування (а я люблю все носити з собою), продукти круті. дуже хочу собі бронзер, румʼяна, олівчик під очі та спробувати помаду в кольорі lips don’t lie. назви, до речі, у всіх продуктів феноменальні — legally bronze, born star, drawn this way etc. в пресрелізі написано, що це максималістська крапля в океані «тихої розкоші». ну не знаю, вони заходили хоч раз в єву?

уявляєте, яку сильну дружбу має мати стиліст грети лі з піарниками dior, щоб взяти кутюрний тотал лук на премʼєру "toy story" в лос анджелесі.

я думаю уже з кожного медіа пролунало те, що їжа стала частиною розкоші через економічну бла бла бла. (останнім часом взагалі думаю, чи не була їжа завжди на цьому місці). але різко сподобався цей рекламний імідж ботега, який присвячений новому дропу парфумів alta fragrance. тут є все: фірмове плетіння та, найголовніше, стручки ванілі — найдорожчих прянощей у світі, після шафрану. кожен з нас знає, яка ваніль на смак, але справжньої її більшість могла так і не спробувати. алегорія на те, що і шкіри, з якою так багато працює бренд, у світі багато. але такої як в bottega veneta більше ніде немає))

вчора з життя пішла марджан сатрапі — іранська ілюстраторка, авторка коміксів та режисерка. не буду брехати вам, багато чого я дізнався про неї вже після її смерті. до цього лише чув про її анімаційний фільм «персеполіс» 2007 року. прям вчора одразу і подивився його, а під час перегляду зрозумів, що майже нічого не знаю про історію ірану, восьмирічну війну з іраком та причини і наслідки революції 1978 року. сюжет фільму якраз про це — він розповідає про зростання іранської дівчинки-бунтарки в політично активній родині. це занесло мене в цілий rabbit hole новітньої історії ірану, що я аж до глибокої ночі намагався все дізнатися та зрозуміти. скажу щиро — ще не дізнався і не зрозумів все, але після крокодилових сліз від «персеполіса» точно прагну закрити цей пробіл у своїх знаннях. пишуть, що марджан загинула від суму через смерть свого чоловіка рік тому. після перегляду автобіографічного «персеполіса» я можу в це повірити. обовʼязково подивіться цей фільм. радію, що і через 19 років він продовжує виконувати свою місію — оповідь новітньої історії своєї країни через особистий досвід.

ряди модної зубної пасти, в якій до цього була колаборація selahatin та rick owens, поповнюються посмішкою prada. купити цю красу поки що не можна, її відправляють у якості піаркіта.

phoebe philo тим часом показали колекцію “e”. може це типу колекція е — ельдар? кампейн «лінивий», як сказала света, а речі гарні. персидські килими наче створені для того, аби на них лежати в спеку. а от щодо шкіряних тапок з бантами — на виробництві zara home вже почалася паніка. дивлюсь на цей кампейн і є таке враження, що ми існуємо у світі між the row та phoebe philo. все інше захоплює ненадовго. то, виходить, нарешті жіночою модою правлять жінки?

друзі, чесно? заєбало. прокинувся просто з такою думкою. тому ось вам добірка літня. це мікс перевірених мною секретів «маленького життя» (так чомусь називають літо) в поєднанні з хотєлками. погнали: 1. золотий чокер nadiia. уявляти одразу на засмаглій шиї. 2. одразу щодо засмаги — у мене комбо молочка для обличчя bali body і муса st. moriz. працює неймовірно, тільки останній раз я наносив це пʼяним і вийшло так собі. тому наносіть на тверезу. 3. каблучка romantika — не знаю, мені вона досі актуальна. думаю про неї вже пару місяців. 4. худі flying kitten від ksenia schnaider потрапило сюди, бо я глянув за вікно. там сіро. сподіваюсь, худі нам більше не знадобляться цього літа. 5. вʼєтнамки!! мої чорні havaianas зʼїв пес. тому тепер купую собі кольорові. і чорні. і з квадратним носом. але всюди має бути тонка шлейка. 6. шорти hempful. тут без коментарів. білі короткі шорти на літо — маст. 7. браслет nenuphar rubber band від trip:tych. я мабуть уже в сотий раз про нього пишу. 8. окуляри bird&cage. коли ще є час носити веселі окуляри, як не зараз. фух, полегшало після цього посту. так давно нічого життєрадісного не писав, що аж нудить почало від себе. а у мене в запасі ще стільки всього в голові, сумки, румʼяна, бронзер…

у грецькому vogue нарешті літо. дві з трьох обкладинок — dior джонатана андерсона, а червона сукня з другої колекції сари бертон для givenchy. пишу цей пост сидячи у светрі.

НАМУ

не памʼятаю, чи були більш сюрреалістичні ранки, ніж сьогодні. усик перемагає бій, андрєй звягінцев отримує гран прі у каннах, наму без пояснення причини закриваються на невизначений термін… і найцікавіше, що я ще не знаю, чи моя квартира взагалі пережила сьогоднішню ніч. в будь-якому разі, я уже на роботі з 9 ранку. як і ще тисячі киян, які просто продовжують жити. в цьому всьому шукаю сили на моду.

я доволі довго шукав собі невелику сумку — щоб туди точно не вліз ноут і я не міг носити його постійно з собою, поглиблюючи свій сколіоз і тривожність. подружка познайомила мене з брендом du’mo і у мене одразу стався метч з сумкою core large з колекції épure (є ще core small, якщо вам треба взагалі манюня). сподобався мені і кампейн нової колекції, і більшість моделей, що представлені на сайті. звітую щодо місткості: я навіть пити ігристе на руфтопи збираюсь так, наче йду в гори. сумка ідеального розміру, щоб з підборами і на танцполі виглядала охайно і не заважала, але туди дійсно все влізло. навіть вʼєтнамки (ідею про носіння їх з собою підгледів у саші бородіни, і ви не можете уявити як це врятувало мій вечір). слава богу вдалося у вихідний вийти з дому без ноутбука.

Музей Ханенків відкрив онлайн-доступ до своєї колекції Презентували платформу, де можна переглянути колекцію музею в онлайн-форматі. Роботи можна фільтрувати за технікою, матеріалами, місцем створення та іншими параметрами. Наразі ресурс працює у тестовому режимі.

доля привела мене на сайт givenchy в розділ колекції ss26. і скажу чесно, щось мені не вкатує. чи є у сари бертон свій пул клієнтів, які це все купуватимуть? сподіваюсь, що так. але якщо казати щиро, то я сумую за ерою рікардо тіши та раннім метью вільямзом. я на цей деконструйований тейлоринг вже не можу дивитися – хочеться якоїсь альтушної нішевості. такому дому як givenchy пасує це загравання з масовою культурою. а сота ітерація приталеної сукні-жакету з відкритими плечима – не дуже. мені здається пан юбер де живанши погодився зі мною.

завтра о 7-їй вечора в лос-анджелесі відбудеться круїзне шоу dior. дві новини: газетний принт, здається, повертається, а анонс до показу, який відсилає до робіт альфреда хітчкока, знімали наші дівчатка – сестри пастернак. як вам сумка?