Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷Шабля султана Мехмеда ІІ Фатіха (1432–1481), в колекції зброї палацу Топкапи, у Стамбулі. Фото з моєї минулої поїздки. Важка дворучна шабля, довжиною у 126 см. (однолезовий клинок довж. 106 см.). Датується 1444-1446 роками. Рукоятка виготовлена зі слонової кістки. ✍️Ця шабля була однією з важливих регалій султана й використовувалась на церемонії інтронізації (т.з. "оперезання мечем"), що пов'язувала нового правителя-газія з його героїчними предками та попередниками. Про це свідчить і напис на клинку, зроблений золотою насічкою: "В ім'я Аллаха, Всемилостевого й Милосердного. Нехай влада буде щасливою для Аллаха, Всемогутнього, який зміцнює межі віри блискучими та ясними віршами та гострими та страшними лезами... Він Мехмед-хан, син султана Осман-хана, син Орхан-хана, син Баязид-хана. Нехай Аллах полиє землю на їхніх могилах прохолодними та солодкими водами, що течуть із мечів ветеранів, і нехай Він дозволить небесам під тінню мечів залишитися їхньою обителлю...". #фото #музей #Османська_імперія #Стамбул

🖼️"Чайне горнятко і фрукти", від Хаямі Гьосю (1894-1935), талановитого й вічно молодого майстра традиційного японського стилю "ніхонга". 1921. #Японія #мистецтво #чай

Кримський татарин початку 18 століття, від фламандського художника Жана-Батиста ван Мура (1671-1737). Хоча Ван Мур прожив 30 років у Стамбулі та вважається визнаним класиком "османських візуальних типажів", це зображення кримського татарина чомусь не особливо популярне в наших виданнях. #кримські_татари #мистецтво

📷Виступ президента України перед студентами й викладачами 14-и університетів Японії. Організатором зустрічі став токійський Університет Тойо, де сьогодні навчається близько 12 українських студентів. #Японія #фото #Україна

📷Хрістіан Сноук Хургронье (1857-1936) – перший західний орієнталіст, який сфотографував Мекку та дослідив місцеву общину мусульман з островів Південно-Східної Азії. ✍️Голандський вчений досконало володів арабською мовою й захистив дисертацію по ранній історії ісламу. За посередництва османського губернатора Джидди він отримав право прожити рік в містах Джидда та Мекка, де вивчав побут, мови й культуру паломників з різних куточків мусульманського світу. Особливо його зацікавила аравійська община мусульман з Південно-Східної Азії, знайомство з якою вплинуло на кар’єру дослідника. Згодом, Хургронье став експертом у питаннях нідерландських колоній. Він викладав ісламознавство, арабську й малайську мови для майбутніх чиновників, виступав таємним радником і експертом під час війн Нідерландів в "голландській Ост-Індії". 📌На фото: Вид Мекки, аравійський купець з рабом, паломники з Південно-Східної Азії та сам вчений у 1880-х роках: #фото #Аравія #Індонезія

📷Мохаммед Садик-бей (1832-1902) – військовий інженер та картограф османської армії в Єгипті, який першим в історії зробив фото святих місць Мекки та Медини, включно з Великою мечеттю, Каабою та Мечеттю Пророка. ✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото. Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с). Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході. #фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія

✍️"Насамперед працює їхній (турецький - авт.) Червоний Півмісяць та AFAD... Вони організовують гуманітарні конвої до України з харчуванням, одягом, матрацами. Туреччина здійснила до України близько 90 великих міжнародних перевезень різнорідної гуманітарної допомоги. Ми також, зусиллями посольства, нашої громади, місцевих мешканців та бізнесу відправили до України близько 120 рейсів. Зараз намагаємось більше працювати з регіонами, тобто звертаємось до регіональних торговельних палат, мерій..." ⚡Доля вкраденого українського зерна, гра росії на "антизахідних" настроях турків, гуманітарна й посередницька роль Стамбулу та інші актуальні питання українсько-турецьких відносин, у новому інтерв'ю посла України у Туреччині Василя Бондара. #новини #інтервю #Туреччина #Україна #війна

🎥"Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся. Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка". https://www.youtube.com/watch?v=WZRjZAoVHj0&ab_channel=%23BABYLON%2713 #Японія #відео #Україна

🎥"Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся. Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка". #відео #Україна #Японія

🎥Для поціновувачів репортажу та літератури факту. Раптом ви не знали, у 2018 році вийшов повнометражний анімаційний фільм «Ще один день життя» (Another day of life), заснований на автобіографічній історії Ришарда Капусцінського – знаменитого польського репортажиста, публіциста та фотографа, який багато років подорожував Африкою. Капусцінський розповідає про те, що побачив і відчув за три місяці громадянської війни в Анголі (1975), перебуваючи у Луанді, столиці країни. ✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою. #Африка #анімація #відео

🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму. ✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі. 📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам. #мистецтво #орієнталізм #Японія

📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ. ✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату. 📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці. #МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат

📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи. 📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода). Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо. #виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат

📷До Києва прибув президент Індонезії Джоко Відодо. Його візит окреслюється як "миротворчий", але найбільш вірогідною причиною його приїзду є обговорення проблеми "продовольчої кризи", викликаної російським вторгненням. #Індонезія #Україна #новини

🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію. #інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат

✍️"У перший місяць вторгнення, коли ми говорили, як воно вплине на Африку, на нас дивилися незрозумілими очима. Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...". 📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці. #інтервю #Африка #Україна

🎙️Якось пропустив, що у подкасті Дмитра Сімонова про історію їжі був випуск, присвячений кримськотатарській кухні. Цікава розмова з Оленою Соболєвою, авторкою книг "Кримськотатарське весілля" та "Кримськотатарська кухня", яка має багатий досвід дослідницьких експедицій у Крим. Вона зібрала багато живих історій про значення і роль їжі в обрядовості кримських татар, які можуть бути цікавими для вас. #кримські_татари #кухня #Крим #подкаст

📷Петро Щуровський (1850-1908), український піаніст та диригент родом з Полтави, автор опери "Богдан Хмельницький", а також музики до гімну династії Чакрі, королівської родини Сіаму. ✍️У кінці 19 століття король-модернізатор Рама V Чулолонгкорн оголосив конкурс на створення гімну, який би міг стати для Сіаму "національним". У 1898 році, під час подорожі в Європу, у цьому конкурсі взяв участь український композитор Петро Щуровський. Він написав ноти для гімну, які передав листом до Бангкоку через посла Сіаму в Парижі. Варіант Щуровського найбільше сподобався Рамі V, який у 1902 році виділив переможцю цінні подарунки, серед яких була коштовна табакерка. Мелодія цього гімну використовувалась на офіційних заходах до початку Сіамської революції 1932 року. П.С. У Сіамі Петро Щуровський ніколи не був. #Сіам #Тайланд #Україна #музика

✍️Правителі «Сходу» у “Artium heroicum”, галереї славетних князів, полководців та купців, від фламандського художник і гравер Домініка Кустоса (1560-1612). Портрети відтворювались на мідних пластинах та друкувались у вигляді книги, яка мала нагадувати про чесноти відомих людей та їхні звершення. Видання було популярним у Європі з огляду на реалістичність і детальність портретів, а також формат книги, зручний для читання. Є версія, що при створенні багатьох образів використали зображення правителів на монетах (давніх і сучасних), які у своїх колекціях зібрали гуманісти й «поціновувачі старовини» 16 століття. 🖼️Серед орієнтальних типажів Кустос зобразив османських султанів Мурада ІІІ та Мехмеда ІІІ, «татарського царя» Альгірея (можливо кримського хана Гази ІІ Ґерая?), адмірала Сінан Пашу, персидського шаха Аббаса І, та інших.

📷До посольства України в Японії сьогодні завітала Даві Сукарно - відома японська світська леді, філантроп та екс-дружина президента Індонезії Сукарно (1901-1970). #фото #новини #Україна #Японія #Індонезія