Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності: https://www.identity.org.ua/ ✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊 1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності: https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw 2. Як відбувається деколонізація в музеях?: https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM 3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті: https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s 4. Що означає деколонізація для Криму?: https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s #відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці

⚡Хто вже скучив за книжками та розмовами про книжки? Запрошую на цікаву подію в рамках фестивалю "Книжкова країна" на ВДНГ. 📌Деталі за посиланням: https://program.book.vdng.ua/events/%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b6%d0%be%d0%ba-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8-%d1%88%d1%83/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0BMQABHcqLdhzohdn10Q0pSAT_xkAoB6KAfMib2Hg_HJ5WI0SjDX2ZZH6tbKsYnQ_aem_AfU0yHZkvz_nk1Ec00w6XTZDWCOk4r3ph3QiDVeG5aJ_jhEQGshlIPebcf22JtNbrsc #анонс #Україна #Османська_імперія #Крим

Цікавий факт: У 1970-80-х роках сучасні єменські митці їздили на стажування в Київ. Близько 80 скульпторів, художників і плакатистів отримали від СРСР стипендії, відвідавши в т.ч. мистецькі установи в УРСР. Вони працювали не лише в традиційних жанрах (каліграфія, килимарство, кераміка), але й займались фотографією, кіно, тощо. 📷На фото: єменський митець Абд Аллах Убайд в Києві, 1988 р. Нажаль не знаю де саме. Можливо хтось впізнає виставку чи картину? Буду дуже вдячний. #мистецтво #фото #Ємен #Україна

Анонс цікавої виставки, яка відкривається сьогодні: ⚡«Самаркандська епопея українських художників (1941–1944)». Виставка робіт викладачів та студентів українських закладів вищої освіти (переважно Києва та Харкова), що були евакуйовані в Узбекистан у роки Другої світової війни. Величезний пласт створених ними робіт сьогодні майже невідомий навіть фахівцям (в тому числі й тому, що зберігається у сімейних колекціях) а тому ця виставка відкриє перед незнаний досі світ Узбекистану середини минулого століття у творчості наших митців. Супутня виставка «Самарканд 80 років по тому» гармонійно доповнить ваші враження художніми «щоденниками» сучасних українських художників, які нещодавно відвідали міста Узбекистану. https://www.facebook.com/events/449039074159869/449039124159864/?active_tab=about&rdid=3NqeHMKNup3YgtoA #Анонс #музей #виставка #Узбекистан #Самарканд #Україна

Єрусалим, у "Атласі міст земного світу" (Civitates orbis terrarvm) - одному з перших друкованих атласів міст в історії. Альбом містить 6 томів, які видавались протягом 1572-1618 років. 552 ілюстрації (гравюри на міді, розфарбовані аквареллю) з супровідним текстом про історію й топографію міста. Автори видання: Георг Бун, теолог і картограф, а також Франц Хогенберг, гравер-видавець. #мистецтво #Єрусалим

⚡Цієї неділі запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. 📌14 квітня о 13.00; 📌Київ, вул. Лаврська 9; #анонс #Крим #кримські_татари https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/6774861102613659/

✍“Ми не проти співпраці між Індією та Росією як такої — ви суверенні країни, самі робите свій вибір. Але ми проти всього, що допомагає Росії заробляти гроші, які вона інвестує у свою військову машину. Як ми розуміємо, угода була структурована таким чином, що Росія не може інвестувати гроші, які вона отримує від продажу нафти в Індію, у виробництво танків, ракет і зброї” - зазначив Дмитро Кулеба під час нещодавнього візиту до Індії. #стаття #новини #Індія #Україна https://www.holosameryky.com/a/india-kuleba/7555619.html?fbclid=IwAR1ZkYfoDPeb04zDh6Utl1DCEhrKP_8XyQuSkZw1GyRMalP2S01XQT-sKlk_aem_AcexDYM6VsrWTpj_AdNWnE-oiuUfReX_hbK8I1YBK0ZiOCHEs3uRvfBQWFGEzquOUxc

✍Кримський хан, калга/нуреддін-султан, мірза та кримськотатарські воїни у виданні «294 різнокольорові фігури, що представляють посади, професії… міста Константинополя й інших варварських народів з описом», упорядкованому й коментованому на початку 18 ст. Маркантоніо Мамука делла Торе (1636, Стамбул – 1712, Відень), знаменитим перекладачем (драгоманом) та фахівцем з османських спав. Вже якось згадував про це видання, упорядник якого народився в Стамбулі, у знаменитій католицькій родині, яка щонайменше з кінця 16 ст. спеціалізувалась на дипломатичних і комерційних відносинах між Венецією, Габсбургами та Османською імперією. Дуже люблю це видання, як і сам жанр «книги костюмів». #Крим #кримські_татари #Стамбул #Османська_імперія

✍"Однак пацифізм не означає стояти осторонь, поки інша країна зазнає вторгнення. Настав час серйозно подумати про те, що може зробити Японія, щоб не дати Росії досягти успіху (в Україні)". 📝Ессе від Ю Коїдзумі, японського фахівця з "російськиї справ", який ділиться роздумами з проводу причин повномасштабного вторгнення в Україну, безперспективності "умиротворення агресора" та "японського контексту" цих подій. https://www.japantimes.co.jp/commentary/2024/04/03/japan/ukraine-putin-goals-japan-role/?fbclid=iwar3ahqjwz5t7ulhhl9xdqoxh2dygy3rcfq6tolmru-ct-y4mhezsby73aje_aem_aamq8efokcmmckt3m5voknyqvqnpm-t2qtly7ry9zs9xzgcaxj8j8ky_e_flfe-ver8 #стаття #текст #Японія #Україна

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України. Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми. 📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням. #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

Друзі, потрібна ваша підтримка для друку видання про Хотинську війну 1621 року, у підготовці якого я також взяв активну участь: ⚡Зараз триває громадське голосування за випуск нових видань Українським інститутом книги. Велике прохання проголосувати за проєкт «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє». Його номер 01-008. Це видання, яке ми з колегами підготували за результатами партнерської виставки, що з 2021 р. проходила в Національному музеї історії України й була перервана російським вторгненням 2022 р. Через це підготовка видання була сильна затримана. Ми спробували переосмислити відомі події Хотинської війни 1621 р. й повноцінно представити кожну зі сторін учасниць. Серед іншого, тут розкритий погляд на Хотинську війну з точки зору Османської імперії й Кримського ханства, представлені особливості політичного устрою, військового мистецтва, писемної традиції цих держав, тощо. Увага також приділена візуальним образам (типажам) та уявленню про «турка» й «татарина» в Європі 17 ст. Презентовано сучасні історичні реконструкції воїнів - учасниць битви (Речі Посполитої, українських козаків, османів і кримських татар). У виданні можна буде побачити багато фото музейних артефактів і документів епохи, що репрезентують погляд на Хотинську битву через призму кожної зі сторін. 📌Голосування відкрите до 17.00 понеділка (8 квітня). Тож поспішіть проголосувати за посиланням: https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/gromadske-golosuvannya-misteckiy-konkurs-kulturno-misteckih-pro-ktiv-spryamovanih-na-vipusk-knizhkovo-produkci

📕«60 шедеврів Скарбниці Національного музею історії України». Новий каталог від #Скарбниця_НМІУ за підтримки партнерів, у якому презентовано 60 видатних шедеврів з великого зібрання музею. Тут чимало сенсаційних археологічних знахідок: скіфського да давньогрецького мистецтва, давніх слов’ян, середньовічної Русі, степових народів (гунів, аварів, хозар); Колекція коштовних творів українських золотарів 16-19 ст., церковних вкладів козацької старшини Гетьманщини; Виробів західноєвропейських майстрів; Юдейське церемоніальне срібло; Ну і звісно - вишукані вироби кримськотатарських ювелірів; Кожен з цих предметів знайомить з давньою й багатогранною історичною спадщиною України, якою невдовзі можна буде насолодитись на сторінках видання. Щойно каталог стане достпуний для замовлення, одразу повідомлю🙂 #мистецтво #музей #Скарбниця_НМІУ

📝Читайте на десерт. Британський музей ділиться стародавнім рецептаом перської пахлави, а також привертає увагу на соціальний та культурний контекст гастрономічної культури у державі Ахеменідів: ✍️Солодощі можуть розповісти про тогочасне суспільство набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. Технологічні процеси, міжнародна торгівля, соціальна ієрархія – усе це нерозривно пов’язане з тим, що і як їли в давнину і їдять тепер. Для прикладу, у Перській імперії Ахеменідів бенкети були вираженням ідентичності, політичною дією та навіть цілим культурним дійством. У палацах і серед еліти їжа підкреслювала статус, демонструвала силу й успіх… Чи навпаки – виступала індикатором занепаду, який спочатку відчував шлунок, а вже потім очі. Дослідниця історії їжі Таша Маркс спробувала відтворити стародавній перський рецепт пахлави з золотом, яку їли у часи Александра Македонського. 📌Детальніше про цю страву за посиланням: #їжа #текст #чтиво #Персія https://www.britishmuseum.org/blog/delicious-decadence-persian-sweets

🖼"Садівник", від Джевада Селіма (1919-1961), популярного іракського скульптора та художника-модерніста. Він народився в Анкарі, де його батько проходив військову службу. Походив з талановитої родини: його батько, мати, брати й сестра практикували мистецтво. Джевад Селім належав до відомої "Багдадської групи" митців, які прагнули поєднати стародавню спадщину Іраку й традиції арабської культури з сучасними мистецькими напрямками, які відкрили нові можливості для самовираження. Вивчав мистецтво в Парижі, Римі, Лондоні. Захоплювався роботами Пабло Пікассо та Генрі Мура. Довгий час пацював в Інституті образотворчих мистецтв у Багдаді, де очолював напрям скульптури. #мистецтво #Ірак #модернізм

🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові. ✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу. #мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща

📷«Залізна завіса» розділяла не лише Берлін, але й Балкани. На це звертає увагу грецький фотограф і журналіст Нікос Економопулос, учасник фотокооперативу Magnub Photos, який протягом 1987-1995 років фотографував «людей на прикордонні» у добу зникнення цих кордонів. А також побудови нових. В його об’єктиві - падіння комуністичних режимів в Албанії, Болгарії та Румунії, економічна криза в Туреччині, життя національних меншин Греції та зростання напруги в колишній Югославії. Кордон на його знімках не лінійний, а фрагментарний, пористий, пунктирний. Адже це місце, де водночас співіснують схожість і роз’єднаність. #фото #Балкани #фронтир

🐈‍⬛Японські коти, як окремий вид мистецтва, глибокий сенс якого пізнав Аояма Масагару (Аояма Сейджі, або ж "АО". 1893-1969), японський художник та майстер деревориту, який працював у напрямку "сосаку-ханга". #мистецтво #Японія #кіт

🖼Османський султан Мехмед IV Авджи (1642-1693). Ще однин чудовий орієнтальний типаж у готичному стилі. З видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685) Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. Перший том праці побачив світ одразу після Віденської битви 1863 р. Мехмед IV тут зображений в знаменитій коштовній короні Сулеймана І, що видає «джерела», якими надихався ілюстратор. #мистецтво #Османська_імперія

✍Продовження історії польсько-литовських татар у Нью-Йорку. Кілька статей з газети Greenpoint Weekly Star за 1959 та 1975 роки, які згадують про заходи в мечеті на «104 Powers Street» в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк): «У самому серці Вільямсбурга, горді американці татаро-американського походження зі слов’янськими іменами і непохитним переконанням, що немає Бога, окрім Бога, а Моххамед його посланець…». Святкові заходи в мечеті до «Днів Чингізхана» в Брукліні - теж звучить чудово. #текст #стаття #татари_липки

Одна з найдавніших збережених мечетей в США. Була відкрита у 1931 р. польсько-литовськими татарами, або ж #татари_липки – мігрантами з теренів Литви, Польщі, Білорусі й України. Розташована на 104 Powers Street в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк). ✍️Польсько-литовські татари почали прибували до США наприкінці 19 ст., але пік їх міграції припав на міжвоєнний період. У цей час в Нью-Йорку осіло близько 500 татар-липків. Вони жили переважно в Брукліні, недалеко від інших мігрантів зі Східної й Північної Європи (зокрема українців та поляків). У 1907 р. вони створили «Американське магометанське товариство», яке на заощаджені гроші придбало землю й приміщення колишнього клубу. Довгий час ця мечеть була національно-культурним осередком татар-липків у США. В ній і сьогодні відзначають важливі події й свята нечисленної та розпорошеної общини. 📷Фундатори мечеті у 1934 р. По центру її перший імам Самуель Рафаловіч, який походив з Вільнюса.