Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Зустріч Катерини ІІ з тими самими "геродотовими амазонками" у Балаклаві

⚡ Цікавий сюжет про поїздку російської імператриці Катерини ІІ півднем сучасної України, який залишив у своїх спогадах французький дипломат Луї-Філіп де Сегюр. Сюжет повертає нас до такого явища, як «екзотизація» та «самоекзотизація» культури колонізованих (за Едвардом Саїдом): 📌 У 1787 році імператриця Катерина ІІ в супроводі іноземних послів здійснила «турне» по своїх новонадбаних володіннях у Криму й Північному Причорномор’ї. Організовував це грандіозне дійство за великі гроші її колишній фаворит князь Потьомкін-Таврійський. Коли імператорський кортеж з 13 позолочених карет і майже 200 возів минув Київ, розпочався справжній «орієнтальний перформанс». Численні «східні» делегації в екзотичних одежах відвідували царицю, завіряючи її у відданості: від донських казаків, татарської знаті з Поволжя й Криму, до грузинів, киргизів, черкесів, і «…диких калмиків, котрі виглядом нагадували гунів». В розпал цього дійства явився й сам Потьомкін «…подібно візиру в Константинополі, Багдаді чи Каїрі». 📌 У Причорноморських степах кілька тисяч калмиків і донських казаків влаштували «жартівливу битву» на потіху глядачів. А до гвардії імператриці долучились 1200 кримських татар та 1 000 «Геродотових амазонок» - дружин грецьких колоністів, які були вдягнені на античний манер у туніки, пір’я страуса й анатомічні кіраси. 📌У розмові з австрійським імператором Йосипом ІІ біля Перекопу, Луї-Філіп де Сегюр назвав побачене «…епізодом з Тисячі й однієї ночі», підкреслюючи орієнтальний дух цього дійства. #Україна #Крим #екзотизація #колоніалізм #погляд #Російська_імперія

«Мазепинське Євангеліє» - титульне Чотириєвангеліє, надруковане 1708 року в сирійському Алепо коштом Івана Мазепи арабською мовою. ✍️У передмові міститься панегірик українському гетьману й меценату від Антіохійського патріарха Афанасія ІІІ Даббаса, а також його герб "курч". 📌Ця пам’ятка арабського книгодрукування була повторно відкрита у НБ Вернадського послом України в Лівані Ігорем Осташом. Вперше її описав у 1920 р. С. Маслов, а з арабської перекладали учні А. Кримського – П. Лозіїв та Т. Кезма. Сьогодні відомо про три екземплярі "Мазепинського Євангеліє" (Румунія, Росія, Україна). Трохи про історію знахідки "київського примірника" у інтерв'ю: https://www.radiosvoboda.org/a/30931720.html #фото #стаття #Україна #Ліван #Сирія #Євангеліє #Мазепа

Цікава карта: "Чай, колоніалізм і трансконтинентальна торгівля"😏 #карта #чай #колоніалізм #спадок #торгівля

🖼️Чоловік долає "Себара Ділдій" ("Зламаний міст") через Блакитний Ніл. Ефіопія, 2020 рік. Фото було зроблене одним з кореспондентів National Geographic. 📌Випадково побачив це фото, яким ілюстрували "...занепад, який спіткав африканські країни після розпаду колоніальної системи" (с). Цікаво, що міст насправді є відомою пам'яткою середини 17 століття, а збудували його (як і ще 7 мостів та десятки інших знаменитих споруд в Ефіопії) за правління імператора Фасиледеса. Гарний приклад того, яке значення мають деталі і контекст для дослідника #фото #Африка #Ефіопія

🎙️Онлайн-презентація книги «ДАО ДЕ ЦЗІН. Канон шляху і спроможності» з перекладом зі старокитайської, коментарями та післямовою Андрія Накорчевського https://m.youtube.com/watch?v=ICEElhTSEho&feature=youtu.be #відео #Китай #філософія #презентація #книга

🖼️Боснійські вояки Австро-Угорської армії у Львові.1915 рік. #фото #Україна #Боснія #Австро_Угорщина #Велика_війна

🖼️Моджахед щасливо демонструє американський гуманітарний пайок з арахісовим маслом. Афганістан, провінція Пактія. 11 червня 1986 рік.

🖼️Мапа «Зеленої України» (Зеленого Клину) на марці. Видана «Українським далекосхідним пресовим фондом» української колонії в Маньчжурії. 1936 рік. #Україна #Китай #Японія #діаспора #Маньчжуо_го #Зелений_клин #Далекий_Схід #мапа #марка

У додаток до теми візуального осмислення, як засобу колонізації надбаної території. 🖼️«The Indian Amateurs' Photographic Album» - серія альбомів, що була втілена «Бомбейським товариством фотографії» з 1856 по 1858 років. 📌 Майже хрестоматійний зразок репрезентації екзотичного світу, яка демонструвала колоніальні успіхи Британської Ост-Індійської кампанії. 📌За Едваром Саїдом, такий образ Сходу можна поділити на три категорії: «діти природи», «кровожерливі варвари», або ж «таємничі інші». Зазвичай, у таких альбомах можна впізнати одразу кілька таких типажів. ⚡Більше ілюстрацій з альбому за посиланням: https://www.jamesarsenault.com/pages/books/5440/johnson-william-henderson-illiam-j/the-indian-amateur-s-photographic-album-published-monthly-under-the-patronage-of-the-bombay?soldItem=true?utm_referrer=https://syg.ma #фото #погляд #візуальне_осмислення #Індія #Британія #колоніалізм #деколоніалізм

Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії: ✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре. ⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається. 📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато. 📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору. ⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням: https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii #погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан

📌 Шабля молодших офіцерів піхоти «Кю-гунто» японської Імператорської армії зразка 1886 р. Перебувала на озброєнні та використовувалась японськими офіцерами в роки Другої Світової війни. Експонат зберігається у Національному музеї історії України. П.с. Фото взято за посиланням: https://nmiu.org/tsoho-dnia/1786-bii-za-tykhookeanskyi-atol-midvei #експонат #Японія #музей #Україна #НМІУ

Писемне приладдя на портреті Мухаммеда Шейбані (1451-1510), узбекського хана й правителя Бухарського ханства, як символ влади й легітимності мусульманського володаря. 📌 У 1507 році, після завоювання Муххамедом Шейбані міста Герата, політичної й культурної столиці "тимуридів", новий правитель перейняв на себе всі відповідні владні протоколи своїх попередників. 📌 Цей портрет є ілюстрацією спроби Мухаммеда Шейбані надати легітимності своєму правлінню, в тому числі і за допомогою таких візуальних символів, як каламар для писемного приладдя. #мистецтво #клейноди #каламар #влада #Узбекистан #Авганістан #Герата #Шейбаніди

"Регіону, відомого під назвою "Близький Схід", не існує... Територія, яка бачиться умовно "західній" людині як "загальноарабська", насправді включає в себе десятки етнічних і мовних груп. А тому, особливості, на основі яких можна було б логічно об'єднати настільки різні країни в один регіон, насправді відсутні..." ⚡ Яким чином з'явилась така категорія, як "Близький Схід"? Є різні точки зору. Бадді Даллула вважає, що він виник під час неформальної розмови між представниками британської і французькох колоніальної адміністрації, які вірогідно були ще й напідпитку. Седат Ланчер приписував появу цього терміна Альфреду Таєру Мехену (1840-1914), морському офіцеру та вченому, який розглядав умовний Близький Схід, як стратегінчий бар'єр, що розділяв Російську імперію, Тихий океан та Індію. 📌Одна з точок зору на історію категорії "Близький Схід". А також на питання, чи потрібно переосмислювати понятійний апарат, щоб деколонізовувати регіон?👇 #стаття #погляд #Близький_Схід #деколоніалізм #орієнталізм https://easteast.world/posts/288

✒️"...з припливом "цивілізації" в нашу глуху провінцію, минулого року й у нас заборонено опій, отже, і сіяння і продаж маку. Ні зерна ніде купити, ні знайти, хоч би вдень шукати зі свічкою. Через що я знову мусила обійтись без куті, без якої свята видалися не цілими". Так писала з китайської провінції Юнан-Фу у 1937 році Софія Яблонська, українська мандрівниця, фотографка та письменниця. 📌Про кілька цікавих епізодів з її життя у Китаї, читайте за посиланням #стаття #Китай #Україна #Яблонська #подорожі #гастрономія #їжа https://yizhakultura.com/material/20210415_1220

Про збирання чаю та кавових зерн на о. Цейлон (Шрі Ланка): https://t1.ua/news/40152-yak-zbyraly-kavu-ta-chay-140-rokiv-tomu-foto.html?fbclid=IwAR1rfAgIAi1k08-SeyQczJeloEFUlxk_pHVhwgy3aqZJFjBewtPvpd242c0

🖼️Замок Кумамото. Кавасе Хасуї, 1948 рік. #мистецтво #Японія #Хасуї #Кумамото #погода

⚡ Перські парадні шоломи типу "кулах худ" (або ж "кула-худ"), оздоблені рослинним орнаментом та написами мовою фарсі. 17 століття. 📌 Колекції Львівського історичного музею (відділі Музею-Аресналу). #музей #експонат #шолом #Персія #Україна #Львів

📌 Ви можете не знати цього художника, але ви точно бачили його картини. Так можна сказати про Леона Карре (1878-1942 роки) - французького художника, ілюстратора та орієнталіста. Для тих, хто любив в дитинстві читати казки (або й тих, хто досі їх любить), Карре запам’ятався своїми ілюстраціями до 12-и томного перекладу «Книги тисячі й однієї ночі», здійсненої Джозефом Мардрю з 1898 по 1904 року. Важко переоцінити те, наскільки образи й символи «1000 й 1-ї ночі» вплинули на уявлення про Схід. Як і важко знайти художній твір, кіно чи анімацію про «арабський Схід» і Персію, де б не було «пасхалки» до типажів чи сюжети з цієї збірки. І саме завдяки роботам Карре, цей "казковий Схід" візуально осмислювався поколіннями європейців. 📌 Леон Карре народився на півночі Франції в родині нормандців. Свою художню кар’єру він починав з зображень повсякденного вуличного життя парижан. Саме подібні сюжети стали найбільш характерними для його творчості навіть після занурення в орієнтальне мистецтво. Вперше він відвідав Схід у 1905 році. Тоді, його картина «Арабський ринок» (написана в Алжирі) здобула престижну «Відзнаку Шенавара». 📌 Після шлюбу з художницею Анною-Марі Ледерер він все частіше відвідував Алжир. З 1909 рокі подружжя перебралось туди на постійне проживання, деякий час свого мешкаючи на Абд-ель-Тіфа – знаменитій віллі для митців, переможців спеціальної премії від генерал-губернатора французького Алжира. У портфоліо художника багато орієнтальних проектів: «Цигани Гранади», «Араб у молитві», «Жінка з бубном», «Євреї Марокко» та інші. Він брався і за комерцію – оздоблював зали палаців, розробляв туристичні плакати, моделі поштових марок і навіть лайнер «Іль-де-Франс». Помер Карре у Алжирі в розпал ІІ світової війни. Серед своїх картин у майстерні, будучи вже одним з найвідоміших художників-орієнталістів свого часу. #мистецтво #погляд #орієнталізм #Карре #Алжир #Франція