Cinemust

У 2014 році я вперше побувала в Хорватії, у Пулі. Незадовго до поїздки я дізналася, що там проводиться кінофестиваль саме у ці дати у старовинній фортеці. Я не мала аккредитації і тому купувала глядацькі квитки за 10 євро, але подивилась "Том на фермі" Долана, фінський "Бетонна ніч" та "Безумне кохання" Хаузнер. Це був стовідсотково сінефільський глядацький досвід, у кінотеатрі просто неба, між сосен ввечері, а вдень - море і пляж. Потім я ще була у Хорватії двічі у Рієці, де обидва рази зустрічалася зі совїм другом Ігорем Безіновичем. Він розповідав про майбутній фільм Fiume O Morte, який потім став переможцем Роттердаму, Європейської кіноакадемії та FIPRESCI. Цього року я повертаюся до Хорватії знов, на Cinehill Motovun Film Festival у Фузіне як членкиня ФІПРЕССІ. Обіцяють гарну програму та гірську екозону. Я вже проконсультувалася з Ігорем, і він сказав, що цей фестиваль організує дуже хороша команда - раніше вони робили легендарний Motovun Film Festival. Слідкуємо за нашими дописами!

байопік про Едді Кохрейна, який був Джеймсом Діном від рок-н-роллу

Док про сімпа від мого улюбленого режисера Дені Коте

Як жити, якщо ваша дитина має ваду розвитку? Відповідь - у цій короткометражці

про польских Орлів, проте не про Білих

цей фільм більш важливий і менш експлуатаційний ніж "Голос Хінд Раджаб"

цікаве дослідження субкультури сноубордінгу у 90і

цікаве дослідження субкультури сноубордінгу у 90і

Вже всі написали про новий проект Павла Острікова, та якось проігнорили ще одну чудову новину зі світу української ігровухи: у виданні Variety опубліковано деякі ексклюзивні подробиці про майбутній фільм Філіпа Сотниченка, і його прям дуже, дуже хочеться побачити. (Деякі з цих подробиць не пройшли базовий фактчекінг, та ми цього від американських медіа уже давно не чекаємо)

Міністерка культури Тетяна Бережна повідомила про руйнування на території кіностудії Довженка у Києві.

Виникла пожежа. Внаслідок влучання пошкоджено костюмний цех. Знищено найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України. У студії перебували близько ста тисяч костюмів і три мільйони одиниць різноманітного одягу. Також пошкоджено інші корпуси та будівлі кіностудії.

Фото: Міністерство культури України

Kinas розпочинає серію публікацій, присвячених різним національним кінопреміям. Перший матеріал — це моя розмова з Дітою Рієтумою, директоркою Національного кіноцентру Латвії, про латвійську кінопремію Lielais Kristaps, оскарівський успіх Flow, а також про загальний акцент латвійського кіновиробництва на анімації на міжнародній арені.

Моє інтерв’ю з лауреатом «Золотої пальмової гілки» 2018 року Хірокадзу Коре-едою. Круглий стіл, у якому я брала участь, проходив у маленькому, тісному дворівневому готельному номері. Під час розмови з прогулянки повернулася його дружина з маленькою дитиною і буквально стояла в дверях до самого кінця інтерв’ю, поки хлопчик спокійно їв банан. Ох, ці ввічливі й стримані японки. Ми говорили з Коре-едою про його новий фільм Hako no naka no hitsuji — своєрідну концентрацію тем, до яких він постійно повертається: діти, родина та тонкі емоційні зв’язки між людьми. Від нього йде якась дивна, майже гіпнотична енергетика — я ледь не заснула під час інтерв’ю, так само як трохи не заснула раніше на його фільмі. І водночас він розумний, теплий і з неочікуваним почуттям гумору. Повне інтерв’ю можна прочитати литовською за посиланням.

А ось PDF мого дебютного інтерв’ю для журналу KINAS, де я говорю з Вієстурсом Кайрішем про його новий каннський тайтл Ulya — про баскетбольну діву, її життя та пошук ідентичності. Це не традиційний байопік. Як зазначає режисер:

«Для мене було важливо знайти поетичну мову. Інакше історія могла б стати надто простою. Ми почали зйомки в Латгалії, у селі, і це одразу створило поетичну атмосферу фільму. Потім ми дуже обережно переносили це відчуття в місто, у Ригу, і навіть на баскетбольний майданчик. Від самого початку вся команда відчувала, що ми створюємо щось особливе. Ми добре знали одне одного, між нами була сильна творча хімія. Наша головна мета — увійти у внутрішній світ героїні, відчути те, що відчуває вона, і знайти кінематографічну мову, яка це передасть».

Журнал KINAS можна придбати та прочитати литовською мовою, якщо ви в Вільнюсі .

Я ніколи не була фанаткою Антона Птушкіна як телеведучого, але він зняв дійсно важливий фільм про українських тваринок під час війни. Це перша війна в історії людства, коли люди не покидають тварин у біді і беруть їх з собою, як в еміграцію, так і рятують з-під завалів. В той самий час дуже засмучена недавньою новиною, що не вижила кішка Артеміда, яка три дні знаходилася під руїнами 😔

рецензія на короткометражний фільм "Дві сльози" про дівчаток-балерин, які мають виступити під "Лускунчика" ;)

інтерв'ю з режисеркою короткого метру про юних балерин, які здійснюють містичний ритуал, аби гарно виступити на сцені