Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи. 📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода). Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо. #виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат

📷До Києва прибув президент Індонезії Джоко Відодо. Його візит окреслюється як "миротворчий", але найбільш вірогідною причиною його приїзду є обговорення проблеми "продовольчої кризи", викликаної російським вторгненням. #Індонезія #Україна #новини

🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію. #інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат

✍️"У перший місяць вторгнення, коли ми говорили, як воно вплине на Африку, на нас дивилися незрозумілими очима. Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...". 📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці. #інтервю #Африка #Україна

🎙️Якось пропустив, що у подкасті Дмитра Сімонова про історію їжі був випуск, присвячений кримськотатарській кухні. Цікава розмова з Оленою Соболєвою, авторкою книг "Кримськотатарське весілля" та "Кримськотатарська кухня", яка має багатий досвід дослідницьких експедицій у Крим. Вона зібрала багато живих історій про значення і роль їжі в обрядовості кримських татар, які можуть бути цікавими для вас. #кримські_татари #кухня #Крим #подкаст

📷Петро Щуровський (1850-1908), український піаніст та диригент родом з Полтави, автор опери "Богдан Хмельницький", а також музики до гімну династії Чакрі, королівської родини Сіаму. ✍️У кінці 19 століття король-модернізатор Рама V Чулолонгкорн оголосив конкурс на створення гімну, який би міг стати для Сіаму "національним". У 1898 році, під час подорожі в Європу, у цьому конкурсі взяв участь український композитор Петро Щуровський. Він написав ноти для гімну, які передав листом до Бангкоку через посла Сіаму в Парижі. Варіант Щуровського найбільше сподобався Рамі V, який у 1902 році виділив переможцю цінні подарунки, серед яких була коштовна табакерка. Мелодія цього гімну використовувалась на офіційних заходах до початку Сіамської революції 1932 року. П.С. У Сіамі Петро Щуровський ніколи не був. #Сіам #Тайланд #Україна #музика

✍️Правителі «Сходу» у “Artium heroicum”, галереї славетних князів, полководців та купців, від фламандського художник і гравер Домініка Кустоса (1560-1612). Портрети відтворювались на мідних пластинах та друкувались у вигляді книги, яка мала нагадувати про чесноти відомих людей та їхні звершення. Видання було популярним у Європі з огляду на реалістичність і детальність портретів, а також формат книги, зручний для читання. Є версія, що при створенні багатьох образів використали зображення правителів на монетах (давніх і сучасних), які у своїх колекціях зібрали гуманісти й «поціновувачі старовини» 16 століття. 🖼️Серед орієнтальних типажів Кустос зобразив османських султанів Мурада ІІІ та Мехмеда ІІІ, «татарського царя» Альгірея (можливо кримського хана Гази ІІ Ґерая?), адмірала Сінан Пашу, персидського шаха Аббаса І, та інших.

📷До посольства України в Японії сьогодні завітала Даві Сукарно - відома японська світська леді, філантроп та екс-дружина президента Індонезії Сукарно (1901-1970). #фото #новини #Україна #Японія #Індонезія

✍️21 червня 1971 року під час археологічних розкопок кургану Товста Могила (біля м. Орджонікідзе, нині м. Покров, Дніпропетровської обл.) була знайдена золота пектораль - шийна прекраса скіфського правителя 4 ст. до н.е. 📷На фото кервіник експедиції Борис Мозолевський піднімає пектораль на повернхню. #цей_день #фото #скіфи #пектораль #археологія

⚡"Я започаткував нову політику України щодо Африки. Саме в час моєї каденції затверджена перша стратегія розвитку відносин України з державами Африки" (с). ✍️Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні з'явиться спецпредставник у справах Африки. Також, він анонсував перше в історії незалежної України регіональне турне міністра закордонних справ державами Субсахарської Африки, разом з серією регулярних візитів народних депутатів України до африканських країн. 📌Повний текст виступу Президента України на засіданні Бюро Асамблеї Африканського Союзу тут. #новини #Африка #Україна

🖼️Татарські улани Речі Посполитої, на передодні її розділу. 1777-1794 роки. Бійці 1, 2, 3, 4, 5, 6-го уланських полків, які у 1794 році підтримали повстання Костюшка проти Росії та Прусії. #татари_липки #Річ_Посполита #улани #татари

📷Майстри лялькарі, від Фелічі Беато, одного з перших митців, що професійно фотографував Азію. Японія, 1860-і. #Японія #фото #Фелічі_Беато

🖼️«Сила звички». Або ж, як соціальний досвід здобутий у колоніях, втілюється після повернення додому? Глибока та актуальна карикатура у журналі Simplicisium (1904), від Фердинанда фон Резніека (1868-1909), австрійського художника чеського походження. #карикатура #мистецтво #колоніалізм

📷«Чотири сторони світу»: Алегоричні образи Африки, Азії, Європи та Америки. Скульптури на фасаді знаменитого готелю «Жорж» у Льовові, архітектурної пам’ятки ХІХ – поч. ХХ ст. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем. Відлиті ймовірно у майстерні Роберта Гебеля. #мистецтво #Україна #архітектура #Львів #скульптура

І трохи класики української художньої орієнталістики: 📕«Бек аль Джугур» (1886) – перший опублікований художній твір молодого Михайла Грушевського. «Проба пера», у якій український історик рефлексує на тему війни Британії та Єгипту в Судані (1880-1885), проти повстанців на чолі з Мохаммедом бен Ахмадом, або ж «Магді». ✍️Грушевський писав про події Суданської війни натхненний боротьбою нардів Кавказу проти російської колонізації. Тут на нього мав вплив власний суб’єктивний досвід – з 1870 року родина Грушевських мешкала у Ставрополі та Владикавказі, невдовзі після завершення облоги Гунібу та капітуляції Шаміля, великого імама Дагестану: 📌«Все навколо мене було повно споминів про сю героїчну боротьбу кавказьких гірняків. Симпатії були на стороні їх, в самім таборі переможців… Зневажливо, карикатурно описуючи похід англійської культури на арабський Судан, я мав в гадках російську “культурну місію” на Кавказі…» - згадував Михайло Грушевський. ✍️Він відправив свій рукопис «для поцінування» Івану Нечуй-Левицькому, з супровідним листом: 📌«Я вложив сюди свої тодiшнi визвiльнi й анти-iмперiялістичні настрої. Використовуючи своє деяке практичне знання магометанського свiтy, щоб конкретизувати свої гадки й надати свому оповіданню мicцeвoгo кольору, я писав як укрaїнський патрiот i противник насильства й експлоатацiї колонiяльних нapoдiв так званими висококультурними: iронiзував з хиткої моралi i релiгiйного лицемiрства сих імперiялiстичних експлоататорiв. Написавши се оповiдання в лютiм 1885 р., я вiдчув, що зробив дещо цiннe…». #чтиво #Колоніалізм #Україна #Судан #Єгипет #Африка #Кавказ #Шаміль

☕Зі Стамбулу просили нагадати, щоб ви не забували про перерву на обід та каву, а також погодувати кота: 📌Головний кухар султана; 📌Кондитер султанського палацу; 📌Турецький вуличний торговець кавою; 📌Турецька дівчина п'є каву на дивані; 📌Вуличний продавець солодощів; 📌Годування вуличних котів; «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712), від Жана-Батиста ван Мура. #мистецтво #кава #обід #Стамбул

⚡Архітектор Хірокі Мацуура, засновник бюро MADMA urbanism+landscape та MASA Architects, розробить майстер-план міста Ірпінь. ✍️Архітектор неодноразово бував в Україні, брав участь у створенні центральної площі парку UNIT.City, спроєктував будівлю університету «Метінвест Політехніка», гуртожиток для студентів і центральний парк у Маріуполі. Крім того, Хірокі Мацуура був запрошеним експертом Харківської школи архітектури та членом журі українських архітектурних конкурсів. https://birdinflight.com/uk/novini/matsuura-irpin-rebuild.html #Японія #Україна #новини

У черговий спекотний день, тримайте трохи мистецтва: 🖼️"Літня дорога", від сучасного японського художника Кіучі Тацуро,1966. #мистецтво #Японія #актуальна_погода

📝«Порт-Артур». Кримськотатарська та караїмська пісня про російсько-японську війну 1904-1905 років, у якій засуджується насильницька мобілізацію кримчан до царського війська та смерть за незрозумілі колоніальні інтереси на Далекому Сході. 1. Порт-Артурської фортеці Яка висока місцина! Сто тисяч солдатів там є, А виходу зовсім немає! Не плач, моя мати! Не плач мій бітько! Може, Господь спасе. 2. Машини підмазані, Одна з одною зв’язані. В Порт-Артур як рушили, Голова пішла обертом. 3. Севастополь – мій базар! То пишу, то закреслюю… В бій відправлюсь, цілий залишусь, - Вісточку напишу! 4. Пішов я до джерела, Мило поклав там на камінь. Мене забрали в солдати. До тридцяти та й двох років. 5. В Стамбулі є одна птаха, На крилах у неї срібло. Підеш в Артур, не повернешся, Мабуть, там неладне щось. 6. Куропаткін – наш голова, А конина – наш харч. Посеред Порт-Артура Згинула вся наша молодь. ✍️У 1904 році на війну проти Японії мобілізували бл. 900 кримських татар. Ті, кому пощастило повернутись, розповідали жахливі деталі війни, привносячи образи далекого Порт-Артуру й Мукдену у народну культуру. Цю пісню записав орієнталіст Александр Самойлович у 1910 році (репресований у 1937 р. за "буржуазний націоналізм та зв'язки з японською розвідкою"), зі слів Султан Шапшал, караїмської жінки з Бахчисараю. Він також відзначав наявність подібних пісень у татар Поволжя, де «восхваляются японцы и порицаются русские военачальники, перечисляемые поименно» (с). Одним з таких воєначальників був генерал Алексей Куропаткін (згадується у останньому куплеті пісні), командувач Маньчжурської армії (1904), який «прославився» презирливим ставленням до нижчіх армійських чинів та придушенням повстань у Середній Азії. Пісня довгі роки була одним з символів кримськотатарського спротиву. Адже вона містить у собі не лише тугу за рідним домом і засудження влади, а й надію на повернення. П.С. Частина кримських татар відмовилась приймати участь у російсько-японській війні та мігрувала до Османської імперії. Одним з таких переселенців був Осман Нурі, батько Галіля Іналджика (1916-2016) – майбутнього османіста кримськотатарського походження. #текст #пісня #колоніалізм #кримські_татари #Крим #Японія #Османська_імперія #Іналджик

🖼️Ще кілька слів про Жана-Батиста ван Мура та його вплив на образ «турків» у Європі. ✍️На зорі творчості, 18-літнього Ван Мура помітив маркіз Шарль де Феріоль, політик та колекціонер. У 1699 р. Феріоль відбув з дипломатичною місією у Стамбул, запросивши туди молодого митця. Столиця османів так захопила Ван Мура, що він залишився навіть після повернення Феріоля у 1711 р. На останок, покровитель замовив у художника грандіозний проект з 99 портретів, які мали продемонструвати Європі велич Османської імперії та численних підданих султана. На основі цих портретів створили серію «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712). Через розуміння автором деталей придворного життя, видання мало шалений успіх та численні перевидання. Після 27 років життя у Стамбулі, Ван Мур отримав від короля Франції звання «Художник Його Королівської Високості на території Леванта». Він помер у 1737 р., й був похований біля St. Louis De Francis Church, в районі Бейоглу. #мистецтво #Стамбул