Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

✍"Однак пацифізм не означає стояти осторонь, поки інша країна зазнає вторгнення. Настав час серйозно подумати про те, що може зробити Японія, щоб не дати Росії досягти успіху (в Україні)". 📝Ессе від Ю Коїдзумі, японського фахівця з "російськиї справ", який ділиться роздумами з проводу причин повномасштабного вторгнення в Україну, безперспективності "умиротворення агресора" та "японського контексту" цих подій. https://www.japantimes.co.jp/commentary/2024/04/03/japan/ukraine-putin-goals-japan-role/?fbclid=iwar3ahqjwz5t7ulhhl9xdqoxh2dygy3rcfq6tolmru-ct-y4mhezsby73aje_aem_aamq8efokcmmckt3m5voknyqvqnpm-t2qtly7ry9zs9xzgcaxj8j8ky_e_flfe-ver8 #стаття #текст #Японія #Україна

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України. Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми. 📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням. #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

Друзі, потрібна ваша підтримка для друку видання про Хотинську війну 1621 року, у підготовці якого я також взяв активну участь: ⚡Зараз триває громадське голосування за випуск нових видань Українським інститутом книги. Велике прохання проголосувати за проєкт «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє». Його номер 01-008. Це видання, яке ми з колегами підготували за результатами партнерської виставки, що з 2021 р. проходила в Національному музеї історії України й була перервана російським вторгненням 2022 р. Через це підготовка видання була сильна затримана. Ми спробували переосмислити відомі події Хотинської війни 1621 р. й повноцінно представити кожну зі сторін учасниць. Серед іншого, тут розкритий погляд на Хотинську війну з точки зору Османської імперії й Кримського ханства, представлені особливості політичного устрою, військового мистецтва, писемної традиції цих держав, тощо. Увага також приділена візуальним образам (типажам) та уявленню про «турка» й «татарина» в Європі 17 ст. Презентовано сучасні історичні реконструкції воїнів - учасниць битви (Речі Посполитої, українських козаків, османів і кримських татар). У виданні можна буде побачити багато фото музейних артефактів і документів епохи, що репрезентують погляд на Хотинську битву через призму кожної зі сторін. 📌Голосування відкрите до 17.00 понеділка (8 квітня). Тож поспішіть проголосувати за посиланням: https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/gromadske-golosuvannya-misteckiy-konkurs-kulturno-misteckih-pro-ktiv-spryamovanih-na-vipusk-knizhkovo-produkci

📕«60 шедеврів Скарбниці Національного музею історії України». Новий каталог від #Скарбниця_НМІУ за підтримки партнерів, у якому презентовано 60 видатних шедеврів з великого зібрання музею. Тут чимало сенсаційних археологічних знахідок: скіфського да давньогрецького мистецтва, давніх слов’ян, середньовічної Русі, степових народів (гунів, аварів, хозар); Колекція коштовних творів українських золотарів 16-19 ст., церковних вкладів козацької старшини Гетьманщини; Виробів західноєвропейських майстрів; Юдейське церемоніальне срібло; Ну і звісно - вишукані вироби кримськотатарських ювелірів; Кожен з цих предметів знайомить з давньою й багатогранною історичною спадщиною України, якою невдовзі можна буде насолодитись на сторінках видання. Щойно каталог стане достпуний для замовлення, одразу повідомлю🙂 #мистецтво #музей #Скарбниця_НМІУ

📝Читайте на десерт. Британський музей ділиться стародавнім рецептаом перської пахлави, а також привертає увагу на соціальний та культурний контекст гастрономічної культури у державі Ахеменідів: ✍️Солодощі можуть розповісти про тогочасне суспільство набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. Технологічні процеси, міжнародна торгівля, соціальна ієрархія – усе це нерозривно пов’язане з тим, що і як їли в давнину і їдять тепер. Для прикладу, у Перській імперії Ахеменідів бенкети були вираженням ідентичності, політичною дією та навіть цілим культурним дійством. У палацах і серед еліти їжа підкреслювала статус, демонструвала силу й успіх… Чи навпаки – виступала індикатором занепаду, який спочатку відчував шлунок, а вже потім очі. Дослідниця історії їжі Таша Маркс спробувала відтворити стародавній перський рецепт пахлави з золотом, яку їли у часи Александра Македонського. 📌Детальніше про цю страву за посиланням: #їжа #текст #чтиво #Персія https://www.britishmuseum.org/blog/delicious-decadence-persian-sweets

🖼"Садівник", від Джевада Селіма (1919-1961), популярного іракського скульптора та художника-модерніста. Він народився в Анкарі, де його батько проходив військову службу. Походив з талановитої родини: його батько, мати, брати й сестра практикували мистецтво. Джевад Селім належав до відомої "Багдадської групи" митців, які прагнули поєднати стародавню спадщину Іраку й традиції арабської культури з сучасними мистецькими напрямками, які відкрили нові можливості для самовираження. Вивчав мистецтво в Парижі, Римі, Лондоні. Захоплювався роботами Пабло Пікассо та Генрі Мура. Довгий час пацював в Інституті образотворчих мистецтв у Багдаді, де очолював напрям скульптури. #мистецтво #Ірак #модернізм

🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові. ✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу. #мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща

📷«Залізна завіса» розділяла не лише Берлін, але й Балкани. На це звертає увагу грецький фотограф і журналіст Нікос Економопулос, учасник фотокооперативу Magnub Photos, який протягом 1987-1995 років фотографував «людей на прикордонні» у добу зникнення цих кордонів. А також побудови нових. В його об’єктиві - падіння комуністичних режимів в Албанії, Болгарії та Румунії, економічна криза в Туреччині, життя національних меншин Греції та зростання напруги в колишній Югославії. Кордон на його знімках не лінійний, а фрагментарний, пористий, пунктирний. Адже це місце, де водночас співіснують схожість і роз’єднаність. #фото #Балкани #фронтир

🐈‍⬛Японські коти, як окремий вид мистецтва, глибокий сенс якого пізнав Аояма Масагару (Аояма Сейджі, або ж "АО". 1893-1969), японський художник та майстер деревориту, який працював у напрямку "сосаку-ханга". #мистецтво #Японія #кіт

🖼Османський султан Мехмед IV Авджи (1642-1693). Ще однин чудовий орієнтальний типаж у готичному стилі. З видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685) Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. Перший том праці побачив світ одразу після Віденської битви 1863 р. Мехмед IV тут зображений в знаменитій коштовній короні Сулеймана І, що видає «джерела», якими надихався ілюстратор. #мистецтво #Османська_імперія

✍Продовження історії польсько-литовських татар у Нью-Йорку. Кілька статей з газети Greenpoint Weekly Star за 1959 та 1975 роки, які згадують про заходи в мечеті на «104 Powers Street» в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк): «У самому серці Вільямсбурга, горді американці татаро-американського походження зі слов’янськими іменами і непохитним переконанням, що немає Бога, окрім Бога, а Моххамед його посланець…». Святкові заходи в мечеті до «Днів Чингізхана» в Брукліні - теж звучить чудово. #текст #стаття #татари_липки

Одна з найдавніших збережених мечетей в США. Була відкрита у 1931 р. польсько-литовськими татарами, або ж #татари_липки – мігрантами з теренів Литви, Польщі, Білорусі й України. Розташована на 104 Powers Street в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк). ✍️Польсько-литовські татари почали прибували до США наприкінці 19 ст., але пік їх міграції припав на міжвоєнний період. У цей час в Нью-Йорку осіло близько 500 татар-липків. Вони жили переважно в Брукліні, недалеко від інших мігрантів зі Східної й Північної Європи (зокрема українців та поляків). У 1907 р. вони створили «Американське магометанське товариство», яке на заощаджені гроші придбало землю й приміщення колишнього клубу. Довгий час ця мечеть була національно-культурним осередком татар-липків у США. В ній і сьогодні відзначають важливі події й свята нечисленної та розпорошеної общини. 📷Фундатори мечеті у 1934 р. По центру її перший імам Самуель Рафаловіч, який походив з Вільнюса.

⚡Колеги продовжують семінар з історії Криму та Північного Причорноморʼя на регулярній основі. Приєднуйтесь: 👇Конференція в Zoom: https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09 Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487 Код доступу: 7AWnmh #лекція #онлайн #Крим #анонс

🌙Більше року на виставці «MİRAS. Спадщина» експонувався чудовий рукопис з колекції партнерів виставки – Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. Це «Світочі зіслання й таємниці тлумачення», тафсір (тлумачення Корану) відомого середньовічного мусульманського вченого аль-Байдауві. Його переписали в Криму у 1823 р. Зробив це мулла Абд аль-Барі Ахмад Ефенді в «медресе Менглі Ґерея» - знаменитому Зинджирли-медресе у Салачику, передмісті Бахчисарая. Цікаво, що переписувач на одній зі сторінок залишив додаткові замітки про отримані на зберігання книги, а також відомості про народження членів власної родини. А саме: Гані (рабі аль-ахір 1263); Аміна (11 рамадана 1266); Аїша (16 рабі аль-ауваль 1269); Ахмад (21 ша’бана 1270). Цей тафсір – чудовий свідчення багатої інтелектуальної культури кримських татар. Атрибуція тафсіру Михайла Якубовича. 📌Якщо ви якимось дивом за цей час ще не були на виставці «MİRAS. Спадщина» - запрошую відвідати Скарбницю Національного музею історії України🙂 #Крим #кримські_татари #музей

🌷Орієнтальна ботаніка від Маріанни Норт (1830-1890), відомої британської дослідниці, мандрівниці й художниці, яка «полювала» на «заморські екзотичні рослини» на 6 континентах нашої планети. ✍З юності Маріанна Норт вивчала музику й живопис, а також любила мандрувати разом з батьком по Європі, Єгипту й Сирії. Після його смерті художниця отримала спадщину, яка дозволила подорожувати світом, досліджуючи флору. Протягом 1871-1885 рр. вона відвідала Ямайку, Чилі, Японію, Індію, Борнео, Яву, Цейлон (Шрі-Ланку), Південну Африку, Австралію та Нову Зеландію, створивши більше 800 картин з видами різноманітних рослин та пейзажів. Усі ці картини передала знаменитому "Королівському ботанічному саду К’ю", профінансувавши відкриття у ньому окремої галереї. Хто цікавиться ботанікою у контексті «заморських експедицій», раджу читати «Щасливе життя» - спогади/тревелог Маріанни Норт: https://archive.org/details/recollectionsofh01nortuoft/page/n7/mode/2up

Отримав у подарунок від пана Юрія Завгороднього і Анастасії Стрєлкової ось таку чудову книгу. Всіх авторів знаю особисто. Був присутній на багатьох семінарах, де обговорювалися теми, що подані у змісті. Дуже тішусь, що незважаючи на війну такі праці зʼявляються. Тираж 100 примірників, тому в продажі книги немає. Можливо знайдеться добрий видавець, що зможе видати другий наклад, бо тема книги і наповнення дійсно цікаві.

🖼 Природа та весна, від Йокоями Місао (1920-1973), талановитого японського художника-модерніста, який на великих полотнах дуже тонко передавав кольори та настрій. Він вивчав як традиційні японські техніки, так і «західний» живопис. Певний час виготовляв комерційні плакати та вивіски. Під час Другої світової його мобілізували до імператорської армії, де він проходив службу в Китаї. З 1945 р. опинився у таборах інтернованих в Сибіру й Казахстані, де майже 5 років працював на шахтах. Повернувшись до Японії, він відновив заняття мистецтвом. У роботах Йокоями Місао відмічають насичені кольори, які він передавав з допомогою вапна й вугілля. #мистецтво #Японія

📷«Подорож Перською затокою» (1916-1918). Фотоальбом британського священника Едвіна Обрі Сторрс-Фокса (1888-1975), створений під час його подорожі в Індію. Серед знімків природи, морського узбережжя й архітектури є також сцени міського життя. Зокрема – фото кав’ярні в Кувейті. 👇Джерело: https://www.qdl.qa/en/archive/81055/vdc_100022635324.0x000001

🎥Кримські музиканти на німецькій кінохроніці «Bilder Von Der Halbinsel Krim» (1918). Зйомка «ландшафтів і мальовничих видів Криму» 1918 року, оцифрована Бундесархівом. На відео також Балаклава, Алупка, Байдари. 📌Повне відео тут: #відео #Крим #кримські_татари #Україна https://www.filmportal.de/video/bilder-von-der-halbinsel-krim