Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼"Садівник", від Джевада Селіма (1919-1961), популярного іракського скульптора та художника-модерніста. Він народився в Анкарі, де його батько проходив військову службу. Походив з талановитої родини: його батько, мати, брати й сестра практикували мистецтво. Джевад Селім належав до відомої "Багдадської групи" митців, які прагнули поєднати стародавню спадщину Іраку й традиції арабської культури з сучасними мистецькими напрямками, які відкрили нові можливості для самовираження. Вивчав мистецтво в Парижі, Римі, Лондоні. Захоплювався роботами Пабло Пікассо та Генрі Мура. Довгий час пацював в Інституті образотворчих мистецтв у Багдаді, де очолював напрям скульптури. #мистецтво #Ірак #модернізм

🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові. ✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу. #мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща

📷«Залізна завіса» розділяла не лише Берлін, але й Балкани. На це звертає увагу грецький фотограф і журналіст Нікос Економопулос, учасник фотокооперативу Magnub Photos, який протягом 1987-1995 років фотографував «людей на прикордонні» у добу зникнення цих кордонів. А також побудови нових. В його об’єктиві - падіння комуністичних режимів в Албанії, Болгарії та Румунії, економічна криза в Туреччині, життя національних меншин Греції та зростання напруги в колишній Югославії. Кордон на його знімках не лінійний, а фрагментарний, пористий, пунктирний. Адже це місце, де водночас співіснують схожість і роз’єднаність. #фото #Балкани #фронтир

🐈‍⬛Японські коти, як окремий вид мистецтва, глибокий сенс якого пізнав Аояма Масагару (Аояма Сейджі, або ж "АО". 1893-1969), японський художник та майстер деревориту, який працював у напрямку "сосаку-ханга". #мистецтво #Японія #кіт

🖼Османський султан Мехмед IV Авджи (1642-1693). Ще однин чудовий орієнтальний типаж у готичному стилі. З видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685) Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. Перший том праці побачив світ одразу після Віденської битви 1863 р. Мехмед IV тут зображений в знаменитій коштовній короні Сулеймана І, що видає «джерела», якими надихався ілюстратор. #мистецтво #Османська_імперія

✍Продовження історії польсько-литовських татар у Нью-Йорку. Кілька статей з газети Greenpoint Weekly Star за 1959 та 1975 роки, які згадують про заходи в мечеті на «104 Powers Street» в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк): «У самому серці Вільямсбурга, горді американці татаро-американського походження зі слов’янськими іменами і непохитним переконанням, що немає Бога, окрім Бога, а Моххамед його посланець…». Святкові заходи в мечеті до «Днів Чингізхана» в Брукліні - теж звучить чудово. #текст #стаття #татари_липки

Одна з найдавніших збережених мечетей в США. Була відкрита у 1931 р. польсько-литовськими татарами, або ж #татари_липки – мігрантами з теренів Литви, Польщі, Білорусі й України. Розташована на 104 Powers Street в Вільямсбурзі (Бруклін, Нью-Йорк). ✍️Польсько-литовські татари почали прибували до США наприкінці 19 ст., але пік їх міграції припав на міжвоєнний період. У цей час в Нью-Йорку осіло близько 500 татар-липків. Вони жили переважно в Брукліні, недалеко від інших мігрантів зі Східної й Північної Європи (зокрема українців та поляків). У 1907 р. вони створили «Американське магометанське товариство», яке на заощаджені гроші придбало землю й приміщення колишнього клубу. Довгий час ця мечеть була національно-культурним осередком татар-липків у США. В ній і сьогодні відзначають важливі події й свята нечисленної та розпорошеної общини. 📷Фундатори мечеті у 1934 р. По центру її перший імам Самуель Рафаловіч, який походив з Вільнюса.

⚡Колеги продовжують семінар з історії Криму та Північного Причорноморʼя на регулярній основі. Приєднуйтесь: 👇Конференція в Zoom: https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09 Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487 Код доступу: 7AWnmh #лекція #онлайн #Крим #анонс

🌙Більше року на виставці «MİRAS. Спадщина» експонувався чудовий рукопис з колекції партнерів виставки – Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. Це «Світочі зіслання й таємниці тлумачення», тафсір (тлумачення Корану) відомого середньовічного мусульманського вченого аль-Байдауві. Його переписали в Криму у 1823 р. Зробив це мулла Абд аль-Барі Ахмад Ефенді в «медресе Менглі Ґерея» - знаменитому Зинджирли-медресе у Салачику, передмісті Бахчисарая. Цікаво, що переписувач на одній зі сторінок залишив додаткові замітки про отримані на зберігання книги, а також відомості про народження членів власної родини. А саме: Гані (рабі аль-ахір 1263); Аміна (11 рамадана 1266); Аїша (16 рабі аль-ауваль 1269); Ахмад (21 ша’бана 1270). Цей тафсір – чудовий свідчення багатої інтелектуальної культури кримських татар. Атрибуція тафсіру Михайла Якубовича. 📌Якщо ви якимось дивом за цей час ще не були на виставці «MİRAS. Спадщина» - запрошую відвідати Скарбницю Національного музею історії України🙂 #Крим #кримські_татари #музей

🌷Орієнтальна ботаніка від Маріанни Норт (1830-1890), відомої британської дослідниці, мандрівниці й художниці, яка «полювала» на «заморські екзотичні рослини» на 6 континентах нашої планети. ✍З юності Маріанна Норт вивчала музику й живопис, а також любила мандрувати разом з батьком по Європі, Єгипту й Сирії. Після його смерті художниця отримала спадщину, яка дозволила подорожувати світом, досліджуючи флору. Протягом 1871-1885 рр. вона відвідала Ямайку, Чилі, Японію, Індію, Борнео, Яву, Цейлон (Шрі-Ланку), Південну Африку, Австралію та Нову Зеландію, створивши більше 800 картин з видами різноманітних рослин та пейзажів. Усі ці картини передала знаменитому "Королівському ботанічному саду К’ю", профінансувавши відкриття у ньому окремої галереї. Хто цікавиться ботанікою у контексті «заморських експедицій», раджу читати «Щасливе життя» - спогади/тревелог Маріанни Норт: https://archive.org/details/recollectionsofh01nortuoft/page/n7/mode/2up

Отримав у подарунок від пана Юрія Завгороднього і Анастасії Стрєлкової ось таку чудову книгу. Всіх авторів знаю особисто. Був присутній на багатьох семінарах, де обговорювалися теми, що подані у змісті. Дуже тішусь, що незважаючи на війну такі праці зʼявляються. Тираж 100 примірників, тому в продажі книги немає. Можливо знайдеться добрий видавець, що зможе видати другий наклад, бо тема книги і наповнення дійсно цікаві.

🖼 Природа та весна, від Йокоями Місао (1920-1973), талановитого японського художника-модерніста, який на великих полотнах дуже тонко передавав кольори та настрій. Він вивчав як традиційні японські техніки, так і «західний» живопис. Певний час виготовляв комерційні плакати та вивіски. Під час Другої світової його мобілізували до імператорської армії, де він проходив службу в Китаї. З 1945 р. опинився у таборах інтернованих в Сибіру й Казахстані, де майже 5 років працював на шахтах. Повернувшись до Японії, він відновив заняття мистецтвом. У роботах Йокоями Місао відмічають насичені кольори, які він передавав з допомогою вапна й вугілля. #мистецтво #Японія

📷«Подорож Перською затокою» (1916-1918). Фотоальбом британського священника Едвіна Обрі Сторрс-Фокса (1888-1975), створений під час його подорожі в Індію. Серед знімків природи, морського узбережжя й архітектури є також сцени міського життя. Зокрема – фото кав’ярні в Кувейті. 👇Джерело: https://www.qdl.qa/en/archive/81055/vdc_100022635324.0x000001

🎥Кримські музиканти на німецькій кінохроніці «Bilder Von Der Halbinsel Krim» (1918). Зйомка «ландшафтів і мальовничих видів Криму» 1918 року, оцифрована Бундесархівом. На відео також Балаклава, Алупка, Байдари. 📌Повне відео тут: #відео #Крим #кримські_татари #Україна https://www.filmportal.de/video/bilder-von-der-halbinsel-krim

🎥І трохи про образ "іншого" через призму ранньомодерних джерел. Цікава лекція від Андрія Бовгирі про образи "турка" й "татарина" у писемних джерелах 17 - поч. 18 ст. Зокрема - козацьких літописах "Самовидця", Григорія Граб'янки та Самійла Величка. #відео #лекція #Україна https://www.youtube.com/watch?v=JKjkgn7Hcn4

🖼Трохи османської естетики «доби тюльпанів». Знаменитий фонтан султана Агмеда ІІІ в Стамбулі (біля воріт палацу Топкапи), від фотостудії «Robertson & Beato» (Феліче Беато та Джеймса Робетсона). Альбом «Фотографії Криму та Константинополя» (1855). Чудове й сміливе для свого часу поєднання традиційних османських мотивів та французьких модних трендів у своєрідне «османське рококо». #фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина

Французька ескадра у Балаклаві (1855), від Жана Батиста Анрі Дюран-Браже (1814-1879), французького офіцера, художника-мариніста та фотографа. В юності він служив на флоті офіцером. Ходив морем до Алжиру, Єгипту та вздовж атлантичного узбережжя Африки. Приймав участь у поверненні праху імператора Наполеона з о. Св. Єлени. Вивчаючи живопис, паралельно захопився «новомодним» мистецтвом фотографії. Малював морські битви й пейзажі для французького адміралтейства. Коли у 1853 р. вибухнула Східна (Кримська) війна, художника закріпили до французької ескадри у Чорному морі, де він складав плани фортець і укріплень, робив замальовки узбережжя. Загалом, Кримська війна стала чи не першим військовим конфліктом, який висвітлювався в найдрібніших деталях. Уявіть, що лише у часи Кримської війни на півострові перебували аж 15 фото-кореспондентів. Серед них були і Феліче Беато, Роджер Фентон та Джеймс Робертсон, про яких на цьому каналі згадую досить часто. #фото #мистецтво #Крим #Кримська_війна_1853

⚡«Світ міфів та шаманізм у ненців». Цікава лекція у галереї «Дукат», від Віталія Щепанського, релігієзнавця, кандидата філософських наук. ✍«...За своїм традиційним віруванням ненці – анімісти. Вони вірять у всюдисущу присутність духів: покровителів тварин, тундри, гір, річок, озер, океану. Для ненців дерева й каміння – не просто природні форми, а радше живі істоти, які мають власну свідомість та здатні передавати мудрість людям – але тільки якщо уважно слухати. Оповідачем і медіатором між світом людей, духів, тварин, рослин і ландшафтів виступає шаман. У міфологічному всесвіті ненців все пов’язане між собою та перебуває у гармонії, якщо людина не завдає навколишньому світу надмірної шкоди...». https://facebook.com/events/s/%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B2%D1%96/392437576838013/ #анонс #лекція #офлайн

🎙Sabalar hayır! Поки п’єте ранкову каву sabah qahvesi, пропоную послухати моє інерв'ю на "Радіо культура" про кавову традицію кримських татар та обставини створення облікової кати цього елементу. Майже 40 хвилин обговорюємо соціальну роль цього чудового напою, який за століття свого побутування в Криму здобув так багато культурних контекстів. #інтервю #радіо #кава #Крим #кимські_татари https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3774489