Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

У додаток до теми візуального осмислення, як засобу колонізації надбаної території. 🖼️«The Indian Amateurs' Photographic Album» - серія альбомів, що була втілена «Бомбейським товариством фотографії» з 1856 по 1858 років. 📌 Майже хрестоматійний зразок репрезентації екзотичного світу, яка демонструвала колоніальні успіхи Британської Ост-Індійської кампанії. 📌За Едваром Саїдом, такий образ Сходу можна поділити на три категорії: «діти природи», «кровожерливі варвари», або ж «таємничі інші». Зазвичай, у таких альбомах можна впізнати одразу кілька таких типажів. ⚡Більше ілюстрацій з альбому за посиланням: https://www.jamesarsenault.com/pages/books/5440/johnson-william-henderson-illiam-j/the-indian-amateur-s-photographic-album-published-monthly-under-the-patronage-of-the-bombay?soldItem=true?utm_referrer=https://syg.ma #фото #погляд #візуальне_осмислення #Індія #Британія #колоніалізм #деколоніалізм

Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії: ✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре. ⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається. 📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато. 📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору. ⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням: https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii #погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан

📌 Шабля молодших офіцерів піхоти «Кю-гунто» японської Імператорської армії зразка 1886 р. Перебувала на озброєнні та використовувалась японськими офіцерами в роки Другої Світової війни. Експонат зберігається у Національному музеї історії України. П.с. Фото взято за посиланням: https://nmiu.org/tsoho-dnia/1786-bii-za-tykhookeanskyi-atol-midvei #експонат #Японія #музей #Україна #НМІУ

Писемне приладдя на портреті Мухаммеда Шейбані (1451-1510), узбекського хана й правителя Бухарського ханства, як символ влади й легітимності мусульманського володаря. 📌 У 1507 році, після завоювання Муххамедом Шейбані міста Герата, політичної й культурної столиці "тимуридів", новий правитель перейняв на себе всі відповідні владні протоколи своїх попередників. 📌 Цей портрет є ілюстрацією спроби Мухаммеда Шейбані надати легітимності своєму правлінню, в тому числі і за допомогою таких візуальних символів, як каламар для писемного приладдя. #мистецтво #клейноди #каламар #влада #Узбекистан #Авганістан #Герата #Шейбаніди

"Регіону, відомого під назвою "Близький Схід", не існує... Територія, яка бачиться умовно "західній" людині як "загальноарабська", насправді включає в себе десятки етнічних і мовних груп. А тому, особливості, на основі яких можна було б логічно об'єднати настільки різні країни в один регіон, насправді відсутні..." ⚡ Яким чином з'явилась така категорія, як "Близький Схід"? Є різні точки зору. Бадді Даллула вважає, що він виник під час неформальної розмови між представниками британської і французькох колоніальної адміністрації, які вірогідно були ще й напідпитку. Седат Ланчер приписував появу цього терміна Альфреду Таєру Мехену (1840-1914), морському офіцеру та вченому, який розглядав умовний Близький Схід, як стратегінчий бар'єр, що розділяв Російську імперію, Тихий океан та Індію. 📌Одна з точок зору на історію категорії "Близький Схід". А також на питання, чи потрібно переосмислювати понятійний апарат, щоб деколонізовувати регіон?👇 #стаття #погляд #Близький_Схід #деколоніалізм #орієнталізм https://easteast.world/posts/288

✒️"...з припливом "цивілізації" в нашу глуху провінцію, минулого року й у нас заборонено опій, отже, і сіяння і продаж маку. Ні зерна ніде купити, ні знайти, хоч би вдень шукати зі свічкою. Через що я знову мусила обійтись без куті, без якої свята видалися не цілими". Так писала з китайської провінції Юнан-Фу у 1937 році Софія Яблонська, українська мандрівниця, фотографка та письменниця. 📌Про кілька цікавих епізодів з її життя у Китаї, читайте за посиланням #стаття #Китай #Україна #Яблонська #подорожі #гастрономія #їжа https://yizhakultura.com/material/20210415_1220

Про збирання чаю та кавових зерн на о. Цейлон (Шрі Ланка): https://t1.ua/news/40152-yak-zbyraly-kavu-ta-chay-140-rokiv-tomu-foto.html?fbclid=IwAR1rfAgIAi1k08-SeyQczJeloEFUlxk_pHVhwgy3aqZJFjBewtPvpd242c0

🖼️Замок Кумамото. Кавасе Хасуї, 1948 рік. #мистецтво #Японія #Хасуї #Кумамото #погода

⚡ Перські парадні шоломи типу "кулах худ" (або ж "кула-худ"), оздоблені рослинним орнаментом та написами мовою фарсі. 17 століття. 📌 Колекції Львівського історичного музею (відділі Музею-Аресналу). #музей #експонат #шолом #Персія #Україна #Львів

📌 Ви можете не знати цього художника, але ви точно бачили його картини. Так можна сказати про Леона Карре (1878-1942 роки) - французького художника, ілюстратора та орієнталіста. Для тих, хто любив в дитинстві читати казки (або й тих, хто досі їх любить), Карре запам’ятався своїми ілюстраціями до 12-и томного перекладу «Книги тисячі й однієї ночі», здійсненої Джозефом Мардрю з 1898 по 1904 року. Важко переоцінити те, наскільки образи й символи «1000 й 1-ї ночі» вплинули на уявлення про Схід. Як і важко знайти художній твір, кіно чи анімацію про «арабський Схід» і Персію, де б не було «пасхалки» до типажів чи сюжети з цієї збірки. І саме завдяки роботам Карре, цей "казковий Схід" візуально осмислювався поколіннями європейців. 📌 Леон Карре народився на півночі Франції в родині нормандців. Свою художню кар’єру він починав з зображень повсякденного вуличного життя парижан. Саме подібні сюжети стали найбільш характерними для його творчості навіть після занурення в орієнтальне мистецтво. Вперше він відвідав Схід у 1905 році. Тоді, його картина «Арабський ринок» (написана в Алжирі) здобула престижну «Відзнаку Шенавара». 📌 Після шлюбу з художницею Анною-Марі Ледерер він все частіше відвідував Алжир. З 1909 рокі подружжя перебралось туди на постійне проживання, деякий час свого мешкаючи на Абд-ель-Тіфа – знаменитій віллі для митців, переможців спеціальної премії від генерал-губернатора французького Алжира. У портфоліо художника багато орієнтальних проектів: «Цигани Гранади», «Араб у молитві», «Жінка з бубном», «Євреї Марокко» та інші. Він брався і за комерцію – оздоблював зали палаців, розробляв туристичні плакати, моделі поштових марок і навіть лайнер «Іль-де-Франс». Помер Карре у Алжирі в розпал ІІ світової війни. Серед своїх картин у майстерні, будучи вже одним з найвідоміших художників-орієнталістів свого часу. #мистецтво #погляд #орієнталізм #Карре #Алжир #Франція

Тут має бути цікавий семінар і презентація книги про Джайнізм. https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdTxFl77mLY3htzML10Myd_e8HQeZtdN704Jm2xvFyFpuFX_w/viewform

"Як сприймають Україну в Туреччині?". Запис презентації результатів дослідження від Українського Інституту. 📌 У обговоренні окрім авторів проекту прийняли участь також надзвичайний повноважний посол України в Туреччині Андрій Себіга, та український тюрколог, осамніст Олександр Галенко. #відео #презентація #Україна #Туреччина #погляд https://www.youtube.com/watch?v=vhWJIa3WNPY&ab_channel=UkrainianInstitute

У когось бог помер... і не так як у Ніцше. Досить цікавий репортаж https://www.bbc.com/ukrainian/features-56709660

🎙️ Гастрономічні традиції Лівану. Інтерв'ю Марини Гримич на "Радіо Культура". http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2779301 #інтервю #радіо_культура #Ліван #гастрономія

🖼️ Закохані намагаються напоїти півня саке, щоб той проспав світанок і їх нічне побачення тривало хоча б трохи довше😊 📌 Сузукі Харунобу, 1768 рік. #мистецтво #Японія #Харунобу #закохані

І трохи актуального😌. 📌"Будда київського гідропарку". 2021 рік. Фото одного з підписників каналу. #Будда #Україна #фото #актуальне #погляд

"Китай хоче зробити своїх християн більш китайськими". Репортаж The Economist, про історію християнської общини в Китаї та сучасну конфесійну політику Піднебесної. Кілька цікавих тез: 📌 Сьодні, християнська община в Китаї нараховує близько 60-80 мільйонів вірян. Вона не просто швидко зростає у чисельності, по-при десятиліття заборон комуністичною партією. За різними прогнозами, на 2030 рік саме Китай стане світовим лідером за кількістю християн. 📌 "Стати християнином - значить стати іноземцем. Плюс один християнин значить мінус одного китайця". Так китайські чиновники ще століття тому оцінювали перехід своїх співвітчихниів у християнську віру. Цей погляд на християнство, як на щось "заморське", "чужоземне", "західне", навіть сьогодні визначає політику Піднебесної до вже давно місцевої спільноти. 📌Офіційна заборона сповідувати християнство була знята у 1976 році, вже після смерті Мао Цзедуна. У 2018 році був прийнятий п'ятирічний план "китаїзації" християн. З поміж ішого, він передбачає інтеграцію християнського богослов'я у соціалістичну ідеологію, використання в проповідях цитат вождів Партії та трактування Біблії на користь зміцнення віри в соціалізм. 📌Не менш важливе місце посідає і боротьба з агентами "зовнішнього впливу". У цьому напрямку уряд вважає за потрібним контролювати релігійне навчення християн за кордоном та діяльність іноземних місій в Китаї. 📌 Цікаво, що християни Китаю (особливо протестанти, які становлять близко 1/4 загальної чисельності) історично вже давно практикує "китаїзацію" самостійно. Зокрема, використовує традиційну архітектуру при будівництві церков, музику для гімнів, каліграфію й живопис у іконописі, а також одяг, зачіски, домашні вівтарі й багато іншого. Чим закінчиться прагнення контролю за християнами сказати важко. Але у 2018 році Ватикан пішов на великі поступки Сі Цзіньпіну, погодивши вплив держави на затвердження єпископів. А це значить, що жодний "нелояльний" до Партії католик не може стати єпископом у Китаї. Детальніше про це можна прочитати у статті "China wants to make its Christians more Chinese", за посиланням: https://www.economist.com/china/2021/04/03/china-wants-to-make-its-christians-more-chinese #стаття #репортаж #Китай #християнство #соціалізм #церква #релігія

🖼️Трохи фото проводу українських пластунів з української колонії Тунісу у Бен-Метірі. 📌Оригінали зберігаються у пластовому музеї міста Клівленд, США. #фото #пласт #Україна #Туніс #діаспора #Бен_Метірі

⚡Бен-Метірі - українське селище в Тунісі у 1947-1956 роках. А також викопане Чорне Море та Крим в африканській пустелі😊 📌У 1947—1948 роках понад сто українців, що перебували в таборах «переміщених осіб» Німеччини й Австрії, виїхали зі своїми родинами будувати греблю на річці Уед-ель-Ліль, коло містечка Аїн-Драгам в горах Північного Тунісу (на той час французький протекторат). Там вони будували греблю, щоб створити на річці штучне озеро для продукування електроенергії й постачання води до столиці протекторату — міста Туніс. Згідно з контрактом, фірма прийняла на працю групу українських фахівців, звівши для них селище Бен-Метір, де вони разом з родинами заснували окреме поселення з власним священиком, лікарем, школою і навіть проводом "Пласту", який мав статут, затверджений французькою Дирекцією Уряду Безпеки в Тунісі. Цікаво, що штучне озеро українці назвали "Чорним морем", а насип з піщаного відвалу у ньому - "Кримом" 😊. Український характер селище зберігало фактично до початку 1950-х років. Але завершення будівельних робіт призвело до активного виїзду поселенців з Тунісу у Канаду і США, на пошуки кращого життя. Більше про українську колонію в Тунісі можна дізнатись у праці А. Гладовича "Українці в Тунісі" (Дрогобич, 2005), та на сайті Історія пласту (за посиланням)👇: https://100krokiv.info/2014/04/plast-u-tunisi/ #стаття #українці #діаспора #Туніс #Африка #Україна #пласт